Ухвала

від 06.09.2024 по справі 120/10733/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

06 вересня 2024 р. Справа № 120/10733/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна+" до Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна+" до Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 22.07.2024, винесену у межах зведеного виконавчого провадження № 63763249, щодо арешту майна (майнових прав) боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на право оренди земельних ділянок.

Ухвалою від 19.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, із долученням відповідних доказів; надання доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

02.09.2024 на виконання вимог ухвали від 19.08.2024 позивач подав до суду квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що строк оскарження рішень державного виконавця встановлений ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" та становить 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

На думку позивача, спеціальною нормою ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" уточнено норми КАС України та встановлено спеціальний строк звернення до суду з позовами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої служби, який становить саме 10 робочих днів і саме дані норми підлягають застосування до даних правовідносин.

Разом з цим, позивач зіслався на дію воєнного стану на усій території України, оскільки внаслідок постійних повітряних тривог по всій території України, які можуть тривати по декілька робочих годин, та під час яких суди та відділення поштового зв`язку припиняють свою роботу та відповідно не приймають документи та не здійснюють поштові відправлення, можливість звернутися до суду вчасно у межах десятиденного строку є обмеженою та ускладненою.

Із цих мотивів позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити процесуальний строк.

Надавши оцінку аргументам заяви, суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч. 1 ст. 287 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Так, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 19.08.2024 суд зробив висновок про те, що при здійсненні судочинства в спірних правовідносинах слід застосовувати спеціальну норму, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто ч. 2 ст. 287 КАС України, якою передбачено 10-ти денний строк (обчислений в календарних днях) для звернення до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Однак, позивач вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З такими доводами сторони позивача суд не погоджується виходячи з такого.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС дійсно передбачено ч. 1 та 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У той же час ч. 1 ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, як зазначено в п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07.07.98 № 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: Термін "дні", якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

З огляду на встановлений статтею 120 КАС України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм КАС України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

КАС України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення із позовною заявою, порядок її розгляду та ухвалення рішення пов`язані з наявністю винесеного за правилами КАС України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі IV цього Кодексу "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах". Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Таким чином, стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 920/149/18 та від 08.10.2019 у справі 440/1290/19.

Отже, при здійсненні судочинства в спірних правовідносинах слід застосовувати спеціальну норму, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто ч. 2 ст. 287 КАС України, а не ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Про порушення своїх прав позивач дізнався 27.07.2024, однак до суду звернувся 09.08.2024 (згідно відтиску штампу поштового відділення), що свідчить про пропуск десятиденного строку звернення до суду, встановленого п. 1 ч. 2 статті 287 КАС України.

Разом з цим, позивач як на причину пропуску строку на звернення до суду посилається на дію воєнного стану на усій території України.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і його дія триває дотепер.

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Приписами статті 26 Закону № 389-VIII передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак необхідно перевірити, яким чином введення на території Україні, в тому числі на території Вінницької області, могло об`єктивно перешкодити позивачу своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах. При цьому, яке вже зазначалося вище, саме позивач зобов`язаний довести існування таких об`єктивних перешкод.

У заяві про поновлення строку на звернення до суду позивач вказав, що внаслідок постійних повітряних тривог по всій території України, які можуть тривати по декілька робочих годин, та під час яких суди та відділення поштового зв`язку припиняють свою роботу та відповідно не приймають документи та не здійснюють поштові відправлення можливість звернутися до суду вчасно у межах десятиденного строку є обмеженою та ускладненою.

Водночас, суд вважає вказані доводи та аргументи недостатніми для підтвердження поважності причин пропуску строку, оскільки позивачем не доведено та не надано жодного доказу, який би підтверджував вказані обставини.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди для звернення до суду; ці обставини є об`єктивними і не залежали від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Суд зазначає, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично заважали вчасно виконати процесуальну дію.

Відтак наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом внаслідок введення на території України воєнного стану.

До того ж свої доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не підтверджує жодними належними та допустимими доказами, посилаючись виключно на загальні факти та події, без пояснення того, яким чином ці факти і події об`єктивно перешкодило йому вчасно звернутися до суду.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що підстави для поновлення строку звернення до суду, наведені в заяві, є неповажними, відтак, позовну заяву слід повернути заявнику.

Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).

Таким чином, суд повертає позовну заяву відповідно до положень п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст. 121, 122, 123, 169, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказаних у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна+" про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна+" до Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна