Рішення

від 06.09.2024 по справі 200/5710/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2024 року Справа№200/5710/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності, дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення -

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) у якій просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення періоду з 24.02.2022 по 19.05.2022 до періоду участі позивача у заходах з національної безпеки та оборони, та з відбиття збройної агресії Російської Федерації;

зобов`язати відповідача надати позивачу довідку про участь у заходах національної безпеки та оборони, та з відбиття збройної агресії Російської Федерації з включенням до тексту такої періоду 24.02.2022 по 19.05.2022;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. (з урахуванням фактично виплачених сум) за період з 24.02.2022 по 19.05.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 та встановити розмір заборгованості;

стягнути з відповідача на користь позивача додаткову грошову винагороду у розмірі до 100 000,00 грн./міс. (з урахуванням фактично виплачених сум) за період з 24.02.2022 по 19.05.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168.

В обґрунтування позову зазначено таке.

Позивач з 24.02.2022 по 07.03.2023 проходив військову службу та отримував грошове забезпечення у ВЧ НОМЕР_2 .

З 19.05.2022 по 31.12.2022 перебував у полоні військ рф.

Відповідачем протиправно виплачено позивачу за період з 24.02.2022 по 19.05.2022 додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн., замість 100 000,00 грн.

Крім того, відповідачем протиправно не включено період з 24.02.2022 по 19.05.2022 до періоду участі позивача у заходах з забезпечення національної безпеки, оборони та відсічі, стримування збройної агресії рф, що значно вплинуло на розмір пільгової вислуги та є перепоною до виплати за відповідний період збільшеної додаткової винагороди за Постановою Кабінету Міністрів України № 168.

Щодо строків звернення позивач зазначає, що про факт відповідного порушення дізнався з листа відповідача від 13.05.2024 № 1557/2158, з огляду на що строк звернення не є пропущеним.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою суду від 20.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України.

Витребувано у відповідача інформацію щодо обставин, які вказані позивачем в обґрунтування позовних вимог та стала підставою для подання даного адміністративного позову.

26 серпня 2024 року до суду надійшов відзив ВЧ НОМЕР_1 , де відповідач спростовує доводи позивача та просить суд у позові відмовити, з огляду на таке.

Дійсно позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні відповідача протягом спірного періоду. Однак у відповідача наразі відсутнє документальне підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях та заходах під час перебування у м. Маріуполі з 24.02.2022 по 18.05.2022.

Так від ГУ НГУ, ВЧ НОМЕР_3 , ВЧ НОМЕР_4 , ВЧ НОМЕР_5 отримано відповіді про те, що через різні об`єктивні причини надати підтверджуючі документи не видається можливим.

Відповідно за відсутності таких документів не є можливим надати запитувану позивачем довідку.

Аналогічні аргументи відповідачем викладено щодо невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.

ОСОБА_1 , громадянин України, ID-паспорт серії № НОМЕР_6 від 09.01.2023, РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості військового квитка ОСОБА_1 серія НОМЕР_8 свідчать, що позивача мобілізовано ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.02.2022 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 09/2022 та з цього періоду він проходив службу у ВЧ НОМЕР_2 . Виключений зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 07.03.2023.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 06.02.2023 № 57 «Про призначення службового розслідування за фактом перебування у полоні» призначено службове розслідування з метою з`ясування причин та обставин потрапляння та перебування в полоні країни-агресора стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдата ОСОБА_1 .

Відомості витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.02.2023 № 8 «Про результати службового розслідування» свідчать, що за результатами проведеного службового розслідування установлено, що вини в діях військовослужбовця ОСОБА_1 не виявлено, а фактів порушення не встановлено.

Наявний у матеріалах справи Акт службового розслідування № 9 свідчить про такі обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування.

Станом на 31.12.2022 стрілець 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдат ОСОБА_1 обліковувався у військовій частині НОМЕР_1 , як зниклий безвісти за особливих обставин.

Відповідно до листа ДП «Український національний центр розбудови миру» № 15-23 від 02.01.2023 ОСОБА_1 перебував у полоні та був звільнений 31.12.2022.

Звільнення проводилось відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2022 № 441, у результаті реалізації рішення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, утвореного відповідно до постанови КМУ від 11.03.2022 № 257.

На підставі пояснень ОСОБА_1 стало відомо, що він 27.02.2022 разом з іншими військовослужбовцями був переміщений до приміщення ЗОШ № 11 (м. Маріуполь), де отримав наказ патрулювати прилеглі території.

У подальшому до 19.05.2022 виконував бойові завдання у м. Маріуполі.

19 травня 2022 року на виконання наказу командування, зокрема безпосереднього командира, разом із іншими оборонцями «Азовсталі» здався у полон.

Зброю передав для знищення перед здачею у полон.

19 травня 2022 року доставлений до АДРЕСА_2 , де утримувався у Оленівській колонії до 25.05.2022.

У подальшому доправлений до м. Таганрог, а потім до м. Курськ, де перебував у полоні до звільнення.

31 грудня 2022 року звільнений з полону російської федерації.

04 лютого 2023 року після проходження реабілітації у медичному центрі «Нові Санжари» НГУ прибув до дислокації ВЧ НОМЕР_1 .

У пункті 5 акта установлено, що ОСОБА_1 перебував у районі активних бойових дій і брав безпосередню участь в обороні м. Маріуполь.

Вини чи фактів порушень у діях військовослужбовця не установлено.

Відповідно витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 «Про виплату додаткової винагороди за лютий 2023 року» від 13.03.2023 № 114 наказано виплатити особовому складу ВЧ НОМЕР_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за лютий 2022 травень 2022 року, січень 2023 року: солдат ОСОБА_1 , колишній стрілець 1 відділення 2 взводу 3 роти ВЧ НОМЕР_1 з 24.02.2022 по 18.05.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023.

Виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн. військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 , які були захоплені в полон або є заручниками, а також, які вважалися зниклими безвісти, за період травень грудень 2022 року: солдат ОСОБА_1 колишній стрілець 1 відділення 2 взводу 3 роти ВЧ НОМЕР_1 з 19.05.2022 по 31.12.2022.

Листом ВЧ НОМЕР_1 від 13.05.2024 № 1557/2158 у відповідь на адвокатський запит від 13.04.2023 № 04/2024-06 в інтересах гр. ОСОБА_1 щодо надання низки документів повідомлено наступне.

Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 24.02.2022 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 .

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 24.05.2022 № 13 ОСОБА_1 було визнано зниклим безвісти під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних військ з 25.03.2022, про що сповіщено ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом командира ВЧ НОМЕР_4 від 25.05.2022 № 33-РС та наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 27.05.2022 № 42 ОСОБА_1 увільнено з займаної посади і зараховано у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_4 з утриманням у списках особового складу ВЧ НОМЕР_1 з 25.05.2023.

Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 07.03.2023 № 66 та на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 23.02.2023 № 50-РС ОСОБА_1 07.03.2023 було виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та переведено до ВЧ НОМЕР_9 для подальшого проходження військової служби.

Крім того, у вказаному листі відповідачем зазначено, що позивач із запитами про надання відповідних довідок не звертався, тому відсутні підстави констатувати бездіяльність військової частини з цього питання.

Водночас, на теперішній час у ВЧ НОМЕР_1 відсутнє документальне підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 , як колишнього військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , у бойових діях або заходах безпосередньо перебуваючи у районах їх ведення у АДРЕСА_3 у період з 24.02.2022 по 18.05.2022.

Так, від ГУ НГУ, ВЧ НОМЕР_3 , ВЧ НОМЕР_4 , ВЧ НОМЕР_5 отримано відповіді про неможливість надати підтверджуючі документи з об`єктивних причин, а тому, відповідно, відсутні підстави для оформлення відповідної довідки.

Довідкою про доходи ОСОБА_1 , що надана до матеріалів справи відповідачем підтверджується, що позивач за період з лютого 2022 року по травень 2022 року додаткову винагороду у розмірі до 100 000,00 грн. не отримував.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення періоду з 24.02.2022 по 19.05.2022 до періоду участі позивача у заходах з національної безпеки та оборони, та з відбиття збройної агресії Російської Федерації;

Суд до спірних правовідносин у цій частині застосовує редакцію нормативно-правових актів, що була чинною на момент спірних правовідносин, а саме травень 2024 року, коли відповідачем надано відповідь від 13.05.2024 № 1557/2158 про відсутність підстав для надання запитуваної позивачем довідки.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (далі Порядок № 413)

Пункт 4. Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України: для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.

Додатком 6 до Порядку № 413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 887) затверджена форма довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно змісту вказаного додатку довідка за формою 6 видається військовою частиною на підставі таких документів: документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Висновки суду у цій частині позовних вимог.

Позивач просив відповідача надати йому довідку за формою згідно додатка № 6 до Постанови № 413 за період з 24.02.2022 по 19.05.2022 (відповідно позову).

Відповідач, відмовляючи у вчиненні запитуваних дій, покликається на відсутність документів, які б підтверджували залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях, що підтверджується відповідями ГУ НГУ, ВЧ НОМЕР_3 , ВЧ НОМЕР_4 , ВЧ НОМЕР_5 про неможливість надати підтверджуючі документи з об`єктивних причин.

Тобто, фактично за змістом відзиву та відповіді на адвокатський запит від 13.04.2024 № 1557/2158 відповідач не заперечує перебування позивача у статусі військовослужбовця у м. Маріуполі у період з 24.02.2022 по 19.05.2022 та його безпосередню участь у бойових діях та заходах, натомість наполягає на відсутності документального підтвердження таких дій.

Суд у ході дослідження доказів установив, що наявні у матеріалах справи письмові докази (наведено судом вище) свідчать, що позивач, як військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , перебував з 24.02.2022 по 19.05.2022 у м. Маріуполі, де брав безпосередню участь у бойових діях та заходах, перебуваючи безпосередньо у районі таких дій та 19.05.2022 на виконання наказу командування, зокрема, безпосереднього командира разом із іншими оборонцями «Азовсталі» здався у полон.

Загальновідомим фактом, що не потребує доведення, є факт того, що протягом спірного періоду м. Маріуполь було територією ведення активних бойових дій.

Більш того, наведені обставини установлені в Акті службового розслідування № 9.

Також згідно висновків вказаного акта вини та вчинення неправомірних дій з боку ОСОБА_1 не встановлено.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи наявні належні, достовірні, допустимі докази, які у своїй сукупності є достатніми для установлення факту участі позивача у діях та заходах, які необхідні для оформлення відносно нього довідки згідно Додатку № 6 до Постанови № 413 за період з 24.02.2022 по 19.05.2022.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача у частині не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. (з урахуванням фактично виплачених сум) за період з 24.02.2022 по 19.05.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168, у редакції, від 02.04.2022)

Пункт 1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил,..., … виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пункт 5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідач, заперечуючи право позивача на отримання збільшеної грошової винагороди за Постановою № 168, посилається на відсутність, підтверджуючих факт безпосередньої участі позивача у діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, документів.

Факт ненарахування та невиплати ОСОБА_2 додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірний період підтверджується довідкою про доходи ОСОБА_1 , що надана до матеріалів справи відповідачем.

Суд з такою позицією відповідача не погоджується, з огляду на таке.

Протягом спірного періоду пункт 1 Постанови 168 у якості підстави для виплати збільшеної додаткової винагороди передбачав, що військовослужбовець повинен брати безпосередню участь у бойових діях або забезпечувати здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Наявні у справі письмові докази свідчать, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів м. Маріуполь.

У якості формальної підстави для виплати цією ж Постановою визначено наказ командира.

Інших вимог у спірний період у Постанові № 168 не встановлено.

Суд не приймає посилання на положення окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, оскільки таке не було чинним у вказаний період.

Факт безпосередньої участі позивача у бойових діях у м. Маріуполь суд вважає доведеним, отже виплата такої винагороди має здійснюватись на підставі наказів командирів (начальників).

Суд звернув увагу, що формальною підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди за Постановою № 168 є наказ безпосереднього командира (начальника).

Наразі достаменно не відомо командир якої військової частини був безпосереднім командиром позивача.

Однак відповідальним за правильність та повноту нарахування й виплати позивачу грошового забезпечення є військова частина у списках особового складу якої перебував ОСОБА_1 , а тому саме на ВЧ НОМЕР_1 покладається відповідний обов`язок.

Суд вважає, що позивач виконав свій військовий обов`язок із захисту Батьківщини, натомість відповідач не виконав обов`язок щодо нарахування та виплати позивачу належним чином грошового забезпечення за спірний період.

Позивач не зобов`язаний самотужки вживати заходів щодо пошуку бойових наказів командира (начальника), його обов`язок полягав у їх виконанні, що, як свідчать матеріали справи, ним було виконано.

Більш того, не є логічним виплачувати позивачу збільшену додаткову винагороду за час перебування позивача у полоні як військовослужбовця захисника м. Маріуполь, та водночас стверджувати, що останній не брав безпосередню участь, перебуваючи безпосередньо у районі бойових дій у м. Маріуполь, оскільки немає підтверджуючих документів.

Водночас суд акцентує, що невиплата додаткової винагороди до 100 000,00, грн. мала місце з 24.02.2022 по 18.05.2022, так як з 19.05.2022 позивач перебував у полоні військ держави-агресора, і виплата відповідної винагороди додаткової винагороди мала здійснюватися на інших підставах, а саме згідно абз. 5 п. 1 Постанови № 168 (як особі, що захоплена в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручником, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення).

У свою чергу позивач на невиплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. за час перебування у полоні не посилався.

Вказане також підтверджується відомостями наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 13.03.2023 № 114.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача встановити розмір заборгованості, то суд зазначає, що задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. за період з 24.02.2022 по 18.05.2022 є належним способом захисту порушених прав позивача та включає визначення суми заборгованості, що підлягає нарахуванню й виплаті.

Крім того, позивач способом захисту порушеного права визначає стягнення з відповідача на свою користь сум додаткової грошової винагороди у підвищеному розмірі.

У постанові Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 465/273/16-а, серед іншого викладено висновки щодо розмежування способів захисту "зобов`язання нарахувати та виплатити" і "стягнення коштів".

Так, суд касаційної інстанції констатував, що коли спір виник щодо неправомірної, на думку позивача, відмови у призначенні пенсії, допомоги чи іншої виплати або неправильного визначення її розміру, належним способом захисту є зобов`язання вчинити дії - нарахувати і виплатити відповідну пенсію чи допомогу. При цьому немає підстав стягувати відповідну суму, оскільки рішенням відповідного органу її ще не призначено.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що предметом спору є саме бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування й невиплати додаткової винагороди, тобто конкретна сума заборгованості ще невизначена наказом командира й ненарахована, а тому суд вважає, що належним способом захисту буде зобов`язання нарахувати й виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі до 100 000,00 грн. пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 24.02.2022 по 18.05.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ураховуючи викладене, позов належить задовольнити частково з підстав та у спосіб, що викладені судом вище.

Розподіл судового збору не здійснюється, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем у позові зазначено про орієнтовний розрахунок сум витрат на правову допомогу адвоката.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін у справі, то зазначення позивачем у позові орієнтовного розрахунку витрат на надану професійну правничу допомогу належить прирівнювати до виконання дій, передбачених абз. 2 ч. 7 ст. 139 КАС України, а відтак позивач має право протягом 5 днів після ухвалення рішення суду надати суду остаточний розрахунок витрат на правову допомогу та відповідні докази їх сплати для розгляду і вирішення судом вказаного питання.

З іншого боку у відповідача наявне право клопотати перед судом про зменшення заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до військової частини НОМЕР_1 (адреса листування: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) про визнання бездіяльності, дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення періоду з 24.02.2022 по 19.05.2022 до періоду участі ОСОБА_1 у заходах з національної безпеки та оборони, та з відбиття збройної агресії Російської Федерації.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про участь у заходах національної безпеки та оборони, та з відбиття збройної агресії Російської Федерації з включенням до тексту такої періоду з 24.02.2022 по 19.05.2022.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 24.02.2022 по 18.05.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі до 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 24.02.2022 по 19.05.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі 06.09.2024.

Суддя І.В. Буряк