Рішення

від 05.09.2024 по справі 902/734/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/734/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗОІЛ", б. Гавела Вацлава, буд. 8-В, м. Київ, 03124, код - 44944331

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ-ТОР", вул. Ватутіна, буд. 18а, м. Вінниця, 21011, код - 40003033

про стягнення 182 816,36 грн

В С Т А Н О В И В :

03.07.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 02.07.2024 року) (вх.канц. № 758/24 від 03.07.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗОІЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ-ТОР" про стягнення 182 816,36 грн заборгованості, з яких 70 000,00 грн основного боргу, 90 266,19 грн пені, 7 391,25 грн 3% річних, 15 158,92 грн інфляційних втрат за договором поставки нафтопродуктів № 9 від 30.05.2023 року.

Ухвалою суду від 08.07.2024 року відкрито провадження у справі № 902/734/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.09.2024 року.

13.08.2024 року від представника позивача до суд надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (б/н від 13.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8108/24), в якій останній зазначає про погашення відповідачем заборгованості в сумі 70 000,00 грн. Також, у заяві останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 17 692,42 грн інфляційних втрат, 7 440,43 грн 3% річних та 90 692,42 грн пені.

14.08.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 14.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8126/24), в якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги повністю та просить суд проводити розгляд справи без участі уповноваженого представника.

В судовому засіданні 05.09.2024 року представники сторін правом участі не скористались хоча про дату час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

При цьому суд зазначає що в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без його участі.

Щодо обізнаності позивача та відповідача про судове засідання, суд зазначає наступне.

Ухвалу суду від 08.07.2024 року надіслано позивачу та відповідачу засобами електронного зв`язку за наступною адресою: позивачу - dizoiltov@gmail.com, відповідачу - respect-tor@ukr.net, а також до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 08.07.2024 року надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ-ТОР", та доставлено до електронного кабінету.

Отже, відповідача завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, повідомлено про розгляд справи.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Вручення ухвал суду відповідачу підтверджується Довідками про доставку електронного листа з системи діловодства суду, які підтверджують доставлення процесуальних документів до електронного кабінету у системі ЄСІТС.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомленого відповідача.

В судовому засіданні 05.09.2024 року розглянувши заяву (б/н від 13.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8108/24) суд дійшов наступних висновків .

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням викладеного, суд приймає до розгляду подану позивачем заяву (б/н від 13.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8108/24) та долучає її до матеріалів справи.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЗОІЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ-ТОР" договору поставки нафтопродуктів № 9 від 30.05.2023 року.

В зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ-ТОР" умов договору поставки нафтопродуктів № 9 від 30.05.2023 року, в частині оплати поставленого товару, утворилась заборгованість в сумі 182 816,36 грн.

З метою захисту своїх прав Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЗОІЛ" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ-ТОР" 70 000,00 грн основного боргу, 90 266,19 грн пені, 7 391,25 грн 3% річних, 15 158,92 грн інфляційних втрат за договором поставки нафтопродуктів № 9 від 30.05.2023 року.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 30.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЗОІЛ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ-ТОР" (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 9.

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти (товар) в порядку та на умовах даного договору.

Асортимент, ціна, кількість та загальна вартість товару визначається в рахунках - фактурах Постачальника (рахунки), або видаткових накладних (накладні) при поставці кожної партії (п. 1.2 Договору).

Асортимент, ціна, кількість та загальна вартість товару при поставці кожної партії, вважаються узгодженою сторонами в рахунку (в момент здійснення Покупцем попередньої оплати за товар), або в накладній (в момент передачі товару Покупцю по факту поставки за місцем призначення) (п. 1.3 Договору).

За змістом п. 2.1 Покупець зобов`язаний оплатити товар шляхом перерахування 100 % зазначеної у рахунку загальної суми вартості товару на розрахунковий рахунок Постачальника за кожну партію поставленого товару протягом 1 (одного) банківського дня з дня поставки. За зверненням Покупця, письмовому або усному, йому може бути надано відстрочення по оплаті Товару до 5 (п`яти) календарних днів з моменту поставки Товару.

Поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії даного Договору. Строк поставки партії товару - один календарний день з дня отримання Постачальником заявки від Покупця (п. 3.1 Договору).

Датою поставки товару вважається дата приймання товару представником Покупця, що проставлена в накладній (товарно-транспортній накладній) (п. 3.2 Договору).

Товар вважається переданий Постачальником і прийнятий Покупцем по якості - відповідно до технічних умов та інших нормативно - технічних актів (паспорт та/або сертифікат заводу - виробника) по кількості - відповідно до товарно - транспортних або накладних документів (накладна та/або акт приймання - передачі, довіреність) на товар, у відповідності з вибраним базисом поставки товару (п. 5.4 Договору).

Згідно п. 7.1 Договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно діючому цивільному та господарському законодавству України.

У разі невиконання або неналежного виконання умов цього Договору щодо строку оплати товару чи його частини або вартості доставки товару, Покупець, з простроченої суми, сплачує Постачальнику за кожен день прострочення виконання пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення (п. 7.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором (п. 10.1 Договору).

За твердженнями позивача протягом 2023 року поставлено відповідачу товар (дизельне паливо) на загальну суму 9 091 150,60 грн з ПДВ, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за 2023 рік, який обопільно скріплений електронними підписами сторін, оборотно-сальдовими відомостями та картками рахунку 361 бухгалтерського обліку, які долучені до матеріалів справи.

Також, факт поставки товару підтверджується первинними документами, а саме:

- видатковими накладними від 31.05.2023 року №4, від 13.06.2023 року №11, від 14.06.2023 року №12, від 21.06.2023 року №17, від 28.06.2023 року №21, від 14.07.2023 року №34, від 21.07.2023 року №39, від 25.07.2023 року №40, від 04.08.2023 року №49, від 07.08.2023 року №52, від 10.08.2023 року №56, від 17.08.2023 року №58, від 22.08.2023 року №62, від 25.08.2023 року №65, від 30.08.2023 року №68, від 05.09.2023 року №72;

- товарно-транспортними накладними від 31.05.2023 року №Р4, від 13.06.2023 року №Р11, від 14.06.2023 року №Р12, від 21.06.2023 року №Р17, від 28.06.2023 року №Р21, від 14.07.2023 року №Р34, від 21.07.2023 року №Р39, від 25.07.2023 року №Р40, від 04.08.2023 року №Р49, від 07.08.2023 року №Р52, від 10.08.2023 року №Р56, від 17.08.2023 року №Р58, від 22.08.2023 року №Р62, від 25.08.2023 року №Р65, від 30.08.2023 року №Р68, від 05.09.2023 року №Р72.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання та проведено оплату в сумі 9 021 150,60 грн з ПДВ, що підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача та банківською випискою за період з 30.05.2023 року по 01.07.2024 року.

Станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 70 000,00 грн (9 091 150,60 грн - 9 021 150,60 грн).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 70 000,00 грн заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 9 від 30.05.2023 року правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У заяві (б/н від 13.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8108/24) позивач повідомляє, що відповідачем погашено заборгованість в сумі 70 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1493 від 04.07.2024 року на суму 20 000,00 грн, №1497 від 05.07.2024 року на суму 10 000,00 грн, №1499 від 10.07.2024 року на суму 10 000,00 грн, №1510 від 17.07.2024 року на суму 30 000,00 грн та банківською випискою по особовому рахунку за період з 02.07.2024 року по 17.07.2024 року, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ-ТОР" 70 000,00 грн основного боргу за договором поставки нафтопродуктів № 9 від 30.05.2023 року, а відтак провадження у справі № 902/734/24 в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Також, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 17 692,42 грн інфляційних втрат, 7 440,43 грн 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (б/н від 13.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8108/24).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми інфляційних втрат та 3% річних, помилок не виявлено, вимоги позову у цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 90 692,42 грн пені (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (б/н від 13.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8108/24) за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Ст. 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно п. 7.2 Договору у разі невиконання або неналежного виконання умов цього Договору щодо строку оплати товару чи його частини або вартості доставки товару, Покупець, з простроченої суми, сплачує Постачальнику за кожен день прострочення виконання пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення.

Тому, вимоги позову про стягнення 90 692,42 грн пені є правомірними та обґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо остаточного розміру суми пені, яка підлягає стягненню, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням ч.1 ст.550 ЦК України.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника (Постанова ВП ВС від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір пені як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Дослідивши матеріали даної справи, судом враховано:

- повне виконання основного зобов`язання відповідачем, що підтверджено доданими платіжними інструкціями №1493 від 04.07.2024 року на суму 20 000,00 грн, №1497 від 05.07.2024 року на суму 10 000,00 грн, №1499 від 10.07.2024 року на суму 10 000,00 грн, №1510 від 17.07.2024 року на суму 30 000,00 грн та банківською випискою по особовому рахунку за період з 02.07.2024 року по 17.07.2024 року;

- захист майнових інтересів позивача шляхом нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання;

- перевищення розміру нарахованої пені суму основного боргу на момент звернення до суду.

Суд вважає, що зазначене у своїй сукупності є винятковими обставинами та підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України, як наслідок зменшення пені, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду.

Тому, першочергово враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов`язання та періоду прострочення, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення на 70% суми нарахованої пені.

Зменшення санкцій за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача, понесені внаслідок несвоєчасної оплати поставленого товару, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу, а також інтересів відповідача.

Враховуючи викладене, підлягає стягненню з відповідача 27 207,73 грн пені за прострочення оплати поставленого товару.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 63 484,69 грн пені.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд зазначає наступне.

Виходячи з підпунктів 2.1, 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовних заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання позовної заяви до суду (б/н від 13.08.2024 року) Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЗОІЛ", згідно платіжної інструкції № 342 від 02.07.2024 року сплачено 3 028,00 грн судового збору.

При цьому, позивачем подано позов через систему ЄСІТС, отже ставка судового збору складала 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Тому, вірна сума судового збору становить 2 422,40 грн.

Сума надмірно сплаченого судового збору становить 605,60 грн, яка може бути повернута позивачу на підставі відповідного клопотання.

Зменшення пені за ініціативою суду не впливає на розподіл судових витрат, на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник з неправильних дій відповідача, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача повністю.

Тому, витрати зі сплати судового збору, з урахуванням пониженої ставки судового збору в сумі 2 422,40 грн, підлягають віднесенню на відповідача.

Зменшення судом штрафних санкцій не впливає на розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Закрити провадження у справі № 902/734/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗОІЛ" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ-ТОР" 70 000,00 грн основного боргу за Договором поставки нафтопродуктів № 9 від 30.05.2023 року.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ-ТОР" (вул. Ватутіна, буд. 18а, м. Вінниця, 21011, код - 40003033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗОІЛ" (б. Гавела Вацлава, буд. 8-В, м. Київ, 03124, код - 44944331) 7 440,43 грн - 3% річних, 17 692,42 грн - інфляційних втрат, 27 207,73 грн - пені та 2 422,40 грн - судових витрат зі сплати судового забору.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗОІЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСПЕКТ-ТОР" в частині вимог про стягнення 63 484,69 грн - пені.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію судового рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - dizoiltov@gmail.com, відповідачу - respect-tor@ukr.net.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 09 вересня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (б. Гавела Вацлава, буд. 8-В, м. Київ, 03124)

3 - відповідачу (вул. Ватутіна, буд. 18а, м. Вінниця, 21011)