Рішення

від 28.08.2024 по справі 161/12192/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/12192/23

Провадження № 2/161/10/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2024 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/12192/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Луцький міський відділ ДРАЦС Західного МУМЮ (м. Львів) про оспорювання батьківства,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд виключити відомості про його батьківство з актового запису № 2185 від 15 жовтня 2020 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, від неї до суду не надходило відзиву та заяви про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позову покладається на розсуд суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під оспорюванням права слід розуміти такий стан цивільних правовідносин, за якого між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб`єктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

1)за заявою матері та батька дитини;

3)за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

09 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено шлюб (а.с. 8).

Як вбачається із змісту позовної заяви, що 07 жовтня 2020 року, за час перебування сторін по справі в зареєстрованому шлюбі, народилася ОСОБА_3 . Походження дитини від батька ОСОБА_1 було визначено у відповідності до положень статті 122 СК України.

Як вбачається із змісту позовної заяви, що позивачем ОСОБА_1 заперечується факт, що він є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування зазначеної обставини посилається на те, що у невизначений період, відбував покарання в місцях позбавлення волі. Відповідач відвідувала його в місцях позбавлення волі лише один раз, - 11 жовтня 2018 року було надано довготривале побачення строком на 3 доби.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, - відповідно до статей 213, 215 ЦПК (1618-15) рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК (1618-15), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Європейський суд з прав людини у справі «Калачова проти Російської Федерації» зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків.

Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 07 травня 2009 року).

Суд звертає особливу увагу, що позивач та його представник, адвокат Клубук О.П. повністю самоусунулись від участі в справі, обов`язків подання доказів на підтвердження позовних вимог.

Позовна заява та додатки не містять відомостей щодо точного періоду відбування ОСОБА_1 покарання в ДУ «Маневицька виправна колонія № 42».

Із дійсного змісту відповіді ДУ «Маневицька виправна колонія № 42» № 42/1866/2.1 від 14 травня 2021 року не вбачається, що ОСОБА_2 відвідувала засудженого ОСОБА_1 лише один раз, як про це зазначає позивач в позовній заяві.

Позивачем та його представником до позовної заяви не додано навіть копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або його дубліката.

Також суд звертає увагу, що за весь час перебування в провадженні суду цивільної справи № 161/12192/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Луцький міський відділ ДРАЦС Західного МУМЮ (м. Львів) про оспорювання батьківства, стороною позивача не було заявлено жодного клопотання про призначення експертизи, виклик та допит свідків, та не подано жодних доказів на підтвердження позовних вимог.

Обов`язок щодо подання клопотання про призначення експертизи сторона позивача, в порушення положень статті 81 ЦПК України, переклала на відповідача (а.с. 2, зворот).

Таким чином, жодна обставина, на яку сторона позивача посилалася як на підставу своїх позовних вимог, не підтверджена жодним належним та достовірним доказом. Позивач та його представник від участі в розгляді справи та подання будь-яких доказів або клопотань самоусунулись.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що жодна обставина, на яку сторона позивача посилалася як на підставу своїх позовних вимог, не підтверджена жодним належним та достовірним доказом. Позивач та його представник від участі в розгляді справи та подання будь-яких доказів або клопотань самоусунулись. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 122, 126, 128, 129, 134, 136 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10-18, 81, 200, 263-268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову до ОСОБА_2 , третя особа Луцький міський відділ ДРАЦС Західного МУМЮ (м. Львів) про оспорювання батьківства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Ковтуненко