Рішення

від 04.09.2024 по справі 902/683/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2024 р. Cправа № 902/683/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім" (вул. Осипова, буд. 10, м. Одеса, Одеська обл., 65048)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Колор" (вул.Чехова,б.7, м. Вінниця, Вінницька обл., 21034)

про стягнення 58473,81 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Пужаєва І.С.

відповідача: Бейлик А.Б.

В С Т А Н О В И В :

20.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший дім" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Колор" про стягнення 58 473,81 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/683/24 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 24.06.2024 відкрито провадження у справі 902/683/24. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 05.08.2024.

10.07.2024 від відповідача ТОВ «Віват Колор» надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц.01-34/7114/24 від 10.07.2024), який долучений до матеріалів справи.

15.07.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № канц. 01-34/7262/24 від 15.07.2024), яка долучена судом до матеріалів справи.

22.07.2024 від ТОВ «Віват Колор» надійшло заперечення (на відповідь на відзив), яке долучене до матеріалів справи.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представники позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 24.06.2024.

Суд зазначає, що представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача, з огляду на що дійшов висновку про доцільність відкладення розгляду справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 05.08.2024 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 04.09.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

04.09.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами у справі виникли спірні правовідносини на підставі Договору № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021 та Додаткової угоди №1 від 02.07.2021 до Договору № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021, де відповідно до п.1.1. Договору Постачальник, на підставі замовлення Покупця, зобов`язується передати у власність Покупця матеріали будівельного призначення (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п.2.3. Договору поставка товару Постачальником здійснюється на умовах, погоджених Сторонами, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати у редакції 2010 р., далі Інкотермс 2010.

Відповідно до п.2.6. Договору датою поставки Товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній Постачальника.

Відповідно до п.3.2. Договору всі видаткові накладні підписані сторонами починаючи з дати укладення даного Договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей Договір.

Відповідно до п.3.4. в редакції Додаткової угоди Покупець на підставі виставленого Постачальником рахунку здійснює оплату на умовах відстрочки платежу. Покупець повинен оплатити вартість поставленого Товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати поставки Товару, вказаної в видатковій накладній. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії. Умови надання відстрочки платежу, не розповсюджуються на Товар, зазначений у п.3.5. Договору, Товар під замовлення відпускається на умовах 100% передплати.

Відповідно до п.3.4.1 в редакції Додаткової угоди Загальний обсяг Товару, що може бути отриманий на умовах відтермінування платежу, згідно з п.3.4. даного Договору, обмежений та становить 50 000, 00 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.).

Позивач вказує, що керуючись п.3.4.2. в редакції Додаткової угоди cума вказана в п.3.4.1 визначає персональний грошовий ліміт Покупця. Надання відстрочки платежу відповідно до п.3.4. припиняється при наявності несплаченої вартості Товару, строк оплати якої вже настав.

Керуючись п.3.4.4. в редакції Додаткової угоди Сторони погодили, черговість припинення грошових зобов`язань Покупця за рахунок коштів, що ним переведені згідно з Договором, не залежно від змісту (призначення) розрахункових (платіжних) документів Покупця: - у першу чергу прострочені платежі; - у другу чергу - пеня, передбачена п. 5.1 цього Договору, у випадку письмової вимоги Постачальника; - у третю чергу - поточні платежі.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що ціни, зазначені в накладних на кожну окрему партію Товару, є погодженими між Сторонами й не можуть бути змінені в односторонньому порядку.

Відповідно до п.3.7. Договору зобов`язання Покупця з оплати Товару (п.3.4. даного Договору) вважаються виконаним з моменту зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Керуючись п.5.7. в редакції Додаткової угоди Відповідно до п. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, Сторони досягли згоди про таку зміну строків позовної давності за вимогами, що пов`язані з виконанням цього Договору: строк позовної давності за вимогами Постачальника про стягнення неустойки (штрафу, пені) складає три роки.

Так, позивачем зазначається, що в порушення норм чинного законодавства України та домовленостей між сторонами, а саме, договору № ЛВ00721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021 згідно видаткових накладних Л-ПД - 0016/01 від 01.07.2021 на суму 19 220,45 грн та Л-ПД-001661/01 від 01.07.2021 на суму 22 034,90 грн не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати коштів за поставлений товар. Позивачем вказується про наявну оплату, проте з грубим порушенням строків передбачених договором. У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, де доводи останнього зводяться до наступного: видаткові накладні Л-ПД-0016/01 від 01.07.2021 на суму 19 220,45 грн та Л-ПД-001661/01 від 01.07.2021 на суму 22 034,90 грн було підписано 01.07.2021, тобто раніше укладення договору від 02.07.2021, з огляду на що положення та умови Договору № ЛВ00721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021 не мають жодного відношення до даних видаткових накладних, оскільки, даного договору, на той час не існувало. Поряд з цим зазначає, що даний товар було поставлено на зовсім інших умовах (товар було надано під реалізацію), який мав бути оплачений після його реалізації (продажу) ТОВ «Віват Колор». Тому будь-яких вимог по оплаті товару від Позивача не було, та він був остаточно оплачений 12.03.2024 після реалізації. Крім того зазначає, що з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач ТОВ «Перший Дім» звертався з претензією до відповідача лише 04.06.2024. Разом з тим в даній претензії позивач вимагав не погашення боргу, а звертався щодо відшкодування штрафних санкцій, нарахованих на підставі невиконання, знову ж таки, умов Договору № ЛВ00721/02 від 02.07.2021, який, як встановлено вище, відношення до заборгованості за видатковими накладними, що фігурують у цій справі, не має. Отже, фактично, вимога зі сторони ТОВ «Перший Дім» на адресу ТОВ «Віват Колор» стосовно виконання зобов`язання зі сплати заборгованості за видатковими накладними Л-ПД-001659/01 від 01.07.2021 на суму 19 220,45 грн та Л-ПД-001661/01 від 01.07.2021 на суму 22 034,90 грн до сьогодні так і не надходила. Натомість, відповідач ще до пред`явлення вищевказаної претензії добровільно виконав свої зобов`язання та розрахувався за матеріали, поставлені за видатковими накладними Л-ПД-001659/01 від 01.07.2021 та Л- ПД-001661/01 від 01.07.2021. Вказане підтверджується платіжними документами № 1513 від 16.11.2023 та № 1710 від 12.03.2024, які позивач долучив до позову.

За доводами відповідача строк виконання зобов`язань не було врегульовано договором, вимога про оплату від позивача не надходила, а тому строк виконання зобов`язання з оплати коштів не розпочався та не був та не є пропущеним, позивач не заперечує повний розрахунок за видатковими накладними Л-ПД-001659/01 від 01.07.2021 та Л-ПД-001661/01 від 01.07.2021 зі сторони відповідача, нарахування штрафних санкцій в даній справі є незаконним та безпідставним, а позов ТОВ «Перший Дім» до ТОВ «Віват Колор» задоволенню не підлягає.

У відповіді на відзив позивачем вказується, що платіжний документ № 1513 від 17.11.2023 на суму 15 244,81 грн з призначенням платежу згідно платіжного документу «Оплата заборгованості зі сплати пені, 3% річних та інфляційних витрат за Договором від 02.07.2021 за прострочення оплати за поставлений товар згідно ВН № Л-ПД-001674/01 та Л-ПД-001699/01 від 05.07.2021 та фактичним зарахуванням позивачем згідно рах. Л-ПД-001674 від 02.07.2021, в/н Л-ПД-001674 від 02.07.2021 - 6 707,74 грн., рах. Л-ПД-001699 від 05.07.2021, в/н Л-ПД-001699/01 від 05.07.2021- 8 537,07 грн. Платіжний документ №1710 від 12.03.2024 на суму 38 779,20 грн. з призначенням платежу згідно платіжного документу «Оплата згідно накладних Л-ПД-001659/01 і Л- ПД-001661/01 мінус переплата 2476,15 згідно договору ЛВ0721/02 від 02.07.2021 в т.ч. ПДВ 20% 6463,2 грн та фактичним зарахуванням позивачем згідно рах. Л- ПД-001659 від 01.07.2021, в/н Л-ПД-001659/01 від 01.07.2021 - 19 220,45 грн., рах. Л- ПД-001661 від 01.07.2021, в/н Л-ПД-001661/01 від 01.07.2021 - 19 558,75 грн. За доводами позивача відповідачем оплачено за поставлений Товар, що фактично підтверджує визнання відповідачем суми заборгованості за поставлений Товар, будь то за твердженням позивача за позовними вимогами, чи за твердженнями відповідача - за неіснуючою відстрочкою «під реалізацію» з 2021 року по 2024 рік до дня фактичної оплати. Крім того зазначає, що між сторонами було погоджено продовження строку позовної давності до трьох років.

Відповідач в запереченні на відповідь на відзив вказав, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1331/23 за позовом ТОВ «Перший Дім» до ТОВ «Віват Колор» про стягнення 207 984,23 грн. В межах даної справи було встановлено, що на підставі Договору № ЛВ0721/02 від 02.07.2021 позивачем було поставлено відповідачу товар за наступними накладними: видаткова накладна № Л-ПД-001674/01 від 05.07.2021 р. на загальну суму - 24 019, 61 грн; видаткова накладна № Л-ПД-001699/01 від 05.07.2021 р. на загальну суму - 37 107, 36 грн. на загальну суму: 61 126, 97 грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за даними накладними, всього за період з 12.08.2021 по 12.11.2021 було частково погашено заборгованість за поставлений згідно вищевказаних 2-ох видаткових накладних у розмірі 46 220, 45 грн. Сума боргу, яка залишилась становила 14 906, 52 грн, яку відповідач оплатив під час розгляду вищевказаної справи № 902/1331/23. З огляду на наявність заборгованості за дані періоди та з огляду на вимоги позивача щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нараховано штрафні санкції в сумі 10 208, 91 з яких: пеня - 3129, 69 грн, 3 % річних - 1345, 58 грн, інфляційні втрати - 5733,64 грн.

Разом заборгованість у справі № 902/1331/23 становила: 25 115, 43 грн. ТОВ «Віват Колор» її оплатила із переплатою (була помилка в розрахунку) у сумі - 27 591, 58 грн., переплата по даним накладним від 05.07.2021 та договору ЛВ 0721/02 від 02.07.2021 р. у справі № 902/1331/23 становила 2 476, 15 грн. Отож, у зв`язку з вищевказаним, посилання відповідача на те, що в платіжній інструкції № 1710 від 12.03.2024 в призначенні платежу було посилання на договір ЛВ0721/02 від 02.07.2021 є недоречними та свідчать про недобросовісність позивача та про його свідомий намір ввести суд в оману. Адже в призначенні платежу в даній платіжній інструкції зазначено: «Оплата згідно накладних Л-ПД-001659/01 і Л-ПД-001661/01 мінус переплата 2476,15 згідно договору ЛВ0721/02 від 02.07.2021 в т.ч. ПДВ 20% 6463,2 грн». Так, за видатковою накладною Л-ПД-001659/01 від 01.07.2021 заборгованість становила 19 220,45 грн, за видатковою накладною Л- ПД-001661/01 від 01.07.2021 - 22034,90 грн, що в сумі становить 41 255, 35 грн. Віднявши від цієї суми переплату в розмірі 2476,15 грн., виходить, що заборгованість становила 38779,20 грн. Дана заборгованість погашена в повному обсязі на підставі платіжної інструкції № 1710 від 12.03.2024, в призначенні платежу якої чітко висвітлено, на підставі чого сплачено заборгованість саме в такому розмірі. Вищевказану обставину, щодо зарахування коштів у розмірі 2 476, 15 грн. (переплату за договором) до часткової оплати за Видатковими накладними від 01.07.2021 визнає і сам позивач, про що вказує в позовній заяві.

За наслідками розгляду справи суд дійшов наступних висновків:

Як встановлено судом, предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних на підставі ст.625 ЦК України.

Підставами позову позивач визначає обставину укладення між сторонами договору № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021 та Додаткової угоди №1 від 02.07.2021 до Договору № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021, який відповідачем в частині обов`язку з оплати поставленого товару виконано з грубим порушенням строків.

Відповідач, в свою чергу заперечуючи проти позову зазначає про відсутність між сторонами договірних відносин, оскільки, договір між сторонами у справі № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення було укладено 02.07.2021, тоді як спірна поставка товару була здійснена 01.07.2021 згідно видаткових накладних Л-ПД- 0016/01 від 01.07.2021 на суму 19 220,45 грн та Л-ПД-001661/01 від 01.07.2021 на суму 22 034,90 грн, тобто раніше укладення договору.

Надаючи оцінку наявності між сторонами договірних відносин, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою ст.205 ЦК України встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню зволю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З метою доведення обставини укладання договору між сторонами позивачем до матеріалів справи долучено договір № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021 та Додаткову угоду №1 від 02.07.2021 до Договору № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021.

Вказаний договір підписано та скріплено печатками сторін. Поряд з цим сторонами не заперечується його укладення.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Аналізуючи правову природу правовідносин, які за думкою позивача мали місце між сторонами, суд зауважує, що правовідносини з поставки товару регулюються положеннями ст. 712 ЦК України (поставка) та главою 54 ЦК України (купівля-продаж).

Відповідно до п.2.6. Договору датою поставки Товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній Постачальника.

Відповідно до п.3.2. Договору усі видаткові накладні підписані сторонами починаючи з дати укладення даного Договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей Договір.

Відповідно до п.3.4. в редакції Додаткової угоди Покупець на підставі виставленого Постачальником рахунку здійснює оплату на умовах відстрочки платежу. Покупець повинен оплатити вартість поставленого Товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати поставки Товару, вказаної в видатковій накладній. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії. Умови надання відстрочки платежу, не розповсюджуються на Товар, зазначений у п.3.5. Договору, Товар під замовлення відпускається на умовах 100% передплати.

Тобто, з огляду на погоджені умови договору, сторони дійшли згоди щодо дійсності видаткових накладних, у відповідності до яких відбудеться поставка товару згідно умов договору № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021 та Додаткової угоди №1 від 02.07.2021 до Договору № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021 починаючи з дати укладення договору, тобто з 02.07.2021 року.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Судом встановлено, що у відповідності до видаткової накладної №Л-ПД-001659/01 від 01.07.2021 ТОВ «Перший дім» поставило ТОВ «Віват Колор» товар - плиту типу OSB/3/12,0/2500х1250/1 в кількості 26,000000, на загальну вартість 19 22045 грн в тому рахунку ПДВ; підставою оплати вказано рахунок Л-ПД-001659 від 01.07.2021;

згідно рахунку - фактури № Л-ПД-001659 від 01.07.2021 ТОВ «Віват Колор» зобов`язане було сплатити 19 220, 45 грн; визначено що рахунок дійсний до 02.07.2024; у разі сплати рахунку фактури № Л-ПД-001659 від 01.07.2021 з казначейських рахунків Покупець повинен попередити продавця за три банківські дня до настання першої події по цьому рахунку оплати чи відпуску товару при порушенні цієї умови Покупець сплачує штраф у розмірі 20 % від суми рахунку фактури № Л-ПД-01659 від 01.07.2021, протягом 7 календарних днів після отримання вимоги; товар знаходиться в резерві протягом 7 календарних днів з дати оплати, далі нова дата відвантаження уточняється у менеджера;

у відповідності до видаткової накладної №Л-ПД-001661/01 від 01.07.2021 ТОВ «Перший дім» поставило ТОВ «Віват Колор» товар - утеплювач техноплекс 1180х580х50-L FAS/2 s/2 в кількості 8,212800 на загальну вартість 22 034,90 грн в тому рахунку ПДВ; підставою оплати вказано рахунок Л-ПД-001661 від 01.07.2021;

згідно рахунку - фактури № Л-ПД-001661 від 01.07.2021 ТОВ «Віват Колор» зобов`язане було сплатити 22 034,90 грн; визначено що рахунок дійсний до 02.07.2024; у разі сплати рахунку фактури № Л-ПД-001661 від 01.07.2021 з казначейських рахунків Покупець повинен попередити продавця за три банківські дня до настання першої події по цьому рахунку оплати чи відпуску товару при порушенні цієї умови Покупець сплачує штраф у розмірі 20 % від суми рахунку фактури № Л-ПД-01661 від 01.07.2021, протягом 7 календарних днів після отримання вимоги; товар знаходиться в резерві протягом 7 календарних днів з дати оплати, далі нова дата відвантаження уточняється у менеджера;

Таким чином, враховуючи надані видаткові накладні суд доходить висновку про виникнення між сторонами правовідносин щодо поставки товару саме у відповідності до вказаних видаткових накладних, а не на виконання договору № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021 та Додаткової угоди №1 від 02.07.2021 до Договору № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021, оскільки, останні укладені та погоджені раніше укладення договору, що унеможливлює фактично виконання даних поставок на виконання вказаного договору, оскільки передують самій події та факту його укладення.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно положень ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Фактом підтвердження господарської операції є первинні документи (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (ст. 9 названого Закону).

Основними первинними документами, що підтверджують здійснення поставки є видаткова накладна та товарно - транспортна накладна.

Видаткова накладна є документом, що фіксує факт отримання та передачі товарів.

Товарно - транспортна накладна є документом, що підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів, а також здійснення господарської операції з поставки товарів.

За доводами суду матеріалах справи містять докази, що підтверджують факт передачі позивачем товару відповідачу та його прийняття останнім саме у відповідності до видаткових накладних.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"; в редакції, чинній у період здійснення спірної поставки товару).

За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

З урахуванням наведеного суд зазначає що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, суд має враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару саме 01.02.2021 року, що також передує даті укладення договору між сторонами.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі №922/2115/19.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження відображення вказаних позивачем господарських операцій у своїй податковій звітності та вчинення юридично значимих дій по оформленню податкового кредиту 02.07.2021 саме на виконання умов договору поставки.

Отже, за висновком суду позивач не подав до суду доказів вчинення дій щодо поставки товару саме на виконання договору № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021 та Додаткової угоди №1 від 02.07.2021 до Договору № ЛВ0721/02 про постачання матеріалів будівельного призначення від 02.07.2021.

Тому враховуючи, що відповідно до видаткових накладних Л-ПД- 0016/01 від 01.07.2021 на суму 19 220,45 грн та Л-ПД-001661/01 від 01.07.2021 на суму 22 034,90 грн були здійснені поставки, судом досліджено сплату коштів згідно рахунків фактури.

Так, як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами фактична слати боргу відбулась: 12.03.2024 року згідно платіжної інструкції № 1710 на суму 38 779,20 грн з призначенням платежу оплата згідно накладних № № Л-ПД- 0016/01 та Л-ПД-001661/01 (мінус переплата 2 476,15 грн згідно договору ЛВ0721/02 від 02.07.2021.

Поряд з цим за доводами відповідача суму 2 476,16 грн увійшла в суму сплати боргу за договором згідно платіжної інструкції № 1513 від 17.11.2023 в загальній сумі 15 244,81 грн, що заперечується позивачем.

Так, судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1331/23 за позовом ТОВ «Перший Дім» до ТОВ «Віват Колор» про стягнення 207 984,23 грн. В межах даної справи було встановлено, що на підставі Договору № ЛВ0721/02 від 02.07.2021 позивачем було поставлено відповідачу товар за наступними накладними: видаткова накладна № Л-ПД-001674/01 від 05.07.2021 р. на загальну суму - 24 019, 61 грн; видаткова накладна № Л-ПД-001699/01 від 05.07.2021 р. на загальну суму - 37 107, 36 грн. на загальну суму: 61 126, 97 грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за даними накладними, всього за період з 12.08.2021 по 12.11.2021 було частково погашено заборгованість за поставлений згідно вищевказаних 2-ох видаткових накладних у розмірі 46 220, 45 грн. Сума боргу, яка залишилась становила 14 906, 52 грн, яку відповідач оплатив під час розгляду вищевказаної справи № 902/1331/23. З огляду на наявність заборгованості за дані періоди та з огляду на вимоги позивача щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нараховано штрафні санкції в сумі 10 208, 91 грн з яких: пеня - 3129, 69 грн, 3 % річних - 1345, 58 грн, інфляційні втрати - 5733,64 грн.

Разом заборгованість у справі № 902/1331/23 становила: 25 115, 43 грн. ТОВ «Віват Колор» її оплатила із переплатою (була помилка в розрахунку) у сумі - 27 591, 58 грн., переплата по даним накладним від 05.07.2021 та договору ЛВ 0721/02 від 02.07.2021 р. у справі № 902/1331/23 становила 2 476, 15 грн.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ст. 76 ГПК України).

В сукупності встановленого суд дійшов переконливого висновку щодо сплати заборгованості згідно видаткових накладних № Л-ПД- 0016/01 від 01.07.2021 на суму 19 220,45 грн та Л-ПД-001661/01 від 01.07.2021 на суму 22 034,90 грн саме, 17.11.2023 згідно платіжної інструкції № 1513 та 38 779,20 грн згідно платіжної інструкції 12.03.2024.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд вказує наступне.

Щодо нарахованої пені, суд зазначає наступне.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тобто, сторони мають право визначити порядок нарахування пені у договорі, який в даному випадку не укладений між сторонами, тому у суду відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд вказує наступне.

Судом встановлено, що між сторонами погоджено строк оплати поставленого товару, а саме 02.07.2021.

Враховуючи викладене строк оплати товару за видатковими накладними настав відповідно 02.07.2021.

Відтак, суд дійшов висновку, що дії сторін щодо виставлення рахунків на оплату, підписання видаткових накладних та прийняття відповідачем поставленого позивачем товару засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Наведені обставини, а саме порушення умов договору укладеного у спрощений спосіб щодо оплати товару у відповідності до норм ч. 1 ст. 692 ЦК України, дозволяють дійти висновку про порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

Пунктом 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність про порушення грошових зобов`язань" господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому, суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Суд здійснивши перерахунок проведеного позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат за період з 02.07.2021-12.03.2024 дійшов висновку про вірність його обрахунку з огляду на що позов в частині стягнення 15 670,08 грн інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 3 319,14 грн підлягають задоволенню.

Частиною 1 татті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведені норми чинного законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Суд зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами належними та допустимими доказами, поданими у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Враховуючи наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Колор" (вул.Чехова,б.7, м. Вінниця, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 42282754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім" (вул. Осипова, буд. 10, м. Одеса, Одеська обл., 65048, код ЄДРПОУ 35116943) 15 670,08 грн інфляційних втрат, 3 % річних в сумі 3 319,14 грн та 786,66 грн судових витрат у вигляді судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати на електронну адресу

Повне рішення складено 09 вересня 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Осипова, буд. 10, м. Одеса, Одеська обл., 65048 )

3 - відповідачу (вул.Чехова,б.7, м. Вінниця, Вінницька обл., 21034)