Ухвала

від 09.09.2024 по справі 524/9649/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/9649/24

Провадження № 2/524/3653/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року

Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Мельник Н.П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ДЖЕТ-Х» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Літон Оіл» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків,

ВСТАНОВИЛА:

02.09.2024 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача ТОВ «Літон Оіл» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків, посилаючись на норми КЗУпП та ЦК України.

Позовна заява обгрунтована тим, що 15.09.2023 на автодорозі М-15 сполученням «Одеса-Рені» 257 км., водій транспортного засобу ОСОБА_1 на сідловому тягачі VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною INDOX, державний номерний знак НОМЕР_2 , перевищив безпечну швидкість руху, не впоравшись із керуванням, здійснив наїзд на зерновоз марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом Kogel, державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 та на автомобіль DAF, державний номерний знак НОМЕР_5 з напівпричепом BODEX, державний номерний знак НОМЕР_6 . В результаті зіткнення всі транспортні засоби отримали механічні пошкодження із заподіянням матеріальних збитків.

Також, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 15.09.2023 було пошкоджено герметичність секцій цистерни INDOX, державний номерний знак НОМЕР_2 , у зв`язку з чим втрачено 12146 літрів (10081 кг) палива та не було доставлено нафтопродукти замовнику на АЗС.

У позовній заяві стверджується, що дорожньо-транспортна пригода вчинена водієм ОСОБА_1 у результаті порушення ним Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

До позовної заяви додано копію протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та зазначено у позовній заяві, що у провадженні Автозаводського районного суду міста Кременчука перебуває справа про адміністративне правопорушення №524/8021/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

05.09.2024 судом отримано інформацію від Автозаводської районної адмністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Суддею розглянувши матеріали позовної заяви, а також на підставі встановлених даних, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено, що 13.05.2024 Автозаводським районним судом міста Кременчука винесено постанову, яка набрала законної сили 13.05.2024, про призначення по справі судової інженерно-технічної експертизи за клопотанням представника ТОВ «СКАЙ ДЖЕТ-Х», провадження якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення перед експертом поставлено ряд запитань, зокрема:

- Яка була швидкість автопоїзду у складі автомобіля VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_7 з напівпричіпом-цистерною INDOX, реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням пошкоджень, які він отримав при зіткненні?

- Чи відповідали дії водія вимогам Правил дорожнього руху? Якщо ні, тоді, які порушення ПДР України є у діях ОСОБА_1 , і чи мало в його діях порушення вимог п.12.1 ПДР?

- Чи були дії водія транспортного засобу ОСОБА_1 з технічної точки зору у причинному зв?язку з виникненням ДТП?

- Чи можна було б уникнути зіткнення, якби ОСОБА_1 рухався з меншою швидкістю, ніж та, яка була ним обрана, з урахуванням дорожньої обстановки, особливостей вантажу, який перевозився (пально-мастильні матеріали за умови неповної завантаженості причепу), його вагу і т.п., стан транспортного засобу, і чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість запобігти зіткненню, рухаючись з меншою швидкістю?

У розпорядження експертів надано матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Слухання справи про адміністративне правопорушення №524/8021/23, провадження№3/524/48/24, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, відкладено судом до отримання висновку експертизи.

П.2.2 договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного 19.04.2023 між ТОВ «СКАЙ ДЖЕТ-Х» та водієм транспортного засобу ОСОБА_1 , сторони домовились, що у випадку пошкодження переданого працівнику під звіт транспортного засобу та/або паливно-мастильних матеріалів, які перевозились таким транспортним засобом, внаслідок недбалості працівника, дорожньо-транпсортної пригоди, винним у чиненні якої, у встановленому законом порядку, визнано працівника, він зобов`язаний відшкодувати завдані ним збитки у повному обсязі.

П.1.4 договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного 19.04.2023 між ТОВ «СКАЙ ДЖЕТ-Х» до експедитором ОСОБА_1 , сторони домовились, що у випадку пошкодження переданого працівнику під звіт транспортного засобу внаслідок дорожньо-транпсортної пригоди, винним у чиненні якої, у встановленому законом порядку, визнано працівника, він зобов`язаний відшкодувати завдані ним збитки у повному обсязі.

Відповідно доп.3Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №6від 27.03.1992«Про практикурозгляду судамицивільних справза позовамипро відшкодуванняшкоди» розглядаючипозови провідшкодування шкоди,суди повиннімати наувазі,що відповіднодо статейЦК,що регулюютьзагальні підставивідповідальності зазаподіяння шкоди,а такожпитання щодовідповідальності зашкоду,заподіяну джереломпідвищеної небезпеки,шкода, заподіянамайну юридичноїособи,підлягає відшкодуваннюв повномуобсязі особою,яка їїзаподіяла,за умови,що діїостанньої булинеправомірними,між нимиі шкодоює безпосереднійпричинний зв`язок та є виназазначеної особи, аколи цебуло наслідкомдії джерелапідвищеної небезпеки, незалежно віднаявності вини.

При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов`язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.

Правила ЦК щодо врахування вини потерпілого і майнового стану особи, яка заподіяла шкоду, в частині зменшення розміру відшкодування або відмову у відшкодуванні шкоди з врахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках заподіяння шкоди майну, а також особі громадянина, однак у кожному разі підставою до цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху, т.п.), а не проста необачність. Правила цієї норми законодавства про можливість зменшення розміру відшкодування шкоди, заподіяної громадянином, залежно від його майнового стану застосовуються у виняткових випадках, коли стягнення шкоди у повному розмірі неможливе або поставить відповідача у дуже важке становище.

Верховним Судом у постанові від 21.07.2023 №502/415/21 зазначено, що чинним законодавством поряд із поняттям матеріальної відповідальності визначена категорія цивільно-майнової відповідальності. Ці види відповідальності за правовою природою істотно відрізняються одне від одного. Матеріальна відповідальність є інститутом трудового права. Умови, підстави, обсяг та порядок її застосування закріплено у КЗпП України. Майнова відповідальність є цивільно-правовою категорією, а тому норми ЦК України, спрямовані на правове забезпечення застосування заходів майнової відповідальності, не поширюються на трудові правовідносини. Відповідно, можливе застосування інституту новації, як це мало місце у спірних правовідносинах, не трансформує трудові відносини щодо матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну працівником підприємству, установі, організації, у цивільні позовні правовідносини. Отже, галузева належність матеріальної відповідальності до трудового права визначається характером правопорушення. Щодо шкоди, завданої роботодавцю працівником внаслідок недотримання трудової дисципліни, норми цивільного законодавства не застосовуються.

У постанові Верховного Суду від 07.07.2021 №500/9201/18, Суд дійшов висновку, що в діях працівника відсутня сукупність обставин, яка б давала можливість встановити вину працівника у спричиненні ним шкоди підприємству та покласти на нього матеріальну відповідальність, згідно зі ст.130 КЗпП України. Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідачем не надано доказів того, що саме внаслідок невиконання своїх трудових обов`язків винними діями позивача підприємству завдано матеріальну шкоду, що у свою чергу виключає відповідальність працівника, передбачену ст.130 КЗпП України, а отже, і покладення на нього відповідальності, передбаченої ст.ст.132, 136 КЗпП України. Верховний Суд зазначив, що відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, врегульовано нормами КЗпП України, а не нормами ЦК України, тому виключив посилання на ст.1191 ЦК України з мотивувальної частини постанови апеляційного суду.

З урахуванням зазначеного, у матеріалах позовної заяви відсутні докази, які підтверджували б протиправність діяння відповідача, а також наявність причинного зв`язку між заподіяною матеріальною шкодою позивачу та протиправними діяннями відповідача, як наслідок наявність вини останнього в її заподіянні. Крім того, позивачу необхідно визначитись із позовними вимогами в частині відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству внаслідок виконання трудових обов`язків, що регулюється нормами глави Х КЗпП України, яка передбачає покладення на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації або про відшкодування матеріальної шкоди, що врегульовано нормами ЦК України, зокрема ст.ст.1166, 1187 ЦК України, якими унормовано питання підстав відповідальності за завдану майнову шкоду та відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (чим підтверджується факт заподіяння позивачеві матеріальної шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, а також інші обставини, що мають значення для об`єктивного вирішення спору).

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який відповідно до ст.251 КУпАП відноситься до доказів у справі про адміністративне правопорушення на рівні із поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виноситьпостанову по справі,якою івирішується питанняпро накладенняадміністративного стягненняу випадкунаявності суб`єктивно-об`єктивноїскладової правопорушенняабо про закриття справи у випадку встановлення під час розгляду справи обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення (ст.ст.247, 252, 253, 284 КУпАП).

Як наслідок, протокол про вчинення адміністративного правопорушення не відносить до документів, які встановлюють протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною матеріальною шкодою позивачу та протиправними діяннями відповідача та наявність вини останнього в її заподіянні.

Ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи ,доказування неможе ґрунтуватисяна припущеннях,а суд позбавлений можливості збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків визначених ЦПК України (ст.ст.77, 81 ЦПК України).

Враховуючи усі обставини у своїй сукупності, а також ст.251 ЦПК України у суду відсутній правовий обов`язок зупинити провадження у справі у разі, зокрема об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до ст.4 КАС України адміністративне судочинство це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому КАС України. Таким чином, норми п.6 ч.1 ст.251 не поширюються на випадки неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорунення.

Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.ч.2, 3ст.185 ЦПК Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175,177цьогоКодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Керуючисьст. ст.175, 177, 185, 260,261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ДЖЕТ-Х» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Літон Оіл» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі неусунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П.Мельник