Ухвала
від 06.09.2024 по справі 398/3424/24
ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3424/24

провадження №: 1-кп/398/391/24

УХВАЛА

Іменем України

"06" вересня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121060001128 від 14 червня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андріянівка, Мучкапського району, Тамбовської області, росія, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.197-1 КК України

В С Т А Н О В И В:

До Олександрійськогоміськрайонного судуКіровоградської областінадійшов обвинувальнийакт закримінальним провадженням,внесеним доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024121060001128від 14червня 2024року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який обвинувачуєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.197-1 КК України.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 , діючи усупереч вимогам ст.ст. 112, 116, 118, 123-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи жодних рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, а також ст.ст. 60, 61 Земельного кодексу України, в порушення ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» у порушення ст. ст. 87 89 Водного кодексу України, відповідно до яких у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, в червні 2007 року, точних дати і часу в ході досудового слідства не встановлено, самовільно зайняв земельну ділянку розміром 0,0025 га, в водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі водного об`єкту (ставку), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3520385500:02:000:7503, що перебуває за межами населених пунктів на території Попельнастівської селищної територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області на відстані 12 м до урізу води водойми в межах прибережної захисної смуги.

Продовжуючи свій злочинний умисел на самовільне зайняття зазначеної земельної ділянки, ОСОБА_4 , в період з червня 2007 року, шляхом будівництва, шляхом будівництва, на вказаній земельній ділянці на відстані 12 м до урізу води водойми в межах прибережної захисної смуги, побудував капітальну цегляну будівлю на бетонному фундаменті, розміром 3,5*7,1 м, всупереч встановленому законом порядку, без одержання будь-яких документів, які б посвідчували право власності земельною ділянкою, а також в порядку вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, що передбачають загальний порядок видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт, без отримання вказаного дозволу відповідного органу.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, а саме: самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій в охоронній зоні.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 197-1 КК України.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Судом роз`яснено обвинуваченому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності та закриття кримінального провадження, в тому числі і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності не має реабілітуючого характеру. Після цього обвинуваченим надано згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження із зазначених підстав.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого на підставі ст. 49КК України у зв`язку з закінченням строку давності.

Потерпілий Попельнастівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення підготовчого судового засідання, свого представника не направив та причини неявки не повідомив.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

За змістом ст. 44 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Положеннями статті 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Зокрема, особа звільняється відкримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину; особа не ухилялася від досудового слідства або суду; законом не встановлено заборони щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

ОСОБА_4 обвинувачується в самовільному будівництві будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій в охоронній зоні, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від одного до трьох років;

Відповідно до ст. 12 КК України інкримінований обвинуваченому ОСОБА_4 злочин класифікується, як нетяжкий.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

З обвинувального акту вбачається, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення вчинено в червні 2007 року, тобто на даний час минуло більше сімнадцяти років з моменту вчинення злочину.

В ухвалі Верховного Суду від 14.11.2023 року у справі №758/2732/23 (провадження №51-6781ск23) викладено правовий висновок про те, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 197-1 КК України, є закінченим з моменту початку ведення будівельних робіт на самовільно зайнятій земельній ділянці, тобто з моменту здійснення будівництва.

Будь-яких даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався з підстав, зазначених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КПК України, судом не встановлено.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року роз`яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням давності є обов`язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49КК України із визнанням особою вини, оскільки обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Зокрема, ст. 285КПК України встановлено, що особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Отже, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Така правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду у справі №285/2238/17 від 19 лютого 2019 року, №185/7934/13 від 27 лютого 2018 року, №456/3557/17 від 07 лютого 2020 року, №754/10717/17 від 16 грудня 2019 року, №202/3148/16 від 17 вересня 2019 року та №287/359/15 від 29 травня 2019 року.

Оскільки,обвинувачений ОСОБА_4 скористався своїмправом щодозвільнення відкримінальної відповідальностіу зв`язкуіз закінченнямстроків давностіта маєправо натаке звільнення,а судв своючергу роз`яснивобвинуваченому йогоправо назвільнення відкримінальної відповідальностіта юридичнінаслідки щодореалізації цьогоправа,в томучислі,і те,що звільненнявід кримінальноївідповідальності узв`язкуіз закінченнямстроків давностіне маєреабілітуючого характеруі обвинуваченимнадано згодуна звільненняйого відкримінальної відповідальностііз зазначенихвище підстав,то судприходить довисновку,що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненнювід кримінальноївідповідальності завчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.197-1 КК України, на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього закриттю.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 314, 370, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від кримінальноївідповідальності завчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.197-1 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024121060001128від 14червня 2024року заобвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.197-1 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 09 вересня 2024 року об 11 год. 50 хв.

Суддя ОСОБА_1

СудОлександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення06.09.2024
Оприлюднено10.09.2024
Номер документу121457895
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво

Судовий реєстр по справі —398/3424/24

Ухвала від 06.09.2024

Кримінальне

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Авраменко О. В.

Ухвала від 06.09.2024

Кримінальне

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Авраменко О. В.

Ухвала від 05.07.2024

Кримінальне

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Авраменко О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні