Рішення

від 06.09.2024 по справі 913/331/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року м.Харків Справа № 913/331/24

Провадження №17/913/331/24

Суддя Господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Приватного підприємства «Гріненерджи», м. Київ,

до відповідача - Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області,

про стягнення 647 793 грн. 60 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суть спору: Приватне підприємство «Гріненерджи» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за Договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022 в сумі 647 793 грн. 60 коп. за поставлену теплову енергію у лютому 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.01.2022 між сторонами було укладено Договір про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31, відповідно до умов якого позивач зобов`язався у період дії цього Договору поставити відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач - прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами, в термін передбачений цим Договором.

Як зазначає позивач, він належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та поставив відповідачу пару, гарячу воду та пов`язану продукцію за січень та лютий 2022 року, що підтверджується відповідними актами.

В свою чергу, відповідач зобов`язання за Договором належним чином не виконав, оскільки здійснив оплату за поставлену продукцію тільки за січень 2022 року і не здійснив оплату за лютий 2022 року, в зв`язку з чим станом на момент звернення до суду його заборгованість становить 647 793 грн. 60 коп.

Позивач зауважує, що 03.05.2024 звертався до відповідача з листом №01/05-2 від 01.05.2024, в якому просив підписати Акт приймання-передачі товарів (робіт або послуг) №4 від 14.11.2022 та повернути один примірник позивачу, а також сплатити позивачу кошти у сумі 647 793 грн. 60 коп. за поставлену теплову енергію у лютому 2022 року (240 Гкал) згідно Договору про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022.

Натомість від відповідача відповіді на лист отримано не було.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором.

Окрім того, в позовній заяві позивач навів орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які складають 15 000 грн. 00 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 справу №913/331/24 передано на розгляд судді Фоновій О.С.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.07.2024 задоволено самовідвід судді Фонової О.С. від розгляду справи за позовом Приватного підприємства «Гріненерджи» до Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області про стягнення 647793,60 грн. Матеріали позовної заяви передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Луганської області №45-р від 02.07.2024 на виконання ухвали суду від 01.07.2024 у справі № 913/331/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 913/331/24.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 справу №913/331/24 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін.

Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву з доказами направлення іншим учасникам справи; за наявності заперечень про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали, подати відповідну заяву з доказами направлення іншим учасникам справи; у разі отримання відповіді на відзив, у п`ятиденний строк з дня її вручення, подати суду обґрунтовані заперечення з доказами направлення іншим учасникам справи; подати контррозрахунок заборгованості в разі незгоди з її розміром, визначеним позивачем, з доказами направлення іншим учасникам справи.

Запропоновано позивачу у разі отримання відзиву на позовну заяву, у п`ятиденний строк з дня його отримання подати суду обґрунтовану відповідь на відзив, з доказами направлення іншій стороні.

Згідно з ч. 6. ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Положеннями ч. 7 ст. 6 ГПК України визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки відповідач - Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області, зареєстрував свій електронний кабінет в ЄСІТС, ухвала від 08.07.2024 про відкриття провадження у справі №913/331/24 була надіслана до його електронного кабінету та отримана останнім 08.07.2024, що підтверджується відповідною довідкою.

Відтак, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі №913/331/24 та її розгляд в умовах воєнного стану.

Проте, відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, письмових пояснень чи будь-яких інших клопотань від відповідача в даній справі не надходило.

Оскільки відповідачем не надано суду відзиву із викладенням власної правової позиції, розгляд справи здійснюється на підставі ст. 165 ГПК України за наявними в справі матеріалами.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації-керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 18.10.2021 №678 Приватному підприємству «Гріненерджи» видано ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії.

Рішенням Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради від 02.11.2021 №2791 Приватному підприємству «Гріненерджи» був встановлений тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії для бюджетних організацій - 2699,14 грн/Гкал, починаючи з листопада 2021 року.

Згідно Договору оренди №07/09/2021 від 07.09.2021 Приватне підприємство «Гріненерджи» взяло у тимчасове володіння та користування 6 котлів опалювальних водогрійних тривалого горіння з автоматичним регулюванням температури, що призначені для теплопостачання будівель та споруд для котелень по вул. Студентська, 19 та по вул. Будівельників, 28 в м. Рубіжне Луганської області .

31.01.2022 між Управлінням освіти Рубіжанської міської ради Луганської області (Замовник, відповідач) та Приватним підприємством «Гріненерджи» (Учасник, позивач) було укладено Договір про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022 (далі - Договір), згідно умов п. 1.3. якого позивач зобов`язався у період дії цього Договору поставити відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач - прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами, в термін передбачений цим Договором.

Предметом даного Договору є послуги з постачання теплової енергії, код ДК 021:2015:09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов`язана продукція, обсягом 1561,764 гігокалорій (п.п. 1.1.-1.2., 1.4 Договору).

За приписами п.п. 3.1.-3.2. Договору ціна цього Договору становить 4 215 419 грн. 68 коп. без ПДВ. Тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів становлять за 1 Гкал 2699,14 грн.

Приймання-передача теплової енергії, спожитої Замовником у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі теплової енергії, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитої теплової енергії. Замовник, у триденний термін після отримання акту приймання-передачі теплової енергії, зобов`язаний направити Учаснику підписаний Акт або мотивовану відмову. У випадку ухилення Замовником, без мотивованої відмови, від підписання Акту приймання-передачі теплової енергії, Акт підписується з однієї сторони Учасником, обсяги спожитої теплової енергії вважаються узгодженими і претензії по ним від Замовника до Учасника не приймаються (п.п. 4.1.-4.2. Договору).

Згідно з п.п. 4.3.-4.5. Договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться шляхом перерахування Замовником коштів на рахунок Учасника, вказаний в Договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при відсутності приладів комерційного обліку теплової енергії - розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць або відповідний період за який було надано послуги з постачання теплової енергії в календарному місяці. Розрахунки здійснюються виключно у безготівковій формі.

Замовник здійснює оплату за поставлену теплову енергію протягом 7 банківських днів з дня отримання рахунку. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію Замовник здійснює не пізніше 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6. Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що термін постачання теплової енергії на потреби опалення до 31 грудня 2022 року. Місце передачі теплової енергії: вул. Кутузова, 6, вул. Будівельників, 28, м. Рубіжне, Луганська область .

Обов`язку позивача забезпечити поставку теплової енергії у строки, встановлені цим Договором (п. 6.3.1. Договору) кореспондується обов`язок відповідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 6.1.1. Договору).

За змістом п. 10.1. цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 (включно), а в частині розрахунків, до повного їх погашення. Відповідно до ст. 631 ЦК України умови цього Договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2022.

Даний Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками без жодних зауважень та застережень.

Як зазначає позивач, він виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі та поставив відповідачу пару, гарячу воду та пов`язану продукцію за січень та лютий 2022 року, що підтверджується відповідними актами.

В свою чергу, відповідач зобов`язання за Договором належним чином не виконав, оскільки здійснив оплату за поставлену продукцію тільки за січень 2022 року і не здійснив оплату за лютий 2022 року, в зв`язку з чим станом на момент звернення до суду його заборгованість становить 647 793 грн. 60 коп.

Позивач зауважує, що 03.05.2024 звертався до відповідача з листом №01/05-2 від 01.05.2024, в якому просив підписати Акт приймання-передачі товарів (робіт або послуг) №4 від 14.11.2022 та повернути один примірник позивачу, а також сплатити позивачу кошти у сумі 647 793 грн. 60 коп. за поставлену теплову енергію у лютому 2022 року (240 Гкал) згідно Договору про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022.

Натомість від відповідача відповіді на лист отримано не було, Акт приймання-передачі товарів (робіт або послуг) №4 від 14.11.2022 не підписано, рахунок на оплату №4 від 14.11.2022 не сплачено.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо оплати вартості поставленої теплової енергії у лютому 2022 року за Договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022 не виконано, заборгованість не погашено, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі в сумі 647 793 грн. 60 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України «Про теплопостачання».

Стаття 1 вказаного Закону визначає, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Споживачем теплової енергії відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Зазначене кореспондується з положеннями Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, за змістом яких споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єкт підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875, який діяв до 01.05.2019, та п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189, який набрав чинності з 01.05.2019, постачання теплової енергії та гарячої води визнається комунальною послугою.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189 врегульовано, що надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 передбачено, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

За приписами п.п. 1, 3 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189 визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання зобов`язань за Договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022 в лютому 2022 року поставив відповідачу теплову енергію в обсязі 240 Гкал на загальну суму 647 793 грн. 60 коп., що підтверджується Актом приймання-передачі товарів (робіт або послуг) №4 від 14.11.2022.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом №01/05-2 від 01.05.2024, в якому просив підписати Акт приймання-передачі товарів (робіт або послуг) №4 від 14.11.2022 та повернути один примірник позивачу, а також сплатити позивачу кошти у сумі 647 793 грн. 60 коп. за поставлену теплову енергію у лютому 2022 року (240 Гкал) згідно Договору про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022.

Вказаний лист 03.05.2024 було направлено позивачем на адреси електронної пошти відповідача: sekretar_rub@ukr.net (зазначена у Витягу з ЄДР), rub_miskuo@ukr.net (зазначена у Договорі про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31 січня 2022 року), info@rmva.gov.ua та office@rmva.gov.ua (зазначені на веб-сайті Рубіжанської міської військової адміністрації: https://rmva.gov.ua/feedback/).

При цьому, суд враховує, що можливості направити листа поштою на юридичну адресу відповідача у позивача не було, оскільки м. Рубіжне Луганської області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022.

Разом з цим листом позивач направив відповідачу примірник Акту приймання-передачі товарів (робіт або послуг) №4 від 14.11.2022 та рахунку на оплату №4 від 14.11.2022.

Однак, відповідачем Акт приймання-передачі товарів (робіт або послуг) №4 від 14.11.2022 підписано не було, рахунок на оплату №4 від 14.11.2022 не сплачено.

Приймання-передача теплової енергії, спожитої Замовником у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі теплової енергії, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитої теплової енергії. Замовник, у триденний термін після отримання акту приймання-передачі теплової енергії, зобов`язаний направити Учаснику підписаний Акт або мотивовану відмову. У випадку ухилення Замовником, без мотивованої відмови, від підписання Акту приймання-передачі теплової енергії, Акт підписується з однієї сторони Учасником, обсяги спожитої теплової енергії вважаються узгодженими і претензії по ним від Замовника до Учасника не приймаються (п.п. 4.1.-4.2. Договору).

Оскільки у визначений договором строк відповідач не направив позивачу ні підписаний Акт, ні мотивовану відмову, підписаний з однієї сторони Акт приймання-передачі товарів (робіт або послуг) №4 від 14.11.2022 підтверджує обсяги спожитої відповідачем теплової енергії в лютому 2022 року і претензії по ним не приймаються.

Окрім того, постачання позивачем теплової енергії відповідачу у лютому 2022 року в обсязі 240 Гкал підтверджується також Журналами обліку спожитої теплової енергії за адресами вул. Кутузова, 6, вул. Будівельників, буд. 28, м. Рубіжне, Луганська область .

За таких обставин, матеріалами справи в сукупності підтверджено постачання позивачем в лютому 2022 року теплової енергії до будівель Управління освіти Рубіжанської міської ради по вул. Кутузова, 6 та по вул. Будівельників, 28, в м. Рубіжне Луганської області на суму 647 793 грн. 60 коп.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875).

В п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно п. 4.6. Договору Замовник здійснює оплату за поставлену теплову енергію протягом 7 банківських днів з дня отримання рахунку. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію Замовник здійснює не пізніше 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, відповідач мав сплатити рахунок на оплату №4 від 14.11.2022 протягом 7 банківських днів з дня його отримання, але в будь-кому разі не пізніше 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Натомість, доказів оплати відповідачем поставленої теплової енергії у лютому 2022 року на суму 647 793 грн. 60 коп. матеріали справи не містять. Як не містять будь-яких пояснень чи заперечень відповідача щодо самого факту та обсягу постачання йому позивачем теплової енергії у вказаний період.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі, та не оплатив вартість поставленої позивачем теплової енергії у строк, визначений Договором, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 647 793 грн. 60 коп. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

В зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022 в сумі 647 793 грн. 60 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 7 773 грн. 52 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Також позивач разом з позовом подав окрему заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які просив стягнути з відповідача.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Натомість положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Вказані висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Як свідчать матеріали справи, Приватне підприємство «Гріненерджи» звернулося до Адвокатського об`єднання «Юридична компанія «АРЕС» з метою надання останнім правової допомоги, пов`язаної із захистом прав та інтересів позивача.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, позивач надав копії Договору про надання правової допомоги №26/04-02 від 26.04.2024, Акту приймання-передачі від 06.06.2024, детального опису робіт від 06.06.2024, рахунку-фактури №СФ-260420242 від 26.04.2024, платіжної інструкції №126 від 29.04.2024, ордеру Серії АХ №1173474 від 01.05.2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія СМ №000461 від 27.02.2017.

Так, відповідно до умов п. 1.1. Договору про надання правової допомоги №26/04-02 від 26.04.2024, який було укладено між Приватним підприємством «Гріненерджи» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «АРЕС» (Адвокатське об`єднання), Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту наступну правову допомогу: представництво інтересів Клієнта в судових органах стосовно стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022.

За приписами п. 4.1. Договору вартість правової допомоги складає 15 000 гривень.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт приймання-передачі послуг, що підписується представниками кожної із сторін (п. 4.3. Договору).

Також між Приватним підприємством «Гріненерджи» та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «АРЕС» було підписано Акт приймання-передачі від 06.06.2024, відповідно до якого правова допомога, яка передбачена Договором про надання правової допомоги №26/04-02 від 26.04.2024 надана своєчасно, в повному обсязі та відповідає умовам цього Договору, а саме: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, аналіз фактичних обставин та документів; аналіз та пошук релевантної судової практики; написання та подача позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022 в сумі 647 793 грн. 60 коп. за поставлену теплову енергію у лютому 2022 року. Вартість наданої правової допомоги складає 15 000 гривень. Клієнт прийняв від Об`єднання результати наданих послуг і Сторони претензії одна до одної не мають.

Крім того, сторони склали детальний опис робіт виконаних адвокатом від 06.06.2024, де відображено, що адвокатом об`єднання були надані Клієнту, в рамках виконання Договору про надання правової допомоги №26/04-02 від 26.04.2024, такі послуги: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, аналіз фактичних обставин та документів - 3 години; аналіз та пошук релевантної судової практики - 3 години; написання та подача позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії №31 від 31.01.2022 в сумі 647 793 грн. 60 коп. за поставлену теплову енергію у лютому 2022 року - 9 годин, а разом 15 годин.

З матеріалів справи вбачається, що Адвокатським об`єднанням за юридичні послуги за договором про надання правової допомоги №26/04-2 від 26.04.2024 Клієнту було виставлено рахунок-фактуру №СФ-260420242 від 26.04.2024 на суму 15 000 грн. 00 коп.

Клієнтом надані послуги сплачені згідно платіжної інструкції №126 від 29.04.2024.

При цьому, суд враховує, що згідно правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Суд вважає підтвердженими витрати позивача на професійну правничу допомогу, пов`язані із опрацюванням законодавчої бази, що регулює спірні відносини, аналізом фактичних обставин та документів, аналізом та пошуком релевантної судової практики, написанням та подачею позовної заяви.

Положеннями ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Натомість відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в даній справі не подавалось. Як не подавались і будь-які заперечення щодо розміру та складу витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем під час розгляду даної справи.

Разом з тим, ч. 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання господарського судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Враховуючи складність даної справи; виконані адвокатом АО «ЮК «АРЕС» Чумаком Р.В. відповідні роботи (надані послуги); час, що витрачений на виконання таких робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для позивача, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу понесені позивачем під час розгляду даної справи підлягають розподілу у повному обсязі в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Оскільки саме на вказану суму витрати позивача на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Схожі висновки зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №753/15687/15-ц, від 26.09.2018 у справі №753/15683/15, від 18.06.2019 у справі №910/3929/18 та інших.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Гріненерджи» до Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області (93000, Луганська обл., м. Рубіжне, пр. Переможців, буд. 28, ідентифікаційний код 02141957) на користь Приватного підприємства «Гріненерджи» (03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. 6«з», ідентифікаційний код 44275037) заборгованість в розмірі 647 793 грн. 60 коп., судовий збір в сумі 7 773 грн. 52 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Рішення складено та підписано без його проголошення 06.09.2024.

Суддя А.В. Іванов