Рішення

від 24.07.2024 по справі 450/1996/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1996/24 Провадження № 2/450/1340/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикій О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону «НААН» про стягнення заборгованої заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборговану заробітну плату за 2023 рік в сумі 68364, 49 грн. та за січень-березень 2024 року в сумі 19193, 89, а всього 87558, 38 грн. з урахуванням ПДФО і військового збору, вихідну допомогу в сумі 18200, 00 грн. з урахуванням ПДФО і військового збору, компенсацію за календарні дні невикористаної щорічної відпустки в сумі 4431, 51 грн. з урахуванням ПДФО і військового збору; середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 18 березня 2024 року по день прийняття рішення Суду у справі та судовий збір.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач зазначила,що вонапрацювала пташницеюна Державномупідприємстві Досліднегосподарство МиклашівІнституту сільськогогосподарства Карпатськогорегіону НААН,та звільненаз роботи18березня 2024року поп.1ст.40КЗпП України(наказ№ 8від 18.03.2024р.)Відповідач несвоєчасновиплачував заробітнуплату у2023р.,внаслідок чогозаборгував меністаном на01.01.2024року заробітнуплату врозмірі -68364,49грн.Про наведенесвідчить Виписказ особовогорахунку повиплаті заробітноїплати ДПДГМиклашів ІСГКР НААН. Станом на день подання заяви розрахунок не здійснено. Крім цього, Відповідач заборгував 56 823,24 грн. в 2024 році, в тому числі: 1) заробітна плата в сумі 19193,89 грн. (в т.ч. ПДФО і ВЗ) за період січень - березень 2024 року, про що свідчить Виписка з особового рахунку по виплаті заробітної плати ДП ДГМиклашівІСГ КР НААН. У день звільнення і до цього часу не було проведено розрахунок; 2) Вихідна допомога в сумі 18200,00 грн. (в т.ч. ПДФО і ВЗ) у розмірі двох окладів, відповідач не заперечує, що винен виплатити вихідну допомогу, сам нарахував її, що відображено у розрахунку заробітної плати за березень 2024 року у Виписці з особового рахунку по виплаті заробітної плати, однак не сплатив до цього часу. 3) Середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні, середньоденний заробіток відповідно до розрахунку Відповідача, який наданий ним у Довідці від 24.04.2024 р. № 21, становить 394,68 грн. ( в т.ч. ПДФО та ВЗ). Середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні станом на 30 квітня 2024 року становить 14997,84 грн. (в т.ч. ПДФО і ВЗ), виходячи з розрахунку: 394,68 грн.(середньоденний) X 38 робочих днів( кількість робочих днів затримки за період з 18.03.24 р. по 30.04.2024 р) = 14997,84 грн .( в т.ч. ПДФО і ВЗ); 4) Компенсація за календарні дні невикористаної щорічної відпустки, яка становить 4431,51 грн. Відповідач не заперечує, що винен мені компенсацію за дні невикористаної відпустки, сам нарахував мені її, що відображено у Виписці з особового рахунку по виплаті заробітної плати у графі Березень, однак не сплатив до цього часу. На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою від 02.05.2024 року провадження у справі відкрито та призначено судове засідання.

13.06.2024 року в судовому засіданні позивач долучила довідку про виплату їй 30000, 00 грн. заробітної плати за листопад-грудень 2023 року та січень 2024 року до матеріалів справи.

В судове засідання 24.07.2024 року позивач не з`явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позовні вимоги задоволити та долучила до матеріалів справи видатковий касовий ордер про виплату заробітної плати у сумі 10000, 00 грн.

Відповідач в судове засідання 24.07.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про місце та час судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положеньЦПК Українирозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

Встановлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем, 18.03.2024 року остання була звільнена у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 та наказом Державного підприємства Дослідне господарство Миклашів Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН від 18.03.2024 року № 8.

Відповідно до виписки з особового рахунку по виплаті заробітної плати за період з 01.01.2023 року та з 01.01.2024 року вбачається, що відповідач має заборгованість по заробітній платі за 2023 рік в сумі 68364, 49 грн. та за січень-березень 2024 року в сумі 19193, 89 грн., а всього 87558, 38 грн. з урахуванням ПДФО і військового збору

При цьому, із долучених до матеріалів справи довідок про виплату заробітної плати вбачається, що відповідачем було виплачено позивачці заробітну плату у загальному розмірі 40000, 00 грн.

Згідно довідки Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від 24 червня 2024 року №80, станом на 24 червня 2024 року позивачу не виплачена заробітна плата у сумі 98 654,00 грн., у т.ч. по місяцям: за січень 2022 року - 7518,00 грн.; за лютий 2022 року - 7246,00 грн.; за лютий 2023 року - 4307,00 грн.; за квітень 2023 року - 10244,00 грн.; за грудень 2023 року - 8780,00 грн.; за січень 2024 року - 18715,00 грн.; за лютий 2024 року - 3790,00 грн.; за березень 2024 року - 10913,00 грн.; за квітень 2024 року - 8365,00 грн.; за травень 2024 року - 13563,00 грн.; за червень 2024 року - 5213,00 грн. (а.с.13).

Згідност.94 КЗпП Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, яка згідност.115 вказаного Кодексувиплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Також, судом враховуються роз`яснення викладені в п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», за яким задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, з урахуванням предмету та підстави позову, суд дійшов висновку, що ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права позивача, характеру його порушення, наслідкам, спричиненим цим порушенням, буде стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 47558, 38 грн., оскільки в ході розгляду справи до матеріалів справи було додано квитанції про сплату відповідачем на користь позивача суми невиплаченої заробітної плати у загальній сумі 40000, 00 грн.

Зазначену суму заробітної плати позивачу станом на час розгляду справи судом у повному обсязі не виплачено, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог про виплату вихідної допомоги при звільненні та календарні дні щорічної відпустки, суд зазначає наступне.

У ст.44КЗпП Українизазначено наступне:«При припиненнітрудового договоруз підстав,зазначених у пункті 6статті 36та пунктах1,2і 6статті 40цього Кодексу,працівникові виплачуєтьсявихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Відповідно достатті 24 Закону України Про відпустки(далі - Закон),у разі звільнення працівникайому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до довідки № 18 від 03.04.2024 року Державного підприємства Дослідне господарство Миклашів Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН вбачається, що при звільненні ОСОБА_1 з роботи у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України їй було нараховано вихідної допомоги два посадові оклади в сумі 18200, 00 грн., було проведено розрахунок за невикористані дні відпусток, що становить в сумі 4431, 51 грн.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 38 КЗпП Українипрацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно з ч. 1ст. 47 КЗпП Українироботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

У частині 1статті 116 КЗпП України, зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Однак, відповідач так і не провів з позивачем остаточний розрахунок та не виплатив позивачу нараховану йому заробітну плату і до цього часу.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У позовній заяві позивач просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.06.2024 року (як наступний день після звільнення, що є першим днем прострочення) по день винесення судового рішення.

Відповідно до пункту 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Згідно довідки Державного підприємства Дослідне господарство Миклашів Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН № 21 від 24.04.2024 року, середньоденна заробітна плата обчислена відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою КМУ від 08.02.1995 року №100, ОСОБА_2 становить 394, 68 грн.

Також суд звертає увагу на те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця, не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченоїст.117 КЗпП України(подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 25 травня 2016 року у справі №6-948цс16, від 03 січня 2018 року у справі №331/2814/16-ц). Сам по собі факт фінансових труднощів на підприємстві не може позбавляти працівників права на виплати, що передбачені при їх звільненні.

Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбаченаст.117 КЗпП Українивідповідальність.

Відшкодування, передбаченестаттею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі N 761/9584/15-ц Великої Палати Верховного Суду, зазначено, що, якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду сформулювала перелік обставин, які повинен ураховувати суд, вирішуючи питання про зменшення розміру відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно дост.117 ЦПК України. Такими обставинами є: 1) розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; 2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; 3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; 4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Аналогічний правовий висновок викладено також у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі N 761/16407/15-ц, від 15 квітня 2020 року у справі N 331/1863/18, від 18 листопада 2020 року у справі N 335/4416/18-ц.

Таким чином, враховуючи розмір простроченої заборгованості, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, який до того ж перепав на час введення в Україні воєнного стану, ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у сумі 14997, 84 грн. за період з 18 березня 2024 року по 30 квітня 2024 року, а саме по день звернення до суду, що буде відповідати вимогам пропорційності та справедливості

Згідно п. 2 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до частин 1,2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позовні вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,вихідної допомоги та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, за які позивачем було сплачено судовий збір, задоволені повністю, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 657, 88 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону «НААН» про стягнення заборгованої заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, - задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону «НААН» (код ЄДРПОУ 20760227) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборговану заробітну плату в сумі 47558, 38 (сорок сім тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 38 копійок) грн. з урахуванням ПДФО і військового збору.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону «НААН» (код ЄДРПОУ 20760227) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) вихідну допомогу в сумі 18200, 00 (вісімнадцять тисяч двісті гривень 00 копійок) грн. з урахуванням ПДФО і військового збору.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону «НААН» (код ЄДРПОУ 20760227) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію за календарні дні невикористаної щорічної відпустки в сумі 4431, 51 (чотири тисячі чотириста тридцять одну гривню 51 копійку) грн. з урахуванням ПДФО і військового збору.

Стягнути зДержавного підприємства«Дослідне господарство«Миклашів» Інститутусільського господарстваКарпатського регіону«НААН» (кодЄДРПОУ 20760227)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 18 березня 2024 року по 30 квітня 2024 року у сумі 14997, 84 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень 84 копійки) грн.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону «НААН» (код ЄДРПОУ 20760227) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Миклашів» Інституту сільського господарства Карпатського регіону «НААН» (код ЄДРПОУ 20760227) на користь держави судовий збір у розмірі 657, 88 (шістсот п`ятдесят сім гривень 99 копійок) грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяІ. І. Мельничук