Ухвала

від 09.09.2024 по справі 353/878/24

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/878/24

Провадження № 2-н/353/81/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасічна-ІФ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку,-

в с т а н о в и в:

Заявник ТзОВ «Пасічна-ІФ» звернулось до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області з заявою про видачу судового наказу, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з утримання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 в сумі 13225,66 грн., яка виникла за період з 01.03.2021 року по 31.07.2024 року, інфляційних витрат в розмірі 563,40 грн та 3% річних в сумі 259,09 грн.

Судом, в порядку ч. 5ст. 165 ЦПК України, враховуючи, що в заяві боржником вказано фізичну особу, яка не має статусу підприємця, було надіслано запит до органу, який веде реєстраційний облік на території Тлумацької міської ради Івано-Франківського району району Івано-Франківської області, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особиборжника, зазначеної у даній заяві, ОСОБА_1

09.09.2024 року до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області надійшла відповідь Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 1146 від 05.09.2024 року, надана на запит суду, стосовно зареєстрованого місця проживання боржника, в якій зазначено, що відповідно до Реєстру територіальних громад Тлумацької міської ради місце проживання (перебування) ОСОБА_1 не зареєстроване.

Крім цього, в порядку ч. 7ст. 165 ЦПК України, судом отримано інформацію з Єдиного державногодемографічного реєстру прозареєстроване увстановленому закономпорядку місцепроживання фізичноїособиборжника, з якої вбачається, що відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 у реєстрі відсутні.

Відповідно до вимог частини 9 статті 165 ЦПК України,у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

До цього ж, ТзОВ «Пасічна-ІФ» заявлено вимогу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку, яка виникла за адресою надання послуги: АДРЕСА_1 .

Тобто спір у даній справі виник з приводу оплати житлово-комунальних послуг, які надавалися заявником за місцем знаходження нерухомого майна.

Згідност.162ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини. Згідно з положеннями ст.181ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Саме така правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17.

У постанові від 09.09.2020 року (справа №910/6644/18) Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Крім того, у своїй постанові від 16.02.2021 року (справа 911/2390/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна»у ч. 3ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3ст. 30 ГПК України.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у ст.ст. 27-29 ЦПК України.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно положень ч. 1ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Частиною 2 ст.22Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» визначено, що місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Оскільки ж об`єкт нерухомого майна, заборгованість по оплаті послуг щодо якого виникла у ОСОБА_1 , перебуває на території Івано-Франківської міської ради, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області не наділений повноваженнями на видачу відповідного судового наказу.

Згідно п.п. 1, 9 ч. 1ст. 165 ЦПК Українисуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності та якщо заява подана з порушеннями вимогстатті 163цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, з урахуванням порушення правил підсудності та того, що отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, у видачі судового наказу слід відмовити.

Керуючись ст. ст.30,161, 162, 164, 165,166, 260,261,353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Пасічна-ІФ» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбаченихпунктами 1,2,8,9частини першоїстатті 165ЦПК України,не єперешкодою дляповторного зверненняз такоюсамою заявоюв порядку,встановленому цимрозділом,після усуненняїї недоліків.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 2ст. 164 ЦПК Україниу разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, що є датою її ухвалення, через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА