Рішення
від 03.09.2024 по справі 757/12687/24-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12687/24-ц

пр. № 2-5590/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

представника позивача ОСОБА_1 - Чорного О. В. , представника відповідача АТ КБ "ПриватБанк" - Яндульського Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання відсутності права на одностороннє розірвання договору,

УСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визнати недійсним односторонній правочин про відмову від підтримання ділових відносин (відмову в обслуговуванні) ОСОБА_1 , шляхом розірвання ділових відносин (розірвання договору і закриття рахунків), що вчинений АТ КБ «Приватбанк» на підставі рішення, відповідно до повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/ розірвання договору і закриття рахунку № 20.1.0.0.0/7-240209/126 від 09 лютого 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 09 лютого 2024 року позивач, який є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», отримав повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку № 20.1.0.0.0/7-240209/126 від 09 лютого 2024 року. У відповідності до вказаного повідомлення відповідач посилаючись на статті 8, 11, 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Безпосередньою підставою для рішення в повідомленні зазначено: «встановлення неприйнятного високого ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей / неможливістю здійснення ідентифікації та / або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників / подання недостовірної інформації/подання інформації з метою введення в оману Банк. В той же день AT КБ «Приватбанк» заблокував всі особисті розрахункові рахунки і карти, відкриті та оформлені на ім`я позивача. На телефонні звернення позивачу не повідомили з якої причини було відмовлено в обслуговуванні, у зв`язку з чим позивач звернувся до адвоката Чорного О. В. для отримання правової допомоги. Листом від 01 березня 2024 року № 20.1.0.0.0/7-240226/150882 відповідач надав відповідь на запит адвоката № 23/1 від 23 лютого 2024 року, яким повідомив, що рішення відносно позивача було прийнято банком правомірно й чинне законодавством не встановлює обов`язку для банку надавати більш детальні пояснення стосовно своїх дій». Окремо наголошуємо, що відповідач наданням відповіді в зазначеній вище редакції порушив частину третю ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року у редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, яка безпосередньо встановлює обов`язок надавати інформацію у повному обсязі.

Позивач переконаний, що недоведеність банком існування правових підстав для відмови від підтримання ділових відносин, з огляду на те, що банк не надав доказів на підтвердження обґрунтованості підстав вважати, що дії, рішення або бездіяльність позивача, які містять ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, наражає на ризик застосування до банку відповідних заходів впливу, зокрема, з причин незаконності джерел походження цінних паперів та(або) коштів позивача, інших його активів або прав на такі активи, не довів наявності у банківських операціях позивача ознак відмивання доходів.

Представник відповідача позов не визнала, заперечувала проти задоволення позову, у відзиві вказала, що Банк встановив неприйнятно високий ризик в обслуговуванні ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» та пов`язаних з ним осіб (попередні та поточні власники підприємства) та відмовився від підтримання ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин / закриття рахунків у відповідності до вимог статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», та згідно з вимогами внутрішнього Положення про відмову від підтримання ділових відносин/ проведення фінансової операції. Спірний правочин, що оспорюється позивачем у межах даної судової справи, відповідає вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України та вчинений AT КБ «ПриватБанк» з дотриманням усіх вимог законодавства про фінансовий моніторинг. ОСОБА_1 був керівником Товариства на момент встановлення йому Банком неприйнятно високого ризику в обслуговуванні, у AT КБ «ПриватБанк» (як у суб`єкта первинного фінансового моніторингу) були наявні всі підстави для прийняття рішення відносно розірвання ділових відносин, у тому числі, і з керівником цього Товариства, як з особою, яка фактично та потенційно несла повну відповідальність за дії зазначеної юридичної особи. Директор підприємства є повноправним виконавчим органом, який самостійно здійснює керівництво юридичною особою, а тому не може знаходитися поза межами кола всіх пов`язаних. Таким чином, припинення правовідносин з ОСОБА_1 є прямо пов`язаним як з діями Товариства (встановлено наявність потенційної небезпеки використання Банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення), так і з тим, що така особа є особисто фігурантом кримінального провадження № 42023041110000450 від 09 листопада 2023 року за ознаками злочинів, передбачених частиною другою ст. 28, частиною першою ст. 263, частиною другою ст. 209, частиною першою ст. 255, частиною третьою ст. 262 КК України.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

19 березня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 21 березня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді від 25 березня 2024 року у справі відкрито провадження для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання /а. с. 26-27/.

17 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшла заява із запереченнями щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження /а. с. 33-39/.

18 квітня 2024 року ухвалою судді у задоволенні клопотання представника відповідача про зміну порядку розгляду справи відмовлено /а. с. 40-41/.

18 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив представника відповідача на позов /а. с. 53-101/.

18 квітня 2024 року через Електронний суд до суду надійшла відповідь на відзив /а. с. 45-52/.

01 травня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача /а. с. 102-105/.

У судовому засіданні (у режимі відео конференції) представник позивача позов підтримав і просив задовольнити, з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позов, посилаючись на доводи, викладені у заявах по суті.

Суд, заслухавши обґрунтування представника позивача і заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 був клієнтом АТ КБ «ПриватБанк».

Напрямком «Фінансовий моніторинг» AT КБ «ПриватБанк», відповідно до внутрішнього Порядку здійснення поглибленої перевірки клієнтів, проведено посилені заходи належної перевірки та аналіз фінансових операцій (їх сукупності) клієнта AT КБ «ПриватБанк» юридичної особи ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 39844563), керівником якого на час здійснення Банком перевірки був ОСОБА_1 , який був також і кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» до 07 червня 2023 року.

Підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (39844563) стало:

- неможливість банку виконувати визначені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з клієнтом або фінансовою операцією;

- наявність обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Враховуючи наведене вище, AT КБ «ПриватБанк» встановив неприйнятно високий ризик в обслуговуванні ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 39844563) та пов`язаних з ним осіб (попередні та поточні власники підприємства) та відмовився від підтримання ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин/закриття рахунків у відповідності до вимог статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», згідно з вимогами внутрішнього Положення про відмову від підтримання ділових відносин/ проведення фінансової операції.

09 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримав повідомлення Банку про відмову від підтримання ділових відносин / розірвання договору і закриття рахунку № 20.1.0.0.0/7-240209/126 від 09 лютого 2024 року, на підставі положень статей 8, 11, 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Безпосередньою підставою для рішення в повідомленні зазначено «встановлення неприйнятного високого ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей / неможливістю здійснення ідентифікації та / або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників / подання недостовірної інформації/подання інформації з метою введення в оману Банк. В той же день AT КБ «Приватбанк» заблокував всі особисті розрахункові рахунки і карти, відкриті та оформлені на ім`я позивача.

Листом від 01 березня 2024 року № 20.1.0.0.0/7-240226/150882 Банк надав відповідь на запит адвоката № 23/1 від 23 лютого 2024 року, яким повідомив, що рішення відносно ОСОБА_1 прийнято Банком правомірно й чинне законодавство не встановлює обов`язку для банку надавати більш детальні пояснення стосовно своїх дій.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг, зокрема належить відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах.

Відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовано положеннями гл. 72 ЦК України.

Відповідно до частини першої, другої і п`ятої ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», як зазначено в його преамбулі, спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до п. 39 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.

Банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу, як встановлено пунктом 1 частини другої ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Згідно з частиною першою ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Частиною шостою ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі зокрема неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» на банки покладено обов`язок здійснювати належну перевірку клієнтів, в тому числі шляхом проведення ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до вимог законодавства України.

Згідно із часиною третьою ст. 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети.

Положеннями частини першої ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

Частинами першою та третьою ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

До того ж, відповідно до частини четвертої ст. 1075 ЦК України, банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі наявності підстав, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.

Отже, виходячи з аналізу норм Цивільного кодексу України у взаємозв`язку з нормами спеціального Закону та підзаконного акту про фінансовий моніторинг, вбачається, що банки наділені прямим обов`язком встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин стосовно клієнтів у разі зокрема неможливості виконувати визначені Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, інших злочинів.

Аналогічне стосується відмови від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка через встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, яка також є обов`язковою для банків за Законом.

Водночас, законодавство про фінансовий моніторинг зобов`язує банки як суб`єктів фінансового моніторингу самостійно визначати ризики подальшого обслуговування клієнтів та уникати виявлених ризиків через застосування процедури де-рискінгу.

Положеннями ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», передбачено, що фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб`єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб`єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.

Так, аналізуючи рух коштів по рахунку ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», встановлено:

- збільшення статутного капіталу компанії за рахунок виключно готівки, джерела походження коштів для внесення у СК власниками - невідомі;

- використання фактично всіх коштів, які внесені як поповнення статутного капіталу для надання та повернення фінансової допомоги іншій юридичній особі;

- відсутність звичайної статутної діяльності компанії;

- ймовірність, що рахунки «ПриватБанку» є частиною схемних операцій, які пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, а саме готівкових коштів, одержаних злочинним шляхом та/або одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння або фінансування тероризму чи фінансуванні зброї масового знищення, що передувало легалізації.

- відповідно до інформації вказаної в ухвалі слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2024 року у справі № 202/20103/23 про тимчасовий доступ до речей і документів (провадження № 1-кс/202/505/2024) наявні підстави вважати, що надання банківських послуг юридичним особам, щодо кінцевих бенефіціарних власників яких, наявна інформація про причетність скоєння ними кримінального правопорушення та якими протягом тривалого часу здійснюється ввезення зброї на територію Дніпропетровської область з території бойових дій через військових, з метою подальшого збуту несе репутаційні та комплаєнс ризики для банку. Так, ОСОБА_1 є учасником кримінального провадження № 42023041110000450 від 09 листопада 2023 року за ознаками злочинів, передбачених частиною другою ст. 28, частиною першою ст. 263, частиною другою ст. 209, частиною першою ст.255, частиною третьою ст. 262 КК України. У ході досудового розслідування у межах зазначеного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 проводив підозрілі фінансові операції через АТ КБ «ПриватБанк», пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом (використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння).

Підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (39844563) стало:

- неможливість банку виконувати визначені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з клієнтом або фінансовою операцією;

- наявність обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Враховуючи наведене вище, AT КБ «ПриватБанк» встановив неприйнятно високий ризик в обслуговуванні ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ»(код ЄДРПОУ 39844563) та пов`язаних з ним осіб (попередні та поточні власники підприємства) та відмовився від підтримання ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин/закриття рахунків у відповідності до вимог статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та згідно з вимогами внутрішнього Положення про відмову від підтримання ділових відносин / проведення фінансової операції.

Доводи представлені стороною позивача не спростовують таких висновків.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів доходить висновку, що позов безпідставний і не підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір покладається у повному обсязі на позивача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-16, 651, 1075 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 1-6, 7, 11, 12, 15, 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання відсутності права на одностороннє розірвання договору залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09 вересня 2024 року.

Суддя І. В. Литвинова

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.09.2024
Оприлюднено10.09.2024
Номер документу121455224
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —757/12687/24-ц

Рішення від 03.09.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Литвинова І. В.

Рішення від 03.09.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Литвинова І. В.

Ухвала від 18.04.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Литвинова І. В.

Ухвала від 25.03.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Литвинова І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні