Постанова

від 20.06.2024 по справі 495/1260/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/887/24

Справа № 495/1260/21

Головуючий у першій інстанції Мишко В. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

прокурора в особі прокурора відділу Одеської обласної прокуратури Дичка В.О.,

від відповідача Затоківської селищної ради не з`явились,

від відповідача ОСОБА_1 не з`явились,

від відповідача ОСОБА_2 не з`явились,

від відповідача ОСОБА_3 не з`явились,

переглянувши справу №495/1260/21 за позовом виконувача обов`язків першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, припинення речового права на нерухоме майно, зобов`язання повернути земельну ділянку до земель комунальної власності за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2022 року у складі судді Мишка В.В., -

в с т а н о в и в :

Прокурор в особі виконувача обов`язків першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури, звернувшись 25 лютого 2021 року до суду з вищеназваним позовом в інтересах держави, вказав, що земельна ділянка, площею 0,0931 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0061, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , рішенням державного реєстратора Турецького О.С. від 07 жовтня 2020 року зареєстрована на праві власності ОСОБА_3 на підставі рішення Затоківської селищної ради від 05 жовтня 2020 року №1585 «Про передачу у власність сформованої земельної ділянки комунальної власності» для індивідуального дачного будівництва.

ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу від 08 жовтня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Кушнір І.В., зареєстрованого в реєстрі за №980, продав земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 ОСОБА_2

ОСОБА_2 по договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Кушнір І.В., зареєстрованого в реєстрі за №1150, продала земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 ОСОБА_1 .

Рішення про передачу земельної ділянки у власність є незаконним, так як Генеральним планом смт. Затока, затвердженим рішенням Затоківської селищної ради від 25 лютого 2005 року №1461, не передбачено відведення земель під індивідуальне дачне будівництво на вказаній території смт. Затока, вказана територія визначена як землі рекреаційних установ. За даними з Публічної кадастрової карти України спірна земельна ділянка розташована на відстані приблизно 145 м від урізу води Чорного моря, а отже входить до прибережної захисної смуги. Генеральним планом вказана територія відноситься до земель, запланованих для територій рекреаційних установ та центрів загально-рекреаційного обслуговування. Аналогічна заборона встановлена пунктом 10.17 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Державного комітету у справах будівництва, архітектури і охорони історичних середовищ №44 від 17 квітня 1992 року, та пунктом 7 постанови Ради Міністрів УРСР №238 від 26 червня 1986 року «Про підвищення ефективності робіт по захисту берегів Чорного і Азовського морів від руйнування». Індивідуальне дачне будівництво у прибережній захисній смузі Чорного моря суперечить Генеральному плану смт. Затока та містобудівному законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №372/1684/14-ц заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а, отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу. Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України потрібно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку свід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

У зв`язку з тим, що земельна ділянка вибула з власності територіальної громади незаконно, з допущенням порушень вимог чинного законодавства, то укладені договори купівлі-продажу земельної ділянки підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а земельна ділянка поверненню до земель комунальної власності.

Прокурор в інтересах держави просив:

визнати незаконним та скасувати рішення І сесії УП скликання Затоківської селищної ради від 05 жовтня 2020 року за №1585 «Про передачу у власність сформованої земельної ділянки комунальної власності», яким ОСОБА_3 передано у власність сформовану земельну ділянку площею 0,0931 га кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 08 жовтня 2020 року за №980, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Кушнір І.В., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка придбала у власність земельну ділянку площею 0,0931 га кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22 жовтня 2020 року за №1150, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Кушнір І.В., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка придбала у власність земельну ділянку площею 0,0931 га кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

припинити за ОСОБА_1 речове право власності на земельну ділянку площею 0,0931 га кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису 38792284 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:02:005:0061 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 556939851103;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути до земель комунальної власності Затоківської селищної ради земельну ділянку площею 0,0931 га кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

стягнути судові витрати (т.1 а.с.2-16).

До позовної заяви додано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 та заборони вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки (т.1 а.с.19-24).

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 лютого 2021 року в порядку забезпечення прозову накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:005:0061; в решті заяви відмовлено (т.1 а.с.75-78).

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2021 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.84-85).

Відповідачі Затоківська селищна рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відзиви на позов не подали.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 жовтня 2021 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду пор суті (т.1 а.с.148-149).

Відповідач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 позов не визнала, зазначивши у відзиві, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється її власником або користувачем самостійно. Зміна виду використання земельної ділянки не є зміною її цільового призначення, тому не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства застосовуються при зміні цільового призначення. Земельна ділянка кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 передавалась вже сформованою, тобто за тим же кадастровим номером, за яким її на підставі рішення суду від 15 травня 2019 року у справі №495/8566/16-ц було повернуто до комунальної власності. У справі відсутні Генеральний план смт. Затока та (або) пояснювальні записки до нього щодо розташування земельної ділянки в зоні територій з можливим обмеженням щодо використання земель рекреаційного призначення, отже будівництво індивідуального дачного будинку, для якого відводилась спірна земельна ділянка, не суперечить Генеральному плану смт. Затока, рівно так само не призводить та не призведе до порушення прав та інтересів третіх осіб. З моменту отримання земельної ділянки у власність ділянкою відкрито володіли та користувались; протиправної поведінки відповідачів щодо набуття права власності на спірну земельну ділянку не встановлено (т.1 а.с.161-167).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали суду від 26 лютого 2021 року (т.2 а.с.28-38).

Висновок суду мотивовано тим, що затвердженим рішенням Затоківської селищної ради №3729 від 23 жовтня 2015 року детальним планом території «Розміщення індивідуальної дачної забудови на земельній ділянці загальною площею 8,0 га на території АДРЕСА_2 » у відповідності до частини 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уточнено положення Генерального плану смт. Затока та передбачено для індивідуальної дачної забудови земельну ділянку площею 8,0 га, до якої входять й надана у власність спірним рішенням І сесії УП скликання Затоківської селищної ради від 05 жовтня 2020 року за №1585 «Про передачу у власність сформованої земельної ділянки комунальної власності». Рішенням Затоківської селищної ради №936 від 20 лютого 2019 року встановлено водноохоронну зону Чорного моря на території смт. Затока загальною площею 878,9545 га, прибережну захисну смугу Чорного моря на території смт. Затока загальною площею 104,7262 га, пляжну зону Чорного моря на території смт. Затока загальною площею 104,7262 га в межах прибережної захисної смуги. Отже, прибережна захисна смуга Чорного моря на території смт. Затока співпадає з пляжною зоною Чорного моря на території смт. Затока, проте спірна земельна ділянка не відноситься до прибережної захисної смугу, тому рішення ради від 05 жовтня 2020 року №1585 не порушує. Земельним кодексом не передбачено заборони дачного будівництва на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів та морських заток. На підставі аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи не встановлено неправомірного відчуження спірної земельної ділянки та порушення інтересів держави

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення суду.

В апеляційній скарзі прокурор в особі заступника керівника Одеської обласної прокуратури просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.2 а.с.43-51).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Недотримання встановленого порядку набуття права власності на землю з боку хоча б однієї зі сторін є порушенням чинного земельного законодавства. Спірна земельна ділянка вже передавалась у власність громадянам на підставі рішення Затоківскої селищної ради від 29 грудня 2014 року №2748 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_5 та іншим (всього 19 чоловік) для індивідуального дачного будівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ». Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2019 року у справі №495/8566/16-ц вказане рішення ради та свідоцтво про право власності фізичної особи на земельну ділянку скасовано; судовим рішенням встановлено, що відведення спірної земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва не відповідає наявній містобудівний документації. Крім того, дачний будинок не є закладом (установою), а відноситься до об`єктів житлової нерухомості. В межах категорії земель рекреаційного призначення виокремлено різні види цільового призначення (використання) земельних ділянок, а саме: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, для індивідуального дачного будівництва, для колективного дачного будівництва, тощо. Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 20 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Суд неправильно оцінив докази, що призвело до ухвалення незаконного рішення, та зробив безпідставні висновки про наявність Генерального плану смт. Затока, зміненого рішенням Затоківської селищної ради від 06 березня 2015 року №2831, та про втрату чинності Генеральним планом смт. Затока, що був затверджений 25 лютого 2005 року. Суд зробив безпідставний висновок про те, що рішенням Затоківської селищної ради від 23 жовтня 2015 року №3729 змінено положення Генерального плану смт. Затока в частині зміни використання спірної земельної ділянки зі стаціонарної рекреації на індивідуальну дачну забудову. Рішенням ради від 06 березня 2015 року №2831 затверджено план території, а саме розміщення індивідуальної дачної забудови на земельній ділянці загальною площею 8 га на території смт. Затока. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що містобудівну документацію, що визначає планувальну організацію та розвиток території, режим забудови визначених для містобудівних потреб територій, проте з дотриманням генеральних планів населених пунктів. Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плату населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території, при цьому детальний план території не змінює відповідний генеральний план населеного пункту. Рішенням Затоківської селищної ради від 23 жовтня 2015 року №3729 про затвердження детального плану територій фактично не уточнено, а змінено генеральний план смт. Затока в частині функціонального використання спірної земельної ділянки, що є незаконним. Тому, надання у приватну власність спірної земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва суперечить містобудівній документації на місцевому рівні. Правовідносини з вибуття земель із державної чи комунальної власності становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. Позов спрямовано на вирішення суспільно значимої потреби у відновленні законності щодо раціонального використання особливо цінних земельних ділянок, призначених для організації відпочинку необмеженого кола громадян.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

Відзиви на апеляційну скаргу не подано.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2019 року в справі №495/8566/16-ц, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року, задоволено позов прокурора до Затоківської селищної ради та фізичних осіб про визнання незаконним рішення ради, визнання недійсним свідоцтв про право власності на земельні ділянки; визнано незаконним та скасовано рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року №2748 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_5 та іншим (всього 19 чоловік) для індивідуального дачного будівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 »; визнано недійсними отримані на підставі вказаного рішення ради громадянами свідоцтва про право власності на земельні ділянки, зокрема, визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0931 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0061, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_5 .

Судові рішення у справі №495/8566/16-ц у касаційному порядку не переглядались. Судові рішення ґрунтувалися на тому, що Генеральним планом смт. Затока, затвердженим рішенням Затоківської селищної ради від 25 лютого 2005 року №1461, не передбачено відведення земель під індивідуальне дачне будівництво на території розміщення земельних ділянок, що були предметом спору у справі та входили у територію земельної ділянки загальною площею 1,3633 га, що розташована на відстані 70-110 метрів від урізу води у Лиманському районі смт. Затока та відноситься до територій рекреаційних установ та центрів загально-рекреаційного обслуговування.

З Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка площею 0,0931 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0061, цільового призначення «Е.07.03 Для індивідуального дачного будівництва» категорії землі рекреаційного призначення з видом використання «для індивідуального дачного будівництва» була сформована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого 17 жовтня 2014 року ФОП ОСОБА_6 , як документації із землеустрою, та зареєстрована Відділом Держземагенства у м. Білгород-Дністровському 24 грудня 2014 року.

Тобто, рішенням Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року №2748 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_5 та іншим (всього 19 чоловік) для індивідуального дачного будівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 », земельна ділянка кадастровий номер 5110300000:02:005:0061, передавалась у власність для індивідуального дачного будівництва гр. ОСОБА_5 як вже сформована та зареєстрована органом 24 грудня 2014 року.

Оскільки судовим рішенням у справі №495/8566/16-ц визнано незаконним та скасовано рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року №2748 і визнано недійсними отримані на підставі цього рішення свідоцтва громадян про право власності на земельні ділянки, в тому числі й земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:005:0061, то посилання на те, що гр. ОСОБА_3 рішенням ради від 05 жовтня 2020 року №1585 передано у власність земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 під індивідуальне дачне будівництва як уже сформовану раніше, а, відтак, передано під індивідуальне дачне будівництво законно, безпідставні.

Первісне формування земельної ділянки у 2014 році з видом використання «для індивідуального дачного будівництва» є незаконним, рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року №2748 судовим рішенням у справі №495/8566/16-ц визнано незаконним та скасовано як таке, що не відповідає Генеральному плану смт. Затока та законодавству.

Доводи прокурора в тій частині, що в основі рішення Затоківської селищної ради від 05 жовтня 2020 року №1585, яким передано гр. ОСОБА_3 у власність сформовану земельну ділянку площею 0,0931 га кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 для індивідуального дачного будівництва, лежить незаконність формування земельної ділянки кадастровий номер 5110300000:02:005:0061, що мало місце ще у 2014 році, приймаються.

Затоківська селищна рада не усунула порушення земельного законодавства, що мали наслідком незаконність рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року №2748 при передачі земельної ділянки кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 у власність гр. ОСОБА_5 для індивідуального дачного будівництва, а фактично «пере прийняла» рішення щодо все тієї ж незаконно сформованої земельної ділянки кадастровий номер 5110300000:02:005:0061, прийнявши рішення від 05 жовтня 2020 року №1585 «Про передачу у власність сформованої земельної ділянки комунальної власності», яким передала земельну ділянку площею 0,0931 га кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 у власність гр. ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва.

Гр. ОСОБА_3 на підставі рішення Затоківської селищної ради від 05 жовтня 2020 року №1585 отримав свідоцтво про право власності на земельну ділянку, зареєстрував 07 жовтня 2020 року право власності на земельну ділянку, яку на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08 жовтня 2020 року продав ОСОБА_2 , яка земельну ділянку на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2020 року продала ОСОБА_1 .

Не спростованими є доводи прокурора в тій частині, що земельна ділянка кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 розташована у прибережній захисній смузі на відстані близько 145 м від урізу води Чорного моря, що територія, на якій розташована спірна земельна ділянка передбачена для розміщення рекреаційних установ, центрів загального рекреаційного обслуговування (споруд пляжно-розважального напрямку), а не для індивідуального дачного будівництва.

Індивідуальне дачне будівництво у прибережній захисній смузі моря чинним законодавством не передбачено.

Виділення земельних ділянок під прибережні захисні смуги уздовж річок, морів, озер, водосховищ, інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон передбачено Земельним кодексом України та Водним кодексом України; встановлення таких меж проводиться за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів з урахуванням містобудівної документації з дотриманням законодавства щодо розміру зони.

Статтею 88 Водного кодексу України передбачено, що уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води (ч.8); у межахприбережної захисноїсмуги морівта навколоморських затокі лиманіввстановлюється пляжназона,ширина якоївизначається залежновід ландшафтно-формуючоїдіяльності моря,але неменше 100метрів відурізу води,що включає: території,розташовані міжлінією максимальноговідпливу талінією максимальногонапливу хвиль,зареєстрованих підчас найсильнішихштормів,а такожтериторію берега,яка періодичнозатоплюється хвилями; прибережнітериторії -складені піском,гравієм,камінням,ракушняком,осадовими породами,що сформувалисяв результатідіяльності моря,інших природнихчи антропогеннихфакторів; скелі, інші гірські утворення (ч.9).

За встановленими статтею 90 Водного кодексу України обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж морів прибережна захисна смуга уздовж морів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Отже, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів, установлених статтею 88 Водного кодексу України; надання земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування визначених Земельним кодексом України та Водним кодексом України обмежень суперечить закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі №469/1393/16-ц зробила висновок, що снування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону, відтак, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розмірі встановлені законом.

Рішенням Затоківської селищної ради від 23 жовтня 2015 року №3729 «Про затвердження детального плану території «Розміщення індивідуальної дачної забудови на земельній ділянці орієнтовною площею 8,0 кв.м на території АДРЕСА_2 » затверджено детальний план території «Розміщення індивідуальної дачної забудови на земельній ділянці орієнтовною площею 8,0 кв.м на території АДРЕСА_2 »

Доводи прокурора в тій частині, що рішення Затоківської селищної ради від 23 жовтня 2015 року №3729 не є зміною Генерального плану смт. Затока, який не передбачав індивідуальне дачне будівництво на території розміщення спірної земельної ділянки.

Викладене в сукупності приводить до висновку про те, що ОСОБА_3 незаконно набув земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:02:005:0061 у приватну власність для індивідуального дачного будівництва, відповідно послідуюче відчуження незаконно набутої земельної ділянки не породило у її набувачів законного права на таку. Становище, яке існувало до порушення захищеного Конституцією України права власності народу, в даному випадку в особі територіальної громади смт. Затока, на землю підлягає відновленню.

Щодо ефективного способу захисту права.

Правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо ефективного способу захисту та принципу процесуальної економії вказують на те, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим (застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду) (Велика Палата Верховного Суду постанова від 21 вересня 2022 року справа №908/976/19).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (Велика Палата Верховного Суду постанова від 22 травня 2018 року справа №469/1203/15-ц; постанова від 28 листопада 2018 року справа №504/2864/13-ц)

Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України має розглядатися як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (Велика Палата Верховного Суду постанова від 04 липня 2018 року справа №653/1096/16-ц).

Вимоги про визнання незаконним і скасування рішення ради про надання земельної ділянки у власність, рівно як і вимоги про визнання недійсними договорів відчуження земельної ділянки та про скасування державної реєстрації такого права у даній справі є вимогами про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Проте, оскільки мета прокурора спрямована на відновлення власником володіння спірною земельною ділянкою, то належним та ефективним способом захисту порушеного права народу на землю є повернення останнім набувачем земельної ділянки до земель комунальної власності територіальної громади.

Таке рішення відповідатиме критеріям ефективності судового рішення так як забезпечить відновлення порушеного права, за захистом якого прокурор в інтересах держави як позивач звернувся до суду, виключить необхідність звернення до суду з іншими вимогами, таке судове рішення можливо виконати.

Отже, позовні вимоги прокурора в інтересах держави підлягають задоволенню в частині зобов`язання повернути земельну ділянку, в іншій частині підстави для задоволення позову, виходячи з ефективності способу захисту, належить відмовити.

Справа в провадженні суду першої інстанції з лютого 2021 року, суду апеляційної інстанції з серпня 2022 року, призначалась до розгляду на 13 липня 2023 року, 22 лютого 2024 року, 20 червня 2024 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…». Підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2022 року скасувати.

Позовні вимоги виконувача обов`язків першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання повернути земельну ділянку до земель комунальної власності задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) повернути до земель комунальної власності Затоківської селищної ради земельну ділянку площею 0,0931 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0061, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог виконувача обов`язків першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 липня 2024 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова