Постанова

від 19.08.2024 по справі 910/4830/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2024 р. Справа№ 910/4830/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 19.08.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024

у справі №910/4830/24 (суддя Капцова Т.П.)

за позовом Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини»

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 7716 776,96 грн,-

В судовому засіданні 19.08.2024 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 7 716 776,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати товару, поставленого за договором поставки № 15-6029/53-122-04-20-09248 від 21.02.2020.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 провадження у справі №910/4830/24 за позовом Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 7 716 776,96 грн закрито.

Повернуто Акціонерному товариству «Українські енергетичні машини» (пр.Героїв Харкова, буд.199, м.Харків, Харківська обл., 61037; ідентифікаційний код 05762269) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 92 601 (дев`яносто дві тисячі шістсот одна) грн 32 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 2627 від 01.05.2024.

Мотивуючи ухвалу, суд виходив з того, що наявні усі умови для застосування положень п.2 ч.1 ст.175 ГПК України, а відтак відкрите провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач 04.07.2024 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу №910/4830/24 для продовження розгляду до Господарського суду м. Києва.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає обов`язковому скасуванню, на підставі п.3 ч.1 ст.280 ГПК України, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- суд не врахував, що наразі для звернення до суду у позивача (апелянта) були інші правові та фактичні підстави пред`явлення позову;

- по справам №910/4830/24 та №910/15007/21 різний суб`єктний склад сторін: у справі №910/4830/24 це Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» та Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а у справі №910/15007/21 це - Акціонерне товариство «Турбоатом» та Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;

- предмет позову у справах різний та не співпадає: предмет позову у справі №910/4830/24 - стягнення заборгованості в сумі 7 716 776,96 грн, а предмет позову у справі №910/15007/21 - стягнення коштів в сумі 25 680 922,88 грн, з яких 25 117 847,60 грн пряма заборгованість за договором поставки, інфляційні втрати в розмірі 327 182,02 грн. та 3% річних у розмірі 235 893, 26 грн, нараховані за період з 16.03.2021 по 07.07.2021;

- у справі №910/4830/24 правова підстава звернення до суду - стягнення заборгованості як за Договором №15-6029/53-122-04-20-09248 від 21.02.2020, так і у позадоговірному порядку за протокольним рішенням Кабінету Міністрів України. Свідченням цього є той факт, що протягом 2021-2024 років відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти в сумі 17 401 070,64 грн, не дивлячись на ту обставину, як заявляє сам відповідач, що позивач вже відмовився від позовних вимог за договором №15-6029/53-122-04-20-09248 від 21.02.2020, а тому у відповідача з 2021 року відсутні правові підстави для сплати наявної заборгованості.

- посилається на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі №910/14486/23, де суд, за аналогічних обставин (на думку скаржника) скасував ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі та направив позовні матеріали для подальшого розгляду в суд першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечує доводи апелянта, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали, оскільки:

Підстави позовів є однаковими - порушення строку оплати за поставлену продукцію по договору №15-6029/53-122-04-20-09248, що також вбачається з тексту позовної заяви у даній справі №910/4830/24.

При цьому, будь-яких інших правових підстав для стягнення заявленої суми боргу позовна заява не містить. Більш того, рішення Кабінету Міністрів України, яке відсутнє в матеріалах справи, не є і не може бути підставою для стягнення заборгованості по договірним зобов`язанням. Відтак, єдиною підставою для стягнення боргу по обох цих позовах є виключно невиконання умов договору щодо оплати за поставлену продукцію.

Сторонами в обох справах є одні і ті ж юридичні особи.

Позивачем у даній справі є Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини». Ця ж сама юридична особа з аналогічним кодом ЄДРПОУ уклала договір поставки №15-6029/53-122-04-20-09248 та була позивачем у справі №910/15007/21. Проте на час укладення договору і звернення до суду із попереднім позовом позивач мав інше найменування, а саме АТ «Турбоатом». Втім, 15.09.2021, тобто ще в ході розгляду справи №910/15007/21, його найменування змінилось на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», про що вказано в ухвалі про закриття провадження у справі і в даній ухвалі позивач вже зазначений як Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини».

Замовником у договорі поставки, а також відповідачем в обох вказаних справах є одна і та ж юридична особа з тим самим кодом ЄДРПОУ. На момент укладення договору та при розгляді попередньої справи замовник і відповідач найменувався як Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яке відповідною постановою Уряду перетворено на Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (деталі перетворення описані у відзиві на позовну заяву).

Незважаючи на зміну організаційно-правової форми підприємство як і раніше продовжує залишатись тією ж юридичною особою з тим самим кодом ЄДРПОУ, отже відповідач у даній справі є та ж сама юридична особа, що і в попередній справі №910/15007/21.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4830/24.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/4830/24.

Матеріали справи №910/4830/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

22.07.2024 (документ сформований в системі «Електронний» 22.07.2024) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №4421 від 19.07.2024 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 028 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/4830/24, призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/4830/24 на 19.08.2024.

Явка представників сторін

Позивач під час апеляційного перегляду судового рішення у справі підтримував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у апеляційній скарзі, оскаржувану ухвалу просив скасувати та направити справу №910/4830/24 для продовження розгляду до Господарського суду м. Києва.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав відзив на апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

В судовому засіданні 19.08.2024 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 7 716 776,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого за договором поставки № 15-6029/53-122-04-20-09248 від 21.02.2020 товару.

11.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить закрити провадження у справі № 910/4830/24, на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, через наявність ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 про закриття провадження у справі № 910/15007/21 між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судом встановлено, що як у справі № 910/15007/21, так і у справі № 910/4830/24, підставою позову є неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого за договором поставки № 15-6029/53-122-04-20-09248 від 21.02.2020 товару, а предметом - заборгованість з оплати поставленого на виконання цього договору товару відповідно до видаткових накладних № 080129 від 16.12.2020 та № 080324 від 16.12.2020.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Передумовою для застосування положень п.2 ч.1 ст.175 ГПК України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, для закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох складових:

(1) таке, що набрало законної сили рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі

(2) між тими самими сторонами,

(3) про той самий предмет і з тих самих підстав.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.03.2018 у справі № 916/1764/17, від 30.06.2022 у справі № 910/570/21.

Судом встановлено, що як у справі № 910/15007/21, так і у справі № 910/4830/24, підставою позову є неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого за договором поставки № 15-6029/53-122-04-20-09248 від 21.02.2020 товару, а предметом - заборгованість з оплати поставленого на виконання цього договору товару відповідно до видаткових накладних № 080129 від 16.12.2020 та № 080324 від 16.12.2020.

Заперечуючи в суді першої інстанції проти закриття провадження у справі, позивач вказував на ту обставину, що звернення до суду із цим позовом обумовлено, також, і невиконанням відповідачем рішення Кабінету Міністрів України, яким відповідача зобов`язано у строки, визначені протоколом урядової наради розрахуватися в повному обсязі за отриману продукцію (товари, обладнання) з позивачем.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що такі підстави відсутні у позовній заяві, із заявою про зміну підстав позову, позивач до суду не звертався.

Більше того, у матеріалах справи відсутні докази ухвалення Кабінетом Міністрів України вказаного рішення (його дата, номер, зміст тощо), у зв`язку з чим вказані твердження позивача не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, судом правомірно зазначено, що не є релевантним посилання позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі № 910/14486/23, адже предметом і підставою позову у справі №910/14486/23 було стягнення заборгованості в сумі 1 754 400,00 грн за графіком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що також було підставою для залучення його в якості третьої особи.

Судом врахована відмінність розміру заявлених позовних вимог у цих справах, але зважаючи на те, що ці вимоги ґрунтуються на одних і тих самих доказах, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що заборгованість у справі № 910/4830/24 охоплюється заборгованістю у справі №910/15007/21.

Таким чином, часткове погашення відповідачем заборгованості, що відбулось у проміжок часу між зверненнями позивача до суду, не свідчить про зміну предмета чи підстав позову та не надає позивачу права на повторне звернення до суду.

Цього висновку не спростовує зміна позивачем власної назви і заміна боржника у спірних правовідносинах його правонаступником.

Так, 06.02.2023 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» №2896-IX (далі - Закон), який визначає правові, економічні та організаційні засади утворення та функціонування Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Частиною 1 статті 1 цього Закону визначено, що утворення товариства здійснюється шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) (далі - НАЕК «Енергоатом») за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону, засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України (далі - засновник). Частиною 4 статті 1 Закону передбачено, що товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. НАЕК «Енергоатом» припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» утворено Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661).

Затверджено такі, що додаються:

Статут Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;

Положення про наглядову раду Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;

Положення про принципи формування наглядової ради Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Установлено, що:

товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства;

відокремлені підрозділи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

Прийнято рішення про емісію акцій товариства згідно з додатком.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1226-р «Деякі питання утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» затверджено передавальний акт необоротних та оборотних активів, власного капіталу, довгострокових поточних зобов`язань, інших прав та обов`язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» згідно з додатком 1.

11.01.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис №1000741450000105879 про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення - Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код: 24584661), а також запис №1000741450000105879 про створення відокремленого підрозділу - філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код ВП: 05425046).

Частиною 6 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

При цьому, при перетворенні не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21.

Отже, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Виходячи з матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для закриття провадження у справі № 910/4830/24 на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки:

Підстави позовів є однаковими - порушення строку оплати за поставлену продукцію по договору №15-6029/53-122-04-20-09248, що також вбачається з тексту позовної заяви у даній справі №910/4830/24.

При цьому, будь-яких інших правових підстав для стягнення заявленої суми боргу позовна заява не містить.

Більш того, матеріали справи не містять рішення Кабінету Міністрів України, а матеріали позовної заяви посилання на рішення КМУ та присутність представників сторін на спільній урядовій нараді, на якій, як стверджує позивач в апеляційній скарзі, КМУ зобов`язав відповідача розрахуватися в повному обсязі за отриману продукцію з позивачем.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів зобов`язання Кабінетом Міністрів України відповідача розрахуватись з позивачем по договору №15-6029/53-122-04-20-09248.

Відтак, єдиною підставою для стягнення боргу по обох цих позовах є виключно невиконання умов договору щодо оплати за поставлену продукцію.

Сторонами в обох справах є одні і ті ж юридичні особи.

Позивачем у даній справі є Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини». Ця ж сама юридична особа з аналогічним кодом ЄДРПОУ уклала договір поставки №15-6029/53-122-04-20-09248 та була позивачем у справі №910/15007/21. Проте на час укладення договору і звернення до суду із попереднім позовом позивач мав інше найменування, а саме АТ «Турбоатом». Втім, 15.09.2021, тобто ще в ході розгляду справи №910/15007/21, його найменування змінилось на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», про що вказано в ухвалі від 23.11.2021 про закриття провадження у справі №910/15007/21 і в даній ухвалі позивач вже зазначений як Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини».

Замовником у договорі поставки, а також відповідачем в обох вказаних справах є одна і та ж юридична особа з тим самим кодом ЄДРПОУ. На момент укладення договору та при розгляді попередньої справи замовник і відповідач найменувався як Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яке відповідною постановою Уряду перетворено на Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (деталі перетворення описані вище).

Незважаючи на зміну організаційно-правової форми підприємство (відповідач) як і раніше продовжує залишатись тією ж юридичною особою з тим самим кодом ЄДРПОУ, отже відповідач у даній справі є та ж сама юридична особа, що і в попередній справі №910/15007/21.

Судом врахована відмінність розміру заявлених позовних вимог у цих справах, але зважаючи на те, що ці вимоги ґрунтуються на одних і тих самих доказах, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що заборгованість у справі № 910/4830/24 охоплюється заборгованістю у справі №910/15007/21.

Одночасно суд дійшов правильного висновку про необхідність повернення, на підставі ч.4 ст.231 ГПК України та п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплаченого позивачем судового збору в розмірі 92 601,32 грн.

Доводи та міркування скаржника під час апеляційного перегляду прийнятої у справі ухвали взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у мотивувальній частині постанови, однак не спростовують та не впливають на прийняття ухвали у справі, належно оцінені та обгрунтовано відхилені під час судового розгляду та апеляційного перегляду у справі, внаслідок чого у задоволенні апеляційної скарги позивача належить відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про закриття провадження у справі.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/4830/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/4830/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини».

4. Матеріали справи №910/4830/24 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 06.09.2024.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

О.О. Хрипун