ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" вересня 2024 р. Справа№ 927/680/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Палія В.В.
Хрипуна О.О.
секретаря судового засідання Вороніної О.С.,
за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 09.09.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління освіти Чернігівської міської ради
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024
у справі №927/680/23 (суддя Белов С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова"
до Управління освіти Чернігівської міської ради
про стягнення 1 188 311,22 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА" подано позов до Управління освіти Чернігівської міської ради про стягнення 773541,67 грн боргу, 63843,51 грн 3% річних, 350926,04 грн інфляційних втрат.
2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю №274/288/ЗТ/8 від 19.01.2018.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
3. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 по справі № 927/680/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" (далі ТОВ Фірма "Технова") задоволено частково:
4. - стягнуто з Управління освіти Чернігівської міської ради на користь ТОВ Фірма "Технова" заборгованість у сумі 773 541,67 грн, 3% річних у сумі 63 336,21 грн, інфляційні нарахування у сумі 350 926,04 грн та судового збору у сумі 17 817,06 грн.;
5. - в іншій частині позову відмовлено.
6. Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу теплову енергію у період з жовтня - грудень 2018 року і виставив рахунки-фактури на її оплату №0274/0288/ЗТ/8 від 29.10.2018, №0274/0288/ЗТ/8 від 30.11.2018, №0274/0288/ЗТ/8 від 18.12.2018 виходячи із вартості 1 Гкал у розмірі 1346,78 грн на загальну суму 5350307,49 грн, тобто за тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП №404 від 14.06.2018 та акти прийому-передачі від 29.10.2018, від 22.11.2018, 18.12.2018, підписані сторонами.
7. 14.06.2018 НКРЕКП прийняла постанову № 404 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» (набула чинності з 16.08.2018), за якою (п.11.) внесені зміни до постанови НКРЕКП від 30.06.2015 № 1976, зокрема встановлено новий тариф На теплову енергію для бюджетних установ на рівні 1346,78 грн/Гкал (без ПДВ) (у тому числі: паливна складова - 976,28 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової - 370,50 грн/Гкал); додатки 1 та 2 до постанови НКРЕКП від 30.06.2015 № 1976 (Структура тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання) викладено в новій редакції (додаток 11 до цієї постанови).
8. 27.02.2018 НКРЕКП прийняла постанову № 239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» (набула чинності з 28.10.2018), якою (п.25) внесені зміни до постанови НКРЕКП від 30.06.2015 № 1976: підпункт 1.2. п.1 та додатки 1-4 до постанови від 30.06.2015 № 1976 викладено в новій редакції, зокрема, згідно з додатком 25 «Структура тарифів на теплову енергію ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА», вартість теплової енергії за тарифом «для потреб бюджетних установ» складає 1526,81 грн.
9. 26.11.2019 НКРЕКП винесла постанову №2542 «Про накладення штрафу на TOB фірма «Технова» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання», якою зобов`язано позивача здійснити перерахунок для категорій споживачів «бюджетні організації», «інші споживачі», «релігійні організації» не донарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28.10.2018 по 31.12.2018, про що повідомити НКРЕП з наданням підтверджуючих документів у термін до 20.01.2020.
10. На виконання вимог постанови НКРЕКП №2542 від 26.11.2019 позивач здійснив донарахування за жовтень - грудень 2018 року за спожиту теплову енергію у відповідності до тарифів для потреб бюджетних установ, затверджених постановою НКРЕКП №239 від 27.02.2018, за діючим тарифом у розмірі 1526,81 /Гкал (без ПДВ) та виставив відповідачу рахунок-фактуру №0274/0288/ЗТ/8 від 31.01.2020 на суму 773541,67 грн, який був отриманий позивачем, що підтверджено листом Управління освіти Чернігівської міської ради №128/2-09/2020 від 26.02.2020 , а також склав акт прийому-передачі від 31.01.2020, що не підписаний відповідачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
11. Не погодившись із рішенням Господарського суду Чернігівської області, Управління освіти Чернігівської міської ради звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 у справі №927/680/23 в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю.
12. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:
13. Договір про закупівлю від 19.01.2018 був укладений за процедурами публічної закупівлі, а тому при зміні тарифу, сторони зобов`язані були укласти додаткову угоду незалежно від того чи є така ціна регульованою, проте така угода не укладалась.
14. Нормативно-правовим актом, яким вносились зміни у Постанову НКРЕКП №1976, в частині тарифів для бюджетних установ, є саме Постанова НКРЕКП №404 від 14.06.2018, яка встановлювала тариф на теплову енергію - 1346,78 грн/Гкал (без ПДВ).
15. Безпідставне застосування Постанови НКРЕКП №2542 від 26.11.2019 для проведення донарахування/перерахунку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Палія В.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління освіти Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 у справі №927/680/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 04.07.2024.
17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Палія В.В.) розгляд апеляційної скарги Управління освіти Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 у справі №927/680/23 відкладено на 01.08.2024.
18. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Палія В.В.) заяву відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд апеляційної скарги Управління освіти Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 у справі №927/680/23 відкладено на 05.09.2024.
19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Палія В.В.) оголошено перерву у справі №927/680/23 до 10 год. 50 хв. 09.09.2024.
Позиції учасників справи
20. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Управління освіти Чернігівської міської ради заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Клопотання учасників справи
21. 28.06.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
22. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Палія В.В.) задоволено заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Явка представників учасників справи
23. У судових засіданнях 05.09.2024 та 09.09.2024 представник відповідача був присутнім в режимі відеоконференції.
24. У судовому засіданні 09.09.2024 представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги Управління освіти Чернігівської міської ради на рішення суду першої інстанції підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.
25. Представник позивача в судове засідання 09.09.2024 не з`явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
26. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
27. 19.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА" (постачальник, позивач) та Управлінням освіти Чернігівської міської ради (споживач, відповідач) укладено договір про закупівлю №274/288/ЗТ/8 від 19.01.2018.
28. Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується у 2018 році поставити споживачу теплову енергію, зазначену в пункті 1.2 договору, а споживач - прийняти і своєчасно її оплатити.
29. Найменування (номенклатура, асортимент) товару (робіт або послуг): відповідно ДК 021:2015 код 09320000-8 "пара, гаряча вода та пов`язана продукція" (виробництво, постачання теплової енергії для опалення та підігріву води), що поставляється споживачу. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал (п. 1.2 договору).
30. Відповідно до п. 1.3 договору кількість теплової енергії, що поставляється споживачу становить 13245 Гкал відповідно до заявлених споживачем обсягів закупівлі.
31. У відповідності до п.3.1 договору вартість договору визначається з урахуванням Податкового Кодексу Україні та законодавства у сфері теплопостачання за тарифами на теплову енергію (без урахування ПДВ), та складається із суми планової вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом вказаного у п. 10.1 договору строку дії договору та становить 24267118,14 грн, з урахуванням ПДВ на дату підписання договору. Фактична помісячна вартість теплової енергії визначається на підставі актів приймання передачі, підписаних сторонами.
32. Відповідно до п. 3.3 договору у разі зміни встановлених тарифів на теплову енергію рішеннями органів, до компетенції яких віднесено їх встановлення (погодження, затвердження), споживач ознайомлюється з новими тарифами в порядку, встановленому законодавством та зобов`язується оплачувати вартість теплової енергії, що ним спожита, на підставі змінених тарифів з моменту їх встановлення.
33. Усі розрахунки за договором проводяться на підставі рахунків, які споживач отримує від постачальника. Щомісячна вартість теплової енергії визначається виходячи з встановлених тарифів та фактичного обсягу (кількості) спожитої теплової енергії споживачем (п. 4.1 договору).
34. Розрахунки за теплову енергію здійснюються споживачем у грошовій формі шляхом перерахування суми, визначеної згідно п. 4.1 договору на поточний рахунок відокремленого підрозділу постачальника, на підставі пред`явленого рахунка на оплату та акту приймання-передачі. В акті приймання-передачі вказується кількість спожитої теплової енергії та тариф на теплову енергію. За письмовою згодою сторін можливі інші шляхи розрахунків, які не заборонені чинним законодавством, а саме: постачальник має право отримувати від споживача авансовий платіж, який повинен дорівнювати платежу, що буде не меншим, ніж платіж за попередній розрахунковий місяць. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.2 договору).
35. Відповідно до п. 4.3 договору споживач сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком не пізніше 30 числа місяця наступного за розрахунковим.
36. Вартість даного договору є очікуваною. Фактична вартість договору буде визначатися виходячи з встановлених тарифів на теплову енергію та кількості теплової енергії, що буде фактично спожита споживачем (п. 4.7 договору).
37. В будь-якому випадку споживач не звільняється від обов`язку оплатити всю спожиту теплову енергію у повному обсязі (п. 4.8 договору).
38. Пунктом 5.4 встановлено, що кількість спожитої споживачем теплової енергії визначається за даними приладів обліку споживача.
39. Строк поставки теплової енергії: з 01.01.2018 до 31.12.2018 (п. 5.1 договору).
40. Відповідно до п. 5.7 договору розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно з виставленими тарифами за наступними розрахунковими одиницями:
- за 1 Гкал - при наявності приладу обліку теплової енергії, що здійснює облік в Гкал. - згідно з його показниками;
- за 1 Гкал - якщо прилад обліку теплової енергії визначає кількість спожитої теплової енергії в будь-яких інших розрахункових одиницях ніж гігакалорія, то для визначення обсягу спожитої теплової енергії в гігакалоріях Сторонами застосовуються перевідні коефіцієнти метричних одиниць виміру: 1 ГДж = 0,2388459 Гкал; 1 МВт/ч = 0,859845 Гкал, тощо;
- за 1 Гкал - за відсутністю приладів обліку - обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
41. Згідно п.6.1 договору споживач зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлену теплову енергію.
42. Відповідно до п. 6.1.21 договору Споживач зобов`язався щомісячно здійснювати розрахунки за отриману теплову енергію, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в порядку передбаченому договором.
43. Відповідно до п.6.1.32 договору Споживач зобов`язався підписувати акти приймання-передачі теплової енергії. Один примірник підписаного акту приймання-передачі Споживач зобов`язаний повернути Постачальнику у 5-денний термін з моменту його пред`явлення Споживачу. У випадку незгоди споживача з виставленим актом приймання-передачі теплової енергії Споживач в 5-ти денний термін зобов`язаний повідомити про це Постачальника в письмовому вигляді з обґрунтуванням причин такої незгоди. В разі неповідомлення Постачальника про обґрунтовану відмову, неповернення або не підписання акту приймання-передачі теплової енергії в 5-ти денний термін, акт вважається прийнятим Сторонами в повному обсязі.
44. У п. 10.1, 10.2 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018, а в частині здійснення розрахунків до повного їх проведення. За погодженням сторонами договір може бути продовженим на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у п.3.1 цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено у встановленому порядку.
45. Відповідно до п. 10.4 договору умови договору застосовуються при закупівлі споживачем у постачальника теплової енергії з 01.01.2018.
46. Додатком №1 до договору визначено перелік об`єктів споживача та максимальні теплові навантаження.
47. Угодою №1 від 24.09.2023 про зміну та доповнення умов договору про закупівлі №274/288/ЗТ/8 від 19.01.2018 викладено у новій редакції додаток №1 до договору.
48. Додатком №1 до договору (нова редакція) визначено перелік об?єктів споживача та максимальні теплові навантаження.
49. 18.12.2018 укладено Додаткову Угоду від 18.12.2018 до договору №274/288/ЗТ/8 про закупівлю від 19.01.2018, якою зменшено вартість договору на суму 1666608,36 грн. Пункт 1.3 договору викладено у новій редакції: «Кількість теплової енергії, що поставляється споживачу становить 12213,76973 Гкал відповідно до заявлених споживачем обсягів закупівлі.» Пункт 3.1 викладено у новій редакції: «Вартість договору визначається з урахуванням Податкового Кодексу Україні та законодавства у сфері теплопостачання за тарифами на теплову енергію (без урахування ПДВ), та складається із суми планової вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом вказаного у п. 10.1 договору строку дії договору та становить 22600509,78 грн, з урахуванням ПДВ на дату підписання договору. Фактична помісячна вартість теплової енергії визначається на підставі актів приймання передачі, підписаних сторонами».
50. У матеріалах справи наявна довідка від 28.11.2008 про включення до розпорядника (одержувача) до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів - Управління освіти Чернігівської міської ради та довідка Управління освіти Чернігівської міської ради про те, що управління фінансується з міського бюджету.
51. Як зазначив позивач, помісячний розрахунок тепла за період з жовтня 2018 - грудень 2018 року (включно) проводився згідно показників приладів обліку, що підтверджується актами зняття показників приладів обліку за жовтень-грудень 2018 року, які складені за участі представника споживача та з якими споживач погодився.
52. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію у період з жовтня 2018 до грудня 2018 року (включно) згідно рахунків-фактур №0274/0288/3178 від 29.10.2018, №0274/0288/3178 від 30.11.2018, №0274/0288/3178 від 18.12.2018 за договором №274/0288/3178 від 19.01.2018 за тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 1346,78 Гкал на загальну суму 5350307,49 грн (без ПДВ).
53. У січні 2020 року позивачем зроблено перерахунок-донарахування за спожиту з 26.10.2018 - 13.12.2018 теплову енергію на підставі підпункту 1 пункту 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2542 від 26.11.2019 «Про накладення штрафу на ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, необхідності усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання». Згідно вказаної постанови позивача було зобов`язано до 20.01.2020 здійснити перерахунок за категоріями «бюджетні установи», «інші споживачі», «релігійні організації» недонарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28.10.2018 до 31.12.2018.
54. Позивачем зазначено про те, що тариф 1346,78 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №404 від 14.06.2018; Тариф 1526,81 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1976 від 30.06.2015 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП №239 від 27.02.2018).
55. Як зазначив позивач, відповідач розрахувався з позивачем за поставлену у період 26.10.2018 - 13.12.2018 теплову енергію за тарифом 1346,78 грн/ІГкал. При цьому різниця між тарифом, за яким відповідач фактично розрахувався із позивачем і тарифом, за яким позивач здійснив перерахунок вартості поставленої відповідачу за договором теплової енергії, складає 180,03 грн. (1526,81 грн - 1346,78 грн = 180,03 грн).
56. За доводами позивача, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу вартість поставленої теплової енергії за договором, з урахуванням здійсненого позивачем перерахунку у сумі 644618,06 грн + 128923,61 грн ПДВ (20%), що разом становить 773541,67 грн (з ПДВ) (180,03 грн х 3580,61468 Гкал = 644618,06 грн без ПДВ).
57. Кількість та вартість (ціна) поставленої позивачем та спожитої відповідачем теплової енергії за договором у період з жовтня 2018-грудень 2018 (включно) підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії від 29.10.2018, від 22.11.2018, від 18.12.2018, від 31.01.2020 на суму 773541,67 грн (донарахування у жовтні-грудні 2018 року) (т. 1 а.с. 181-184), які були отримані представником споживача під розпис разом із рахунками, у тому числі рахунком №0274/0288/ЗТ/8ДТ від 31.01.2020 на суму 773541,67 грн.
58. Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.
59. За доводами позивача, у порушення умов договору (п. п.6.1.32 ) акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2020 на суму 773541,67 грн (донарахування у жовтні- грудні 2018 року) не було підписано та повернуто відповідачем. Заяв відповідача з обґрунтуванням причин його незгоди з виставленими актами приймання-передачі теплової енергії не надходило.
i. Позивач посилається на лист Управління освіти Чернігівської міської ради №128/2-09/2020 від 26.02.2020, у якому відповідач вказав про отримання рахунку-фактури №0274/0288/ЗТ/8 від 31.01.2020 на суму 773541,67 грн (донарахування донарахування у жовтні-грудні 2018 року). Крім того, у вказаному листі відповідачем вказано про те, що до рахунку-фактури №0274/0288/ЗТ/8 від 31.01.2020 на суму 773541,67 грн (донарахування) позивачем додано інформаційний матеріал щодо донарахувань відповідно до постанови №2542 від 26.11.2019.
60. Листом №26/8 від 09.01.2023 позивач повторно повідомив Управління освіти Чернігівської міської ради про наявну заборгованості за постачання теплової енергії за жовтень-грудень 2018 року із проханням сплати у добровільному порядку.
61. Враховуючи, що відповідач за теплову енергію, спожиту в період з жовтня - грудень 2018 року, згідно з донарахуванням її вартості на суму 773541,67 грн до цього часу не розрахувався, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Згідно із п.7.3.4 договору споживач при несвоєчасному здійсненні розрахунків за теплову енергію сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми.
62. Відповідно до п.7.3.4 та ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних за період прострочення платежу з 01.03.2020 до 30.11.2022 на суму 63843,51 грн, а також інфляційні нарахування за період з березня 2020- листопад 2022 року на суму 350926,04 грн, що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком.
63. Відповідач щодо позовних вимог заперечив, посилаючись на виконання умов договору у повному обсязі (вказав про те, що позивач підписав додаткову угоду про зменшення вартості договору); що позивачем безпідставно застосована Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2542 від 26.11.2019; позивачем не повідомлено відповідача про зміну тарифів. Просив суд застосувати строк позовної давності.
64. Як зазначив позивач, відповідно до листа споживача щодо його фінансування №01-11/2540 від 18.12.2018 (не прийнятий до розгляду внаслідок порушення порядку та строків на його подання) було укладено Додаткову Угоду від 18.12.2018 до договору про закупівлю №274/288/ЗТ/8 від 19.01.2018, якою зменшено вартість договору на суму 1666608,36 грн. Проте, враховуючи проведений перерахунок у розмірі 773541,67 грн, сума договору не є більшою за суму визначену відповідачем на момент проведення процедури закупівлі та укладеного спірного договору з його вартістю 24267118,14 грн. Зазначене свідчить про відсутність необхідності внесення змін в договір, так як зміна тарифу не призводить до збільшення ціни договору.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
65. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
66. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
67. Частиною 1 статті 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
68. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
69. Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
70. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами (ч. 5 ст. 275 ГК України).
71. Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
72. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 632 ЦК України).
73. Згідно з ч. 3 ст. 189 ГК України суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
74. Частинами 1 та 2 статті 191 ГК України передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення».
75. Тариф (ціна) на теплову енергію, яку позивач постачав за Договором відповідачу, є державною регульованою ціною, яка запроваджується органом виконавчої влади відповідно до його повноважень у встановленому законодавством порядку (ч. 3 ст. 189, ст. 191 ГК України).
76. Частиною 1 статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
77. Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення»).
78. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
79. Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
80. Пунктом 6 частини 3 статті 3 цього Закону унормовано, що одним з основних завдань Регулятора є реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
81. Згідно з абз. 7 статті 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень НКРЕКП належить, серед іншого, встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
82. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становите на ринку, є регульованими (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).
83. Частиною 9 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики га комунальних послуг.
84. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, серед іншого, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
85. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень (п. 5 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
86. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що договір про закупівлю від 19.01.2018 був укладений за процедурами публічної закупівлі, а тому при зміні тарифу, сторони зобов`язані були укласти додаткову угоду незалежно від того чи є така ціна регульованою, проте така угода не укладалась; нормативно-правовим актом, яким вносились зміни у Постанову НКРЕКП №1976, в частині тарифів для бюджетних установ, є саме Постанова НКРЕКП №404 від 14.06.2018, яка встановлювала тариф на теплову енергію - 1346,78 грн/Гкал (без ПДВ); безпідставне застосування Постанови НКРЕКП №2542 від 26.11.2019 для проведення донарахування/перерахунку.
87. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженнями відповідача, у зв`язку з таким:
88. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач має статус суб`єкта природної монополії та провадить діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом - НКРЕКП).
89. Згідно з п.п. 9 п. 3.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених Постановою НКРЕКП «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання» від 22.03.2017 № 308 позивач повинен здійснювати продаж виробленої теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.
90. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію у період з жовтня 2018 до грудня 2018 року (включно) згідно рахунків-фактур №0274/0288/3178 від 29.10.2018, №0274/0288/3178 від 30.11.2018, №0274/0288/3178 від 18.12.2018 за договором №274/0288/3178 від 19.01.2018 за тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 1346,78 Гкал на загальну суму 5350307,49 грн (без ПДВ).
91. Вказані обставини апелянтом не заперечуються.
92. Як вже зазначалось у цій постанові, при розрахунку вартості відпущеної теплової енергії у спірний період позивачем було застосовано тариф в розмірі 1 346,78 грн за 1 Гкал згідно Постанови НКРЕКП № 404 від 14.06.2018 про внесення змін в Постанову НКРЕКП № 1974 від 30.06.2015.
93. Так, згідно Постанови НКРЕКП № 404 від 14.06.2018 встановлено тариф на теплову енергію для потреб «бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення)», до яких відноситься і відповідач, у розмірі 1 346,78 грн за 1 Гкал без ПДВ. Ця постанова була опублікована газеті «Урядовий кур`єр» за 15.08.2018 № 152 і відповідно до вимог частини 7 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 16.08.2018.
94. Разом з тим, 27.02.2018 НКРЕКП прийняла постанову №239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП». Згідно з цією постановою, зокрема, в рядку 9 структури тарифів додатку № 1, позивачу був установлений тариф на теплову енергію для потреб «інших споживачів (крім населення)» у розмірі 1 526,81 грн за 1 Гкал без ПДВ.
95. Постанова НКРЕКП від 27.02.2018 № 239 була опублікована в газеті «Урядовий кур`єр» за 27.10.2018 № 202 і відповідно до вимог частини 7 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 28.10.2018.
96. У рішенні від 03.10.1997 №4-зп Конституційний Суд України надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. У цьому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
97. Зі змісту вказаного рішення Конституційного Суду України слідує, що з прийняттям нового акта, якщо ним не передбачено інше, автоматично скасовується діючий у часі раніше прийнятий однопредметний акт.
98. В контексті вищенаведеного, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що у даному випадку на час прийняття НКРЕКП постанови від 14.06.2018 №404 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» раніше прийнята НКРЕКП постанова від 27.02.2018 №239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» ще не діяла, а отже не набрала чинності.
99. Натомість, після набрання чинності постановою НКРЕКП від 27.02.2018 №239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП», а саме з 28.10.2018, постанова НКРЕКП від 14.06.2018 №404 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» є такою, що автоматично скасована.
100. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що оскільки умовами Договору та положеннями чинного законодавства передбачено обов`язок споживача оплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами, то позивач при виставленні відповідачу рахунків за період 28.10.2018-31.12.2018 помилково застосував тариф за постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №404, що була чинною у спірний період.
101. Наведене, додатково підтверджується і постановою НКРЕКП № 2542 від 26.11.2019 "Про накладення штрафу на ТОВ фірма "Технова" за порушення Ліцензійних умов виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання", згідно якої зобов`язано позивача у термін до 20 січня 2020 року здійснити перерахунок для категорій споживачів "бюджетні організації", "інші споживачі", "релігійні організації" не донарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, про що повідомити НКРЕКП з наданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання (підпунктом 1 пункту 2 постанови).
102. Оскільки відповідач фактично спожив теплову енергію за тарифом (1346,78 грн/Гкал), що є нижчим від економічно обґрунтованого тарифу, встановленого на період 28.10.2018-31.12.2018, обов`язок зі сплати різниці покладається на відповідача.
103. В контексті вищевикладеного відхиляються вищезазначені необґрунтовані доводи скаржника.
104. При цьому, Суд зауважує, що у відповідності до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
105. Заперечення відповідача не спростовують факту відпуску позивачем вже раніше оплачених об`ємів теплової енергії в період 28.10.2018-31.12.2018 але за іншим тарифом.
106. З матеріалів справи слідує, що позивач за спожиті відповідачем об`єми теплової енергії за період 28.10.2018-31.12.2018 здійснив донарахування згідно тарифів, встановлених постановою НКРЕКП №1976 від 30.06.2015 (в редакції постанови НКРЕКП №239 від 27.02.2018), що наведено в рахунку № 0274/0288/ЗТ/8ДТ від 31.01.2020. Сума донарахування становить 773 541,67 грн.
107. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару (послуг) не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані товари/послуги, тобто, носить інформаційний характер. На це, зокрема, звертав увагу Верховний Суд в своїй постанові від 29.04.2020 у справі № 915/641/19.
108. Згідно п.37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором.
109. Відповідно до п. 4.3 договору Споживач сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком не пізніше 30 числа місяця наступного за розрахунковим.
110. У будь-якому випадку споживач не звільняється від обов`язку оплатити всю спожиту теплову енергію у повному обсязі (п.4.8. договору).
111. Виходячи з погоджених сторонами умов пунктів 4.3, 4.8, 6.1, 6.1.21 договору відповідач (споживач) зобов`язаний був сплатити за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком не пізніше 30 числа місяця наступного за розрахунковим.
112. Згідно п. 36 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
113. Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.
114. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що рахунок-фактуру №0274/0288/ЗТ/8 від 31.01.2020 на суму 773541,67 грн отриманий позивачем 26.02.2020, що підтверджено листом Управління освіти Чернігівської міської ради №128/2-09/2020 від 26.02.2020. Отже, здійснення оплати рахунку відповідачем повинно бути проведено у строк не менше ніж 10 календарних днів з моменту вручення рахунку.
115. Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
116. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
117. Із зазначеною нормою кореспондується й ч. 1 ст. 193 ГК України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
118. Беручи до уваги те, що відповідач у вищенаведений строку оплату рахунку не здійснив, доказів належного виконання договірних зобов`язань, зокрема, в спірній сумі суду не представив, колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 773 541,67 грн основної заборгованості. Відтак правомірно задоволені судом.
119. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
120. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
121. Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
122. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
123. Судом встановлено, що відповідач у встановлений законодавством строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
124. Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
125. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
126. В постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі 910/13071/19 констатовано, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця , а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
127. Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 63 843,51 грн за період з 01.03.2020 по 30.11.2022 та 350 926,04 грн інфляційних втрат за період з березня 2020 по листопад 2022 року.
128. Північний апеляційний господарський суд, з врахуванням вірного визначення початку перебігу прострочення виконання відповідачем зобов`язання та вищенаведеної правової позиції щодо обрахунку інфляційних нарахувань, здійснив перевірку проведеного позивачем розрахунку даної частини позовних вимог встановив його помилковість. У зв`язку з цим, погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позову про стягнення 63 336,21 грн 3% (за період з 09.03.2020 по 30.11.2022) та 350 926,04 грн інфляційних втрат за період з березня 2020 по листопад 2022 року.
129. В решті вимог про стягнення 3% у сумі 507,30 грн місцевий суд обґрунтовано відмовив.
130. Що стосується строків позовної давності, то колегія суддів зазначає наступне:
131. Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
132. Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
133. Згідно з ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
134. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
135. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).
136. Згідно з ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
137. Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
138. Колегія суддів зазначає про те, що із спірною постановою НКРЕКП №239 від 27.02.2018, на підставі якої позивачем здійснено відповідачу донарахування теплової енергії за новим тарифом, позивач мав бути обізнаний з дня набрання чинності такою постановою, а саме з 28.10.2018, а отже саме з цього часу починається перебіг строку позовної давності.
139. Разом з тим, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 №540-ІХ. Вказаним законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
140. Постановою Кабінету міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 №1236 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 до 01.10.2021 на всій території України.
141. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30.06.2023.
142. З огляду на те, що ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» звернулось до суду з позовом 09.05.2023, враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, звернення до суду про захист порушеного права з вимогами про стягнення з відповідача відбулось в межах строку позовної давності.
143. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у справі № 927/680/23, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції.
144. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
145. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
146. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
147. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
148. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
149. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 по справі № 927/680/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
150. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Управління освіти Чернігівської міської ради відсутні.
Судові витрати
151. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
152. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління освіти Чернігівської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 по справі № 927/680/23 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови складено 09.09.2024.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді В.В. Палій
О.О. Хрипун
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 10.09.2024 |
Номер документу | 121462470 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Яценко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні