Постанова

від 27.08.2024 по справі 420/34404/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/34404/23

Категорія:111030000Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Час і місце ухвалення: 12:56 год., м. Одеса

Дата складання повного тексту: 15.04.2024р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

при секретарі Чоран А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продтоварів" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Саратський завод продтоварів" звернулося до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2023 року:

-№30155/15-32-07-01-19, яким визначено завищення ТОВ "Саратський завод продтоварів" від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 297 277 грн.;

-№30160/15-32-07-01-19 про застосування штрафних санкцій у сумі 3 060 грн.;

-№30164/15-32-07-01-19, яким визначено завищення ТОВ "Саратський завод продтоварів" від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 97 302 грн.;

-№30167/15-32-07-01-19 про донарахування податку на прибуток у сумі 1 409 641 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 222 184 грн;

-№30171/15-32-07-01-19 про донарахування ПДВ у сумі 1 032 507 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 258 127 грн. (всього на суму 1 290 634 грн.).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року. За результатами перевірки був складений акт "Про результати документальної планової видної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продтоварів" від 23 жовтня 2023 року №28642/15-32-07-01-14/00379293, яким встановлено порушення ТОВ "Саратський завод продтоварів" податкового законодавства, та як наслідок прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважав висновки акту перевірки необґрунтованими та такими, що складені без врахування усіх обставин господарської діяльності позивача, відповідно податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі такого акту, на думку позивача, є протиправними та повинні бути скасовані.

Відповідач, у відзиві поданому до суду першої інстанції, відносно задоволення позову заперечував у повному обсязі та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на законність та правомірність акту та податкових повідомлень-рішення.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року адміністративний позов ТОВ "Саратський завод продтоварів" до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 21 листопада 2023 року: №30155/15-32-07-01-19, №30160/15-32-07-01-19, №30164/15-32-07-01-19, №3067/15-32-07-01-19, №30171/15-32-07-01-19.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ "Саратський завод продтоварів" суму сплаченого судового збору в розмірі 26 840,00 грн.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-перевіркою встановлено, що за 2018-2020 роки за даними бухгалтерського обліку, рахунок 93 "Витрати на збут" завищено на суму 500 000 грн. Апелянт зазначив, що відповідно п.1 договору оренди приміщень №01/07 від 01 липня 2019 року Орендодавець (ФОП ОСОБА_1 ) передає, а Орендар (ТОВ "Саратський завод продтоварів") приймає у строкове платне користування квартиру загальною площею 36,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за користування орендованим майном відповідно до п.3.1 договору Орендар (ТОВ "Саратський завод продтоварів") сплачує щомісячно Орендодавцю (ФОП ОСОБА_1 ) орендну плату у розмірі 20 000 гривень на розрахунковий рахунок Орендодавця (ФОП ОСОБА_1 ). При цьому, згідно об`єктів оподаткування ФОП ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель ринкової структури нежитлового фонду у багатоквартирних будинках за адресою: Україна, м. Київ, Шевченківський район, вул. Коперника, буд. 29, прим. 2 (в літ.А) та стоматологічним кабінетом за адресою: Україна, м. Київ, Шевченківський район, м. Київ, вул. Коперника, буд. 29, прим. 2 (в літ.А). Інші об`єкти ФОП Козак в наявних базах відсутні;

-апелянт зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що у контрагентів позивача (ПП "Стандарт-ком", ТОВ "Торгівельна фірма "Крон", ТОВ "Південний ТД", ТОВ "Гуттрейд") в рядку "основні фонди" задекларовано 0 тис.грн, що свідчить про відсутність на підприємствах основних фондів (транспорту, обладнання, інвентарю, техніки, складських приміщень, нерухомості та інше). Відсутні докази наявності достатньої кількості працівників для здійснення діяльності вказаних в податкових та видаткових накладних. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) та податкової звітності з ПДВ встановлено факт придбання у постачальників товару, проте у подальшому дослідженні ланцюгів відсутнє придбання вказаного, який в подальшому по ланцюгу постачання реалізував на ТОВ "Саратський завод продтоварів". Також, відповідно даних інформаційної системи "Податковий блок" вказані контрагенти не є виробниками зазначених ТМЦ. Як наслідок, дані ТМЦ по ланцюгу постачання постачальників наступних ланок за даними ЄРПН не придбавались або придбавались у недостатній кількості;

-ТОВ "Саратський завод продтоварів" не оприбутковано сок гранатовий в повному обсязі, та не включено до складу доходів сок гранатовий в кількості 284 936 літрів за ціною реалізації зазначеного соку іншим покупцям, а саме: 17,15 грн за 1 л. (без ПДВ) в результаті обсяг реалізації становить 4 886 644 грн. Таким чином в результаті відображення виготовленого соку гранату не в повному обсязі призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 977 328 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ "Саратський завод продтоварів" є перероблення та консервування фруктів і овочів.

Перевіркою було підтверджено, що фактично ТОВ "Саратський завод продтоварів" знаходиться за адресою: 68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Захисників України, буд. 37.

ТОВ "Саратський завод продтоварів" в перевіряємому періоді здійснював діяльність: 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів, а саме виготовлення соку гранатового з отриманих із-за меж України плодів гранату та розливу в скляну тару для подальшої реалізації за межі України та в роздрібній торгівлі на території України.

Виробничі потужності (завод по переробці продукції) та адміністративні приміщення ТОВ "Саратський завод продтоварів" знаходяться за адресою: 68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Захисників України, буд.37.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 25 вересня 2023 року, виданих ГУ ДПС в Одеській області, посадовими особами контролюючого органу відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1, ст. 75, п.77.1, п.77.4 ст. 77 ПК України та наказу від 22 серпня 2023 року №6690-п ГУ ДПС в Одеській області з урахуванням вимог п.82.1 ст. 82 ПК України, проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Саратський завод продтоварів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки складений Акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Саратський завод продтоварів" (код ЄДРПОУ 00379293) від 23 жовтня 2023 року №28642/15-32-07-01-04/00379293, відповідно до висновку якого перевіркою, зокрема, встановлено порушення ТОВ "Саратський завод продтоварів":

1) п.п.14.1.13, 14.1.31, 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202 п.14.1 ст. 14, п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135, п.п.140.5.4 п.140.5 ст. 140 ПК України (із змінами та доповненнями), п.15.2 ст. 15 та п.20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 (із змінами та доповненнями), розділу І Загальні положення Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за №336/22868, п.3.10 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 297 277 грн. за 2022 рік та занижено податок на прибуток суму 1 409 641 грн., у тому числі за:

2018 рік на суму 372 489 грн.;

2019 рік на суму 339 122 грн.;

2020 рік на суму 154 104 грн.;

2021 рік на суму 366 798 грн.;

2022 рік на суму 177 128 грн.;

2) п.44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.5, ст. 198 ПК України (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 1 032 507 грн. в т. ч.:

грудень 2018 року на суму 196 146 грн.;

грудень 2019 року на суму 157 505 грн.;

лютий 2020 року на суму 55 423 грн.;

вересень 2020 року на суму 123 686 грн.;

січень 2021 року на суму 182 377 грн.;

лютий 2021 року на суму 65 840 грн.;

травень 2021 року на суму 97 024 грн.;

червень 2021 року на суму 7 335 грн.;

вересень 2021 року на суму 9 9154 грн.;

жовтень 2021 року на суму 48 017 грн.;

3) п.44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.5, ст. 198 ПК України (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит на суму 91 601 грн. в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення, різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яка вплинула в подальшому на рядок 21 Декларації за грудень 2022 року на відповідну суму у розмірі 97 302 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

-від 21 листопада 2023 року №30155/15-32-07-01-19, яким визначено завищення ТОВ "Саратський завод продтоварів" від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 297 277 грн.;

-від 21 листопада 2023 року №30160/15-32-07-01-19 про застосування штрафних санкцій у сумі 3 060 грн.;

-від 21 листопада 2023 року №30164/15-32-07-01-19, яким визначено завищення ТОВ "Саратський завод продтоварів" від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 97 302 грн.;

-від 21 листопада 2023 року №30171/15-32-07-01-19 про донарахування ПДВ у сумі 1 032 507 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 258 127 грн. (всього на суму 1 290 634 грн.);

-- від 21 листопада 2023 року №30167/15-32-07-01-19 про донарахування податку на прибуток у сумі 1 409 641 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 222 184 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом зроблено відповідні висновки у Акті перевірки на підставі аналізу інформації, а не доказів, оскільки не вбачається, що будь-які документи (докази) були в розпорядженні відповідача. Таким чином, інформація (без документального підтвердження), на яку посилається відповідач, не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Отже, контролюючим органом всупереч вимог КАС України не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, про наявність фактів допущення позивачем порушень вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, п.15.1 ст. 15, пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16, п.п.44.1-44.3 ст. 44, п.п134.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135, п.п.198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від16 липня 1999 року №996-XIV.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України встановлено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених п.44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п134.1 п.134.1 ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно п.135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі Закон №996-XIV) наводить в якому значенні вживаються в законі терміни, зокрема:

бухгалтерський облік процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

економічна вигода потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію;

фінансова звітність звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Частиною 2 ст. 9 цього Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Не істотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічні положення наведені у п.2.1, п.2.4, п.2.7 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК до таких податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення здійснення своєї господарської діяльності ТОВ "Саратський завод продтоварів" укладало договори на поставку товарів, зокрема: гранату, вишні, винограду, сиропу глюкозно-фруктозного, соку гранатового концентрованого, дизпалива та бензину для перевезення придбаних товарів пічного палива, цукру, кришки чаю чорного та зеленого, глюкози харчової, етикетки самоклеючої, пасти томатної, інших товарів.

Сировину для виробництва і розливу гранатового соку: плоди свіжих гранат завод отримує з Азербайджану, а сировину для компотів, соків з м`якоттю, нектарів: яблука, виноград, персики, абрикоси, айву, вишню, шипшину, кизил, черешню, ожину в господарствах України. Виноград вирощено на полях підприємств Одеської області. Концентрат гранатового соку виготовляється на ТОВ "Саратський завод продтоварів".

Для виробництва консервної продукції цукор закуповується на цукрових заводах України (ТОВ ПК Зоря Поділля), ТОВ Качківське, ТОВ "ГУТ-ТРЕЙД", лимонна кислота у м. Києві ЗАТ "Макрохім".

Детальний опис процесу виготовлення продукції наведений у довідці ТОВ "Саратський завод продтоварів" "Про порядок виготовлення товарів".

Для здійснення своєї господарської діяльності у ТОВ "Саратський завод продтоварів" наявне необхідне нерухоме майно, обладнання та транспортні засоби, які обліковуються на рахунку 10 "Основні засоби" (додаток Обороти рах.10 за 01 січня 2014 року 31 грудня 2016 року).

Таким чином, матеріали справи підтверджують факт того, що в перевіряємий період ТОВ "Саратський завод продтоварів" придбавало товари, які безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю підприємства.

Щодо реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ПП "Стандарт-Ком", ТОВ "Торгівельна фірма "Крон", ТОВ " ПIВДЕННИЙ ТД ", ТОВ "Гуттрейд", колегія вказує наступне.

Так, у ході перевірки встановлено, що в періоді, який перевірявся, ТОВ "Саратський завод продтоварів" мало взаємовідносини з суб`єктом господарювання: ПП "Стандарт-Ком" (код ЄДРПОУ 38154390).

Предметом договору є постачання у 2017 та 2018 роках нафтопродуктів в асортименті: бітум М-100, М-40, пічне та дизельне паливо, бітум нафтовий дорожній 60/90 та 70/100, мінеральний порошок.

Згідно п.ІV Договору поставка товару здійснюється протягом 7 календарних днів після надання покупцем заявки. Поставка здійснюється самовивозом покупцем зі складу постачальника.

В підтвердження здійснення фактичних операцій по угоді до перевірки ТОВ "Саратський завод продтоварів" надано видаткову накладну №1/0 від 01 березня 2017 року на Мазут М-100 УКТ ЗЕД 2710196820 в кількості 13,863 т. на загальну суму 141 050,06 грн. в т. ч. ПДВ в сумі 23 508,34 грн. та докази проведення в повному обсязі розрахунків між суб`єктами господарювання в безготівковій формі.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними виписаними ТОВ "Стандарт-Ком" включено ТОВ "Саратський завод продтоварів" до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за березень 2017 року в сумі 23 508 грн.

Згідно системи "Податковий блок" підсистеми "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за звітні (податкові) періоди березень 2017 розбіжності по податковому кредиту з ПП "Стандарт-Ком" відсутні.

У ході перевірки встановлено, що ТОВ "Саратський завод продтоварів" укладено Договір поставки №01/02 від 01 січня 2016 року з ТОВ "Торгівельна фірма "Крон" код ЄДРПОУ 39217227) на постачання пічного палива.

Згідно наданих документів, а саме: видаткової накладної №20 від 23 травня 2017 року отримано мазут М-100 в кількості 16,095 т на суму 157 248,1 грн. в т. ч. ПДВ 26 208,02 грн.

ТОВ "Саратський завод продтоварів" в перевіряємому періоді здійснювало фінансово-господарську діяльність з ТОВ " ПIВДЕННИЙ ТД " ( код ЄДРПОУ 34034619).

Взаємовідносини формувалися на відшкодування компенсації витрат по наданню послуг по декларуванню товарів всього на суму 25 080 грн. в т. ч. ПДВ 4 180 грн.

Згідно ЄРПН зазначені взаємовідносини відбувалися: в жовтні-листопаді 2017 року на суму 14 520 грн. в т. ч. ПДВ 2 420 грн., в вересні жовтні 2018 року на суму 10 560 грн. в т. ч. ПДВ 1 760 грн.

Також у ході перевірки встановлено, що ТОВ "Саратський завод продтоварів" укладало з ТОВ "Гуттрейд", код ЄДРПОУ 38644312 договір купівлі-продажу №016/17 від 15 травня 2017 року, відповідно до якого ТОВ "Гуттрейд" приймає на себе зобов`язання постачати ТОВ "Саратський завод продтоварів" цукор білий в кількості, передбаченій в усних заявках покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити фактично поставлений товар, зазначений у видаткових накладних. Якість цукру повинна відповідати ДСТУ 4623:2006 та підтверджуватися посвідченням якості. Поставка товару здійснюється відповідно до умов EXW самовивіз зі складу продавця (Україна, 65006, Одеська область, м. Одеса, вул. Вапняна, 87/1) у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2010 (склад покупця).

Відповідно до умов договору, ТОВ "Гуттрейд", реалізовано товари в адресу ТОВ "Саратський завод продтоварів", на що виписано (оформлено) накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за травень, серпень, жовтень 2017 року та даним ЄРПН.

В бухгалтерському обліку дані операції відображено проводками: Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Кт 311 "Поточні рахунки у національній валюті", Дт 644 "Податковий кредит з ПДВ", Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Д-т 201 "Виробничі запаси", К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками" по взаєморозрахунках з ТОВ "Гуттрейд" станом на 31 грудня 2022 року заборгованість відсутня.

Колегія суддів також враховує, що під час проведення перевірки інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, залишків готової продукції, виноматеріалу, в присутності перевіряючого та директора ТОВ "Саратський завод продтоварів" Яроша І.В., розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю не встановлено.

Факт реальності господарських операцій ТОВ "Саратський завод продтоварів" підтверджується і тим, що з 2018 по 2022 рік товариство систематично отримує бюджетне відшкодування з ПДВ, що додатково підтверджує те, що товариством правомірно сформований податковий кредит в перевіряємий період.

З огляду на викладене, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами, а саме: договорами та специфікаціями до них з додатковими угодами; видатковими накладними; податковими накладними; товарно-транспортними накладними.

Колегія суддів констатує, що вказані документи містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками, а тому є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону №996-XIV.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час укладення та виконання договорів контрагенти позивача не були зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, тобто не мали достатній об`єм правоздатності для складання первинних документів та укладання будь-яких правочинів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено жодних доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факт господарської діяльності позивача з вищезазначеними контрагентами, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 26 червня 2018 року (справа №803/649/15-а), від 05 червня 2018 року (справа №816/4481/13-а), від 21 серпня 2018 року (справа №826/17880/15), від 04 квітня 2018 року (справа №826/9295/16) від 20 грудня 2019 року (справа №1540/4811/18), від 21 травня 2019 року (справа №804/887/17), від 27 червні 2019 року (справа №814/1791/13-a).

Колегія суддів зазначає, що висновок контролюючого органу про завищення витрат та податкового кредиту щодо витрат на придбання товариством палива та цукру у постачальників на протязі тривалого періоду суперечать висновкам самих же перевіряючих, які підтвердили факт виробництва товариством гранатового соку з цурку та за допомогою потужностей виробництва з використанням палива.

У Акті перевірки та відзиві на позовну заяву зазначено: "в ході перевірки встановлено завищення ТОВ "Саратський завод продтоварів" показника в рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати за 2017 рік року в сумі 492 905 грн. Завищення витрат за рахунок без підставного відображення (арифметична помилка) у Звіті про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) в рядку 2180 "Інші операційні витрати" всього в сумі 269 482 грн. за 2017 рік.

Перевіркою встановлено, що за 2018-2020 роки за даними бухгалтерського обліку, рахунок 93 "Витрати на збут" завищено на суму 500 000 грн.

В рядку 2180 "Інші операційні витрати" Звіту про фінансові результати ф.2 за III квартал 2022 року ТОВ "Саратський завод продтоварів" відображено 2 314 000 грн. Відхилення між даними бухгалтерського обліку та даними рядка 2180 "Інші операційні витрати" складають 269 482 грн.".

Колегія суддів наголошує, що вказане твердження податкового органу не є обґрунтованим та не підтверджено жодним доказом, що суперечить принципам доказування, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 807/1671/16.

Колегія суддів також вважає не обґрунтованим посилання податкового органу на заниження ТОВ "Саратський завод продтоварів", в порушення п.2 ст. 3 Закону №996-XIV, п.44.1. п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, виходу соку гранатового в кількості 284 936 літрів, який в послідуючому не було оприбутковано та не включено в реалізацію, оскільки воно не підтверджено належними доказами.

Так, Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року по справі №807/1671/16 вказував, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності зокрема виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обгрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

При цьому, Верховний Суд звернув увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно вимог п.п.140.5.4 п.140.5 ст. 140 ПК України суб`єкти господарювання, які здійснювали діяльність з підприємствами країн які включено до переліку держав (територій), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №480 "Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими нерезидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, які відповідають критеріям", пп.пп.39.2.1.1-39.2.1.2 пп.39.2.1 п.39.2 ст. 39 ПК України, зобов`язані збільшувати доходи на 30 відсотків вартості отриманих товарів, робіт, послуг.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності заниження ТОВ "Саратський завод продтоварів", в порушення вимог пп.140.5.4 п.140.5 ст. 140 ПК України, показника рядка 03 Декларацій "Різниці, які виникають відповідно до ПК України" на суму 838 699 грн., оскільки згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що оскільки в перевіряємому періоді річний дохід ТОВ "Саратський завод продтоварів" не перевищував суми, яка передбачена п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, позивач правомірно не застосував вищевказану різницю.

Колегія суддів також враховує, що для підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Саратський завод продтоварів" внаслідок закупівлі цукру та палива також надано до суду: етикетку соку гранатового "Квант", виробником якого є ТОВ "Саратський завод продтоварів" із зазначенням щодо вмісту цукру; блок-схему виробництва соків та нектарів ТОВ "Саратський завод продтоварів"; податкові накладні від контрагентів, щодо яких відповідачем було прийнято висновок про зменшення податкового кредиту та витрат.

При цьому, згідно пояснення позивача, що використання палива для котлів на заводі використовується тільки пічне паливо, дизельне паливо використовується тільки для перевезення матеріалів, комплектуючих, товарів тільки по території заводу та по Україні.

Електроенергія використовується для роботи котельної, виробничих ліній, електродвигунів, пакування готової продукції, освітлення, тощо. Позивач надав до суду схему розташування ємностей для зберігання палива та розташування котлів на заводі та фотофіксацію.

Також ТОВ "Саратський завод продтоварів" зазначає, що розрахунок доданий до заяви відповідача ґрунтується виключно на припущеннях перевіряючих, оскільки у своєму розрахунку вони використовують величину 65 brix, однак в дійсності позивач не використовує зазначену величину при виготовленні соку, а використовує величину 45.

При виробництві соку гранатового з додаванням цукру позивач використовує концентрат власного виробництва 45 brix.

Концентрат, в кількості 38 000 кг 65 brix від ООО "ТЕКАН" та 20 000 кг 56 brix від АО "Самарканд консерва" був дійсно імпортований позивачем, проте він використовується частково для підсилення смаку, а не у повному обсязі при виробництві соку, як припускає податковий орган. При цьому, позивач звернув увагу на те, що у своєму висновку податковий орган помилково вказує про придбання позивачем у АО "Смараканд консерва" 58,5 тонн вказаної сировини, в той час як у останнього було придбано тільки 38 тонн.

Вантажно-митні декларації щодо придбання концентрату були також надані позивачем до суду.

Як зазначив позивач, сироп глюкозно-фруктозний використовується для виготовлення концентрату, а не додається у сік напряму.

Крім того, суд критично відноситься до тверджень відповідача відносно того, що Облікова політика на підприємстві наказом не затверджувалася, оскілки це твердження не відповідає дійсності та спростовується наданими позивачем доказами, а саме: копією наказу від 29 грудня 2024 року №29/12 про незастосування коригувань фінансового результату, довідкою про отримані доходи в перевіряємий період (аналітика на підставі декларацій про прибуток які є в матеріалах справи), платіжними інструкціями про перерахування податку на прибуток за 2023 рік, копією наказу про облікову політику від 05 січня 2015 року №1 з додатками.

Перевіркою також встановлено включення ТОВ "Саратський завод продтоварів" до складу витрат, витрати не пов`язані з господарською діяльністю (оренда квартири в м. Києві) у ФОП ОСОБА_2 ПІН 3164120148 на загальну суму 500 000 грн. (без ПДВ), без підтвердження підстав щодо участі в фінансово-господарській діяльності, зазначені випрати відображено в рядку 2150 "Витрати на збут" на суму 500 000 грн. таким чином порушено п.44.1. п.44.2 ст. 44, пп.102.2.1 п.102.2 cт. 102, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, ст. 1, п.2, п.3, п.5, п.б ст. 9, п.1 ст. 11 Закону №996-ХІУ (зі змінами та доповненнями), п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, (зі змінами та доповненнями), п.5, п.б. п.7. п.10, п. 11, п.12, п.20, п. 29 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248.

При цьому, як стверджує позивач, вищевказана квартира використовувалась для розміщення працівників ТОВ "Саратський завод продтоварів" з метою здійснення господарської діяльності товариства у м. Київ.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.231 п.14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) актив платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

3 аналізу зазначених норм вбачається, що господарська операція спрямована отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, яка опосередковується комерційним ризиком неодержання очікуваного доходу. Разом з цим, віднесення таких операцій до господарських можливе за умови належного обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності).

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 грудня 2021 року у справі №811/433/16.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок акту перевірки щодо не пов`язаності витрат на оренду квартири з господарською діяльністю товариства не відповідає дійсності.

При цьому, колегія суддів враховує долучену до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_1 продала 16 червня 2023 року вказане нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_2 ) третій особі. З вказаного договору також вбачається, що вказана квартира належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу з 27 січня 2017 року за реєстром №386.

З огляду на викладене, є необґрунтованим посилання апелянта на те, що у період дії договору оренди вказаної квартири остання не належала ОСОБА_1 на праві власності.

Колегія суддів також враховує, що на підтвердження здійснення ТОВ "Саратський завод продтоварів" господарської діяльності у м. Києві, позивачем надано до суду наступні докази: договір оренди вантажного автомобіля МАН НОМЕР_1 ; докази придбання запчастин для автомобіля; докази витрат на обслуговування автомобіля; видаткові та товарно-транспортні накладні щодо поставки продукції позивача (соку гранатового) контрагентам у м. Києві; докази оплати оренди квартири, в якій здійснювалась господарська діяльність позивача.

З огляду на вищевикладене та встановлені обставини у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що контролюючим органом зроблено відповідні висновки у Акті перевірки на підставі аналізу інформації, а не доказів, оскільки не вбачається, що будь-які документи (докази) були в розпорядженні відповідача. Таким чином, інформація (без документального підтвердження), на яку посилається відповідач, не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Отже, контролюючим органом всупереч вимог КАС України не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, про наявність фактів допущення позивачем порушень вимог чинного податкового законодавства.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

За таких умов оскаржувані позивачем рішення є неправомірними, а тому підлягають скасуванню, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "Саратський завод продтоварів".

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 вересня 2024 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.