Рішення

від 09.08.2024 по справі 522/9630/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/9630/24

Провадження № 2/522/5515/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Сировій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса про зняття арешту з майна, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно з «Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта» ОСОБА_2 було зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно, підстава обтяження Постанова про арешт, згідно постанови В-6/1038 від 23.07.2010 року, винесеної другим Приморським ВДВС Одеського МУЮ.

Про вказане обтяження позивачка дізналася 02.04.2024 року, коли збиралась у нотаріуса реєструвати документи.

10.04.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса з заявою про зняття арешту, на яку отримала відповідь №70037 від 16.04.2024 року, згідно якої виконавча служба відмовила їй у знятті арешту на підставі того, що такі відомості відсутні, тому позивачка вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та просить суд скасувати арешт на невизначене майно, накладений згідно постанови В-6/1038 від 23.07.2010 року, винесеної Другим Приморським ВДВС Одеського МУЮ.

Ухвалою судді від 21 червня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 09 серпня 2024 року.

В судове засідання 09 серпня 2024 року сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Учасникам надсилалися судові повістки та розміщено оголошення на сайті суду. 05.08.2024 року від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій зазначено, що позовну заяву вона підтримує в повному обсязі, доповнень та додаткових клопотань не має, просить задовольнити. Згідно довідки про доставку електронного листа судова повістка про призначення судового розгляду на 09.08.2024 року відповідачу на його електронну адресу доставлена 22.07.2024 року. Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 372488015 від 02.04.2024 року щодо фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , існує обтяження, а саме: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10092561, зареєстровано: 30.07.2010 року за №10092561 реєстратором: Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 65017, Одеська область, м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2, (048) 717-52-12, підстава обтяження постанова В-6/1038 від 23.07.2010 року Другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ. Об`єктом обтяження є невизначене майно, все нерухоме майно. Власник ОСОБА_1 . Обтяжувач Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Код: 35048711, 65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Пастера, 58. Заявник Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Код: 35048711, 65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Пастера, 58.

Позивач 10 квітня 2024 року звернулася до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси з заявою про скасування всіх арештів та заборон, які були вчинені на підставі вказаної вище постанови на ім`я ОСОБА_1 .

Судом, встановлено, що згідно листа начальника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєа О.О. №70037 від 16.04.2024 року, яким надано відповідь на звернення ОСОБА_1 , повідомлено, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження (спецрозділ-виконавчі провадження, що перебували на примусовому виконанні до 2016 року) відсутні відомості про виконавче провадження при примусовому виконанні якого винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження В-6/1038 від 23.07.2010 року видав Приморський ВДВС, на підставі якої внесено обтяження на все майно №10092561. Згідно з п.2 частини ХІ наказу від 07.06.2017 року №1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, а також термін зберігання реєстрів відправленої кореспонденції становить 1 рік. Таким чином паперові матеріали зазначених виконавчих проваджень в наступний час знищено, у зв`язку з чим неможливо переглянути паперові матеріали виконавчих проваджень та зробити відповідні копії.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арештів позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Законом України«Про виконавчепровадження» неврегульовано правовідносинищодо припиненнязаходів примусовоговиконання виконавчогодокумента узв`язкуз йогодобровільним виконаннямпісля поверненнявиконавчого документастягувачу. Однак, застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

У данійправовій ситуаціївідмова взадоволенні скаргищодо зняттяарешту,накладеного навсе майноборжника,унеможливила бу подальшомуздійснення належногозахисту майновихправ заявникащодо зняттяарешту зйого майна,оскільки чиннезаконодавство нерегулює питаннязняття обтяженьз майнаборжника увипадку добровільноговиконання виконавчогодокумента післяповернення йогостягувачу. Крім того, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

На підставі зазначеного суд вважає, що відмова ДВС у розгляді питання щодо скасування арешту майна заявника у виконавчому провадженні є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з зазначеного майна, що повністю узгоджується з позицією Верховного суду у справі 2/0301/806/11 щодо зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні. Тому суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у судовому порядку. Позивач може звернутися до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про зняття арешту з майна ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), який було накладено згідно постанови В-6/1038 від 23.07.2010 року виданої Приморським ВДВС і винести про це відповідну постанову. У разі відмови звернутися до суду з позовом про захист порушеного права шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника.

На підставі вище наведеного та керуючись ст. 12, 81, 133, 258, 259, 264, 268, 265, 212 -218, 280 ЦПК України, ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доДругого Приморськоговідділу державноївиконавчої службиміста Одесапро зняттяарешту змайна відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Суддя Ю. Б. Свячена

09.08.24