Ухвала

від 18.04.2023 по справі 760/8870/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 6/760/102/23

В справі 760/8870/21

У Х В А Л А

І. Вступна частина

18 квітня 2023 року в місті Києві

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» про заміну сторони у виконавчих листах виданих на підставі рішення суду від 11 квітня 2011 року постановленого в цивільній справі №2-3036/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 11 квітня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» задоволено, а саме:

-стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованість в сумі 16 916 655, 63 (шістнадцять мільйонів дев`ятсот шістнадцять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 63 коп) гривень, що є еквівалентним 2 123 953, 90 доларів США;

-стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» судові витрати в розмірі 1700 гривень державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В подальшому ухвалами суду від 17 червня 2011 року відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду від 11 квітня 2011 року.

Заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 квітня 2011 року набрало законної сили та на його підставі 01 лютого 2012 року було видано шість виконавчих листів, що підтверджується розпискою представника Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (том 1, а.с.160).

Відповідно до матеріалів справи на виконання виконавчих листів № 2-3036/11 від 01.02.2012, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою Асею Назимівною було здійснено насутпні дії, а саме:

- 09.07.2012 відкрито виконавче провадження провадження № НОМЕР_1, боржником за яким є ОСОБА_2 (надалі також - «ВП № НОМЕР_1»);

- 10.07.2012 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, боржником за яким є ОСОБА_1 (надалі також - «ВП№ НОМЕР_2»);

- 10.07.2012 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3, боржником за яким є ОСОБА_3 (надалі також - «ВП № НОМЕР_3»),

08 квітня 2021 року Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» звернувся до суду із заявою про заміну Стягувача у виконавчих провадженнях відкритих на підставі виконавчих листів № 2-3036/11.

Матеріали справи містять клопотання представника Заявника про розгляд заяви без його участі та задоволення заяви.

Боржники були належним чином повідомлені про наявність заяви, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про направлення поштового відправлення за їх адресами та неодноразовими клопотаннями про відкладення розгляду даної заяви.

Сторони, які беруть участь у розгляді справи, в судове засідання призначене на 18 квітня 2023 року не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви виходячи з наступного.

Статтями 129 Конституції України визначено, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції і який має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частини перша, третя статті 431 ЦПК).

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 11 квітня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» задоволено.

В подальшому вказане рішення від 11 квітня 2011 року набрало законної сили та на його підставі 01 лютого 2012 року було видано шість виконавчих листів.

Відповідно до матеріалів справи вказані виконавчі листи були пред`явлені до виконання та на їх підставі були відкриті виконавчі провадження:

- НОМЕР_5, боржником за яким є ОСОБА_2 ;

- № НОМЕР_2, боржником за яким є ОСОБА_1 ;

- № НОМЕР_3, боржником за яким є ОСОБА_3 .

В обґрунтування поданої заяви про заміну сторони Заявник ТОВ «Файненс Компані» зазначив наступне.

31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «Омега Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека кредит» (далі також - «ТОВ «ФК «Іпотека кредит») було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1898 (далі також - «Договір купівлі-продажу № 1»). Відповідно до умов п. 2.1. Договору купівлі- продажу № 1 Продавець - ПАТ «Омега Банк» погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх Покупцеві - ТОВ «ФК «Іпотека кредит», а Покупець погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну Купівельну ціну.

Згідно акту приймання-передачі до Договору купівлі-продажу № 1 та акту приймання-передачі Додаткового договору до Договору купівлі-продажу № 1 Продавець - ПАТ «Омега Банк» передав, а Покупець - ТОВ «ФК «Іпотека кредит» прийняв Права вимоги зазначені в Додатку до цих актів приймання-передачі, зокрема, права вимоги до Відповідачів у даній справі за Кредитним договором, а також договорами, укладеними в забезпечення виконання останнього.

04.07.2015 між ТОВ «ФК «Іпотека кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», (яке діє від власного імені та за рахунок Закритого венчурного недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Фонд Дельта» - венчурні проекти» (далі також - «ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент») уклали Договір купівлі-продажу прав вимоги (далі також - Договір купівлі-продажу № 2»), посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., та зареєстрований в реєстрі за № 912. Згідно п. 2.1. Договору купівлі-продажу № 2 Продавець - ТОВ «ФК «Іпотека кредит» погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх Покупцеві - ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», а Покупець погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну Купівельну ціну.

Згідно акту приймання-передачі до Договору купівлі-продажу № 2 та акту приймання-передачі до Додаткового договору до Договору купівлі-продажу № 2 ТОВ «ФК «Іпотека кредит» передав, а Покупець - ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» прийняв Право вимоги зазначені в Додатку до цих актів, зокрема, права вимоги до Відповідачів у даній справі за Кредитним договором, а також договорами, укладеними в забезпечення виконання останнього.

В подальшому, 06.04.2016 року між ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" (продавець) та ТОВ "Базальт-6" (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за № 1050.

Відповідно до додатку № 1 до договору купівлі-продажу права вимоги від 06.05.2016 року, укладеним між ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" (продавець) та ТОВ "Базальт-6" (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за № 1050, за яким продавець продав, а покупець придбав права вимоги, зокрема за:, Кредитним договором № 1111-Ф від 13.02.2008 року, Іпотечним договором № 1111- Ф/ІП-1 від 13.02.2008 року, Іпотечним договором № 1111-Ф/ІП-2 від 09.04.2008 року, Договором поруки № 1111/П-1 від 13.02.2008 р. та Договором поруки № 1111/П-2 від 13.02.2008 р.

Однак, ТОВ «Файненс Компані», вважає за необхідне довести до відома суду, що єдиним законним правонаступником ПАТ «Омега Банк» як Кредитора за Кредитним договором та Договорами поруки 1-2, а також іпотекодержателем за Іпотечними договорами 1-2 є ТОВ «Файненс Компані».

Щодо Договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 р. та Договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015 р.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 152 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 52 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Омега Банк», згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Омега Банк».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 06 липня 2015 року № 437 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06 липня 2015 року № 127 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Омега Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Омега Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Омега Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Караченцева Артема Юрійовича строком на 1 рік з 06 липня 2015 року до 05 липня 2016 року включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 04 квітня 2019 № 769 по продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Омега Банк» строком на один рік з 06 липня 2019 року до 05 липня 2020 року включно. Цим же розпорядженням продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Омега Банк» Караченцева Артема Юрійовича строк на один рік з 06 липня 2019 року до 05 липня 2020 року включно.

Актом від 07.04.2015 року перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Омега Банк» протягом 1 року до дня запровадження тимчасової адміністрації на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким комісією у складі головного бухгалтера ОСОБА_4 , заступника головного бухгалтера ОСОБА_5 , начальника служби внутрішнього аудиту ОСОБА_6 , начальника Департаменту операційної підтримки банківських продуктів ОСОБА_7 , юрисконсульта юридичного управління ОСОБА_10, начальника управління супроводження активних операцій клієнтів ОСОБА_8 , начальника управління справами ОСОБА_9 проведено перевірку правочинів, укладених ПАТ «Омега Банк» в період з 03.03.2014 по 03.03.2015 щодо їх відповідності критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та встановлено зокрема наявність правочину по відчуженню активів, який викликає сумнів щодо відповідності ціни відчуження рівню ринкових ЦІН, а саме: договір купівлі - продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладений з ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», за яким права вимоги було продано за 5 000 000 грн., а незалежним експертом вартість прав вимоги в сумі 2 342 615 999,02 грн. була оцінена в 4 919 493,60 грн. при балансовій вартості застави 3 623 707 250,03 грн.

21.05.2015 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ «Омега Банк» листом №582 було повідомлено ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» про те, що у відповідності до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснено перевірку договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 за реєстровим № 1898, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ПАТ «Омега Банк» та виявлено, що вказаний договір є нікчемним з підстав, визначених п.З ч. З ст. 38 Закону.

Після запровадження у ПАТ «Омега Банк» процедури ліквідації, 22.07.2015 та 11.12.2015 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Омега Банк» Караченцев А.Ю. повідомленнями за № 1360 та № 2079 сповіщено ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» про те. що у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 37 та на виконання п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснено перевірку договору купівлі- продажу прав вимоги від 31.12.2014 за реєстровим №1898, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ПАТ «Омега Банк» та виявлено, що вказаний договір є нікчемним з підстав, визначених ч. З ст. 38 Закону.

В подальшому, Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 року у справі № 910/10364/16:

- Визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за №1898 із змінами та доповненнями.

- Визнано недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А. В., зареєстрованим в реєстрі за №912 із змінами та доповненнями.

- Застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину та недійсного правочину та зобов`язати ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» повернути ПАТ «ОМЕГА БАНК» всі документи, які засвідчували права, що передавались, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а саме, що були ними отримані на виконання: договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 р., укладеного між ПАТ «ОМЕГА БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за №1898 із змінами та доповненнями; договору купівлі- продажу права вимоги від 04.07.2015 р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрованого за № 912 із змінами та доповненнями.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 року у справі № 910/10364/16, рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 року було залишено без змін в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу права вимоги від 31.12.2014 та 04.07.2015.

Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі № 910/10364/16: рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 зі справи № 910/10364/16 скасовано в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, який укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за №1898 із змінами та доповненнями. Ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, який укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та підтверджено факт його нікчемності У решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

При цьому, у мотивувальній частині постанови від 24.07.2019 року у справі №910/10364/16 Верховний Суд визначив наступне:

«4.20. Беручи до уваги те, що судами обох інстанцій правильно встановлені ознаки нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 відповідно до п.З ч. З ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»», а відповідно до частини 1 статті 215, частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України такий правочин не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що наступний договір купівлі- продажу права вимоги від 04.07.2015 слід визнати недійсним відповідно до частини 5 статті 216, статті 658 Цивільного кодексу, як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має права продажу цих активів».

Таким чином, договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 є нікчемним (недійсним), та не створює будь-яких юридичних наслідків як для його сторін, так і для інших осіб. У зв`язку з цим, всі наступні договори купівлі-продажу прав вимоги за Кредитним договором, а також інші правочини, що укладені внаслідок укладення нікчемного правочину та предметом яких є передача або відчуження вказаних активів, не несуть жодних правових наслідків.

Також, в судовому порядку в зазначених рішеннях було підтверджено і недійсність Договору купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент».

Відповідно до частини 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, як вбачається із вищевикладеного, у справі № 910/10364/16 було встановлено нікчемність Договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та визнано недійсним Договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 р.

Слід зауважити, що для цілей заміни позивача у справі № 2-3036/11, стягувана у виконавчому листі № 2-3036/11 та виконавчих провадженнях немає значення, чи визнано недійсним у судовому порядку Договір про відступлення права вимоги від 06.04.2016 року між ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «Базальт-6», оскільки два попередніх договори, за якими було відчужене право вимоги, яке є предметом за вказаними договорами є недійсними, що підтверджується судовими рішеннями у справі № 910/10364/16.

Звертаємо увагу суду, що саме внаслідок укладення Договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, Договору купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 до ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» номінально перейшло права вимоги за Кредитним договором, Договорами поруки 1-2, права іпотекодержателя за Іпотечними договорами 1-2, які в подальшому ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» відчужило на користь ТОВ «Базаль-6» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 06.04.2016 р.

За положеннями ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За положеннями ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Отже, первісний кредитор, який вчинив правочин відступлення прав вимоги новому кредитору, який визнано в подальшому недійсним, не може обґрунтовувати процесуальну можливість переходу прав вимоги до нового кредитора з посиланням на недійсний правочин. Аналогічно, новий кредитор не може відступити третій особі права, яких він не набув у передбаченому нормами цивільного законодавства порядку, оскільки такі права не існують в силу недійсності первісного відступлення (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 01/5026/1159/2011).

Виходячи з вищевикладеного, слід прийти до висновку про те, що у зв`язку з тим, Договір купівлі- продажу прав вимоги від 31.12.2014 є нікчемним, а Договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 судом визнано недійсним з моменту його вчинення, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» не набуло права вимоги та. відповідно, не мало законних підстав для відчуження права вимоги на користь TQB «Базальт-6». Зазначене свідчить, що права вимоги за Кредитним договором, а також договорами, укладеними в його забезпечення, не перейшли і не могло перейти ні до ТОВ «ФК «Іпотека Кредит», ні до ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», ні до ТОВ «Базальт-6», а ні до будь-кого іншого, кому права вимоги передавали вищезазначені юридичні особи.

Вищезазначене також узгоджується із правовою позицією, викладеній у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року справі №462/6489/15-ц, в якій з позовом звернулась особа, яка вважала, що в неї наявне право вимоги на підставі послідовно укладених 4 договорів з відступлення права вимоги, перший з яких був нікчемним (в силу положень ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») та визнаним недійсним в судовому порядку. Позивач зайняв ту позицію, що Банком не було здійснено витребування права вимоги у нього.

Разом з тим, Верховний Суд скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог вказав:

«Враховуючи те, що договір про відступлення прав вимоги від 12листопада 2014 року, відповідно до якого ПАТ «БГ Банк» передало права вимоги до позичальника ТОВ «Фінансова компанія «Марко Поло» визнано недійсним, тобто на підставі вказаного договору не відбувся перехід прав кредитора у кредитному зобов`язанні від ПАТ «БГ Банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Марко Поло», колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про недійсність наступних правочинів щодо відступлення прав вимоги, у тому числі і за кредитним договором, позичальником у якому є ОСОБА1 , а саме: .... а також договір про відступлення права вимоги від 22 березня 2016 року, на підставі якого ТОВ «Факторингова компанія «Агро Фактор» передало ТОВ «Адлібітум» право вимоги за кредитним договором № KF-0359 від 16 листопада 2007року, а також іпотечним договором від 16 листопада 2007року.

Із урахуванням положень статті 216 ЦК України щодо наслідків недійсності правочину у позивача відсутнє право вимоги до ОСОБА1 за кредитним договором № KF-0359 від 16 листопада 2007року.

Тобто, позов пред`явлено неналежним позивачем.»

Також, аналогічну позицію висловив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 25.09.2018 р. у справі № 01/5026/1159/2011, у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Песков В.Г.), вказавши наступне:

«Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з правильністю висновків апеляційного суду про неможливість процесуального правонаступництва в даному випадку вимог конкурсного кредитора ТОВ «Вознесенська продовольча компанія». А також про те, що для відмови у здійсненні процесуального правонаступництва немає необхідності визнавати недійсними договір купівлі-продажу №64 від 16.06.2016 року, оскільки визнання недійсний первісного правочину з відступлення прав вимоги не створює для нового кредитора жодних правових (процесуальних) наслідків окрім права на реституцію за недійсним правочином відповідно до статті 216 ЦК України.

З таким правовим висновком погодився Верховний Суд України у Постанові від 02.10.2012 у справі № 3-42гс12 та у Постанові 05.07.2017 року у справі № 752/8842/14 і колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №01/5026/1159/2011 не вважає за необхідне відступати від нього.

Доводи скаржника з посиланням на те, що він є добросовісним набувачем майнових прав конкурсного кредитора, оскільки не знав та не міг знати про те, що йому відступили неіснуючі майнові права з постанням на положення статей 330, 338 ЦК України, Суд вважає необгрунтованими, так як у випадку здійснення у справі правонаступництва з відступленням прав вимоги переважно застосовуються норми статей 512, 514 ЦК України, які є спеціальними».

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Тобто, суд зазначив, що при вирішенні питання про процесуальне правонаступництво сторони у справі (кредитора) суд в першу чергу застосовує положення статей 512, 514 ЦК України. У випадку, якщо право вимоги кредитора виникло на підставі договору відступлення, який був укладений за наслідками недійсного правочину, такий кредитор не є правонаступником таких прав вимоги, оскільки недійсність первісного правочину з відступлення прав вимоги не створює для нового кредитора жодних правових (процесуальних) наслідків окрім права на реституцію за недійсним правочином відповідно до статті 216 ЦК України.

Таким чином, ТОВ «Базальт-6» або будь-яка інша особа, яка в подальшому могла набути права вимоги не є належним законним правонаступником ПАТ «Омега Банк» за Кредитним договором й договорами укладеними в забезпечення його виконання, оскільки попередні договори відступлення прав вимоги за цими договорами є недійсними.

Також, аналогічні правовідносини вже досліджувались Касаційним господарським судом Верховного Суду у межах справи № 31/287-10. Зокрема, в постанові від 17.01.2020 року у справі № 31/287-10 суд вказав наступне:

«16. Як свідчать матеріали справи та встановти суди попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2012 у справі № 31/287-10, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2012, замінено відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Асфальт ЛТД" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбасасфальт"; позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасасфальт" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Криворізького відділення 15 018 306,00 грн заборгованості за кредитом; 3 687 337,77 грн заборгованості зі сплати процентів, 91 225,71 грн пені, 25 500,00 грн витрат зі сплати державного мита, 236,00 грн витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

17. На виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ від 07.02.2012, на підставі якого відкрито ВП № НОМЕР_4, про що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову від 20.06.2014.

19. Крім цього, суди попередніх інстанцій установили, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2015 у справі № 31/287-10 здійснено заміну сторони ВП № НОМЕР_4, а саме: стягувача - ПАТ "Омега Банк" замінено на ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", яке діє від власного імені та за рахунок Закритого венчурного недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Фонд Дельта - венчурні проекти", код за ЄДРІСІ233689).

20. Зазначену процесуальну заміну було здійснено у зв 'язку з укладенням між сторонами ПА Т "Омега Банк" і ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" договору купівлі-продажу прав

вимоги від 31.12.2014 та з укладенням у подальшому між ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" і ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент"договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015.

21. У подальшому ухвалою місцевого господарського суду від 02.01.2019 замінено сторону ВП № НОМЕР_4, а саме: стягувана - ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал менеджмент" замінено його правонаступником - ТОВ "Оптіма Люкс".

22. Підставою для заміни стягувана (позивачау справі) був договір про відступлеппя права вимоги укладений 09.11.2018 між ТОВ "Компанія Управління активами "Скай Кепітал Менеджмент " і ТОВ "Оптіма Люкс ".

24. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.07.2019 у справі № 910/10364/16 рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 скасовано в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладеного між ПАТ "Омега Банк" і ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит"; у цій частині у позові відмовлено; у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 між ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" і ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишені в силі.

25. При цьому суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладений між ПАТ "Омега Банк" і ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", є нікчемним в силу положень статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому визнання його недійсним в судовому порядку не є належним способом захисту, оскільки в судовому порядку підлягають визнанню недійсними лише оспорювані правочини, що відповідає положенням частини2 статті 215 ЦК України.

30. Отже, правомірними є висновки апеляційного господарського суду про те, що ані ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", ані ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менедзкмент " не набули права вимоги за спірним кредитним договором і не є належними стягуваними у цьому виконавчому провадженні

31. Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, право відчуження майна (майнових прав) належить тільки власникові. Так, оскільки ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент " не набуло права вимоги за спірним кредитним договором, подальше відчуження нею прав вимоги не створює жодних юридичних наслідків, визнання подальших договорів відступлеппя права вимоги недійсними буде неналежним способом захисту порушеного права, а потерпіла сторона може звернутися до суду з віндикаційним позовом.

38. Оскільки ПАТ "Омега Банк" було власником прав вимоги до відповідача у ній справі, воно правомірно відчужило зазначене право заявникові - ТОВ "Файненс Компапі", тому заяву ТОВ "Файненс Компані" про заміну сторони виконавчого провадження мас бути задоволено, про то правомірно зауважив суд апеляційної інстанції.»

Таких самих висновків за аналогічної ситуації при зверненні стягнення на предмет іпотеки приходив і Північний апеляційний господарський суд у Постанові від 14.01.2020 року у справі № 12/190-11, а також Господарський суд Київської області в ухвалах від 26.11.2019 року у справі № 23/135-11; від 20.11.2019 року у справі №911/2090/14, від 19.11.2019 року у справі №911/2092/14.

Окрім цього, Заявник звертає увагу суду, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 р. у справі № 910/13416/19, договір купівлі-продажу прав вимоги від 06.04.2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (ідентифікаційний код 34729245) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Базальт-6» (ідентифікаційний код 39932990), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1050, було визнано недійсним.

Таким чином, єдиним та законним кредитором за Кредитним договором. Договорами поруки 1-2, а також Іпотечними договорами 1-2 є виключно ТОВ «Файненс Компані», наявність прав якого підтверджується наступним.

29.04.2013 р. рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Сведбанк» (позивач у даній справі), найменування останнього було змінено на Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (далі також - ПАТ «Омега Банк).

Під час здійснення процедури ліквідації ПАТ «Омега Банк» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 82 від 17.01.2019 року про затвердження умов продажу активів ПАТ «Омега Банк» та АТ «Дельта Банк».

Пул активів складався з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю, в тому числі: активи ПАТ «ОМЕГА БАНК», права вимоги за Кредитним договором № 1111-Ф від 13.02.2008 р, укладеним між ЗАТ «ТАС- Інвестбанк» та ОСОБА_1 , а також за договорами укладеними в забезпечення виконання останнього, серед яких:

1. Договір поруки № 1111/П-1 від 13.02.2008 р., укладений між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_2 ;

2. Договір поруки № 1111/П-2 від 13.02.2008 р., укладений між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_3 ;

3. Іпотечний договір № 1111-Ф/ІП-1 від 13.02.2008 р., укладений між ЗАТ «Сведбанк Інвест» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1069;

4. Іпотечний договір № 1111-Ф/ІП-2 від 09.04.2008 р., укладений між ЗАТ «Сведбанк Інвест» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2258.

18.02.2019 відбувся аукціон, за результатами проведення якого сформовано протокол електронного аукціону UA-EA-2019-02-12-000004-b.

У відповідності до вказаного протоколу, переможцем аукціону було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані». 19.02.2019 року зазначений протокол було підписано директором ТОВ «Файненс Компані».

07.03.2019 між ПАТ «Омега Банк» (у якості Банку) та ТОВ «Файненс Компані» (як Новий кредитор) було укладено Договір №1 відступлення прав вимоги (далі також - «Договір відступлення»), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Ольгою Ігорівною та зареєстровано в реєстрі за № 714.

У відповідності до п. 1 Договору відступлення за цим Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників, Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до який перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатках № 1 та №2 до цього Договору.

Права вимоги означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні так і умовні) Банку в якості кредитора до Боржників (як позичальників, так і майнових/фінансових поручителів) за Кредитними договорами, а також всі права вимоги Банку до осіб, які надали забезпечення (згідно реєстру у Додатках №1 та №2 до цього Договору), за всіма договорами забезпечення, включаючи будь-які права та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Банку щодо виконання Позичальниками та особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов`язків за Кредитними договорами та Договорами забезпечення згідно реєстру у Додатках №1 та №2 до цього Договору.

Згідно п. 2 Договору відступлення за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатках №1 та №2 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказані у Додатках №1 та №2 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Відповідно до Додатку №1 та Додатку № 2 до Договору про відступлення Банк передав новому кредитору право вимоги за Кредитним договором № 1111-Ф від 13.02.2008 р, укладеним між ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» та ОСОБА_1 , а також за договорами укладеними в забезпечення виконання останнього.

Відтак, зважаючи на вищезазначене єдиним законним Кредитором за Кредитним договором. Договорами поруки 1-2, а також іпотекодержателем за Іпотечними договорами 1-2, є ТОВ «Файненс Компані».

Враховуючи викладене заяву слід вважати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 55, 442 ЦПК України, суд ухвалив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» про заміну сторони задовольнити.

1.1.Замінити первісного Стягувача у виконавчому провадженні НОМЕР_5, відкритому на підставі виконавчого листа від 01.02.2012, виданого на виконання заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11.04.2011 у цивільній справі № 2-3036/11 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані».

1.2.Замінити первісного Стягувача у виконавчому провадженні НОМЕР_6, відкритому на підставі виконавчого листа від 01.02.2012, виданого на виконання заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11.04.2011 у цивільній справі № 2-3036/11 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані».

1.3.Замінити первісного Стягувача у виконавчому провадженні НОМЕР_7, відкритому на підставі виконавчого листа від 01.02.2012, виданого на виконання заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11.04.2011 у цивільній справі № 2-3036/11 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані».

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: