Постанова

від 28.08.2024 по справі 918/99/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року Справа № 918/99/19(918/246/22)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Куцоконь Ю.П.

відповідача-1: Пахомов І.Ю. (в режимі відеоконференції)

органу ДВС: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича

на ухвалу Господарського суду Рiвненської областi, постановлену 11.07.2024, повну ухвалу складено 15.07.2024, за скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця - заступника начальника Городоцького відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Височинської Сніжани Сергіївни

у справі № 918/99/19(918/246/22)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА КОМПАНІ"

про повернення майна боржника

в межах справи № 918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД"

В липні 2024 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович звернувся до Господарського суду Рівненської області із скаргою в межах справи № 918/99/19(918/246/22) на дії державного виконавця - заступника начальника Городоцького відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Височинської Сніжани Сергіївни.

11.07.2024 Господарський суд Рівненської області постановив ухвалу, якою у задоволенні скарги ліквідатора банкрута ТОВ "Мілк Ворд" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця у справі № 918/99/19(918/246/22) (в межах справи 918/99/19 про банкрутство ТОВ "Мілк Ворд") - відмовив.

Відмовляючи у задоволенні скарги заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заява про примусове виконання даного рішення ліквідатором банкрута ТОВ "Мілк Ворд" арбітражним керуючим Закорко Вадимом Вікторовичем на дії державного виконавця подана із порушенням територіального принципу. А дії державного виконавця із винесення повідомлення від 07.06.2024 в межах ВП № 75252422 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" є правомірними.

Ліквідатор ТОВ "Мілк Ворд" арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович, не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Рiвненської областi від 11.07.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22) звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.07.2024 скасувати, ухвалити нове рішення, яким:

- визнати дії державного виконавця - заступника начальника Городоцького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Височинської Сніжани Сергіївни щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання щодо наказу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 № 918/99/19(918/246/22) - неправомірними;

- скасувати повідомлення державного виконавця - заступника начальника Городоцького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Височинської Сніжани Сергіївни про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.06.2024 щодо наказу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 № 918/99/19(918/246/22);

- зобов`язати державного виконавця - заступника начальника Городоцького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Височинську Сніжану Сергіївну прийняти до виконання наказ Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 № 918/99/19(918/246/22) про вилучення від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" на користь ТОВ "Мілк Ворд" обладнання молокозаводу.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- відмовляючи в задоволенні скарги ліквідатора ТОВ "Мілк Ворд", суд першої інстанції зазначив, що стягувач не надав при зверненні до органу ДВС доказів того, що на території, на яку поширюються функції останнього - знаходиться майно боржника. Майно, яке стягувач помилково вважає таким що належить боржнику (обладнання) - належить на праві власності стягувачу. Банк у цьому випадку дійсно є заставодержателем та у зв`язку із визнанням недійсним договору купівлі-продажу обладнання згідно з переліком обладнання від 16.04.2018 - не є власником майна (обладнання);

- ліквідатором ТОВ "Мілк Ворд" до заяви про примусове виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 № 918/99/19(918/246/22) долучено докази знаходження витребуваного майна на території, на яку поширюється компетенція Городоцького відділу Державної виконавчої служби - території молокозаводу за адресою: Хмельницька область, Городоцький р-н, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, зокрема, копію договору застави від 05 квітня 2017 року № 200, (в якому місцезнаходженням, заставного майна вказано адресу: Хмельницька область, Городоцький р-н, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1), копію рішення Господарського суду Рівненської області від 27 лютого 2024 року у справі № 918/99/19 (918/246/22);

- окрім того боржник за виконавчим документом - ПАТ АБ "Південний" ні у відзиві на скаргу, ні у судовому засіданні суду першої інстанції не заперечував тієї обставини, що витребуване майно знаходиться на території молокозаводу за адресою: Хмельницька область, Городоцький р-н, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1;

- натомість ПАТ АБ "Південний" посилався на те, що зазначене обладнання молокозаводу банку на праві власності не належало, тому державний виконавець правомірно повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання;

- в частині першій статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна;

- тобто у цій статті не йдеться про те, що місце примусового виконання рішення суду обмежується місцезнаходженням виключно такого майна, яке перебуває у законній власності боржника;

- натомість місцем примусового виконання рішення суду, у відповідності до змісту частини першої статті 23 Закону України "Про виконавче провадження", може також бути місцезнаходження майна, яке знаходиться у фактичному володінні боржника, та щодо якого, власне, державним виконавцем мають бути вчинені дії з його вилучення та передачі стягувачу;

- зазначене корелюється з положеннями статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки фактично вилучити предмети, зазначені у виконавчому документі, та передати їх стягувачу в натурі державний виконавець може виключно за місцем знаходження таких предметів;

- необхідність звернення до суду з позовом про витребування обладнання молокозаводу (а попередньо з позовом про визнання недійсним правочину щодо його відчуження) виникла у позивача саме у зв`язку з незаконним фактичним заволодінням відповідачем зазначеним майном, відтак, правовою метою відповідного виконавчого документа є забезпечення фактичного повернення такого майна позивачу, яке може бути виконане по місцю знаходження цього майна;

- натомість звернення позивачем виконавчого документа до виконання по місцю знаходження боржника в такій ситуації не призведе до фактичного виконання відповідного рішення суду, оскільки витребуване майно по місцю знаходженню боржника (м. Одеса) - відсутнє;

- отже висновок про те, що наказ Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 № 918/99/19(918/246/22), яким передбачено вилучення у ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "Мілк Ворд" обладнання молокозаводу, має бути пред`явлений стягувачем за місцезнаходженням боржника, не лише не відповідає положенням Закону України "Про виконавче провадження", але й перешкоджає фактичному виконанню рішення суду.

За наведених обставин апелянт вважає ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.07.2024 у справі № 918/99/19 (918/246/22) незаконною та необгрунтованою, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Автоматизованою системою документообігу суду, протокол від 17.07.2024, визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/99/19(918/246/22) у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Юрчук М.І.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Рівненської області /а.с. 129/.

02.08.2024 до суду надійшли матеріали справи № 918/99/19(918/246/22).

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Юрчука М.І. у період з 29.07.2024 по 30.08.2024 включно, судді-члена колегії Гудак А.В. у період з 05.08.2024 по 30.08.2024 здійснено їх заміну у справі № 918/99/19(918/246/22), протокол від 05.08.2024, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Тимошенко О.М., Миханюк М.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.07.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22). Розгляд апеляційної скарги призначено на "28" серпня 2024 р. о 10:00 год. /а.с. 136-137/.

Ухвалою суду від 08.08.2024 задоволено заяву (вх. № 3861/24) представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /а.с. 149/.

08.08.2024 (вх. № 7057/24) від ПАТ АБ "Південний" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ліквідатора ТОВ "Мілк Ворд" відмовити у повному обсязі, законну та обгрунтовану ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.07.2024 залишити без змін /а.с. 151-156/.

В судове засідання 02.09.2024 з`явились представники ліквідатора ТОВ "Мілк Ворд" та ПАТ АБ "Південний". Городоцький відділ Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) участі уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 06.08.2024 явка представників сторін в судове засідання 02.09.2024 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності Городоцького відділу Державної виконавчої служби, оскільки його неявка не перешкоджає перегляду справи.

В судовому засіданні 02.09.2024 представник ліквідатора ТОВ "Мілк Ворд" апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з наведених у ній підстав, просив ухвалу Господарського суду Рiвненської областi від 11.07.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22) скасувати.

Представник ПАТ АБ "Південний" надав заперечення на апеляційну скаргу з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника та ПАТ АБ "Південний", дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа № 918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Ворд" на стадії ліквідаційної процедури, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича.

11.05.2022 ліквідатор ТОВ "Мілк Ворд" арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ПАТ АБ "Південний" та до ТОВ "Рента Компані" про повернення майна боржника.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.02.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22) позов ліквідатора ТОВ "Мілк Ворд" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича до відповідача 1: ПАТ АБ "Південний" до відповідача 2: ТОВ "Рента Компані" про повернення майна боржника задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача ТОВ "Рента Компані". Ухвалено застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу обладнання згідно з переліком обладнання (додаток № 1 до нього договору та його невід`ємна частина), яке належало ТОВ "Мілк Ворд" та перебувало в заставі ПАТ АБ "Південний", укладеного 16.04.2018 між ТОВ "Мілк Ворд", від імені якого у відповідності зі ст. 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, та п. 3.4 договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 05.04.2017 за реєстровим № 200 діяло ПАТ АБ "Південний" шляхом вилучення від ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "Мілк Ворд" обладнання згідно з переліком.

Окрім того рішенням від 27.02.2024 ухвалено стягнути з ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "Мілк Ворд" 2 481,00 грн судового збору та в дохід Державного бюджету України 2 481,00 грн судового збору.

27.03.2024 на виконання вказаного рішення Господарським судом Рівненської області видано відповідні накази. Стягувачем за такими наказами є ТОВ "Мілк Ворд" (33028, м. Рівне, вул. Г.Мазепи, 31, оф. 1, код ЄДРПОУ 38346157), боржником - ПАТ АБ "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647).

01.07.2024 до Господарського суду Рівненської області надійшла скарга ліквідатора ТОВ "Мілк Ворд" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця - заступника начальника Городоцького відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Височинської Сніжани Сергіївни, в обґрунтування якої ліквідатор ТОВ "Мілк Ворд" зазначає, що при прийнятті рішення про повернення без виконання наказу від 27.03.2024 № 918/99/19(918/246/22) державний виконавець діяв не на підставі та у спосіб, визначений законом, та не мав права повертати наказ без виконання, оскільки:

- стягувач звернувся саме до вказаного органу ДВС відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу);

- у заяві про примусове виконання рішення ліквідатор вказав, що витребовуване майно (обладнання молокозаводу) знаходиться за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, та долучив до заяви відповідні докази: копії рішень від 27.02.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22), від 12.08.2019 у справі № 918/99/19 та копію договору застави від 05.04.2017 № 200.

- відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, серед яких: рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), - стягувачем було вказано відоме йому місце знаходження витребовуваного у боржника обладнання молокозаводу, тому твердження державного виконавця про пред`явлення виконавчого листа не за місцем його виконання на увагу не заслуговують.

З огляду на викладене арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович просив суд:

1. Визнати дії державного виконавця Височинської Сніжани Сергіївни щодо повернення виконавчого документу (наказу від 27.03.2024 року № 918/99/19(918/246/22) стягувачу без прийняття до виконання - неправомірними.

2. Повідомлення від 07.06.2024 державного виконавця - Височинської Сніжани Сергіївни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання щодо наказу від 27.03.2024 №918/99/19(918/246/22) - скасувати.

3. Зобов`язати державного виконавця Височинську Сніжану Сергіївну прийняти до виконання наказ Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 № 918/99/19(918/246/22) про вилучення від ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "Мілк Ворд" обладнання молокозаводу.

Господарський суд Рівненської області в ухвалі від 11.07.2024 дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ліквідатора ТОВ "Мілк Ворд" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця у справі № 918/99/19(918/246/22) (в межах справи 918/99/19 про банкрутство ТОВ "Мілк Ворд").

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин першої, другої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Згідно із ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження". Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче провадження", яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Водночас перед прийняттям виконавчого документа, пред`явленого до виконання за місцезнаходженням майна боржника, державний виконавець має упевнитися, що стягувачем надано докази знаходження майна боржника на території, на яку поширюються функції органу державної виконавчої служби.

Згідно з абз. 7 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

В той же час стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення має довести саме обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, надати (додати до заяви) докази місцезнаходження майна боржника на цій території, а не докази фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Згідно з частиною другою статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

З аналізу норм статей 13, 18, 26, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення під час здійснення виконавчого провадження, тобто після прийняття виконавчого документа до виконання та після відкриття виконавчого провадження. Перевірка майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні.

Чинне спеціальне законодавство, що визначає порядок пред`явлення виконавчих документів до виконання, порядок примусового виконання рішень, не містить прямої норми, яка б передбачала повноваження виконавця вчиняти на стадії вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження дії, направлені на перевірку майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна.

З огляду на викладене до прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти дії, направлені на перевірку майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або повернення виконавчого документа у виконавця відсутній будь-який механізм, передбачений чинним законодавством, спрямований на перевірку відомостей щодо стану майна боржника.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, за формальними ознаками: по доданим стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказам місцезнаходження майна боржника на такій території. Встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

За результатом дослідження цих доказів виконавець приймає одне з рішень: про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" або про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

За відсутності доданих стягувачем до заяви доказів знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, у виконавця, який не має повноважень до відкриття виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії, пов`язані з розшуком майна боржника, відсутні підстави приймати до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника.

В постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 905/3542/15, від 01.08.2019 у справі № 910/13508/15 викладений висновок, що подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця; у зазначених постановах досліджувалось питання, що виконавець у разі правомірного відкриття виконавчого провадження уповноважений здійснювати подальші виконавчі дії на іншій території, що виходить за межі виконавчого округу.

За приписами ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавчий документ видає суд і приватний виконавець не може на власний розсуд вносити зміни за цим документом (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 08.07.2022 у справі № 908/309/21, від 23.03.2020 у справі № 806/2273/17).

В свою чергу на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися чи відповідають виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України "Про виконавче провадження", чи надано всі необхідні документи, а також встановить наявність/відсутність підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

За відсутності документів, які підтверджують фактичне місцезнаходження майна боржника, стягувач має право пред`явити виконавчий документ до органу ДВС за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

Як вбачається із скарги, на переконання стягувача місце знаходження майна боржника в контексті виконавчого провадження є місцем, де знаходиться майно, щодо якого проводиться виконавче діяння з метою його вилучення. Тобто це місце, де розташоване майно, яке буде затребуване для виконання рішення суду (об`єкт виконання рішення).

В той же час ПАТ АБ "Південний" стверджує, що місце знаходження майна боржника в контексті виконавчого провадження є не тим місцем, де знаходиться об`єкт виконання рішення суду, а місце де зареєстровано чи фактично знаходиться майно, яке належить боржнику на праві власності.

У даному випадку - обладнання, яке за рішенням суду присуджено вилучити у банку, не є власністю банку та відповідно не є його майном. Майна банку на території, на яку поширювалися функції Городоцького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) немає. Банк, який є заставодержателем, - не може бути власником майна.

Верховним Судом у постанові від 21.05.2021 у справі № 905/64/15 зазначено, що суди при розгляді скарг на рішення, дії/бездіяльність виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з підстави порушення виконавцем територіальної юрисдикції (не за місцезнаходженням майна боржника) мають досліджувати обставини дотримання стягувачем вимог абзацу 11 (або 12, або 28 у залежності від того, яка редакція Інструкції підлягає застосуванню) пункту 3 розділу ІІІ Інструкції щодо надання доказів місцезнаходження майна боржника у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Суди мають встановити, чи були додані стягувачем до заяви про примусове виконання рішення відповідні передбачені цією нормою докази існування у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, майна боржника, зокрема рахунків боржника у банківських, фінансових установах, докази, з яких стягувачу стало відомо про таке майно (про існуючі рахунки боржника), та чи підтверджують ці докази обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

З огляду на викладене стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення, має довести саме обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника на цій території.

Разом з тим стягувач помилково трактує місце знаходження майна боржника в контексті виконавчого провадження як місця, де знаходиться об`єкт виконання рішення, у зв`язку з тим, що місце знаходження майна боржника в контексті виконавчого провадження - це місце, де зареєстровано чи фактично знаходиться майно, яке належить боржнику на праві власності.

При цьому стягувачем до заяви про відкриття виконавчого провадження не долучено жодного доказу, що на території на яку поширюються повноваження Городоцькому відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться будь-яке майно боржника - ПАТ АБ "Південний".

Долучені до заяви про відкриття виконавчого провадження копії рішень від 27.02.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22), від 12.08.2019 у справі № 918/99/19 та копія договору застави від 05.04.2017 № 200 не свідчать про наявність у власності ПАТ АБ "Південний" майна за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1.

Станом на 05.04.2017 дату укладення договору застави майно перебувало у власності ТОВ "Мілк Ворд" (заставодавця) та за умовами договору застави знаходилося за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1. Заставодержатель - ПАТ АБ "Південний".

16.04.2018 між ТОВ "Мілк Ворд" (власник обладнання), від імені якого діяв Акціонерний банк "Південний" та ТОВ "Рента Компані" укладено договір купівлі-продажу заставного майна ТОВ "Мілк Ворд" з додатком.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.08.2019 у справі № 918/99/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 та постановою Верховного Суду від 12.02.2020, визнано недійсним договір купівлі- продажу обладнання від 16.04.2018.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже обладнання не належало ПАТ АБ "Південний" на момент укладення договору від 16.04.2018 і, відповідно, не належить банку після визнання вказаного договору недійсним, а є майном самого стягувача - ТОВ "Мілк Ворд".

Ухвалення Господарським судом Рівненської області рішення від 27.02.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22) не змінило правового статусу обладнання та його власника. Адже у зв`язку із тим, що договір купівлі-продажу обладнання згідно з переліком обладнання від 16.04.2018 визнаний судом недійсним, тому єдиним власником обладнання є ТОВ "Мілк Ворд", який у свою чергу лишився зобов`язаною стороною за кредитними договорами від 03.04.2017 № AL2017-01193 та № AL2017-01194 із повернення заборгованості, зобов`язання за якими були забезпечені, зокрема, договором застави від 05.04.2017, як солідарний боржник.

Тобто обладнання, яке за рішенням суду присуджено вилучити у банку, не є майном та власністю ПАТ АБ "Південний".

Банк є боржником за виконавчим документом - наказом Господарського суду Рівненської області № 918/99/19(918/246/22) від 27.03.2024, однак майно, яке вилучається в боржника за цим виконавчим документом (об`єкт виконання), - не належить ПАТ АБ "Південний". ПАТ АБ "Південний" зобов`язане повернути для ТОВ "Мілк Ворд" обладнання, яким останній володіє на праві власності.

Із урахуванням викладеного вбачається, що місце знаходження майна боржника та місце, де знаходиться майно, яке буде затребуване для виконання рішення суду (об`єкт виконання рішення) - є різними.

При цьому ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" не наділяє стягувача правом звертатися із заявою про відкриття виконавчого провадження до органу ДВС - за місцем де знаходиться об`єкт виконання рішення.

Вказана норма, серед іншого, передбачає, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Тобто прийняття виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції.

Однак у даному випадку стягувач не надав при зверненні до органу ДВС доказів того, що на території, на яку поширюються функції останнього - знаходиться майно боржника.

Майно, яке стягувач помилково вважає таким, що належить боржнику (обладнання) - належить на праві власності стягувачу.

Банк у даному випадку дійсно є заставодержателем, але у зв`язку із визнанням недійсним договору купівлі-продажу обладнання згідно з переліком обладнання від 16.04.2018 - не є власником майна (обладнання).

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 380/7750/20 виснував про те, що примусове виконання рішень має бути певним чином наближеним, прив`язаним до місця проживання/перебування боржника, що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов`язки як учасника виконавчого провадження.

Закон України "Про виконавче провадження" та Інструкція надають стягувачу право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (УНЗР, рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо). Однак у даному випадку об`єкт виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 27.02.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22) - обладнання - не є власністю боржника.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява про примусове виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 27.02.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22) подана ліквідатором банкрута ТОВ "Мілк Ворд" арбітражним керуючим Закорко Вадимом Вікторовичем із порушенням територіального принципу, а дії державного виконавця із винесення повідомлення від 07.06.2024 в межах ВП № 75252422 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" є правомірними.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Рiвненської областi від 11.07.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали оскарження ухвали від 11.07.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22) повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "06" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.