Рішення

від 05.09.2024 по справі 179/1080/24

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1080/24

2/179/476/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 року селище Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого суддіЧорної А.О.,

секретаря судового засідання Ахтієвої Р.С.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Ізмаїл» про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

30.05.2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Ізмаїл» про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.03.2024 року після смерті діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до неї перейшла у власність земельна ділянка площею 3,8500 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222381100:02:001:0595, що розташована на території Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

За життя, в березні 2012 року, між ОСОБА_4 та СФГ «Ізмаїл» був укладений договір оренди земельної ділянки, що належала ОСОБА_4 на праві власності, кадастровий номер 1222381100:02:001:0595. Строк дії договору 15 років. Державна реєстрація договору здійснена 12.03.2012 року.

З переходом права власності до позивача, як до спадкоємця, переходять усі права та обов`язки орендодавця, передбачені законом та договором оренди земельної ділянки.

В 2018 році в період дії договору оренди між власником землі ОСОБА_4 та відповідачем була досягнута домовленість про розірвання договору оренди земельної ділянки і в 2018 році земельна ділянка була повернута ОСОБА_4 в самостійне користування. З 2018 року по день смерті ОСОБА_4 самостійно обробляв належну йому земельну ділянку та сплачував встановлений законом земельний податок. Після оформлення спадкових справ позивач продовжує самостійно обробляти земельну ділянку.

Після розірвання договору оренди відповідач державну реєстрацію договору оренди не скасував. Наявність запису оренди в Державному реєстрі речових прав перешкоджає позивачу, як власнику земельної ділянки, здійснювати розпорядження земельною ділянкою.

На підставі наведеного, позивач просить суд:скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки без номера від 12 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_4 та Селянським (фермерським) господарством «Ізмаїл», зареєстрований Магдалинівським відділом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Ухвалою від 04.06.2024 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

05.07.2024 року керівником СФГ «Ізмаїл» подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити, оскільки позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 та набула право власності на земельну ділянку 3,8500 га у 2024 році, яка перебуває в оренді відповідача з серпня 2009 року. Відповідно до норм законодавства зміна власника земельної ділянки не є підставою для припинення договору оренди землі. Позивачка протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана була повідомити про це відповідача в порядку, визначеному ч. 3 ст. 148-1 ЗК України, що позивачем зроблено не було. Позивачем не подано до суду належних та допустимих доказів повідомлення відповідача про перехід прав та обов`язків за договором оренди земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки від 18.08.2009 року є чинним та жодних усних домовленостей про розірвання даного договору між ОСОБА_4 та відповідачем не було. Посилання позивача про те, що земельну ділянку було повернуто не відповідає дійсності, оскільки згідно умов договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку згідно акту прийому передачі протягом трьох днів. Жодного доказу, якій би міг підтвердити факт повернення земельної ділянки, позивач не надав. Також не надано суду доказів стосовно звернень позивача до відповідача з приводу реєстрації розірвання договору оренди. Ні умовами договору оренди земельної ділянки, ні законодавством не передбачено розірвання договору оренди в усному порядку, як стверджує позивач. Таким чином, правові підстави для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки відсутні.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Пономаренко О.Л. підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник СФГ «Ізмаїл» - адвокат Тимошенко Д.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухав пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.03.2024 року спадкоємцем земельної ділянки, площею 3,8500 га в межах згідно з планом, місце розташування Дніпропетровська область Новомосковський район Личківська (Бузівська) сільська рада, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222381100:02:001:0595, є онука ОСОБА_4 ОСОБА_3 (а.с. 9).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка площею 3,8500 га,кадастровий номер 1222381100:02:001:0595, зареєстрована на праві власності 05.03.2024 року за ОСОБА_3 (а.с. 8) Вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки, орендодавець ОСОБА_3 , орендар СФГ «Ізмаїл», дата укладання договору 12.03.2012 року, строк 15 років, дата закінчення дії 12.03.2027 року. (а.с. 8).

Згідно витягу з державного реєстру речових прав земельна ділянка площею 3,8500 га,кадастровий номер 1222381100:02:001:0595, зареєстрована на праві власності 05.03.2024 року за ОСОБА_3 (а.с. 10).

Згідно довідки Личківської сільської ради від 19.04.2024 року ОСОБА_4 з 2018 року по 2023 рік земельну ділянку площею 3,85 га обробляв самостійно та сплачував земельний податок до Бузівського старостату. (а.с. 13).

Згідно довідки Личківської сільської ради від 2024 року ОСОБА_3 земельну ділянку обробляє самостійно та сплатила земельний податок. (а.с. 50).

18.08.2009 року між ОСОБА_4 та СФГ «Ізмаїл» укладено договір оренди земельної ділянки на земельну ділянку площею 3,85 (а.с. 3645). Даний договір зареєстровано Магдалинівським відділом Дніпровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 12.03.2012 року № 12223004001229.

Згідно п. 2.3 договору договір оренди земельної ділянки укладається терміном на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Розділом 3 договору (Інші умови) встановлено, що в разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи договір оренди земельної ділянки зберігає чинність для нового власника і повинен бути переукладений відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно розділу умов повернення земельної ділянки орендодавцю договору оренди земельної ділянки передбачено, що після закінчення (припинення) терміну дії договору (у випадку відмови в пролонгації договору шляхом переукладання) чи у разі розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендовану земельну ділянку в стані, придатному для використання за цільовим призначенням і не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав їх в оренду, згідно акту прийому передачі протягом трьох днів.

Згідно договору оренди земельної ділянки у розділі зміна умов договору і припинення його дії передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованих земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання цього договору в односторонньому порядку не допускається.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (частина перша статті 19 Закону України «Про оренду землі»).

Статтями 125, 126 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У силу приписів ст. 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, набрання чинності договором оренди земельної ділянки законодавець пов`язував із виникненням у орендаря права оренди після державної реєстрації такого договору в установленому законом порядку.

Вказані вище норми законодавства дають підстави для висновку про те, що укладений правочин у формі договору з передачі в оренду земельної ділянки, який не зареєстрований у встановленому законом порядку, не можна вважати таким, що створює юридичні наслідки для його сторін у вигляді набуття прав та обов`язків стосовно його предмета.

Відповідно до ст. 202 ЗК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Порядок державної реєстрації договору оренди був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі».

Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Порядок) визначав процедуру ведення за формою згідно з додатком Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів) - документа, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (п. 1).

Згідно з пунктами 4-6 Порядку Книга записів відкривається та ведеться : у паперовому вигляді - територіальним органом Держземагентства; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - Центр кадастру) в районах, містах обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києві та Севастополі, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система). Книга записів у паперовому вигляді зберігається у територіальному органі Держкомзему за місцем розташування земельної ділянки. Поля у Книзі записів в електронному вигляді повинні відповідати графам її розділів у паперовому вигляді. У разі невідповідності відомостей Книги записів в електронному вигляді відомостям документа на паперових носіях, на підставі якого внесено такі відомості, перевага надається відомостям, що містяться в документі на паперовому носії. Записи до розділів Книги записів вносяться державною мовою розбірливо, чорнилом чи кульковою ручкою синього або чорного кольору.

Записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі (п. 10).

Згідно з п. 11 Порядку дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Кожному документові, що посвідчує право на земельну ділянку, при здійсненні його державної реєстрації, присвоюється реєстраційний номер (п. 14).

Факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо така відбулася, відображався у тексті цього договору відповідно до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220.

У тексті, зокрема, зазначалася інформація про орган, який провів державну реєстрацію договору та його посадову особу, а також дата вчинення та номер запису в Державному реєстрі земель. На підтвердження вказаної інформації державний реєстратор посвідчував напис своїм підписом та печаткою органу реєстрації за наявності (далі - реєстраційний напис).

За змістом наведених пунктів Порядку датою державної реєстрації документа (договору), що посвідчує право на земельну ділянку (зокрема, право оренди), є дата внесення запису до розділу Книги записів.

Зазначені дії у наведеній послідовності обов`язково передують вчиненню уповноваженою посадовою особою (державним реєстратором) напису про реєстрацію на документі (договорі), що посвідчує речове право на земельну ділянку і саме на підставі таких дій у державного реєстратора виникає право у межах повноважень вчинити на документі (договорі), що посвідчує речове право (право оренди земельної ділянки), напис про державну реєстрацію, засвідчити його своїм підписом і скріпити печаткою підрозділу.

Отже, реєстраційний напис на договорі оренди земельної ділянки є похідним від запису у Книзі записів. Державний реєстратор не був наділений правом проставити такий напис, поки не зробив відповідний запис у Книзі записів за певним номером.

У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про державний земельний кадастр» з 01.01.2013 року Перехідна реєстраційна система припинила функціонування, наявні у ній відомості в автоматизованому порядку перенесено до Національної кадастрової системи.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр базується на принципах об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статті 18 і 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)передбачали, що укладений договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

На час укладання договору діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174 (втратив чинність 20.08.2012 року), відповідно до п.п. 4.2, 4.3, 4.4 державна реєстрація договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації. У книзі реєстрації реєструються, в тому числі, договори оренди землі. Книга реєстрації є власністю держави.

Судом встановлено, що відповідно до постанови КМУ від 25.12.1998 року № 2073 факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки було посвідчено Бузівською сільською радою 07.02.2011 року за № 366 та даний договір бувзареєстрованийМагдалинівським відділом Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 12.03.2012 року за № 122230004001229, тому даний договір набув чинності у відповідності до ст. 18 Закону України «Про оренду землі».

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи.

Згідно ч. 1 статті 1481 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 1481 ЗК України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих медіа місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.

Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.08.2009 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та СФГ «Ізмаїл» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надав в оренду СФГ «Ізмаїл» земельну ділянку, площею 3,85 га, призначену для ведення сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Личківської (Бузівської) сільської ради Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області. Даний договір оренди земельної ділянкизареєстровано Магдалинівським відділом Дніпровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 12.03.2012 року № 12223004001229.

Згідно умов договору строк дії договору 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Отже, моментом укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 05.03.2024 року позивач ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом набула права власності на земельну ділянку, площею 3,8500 га в межах згідно з планом, місце розташування Дніпропетровська область Новомосковський район Личківська (Бузівська) сільська рада, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222381100:02:001:0595.

У зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1222381100:02:001:0595 від ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , договір оренди земельної ділянки не припинив свою дію та є чинним, що кореспондується з положеннями ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент прийняття спадщини).

Таким чином, у зв`язку з набуттям права власності на земельну ділянку 1222381100:02:001:0595, позивачка з 05.03.2024 року набула прав та обов`язків орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 12.03.2012 року, укладеним між ОСОБА_4 та СФГ «Ізмаїл».

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_3 , зазначає, що підставою для скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки є розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі досягнення усної домовленості між ОСОБА_4 та СФГ «Ізмаїл» та передачі земельної ділянки ОСОБА_4 .

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, загалом можна визначити три способи розірвання договору: 1) за згодою сторін; 2) за рішенням суду; 3) у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі чи частково, якщо таке право встановлено договором або законом.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що договір оренди земельної ділянки зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2012 року, номер запису 53985962 (а.с. 8) та договір є дійсним до 12.03.2027 року.

Умовами договору оренди земельної ділянки передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Вказане свідчить, що умовами укладеного сторонами договору оренди

земельної ділянки не передбачено можливості його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, необхідна лише згода сторін або рішення суду про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Суд зазначає, що домовленість, тобто факт згоди обох сторін на розірвання договору оренди земельної ділянки вимагає вільного волевиявлення сторони щодо його розірвання. Згода обох сторін є підставою для розірвання договору, а домовленість сторін, що об`єктивується через здійснення двостороннього правочину є шляхом (або способом) розірвання договору.

Процедура укладання договору про розірвання договору є простою: одна сторона (ініціатор) надсилає оферту - повідомлення про намір укласти угоду, інша сторона, погодившись з офертою, прийняття акцепту формально висловлює готовність до договору. Потім оформлюється сама угода, де приймається умова розірвання договору.

Тобто, у разі розірвання договору за згодою сторін таке розірвання оформлюється письмовою угодою про розірвання, яку підписують обидві сторони.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що договір оренди земельної ділянки було розірвано за згодою сторін. При цьому заперечення іншої сторони орендаря - відповідача свідчить, що останній не погоджується на розірвання, тобто відсутня взаємна згода сторін на розірвання цього договору.

Доводи представника позивача про те, що відповідач повернув земельну ділянку, суд не бере до уваги, оскільки згідно умов договору передбачено, що орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендовану земельну ділянку згідно акту прийому передачі протягом трьох днів. Позивачем не було надано суду акту прийому передачі про повернення земельної ділянки.

Суд не бере до уваги довідки Личківської сільської ради, на які посилається представник позивача, як на доказ того, що договір оренди земельної ділянки було між сторонами розірвано за згодою сторін, оскільки дані довідки не є належними та допустимими доказами саме розірвання договору оренди за згодою сторін та передачі земельної ділянки.

Будь яких інших доказів позивачем суду не надано.

Отже, належних та допустимих доказів, що сторони за згодою сторін розірвали договір оренди земельної ділянки та земельна ділянка була повернута позивач суду не надав.

За таких обставин, враховуючи, що належних та допустимих доказів, що сторони за згодою сторін розірвали договір оренди земельної ділянки позивач суду не надав, тому суд приходить до висновку, щодоговір оренди земельної ділянки є дійсним, не припиненим та не розірваним, а його дія закінчується лише 12.03.2027 року, тому суд вважає, що відсутні підстави дляскасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 12.03.2012 року.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновкупро відсутність підстав для скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст.4,12,13, 81,89, 141,259,263-268, 274 -279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Ізмаїл» про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Селянське (фермерське) господарство «Ізмаїл», ЄДРПОУ 30364116, юридична адреса: 51130, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новопетрівка, вул. Вишнева, буд. 115.

Повний текст рішення суду складений 09 вересня 2024 року.

Суддя А.О. Чорна