Постанова

від 02.09.2024 по справі 910/11718/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. Справа№ 910/11718/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

згідно з протоколу судового засідання від 02.09.2024:

від позивача: Cтеченко Я.В. - адвокат, посвідчення № 000644;

від відповідача: Пахомов І.Ю. (в режимі відеоконференції);

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

за результатом розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 (повний текст - 15.02.2024) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2024

у справі № 910/11718/22 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93"

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 11 063 865,04 грн,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст постанови

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/11718/22 - задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 в частині стягнення 2 000 000,00 грн штрафних та фінансових санкцій - скасовано, задоволено позовні вимоги в цій частині частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код 20953647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська/Набережно-Хрещатицька, 13/5, код 16476414) 500 000 (п`ятсот тисяч) 00 грн - пені та 124 693 (сто двадцять чотири тисячі шістсот дев`яносто три) грн. 80 коп - річних. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 про стягнення 6 991 298,70 грн - основного боргу та судового збору - залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/11718/22 в частині стягнення 50 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу - скасовано, відмовлено в задоволенні заяви в у цій частині. В решті додаткове рішення (про стягнення 100 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу) - залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Видачу наказів доручено суду першої інстанції.

2. Надходження заяви на розгляд Північного апеляційного господарського суду

27.05.2024 (через Електронний суд) від адвоката позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (була зареєстрована 28.05.2024), в якій представник позивача просив суд ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 148 000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 призначено до розгляду питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції на 11.06.2024.

03.06.2024 (через Електронний суд) від адвоката відповідача надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду.

06.06.2024 (через Електронний суд) від адвоката відповідача надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

09.07.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову, якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 (в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 910/11718/22 - без змін.

23.07.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив додаткову постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/11718/22 задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції, в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) грн. Видачу відповідного наказу доручено Господарському суду міста Києва.

01.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 поновлено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу апеляційне провадження у справі № 910/11718/22. Повідомлено учасників справи, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу розглядатиметься у судовому засіданні 02.09.2024, в режимі відеоконференції.

06.08.2024 (через Електронний суд) від адвоката відповідача надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду.

27.08.2024 (через Електронний суд) від адвоката позивача надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду.

02.09.2024 представники позивача та відповідача у судове засідання з`явилися. Представник відповідача в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 02.09.2024 адвокат позивача підтримав раніше подану заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі та просив суд задовольнити її у повному обсязі. Представник відповідача про задоволення поданої заяви у повному обсязі заперечив, просив суд відмовити ТОВ «Пролог-93» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

3. Мотиви прийняття додаткової постанови

Як було зазначено вище, 27.05.2024 (через Електронний суд) подано до суду апеляційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" заяву про ухвалення додаткового рішення. Адвокат заявника просив стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" судові витрати (правова допомога), понесені останнім у процесі розгляду апеляційної скарги - у справі №910/11718/22 у розмірі 148 000,00 грн.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що подана заява, яка викладена у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 178, т. 4) про покладання на відповідача судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої (правової) допомоги була заявлена адвокатом позивача до судових дебатів (однак в розмірі 128 000,00 грн), а докази було долучено в строк, установлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

4. Клопотання відповідача про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення

У поданому 06.06.2024 клопотанні про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача зазначив, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір, на його думку, має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Представник відповідача звернув увагу суду, що відзив на апеляційну скаргу фактично або дублює позовну заяву орендодавця, або містить посилання на правові висновки та позиції, на які сторона позивача вже неодноразово посилалась по справі № 910/11718/22 у суді першій інстанцій. Також позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що саме 27.5 годин було витрачено представником складання відзиву на апеляційну скаргу.

Також адвокат відповідача вважає, що така процесуальна поведінка позивача щодо подання заперечень (на 3 аркушах) щодо долучення до матеріалів справи договору про надання правової допомоги чи акту про надані правові послуги - свідчить про намір збільшити обсяг правових послуг, які нібито було надано стороні позивача. Також позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що саме 1 годину було витрачено представником орендаря на складання простої заяви про заперечення з приводу доказів, які не стосуються предмету доказування та додані були представником відповідача в якості підтвердження наданих правових послуг та повноважень.

Щодо заяви про відвід, представник відповідача зазначив, що в поданій заяві наявні посилання на декілька статей ГПК України та декілька відомих позицій Європейського Суду, що, на його думку, свідчить про необ`єктивне відображення витраченого часу (дві години).

Щодо письмової промови у судових дебатах, адвокат відповідача зазначив, що цей документ схожий на висновки, які містяться у відзиві на апеляційну скаргу, за яку позивач просить 110 000,00 грн. Вказане не є адекватним розміром гонорару за надану послугу.

Також представник відповідача не погоджується з оплатою представнику позивача щодо участі в судових засіданнях 16.04.2024, 08.05.2024, 21.05.2024. Оскільки вартість години роботи адвоката позивача відповідно до п. 3.2. додаткової угоди №8 до договору про надання правової допомоги № 110/20 від 01.09.2020 становить 4 000,00 грн, а тому, на думку адвоката відповідача, сума у 18 000,00 грн є завищеною.

Окремо сторона зазначила, що разом з заявою про ухвалення додаткового рішення не надано суду додаткової угоди № 5 від 05.10.2022 до договору про надання правової допомоги № 20/12/21 від 20.01.2021. А тому відповідач не мав можливості надати належну оцінку цьому документу. Так само, на думку Банку, не має доказів у матеріалах справи, які би свідчили про виконання з боку клієнта (ТОВ «Пролог-93») зобов`язань по сплаті адвокатському об`єднанню 148 000,00 грн.

З огляду на зазначені обставини, адвокат відповідача вважає, що у задоволенні заяви про розподіл витрат на правову допомогу слід відмовити у повному обсязі. А тому представник відповідача просив суд апеляційної інстанції відмовити ТОВ «Пролог-93» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

5. Позиція Північного апеляційного господарського суду

Нормою ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст. 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками, зокрема: зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" подавало заяву 27.05.2024, до якої долучено, зокрема, ордер про надання професійної (правової) допомоги, копію акту № 110/20/5/2 приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг) від 22.05.2024, копію довіреності, копію детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги від 22.05.2024, копію рахунку на оплату № 185 від 22.05.2024. Тобто до поданої заяви залученні відповідні докази щодо понесених судових витрат, які з поважних причин не були додані до відзиву на апеляційну скаргу, про що було стороною зазначено у поданому відзиві, оскільки копія акту № 110/20/5/2 приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг) від 22.05.2024, копія детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги від 22.05.2024, копія рахунку на оплату № 185 від 22.05.2024 були складені за результатом виконаних робіт та додані до заяви.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, сторона просила стягнути на його користь 148 000,00 грн. Тоді як в попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат (т. 4, а.с. 178) позивач просив стягнути на його користь 128 000,00 грн. Водночас, зі змісту поданої заяви не вбачається обґрунтування такого збільшення суми адвокатських витрат на 20 000,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявником не було жодним чином обґрунтовано неможливості передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, що є підставою для відмови у стягненні суми, що істотно перевищує заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат в розмірі 128 000,00 грн.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону).

Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Разом з цим, з детального опису наданих послуг вбачається, що позивач просив стягнути витрати за наступні надані послуги:

Складання відзиву на апеляційну скаргу - 110 00,00 грн;

Складання заперечень проти долучення до матеріалів справи доказів, поданих іншою стороною - 4 000,00 грн;

Складання заяви про відвід судді - 8 000,00 грн;

Складання письмової промови у судових дебатах - 8 000,00 грн;

Представництво інтересів клієнта у судових засіданнях 16.04.2024, 08.05.2024, 21.05.2024 - 18 000,00 грн (за три засідання);

Всього - 148 000,00 грн.

Водночас, щодо обґрунтованості розміру заявлених витрат суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічні правові позиції зазначені Верховним Судом та викладені в постановах: 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 29.09.2020 у справі № 910/7127/19 про застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою. Так, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

А тому, дослідивши наданий детальний розрахунок судових витрат, суд апеляційної інстанції дійшов про його часткову обґрунтованість, виходячи з наступного.

Щодо стягнення витрат за складання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 110 000,00 грн, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний розмір не є обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції враховує, що поданий відзив є об`ємним, з детальним викладенням правової позиції (з посиланням на практику Верховного Суду), однак, враховуючи часткове відхилення доводів відзиву на апеляційну скаргу (через необґрунтованість), суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим розміром витрат на послуги адвоката щодо складання відзиву на апеляційну скаргу в розмірі 20 000,00 грн.

Щодо послуги із складання заперечень проти долучення до матеріалів справи доказів, поданих іншою стороною у розмірі 4 000,00 грн - суд апеляційної інстанції вважає стягнення вартості наданої послуги обґрунтованим в заявленому розмірі, виходячи з того, що доводи сторони (викладені у відповідній заяві були прийняті судом апеляційної інстанції).

Стосовно оплати послуги за складання заяви про відвід судді, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки в задоволенні такої заяви було відмовлено через необґрунтованість, компенсація вартості такої послуги є необґрунтованим.

Щодо складання письмової промови у судових дебатах (за яку сторона просила відшкодувати вартість витрат у розмірі 8 000,00 грн), суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки фактично доводи поданої заяви зводяться до стислого наведення доводів відзиву на апеляційну скаргу, обґрунтованим розміром вартості послуги саме у цій справі, суд апеляційної інстанції вважає 4 000,00 грн.

Відносно стягнення вартості послуг адвоката за представництво інтересів клієнта і трьох судових засіданнях 16.04.2024, 08.05.2024, 21.05.2024 - суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованим розміром вартості надання таких послуг є - 12 000,00 грн (із заявлених 18 000,00 грн), з урахуванням того, що судове засідання 08.05.2024 не відбулось, однак адвокат позивача все ж прибув у суд на вказане судове засідання).

Таким чином, суд апеляційної інстанції, виходячи з оцінки критерію складності справи, обсягу наданих адвокатом обсягу робіт, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини даної справи, дійшов висновку, що обґрунтований розмір витрат позивача на правничу допомогу є 40 000,00 грн. Вказаний розмір відповідає критерію пропорційності, розумності та справедливості.

Щодо доводів представника відповідача у поданому 06.06.2024 клопотанні про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір, на його думку, має бути не лише доведений, а документально обґрунтований, а також мають бути надані докази оплати таких послуг. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність первинних доказів оплати не є підставою для відмови у їх стягненні, виходячи із сталої практики Верховного Суду. А тому доводи в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції, як безпідставні.

Таким чином, дослідивши та оцінивши обґрунтованість заяви представниці позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, рівень складності справи та обсяг доказів, що підлягали вивченню та аналізу, справедливості, суд апеляційної інстанції вважає справедливим та розумним задовольнити подану заяву представника позивача частково, стягнувши з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" 40 000,00 грн правової допомоги за розгляд апеляційної скарги у даній справі. В іншій частині задоволення заяви - слід відмовити через необґрунтованість. В цій частині частково враховуються доводи іншої сторони.

Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код 20953647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська/Набережно-Хрещатицька, 13/5, код 16476414) 40 000,00 (сорок тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.

3. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи № 910/11718/22 повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку і строки, передбачені ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 09.09.2024

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім