Рішення

від 28.08.2024 по справі 902/1602/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2024 р.Cправа № 902/1602/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.

за участю представників

прокурор Кравчук О.Л., службове посвідчення №072227 від 01.03.2023;

позивача не з`явився;

відповідача Єнокян К.Л., ордер серії АІ №1560058 від 01.03.2024;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Керівника Немирівської окружної прокуратури (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька обл., 22800) в інтересах держави в особі

Немирівської міської ради (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька обл., 22800)

до: Фермерського господарства "Надбужанське-С" (с. Стрільчинці, Вінницький р-н., 22843)

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Господарським судом Вінницької області (суддя Яремчук Ю.О.) ухвалою від 10.04.2024 у справі № 902/1602/23 затверджено мирову угоду, укладену між Фермерським господарством "Надбужанське-С" та Немирівською міською радою, закрито провадження у справі № 902/1602/23. Крім того, повернуто Вінницькій обласній прокуратурі з Державного бюджету України 50% сплаченого за платіжною інструкцією №2799 (внутрішній номер 315920430) від 18.12.2023 судовий збір в сумі 3 028 грн та стягнув з Фермерського господарства "Надбужанське-С" на користь Вінницької обласної прокуратури 3 028 грн витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просив ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.04.2024 у справі № 902/1602/23 скасувати, та передати справу для продовження розгляду суду першої інстанції.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури задоволено, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.04.2024 у справі № 902/1602/23 скасовано, справу № 902/1602/23 передано Господарському суду Вінницької області для продовження розгляду.

Після надходження справи до Господарського суду Вінницької області, згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024 року, справу передано на новий розгляд судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 17.06.2024 прийнято справу №902/1602/23 до провадження за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30днів та призначено підготовче засідання на 12 серпня 2024 року.

27.06.2024 до суду від прокуратури надійшла заява про долучення доказів.

15.07.2024 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення.

25.07.2024 до суду від прокуратури надійшли пояснення.

06.08.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 08.08.2024 задоволено клопотання представника відповідача про участь в судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На визначену судом дату в судове засідання 12.08.2024 з`явились прокурор та представник відповідача, яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 28.08.2024, про що повідомлено учасників процесу в судовому засіданні, а позивача повідомлено шляхом телефонограми.

19.08.2024 до суду від позивача та відповідача надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди до якої додано мирова угода від 08.08.2024.

22.08.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 23.08.2024 задоволено клопотання представника відповідача про участь в судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

26.08.2024 до суду від прокуратури надійшли заперечення щодо затвердження мирової угоди.

На визначену судом дату в судове засідання 28.08.2024 з`явились прокурор та представник відповідача, яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про затвердження мирової угоди та просив її затвердити та закрити провадження у справі.

Прокурор проти затвердження мирової угоди заперечив та просив відмовити в її затвердженні.

Суд розглянувши обопільну заяву про затвердження мирової угоди, дослідивши мирову угоду та матеріали справи дійшов висновку про відмову у її затвердженні з огляду на наступне.

Згідно з положенням ч.1 ст. 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Крім того, для затвердження мирової угоди суду необхідно дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушуються права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є такі умови невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, виключає закриття провадження у справі з цих підстав. Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 04.08.2022 у справі № 909/170/20.

За своїм змістом мирова угода - це угода, яка укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, задля яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

Мирова угода повинна ґрунтуватися на взаємовигідних для обох сторін умовах, і як правило виконується добровільно. У іншому випадку, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову. Умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору, не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися у позовній заяві.

У зв`язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у процесуальних нормах права, є правом сторони, яке, відповідно до процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Спір у справі № 902/1602/23 виник унаслідок систематичної несплати орендних платежів фермерським господарством «Надбужанське-С» за договором оренди землі, що порушує права Немирівської міської ради. Предметом спору в даній справі є земельна ділянка з кадастровим номером 0523085900:01:001:0792, яка підлягає поверненню Немирівській міській раді з підстав систематичної несплати орендної плати.

Так, з аналізу вказаної мирової угоди вбачається, що нею не врегульовано спір між учасниками правовідносин у справі № 902/1602/23, а стосуються прав і обов`язків сторін, які виникнуть у майбутньому.

Відповідно до ч.5 ст. 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Предметом позову є розірвання договору оренди в зв`язку з систематичною несплатою орендної плати та повернення земельної ділянки, а мировою угодою сторони погодили сумлінне виконання сторонами договору оренди та сплату орендних платежів.

Згідно з умовами мирової угоди (п.2) позивач у справі - Немирівська міська рада відмовляється від позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. Відповідно до правових висновків, висловлених в постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 461/56/20 мирова угода укладається щодо прав і обов`язків стосовно предмета спору, а не вчинення процесуальних дій.

Відмова від позову є процесуальною дією, відмінною від укладення мирової угоди. Тому, фактично вже враховуючи цю обставину, мирова угода не підлягає затвердженню.

Умови мирової угоди ніяким чином не стосуються уступок зі сторони відповідача, який «зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати оренду плату за земельну ділянку з кадастровим номером 0523085900:01:001:0792, а також сплатити до 30.09.2024 авансовий платіж у сумі 1 236,21 грн. Зазначений платіж зараховується в рахунок майбутніх платежів за оренду.», що є фактично дублюванням умов договору, які підлягають до виконання в силу вимог закону та договору і не можуть вважатися окремими зобов`язаннями чи поступками в розумінні змісту умов мирової угоди.

Судом встановлено, що умови поданої на затвердження мирової угоди є невиконуваними, оскільки в разі несплати в майбутньому відповідачем орендної плати (п.1.1., 1.2 мирової угоди) така мирова угода не може бути пред`явлена до виконання як виконавчий документ, що суперечить ч.3 ст.193 ГПК України.

Також, не зазначено механізм виконання пункту 1.3. мирової угоди як виконавчого документу у разі не дотримання його відповідачем.

Крім того, спір між сторонами виник з вини відповідача, який систематично не виконував взяті на себе зобов`язання зі сплати орендної плати, що підтверджено матеріалами справи.

Також, п. 6 угоди встановлено, що сторони погоджуються розподілити всі понесені судові витрати порівну, водночас в ході судового розгляду як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції позивач - Немирівська міська рада будь-які судові витрати не понесла.

Таким чином, дана мирова угода є за своїм змістом відмовою від позову, не покладає жодних додаткових зобов`язань на відповідача, не містить жодних поступок з його сторони, не вирішує питання розподілу судових витрат, а ухвала про її затвердження прямо суперечитиме вимогам ч.5 ст. 55, ч.ч.1,5 ст.192, ст.193 ГПУ України.

Відповідно до позиції, сформованої Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14, порушення будь-якої з наведених вимог, передбачених ч.5 ст.192 ГПК України є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.

Невідповідність подібної мирової угоди констатована постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, яка наявна в матеріалах судової справи.

Зміст поданої для затвердження мирової угоди від 08.08.2024 не відрізняється від мирової угоди, в задоволенні якої було відмовлено постановою суду від 03.06.2024.

Згідно з ч.5 ст.55 ГПК України, відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

З огляду на викладене суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні обопільно підписаної позивачем та відповідачем заяви про затвердження мирової угоди у даній справі.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, зазначивши, що вся заборгованість по орендній платі сплачена.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.08.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.10.2018 між Немирівською міською радою (позивач, в договорі Орендодавець) та Фермерським господарством «Надбужанське-С» (відповідач, в договорі Орендар) укладено договір оренди землі № 1 (далі Договір), відповідно до п.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (01.03), з кадастровим номером 0523085900:01:001:0792, яка розташована на території Немирівської міської об`єднаної територіальної громади (за межами населеного пункту колишньої Никифоровецької сільської ради) Немирівського району, Вінницької області.

В оренду передається земельна ділянка №534 (власник Атаманенко Опанас Макарович, якої помер) площею 1,6676 га, у тому числі 1,6676 га ріллі (п. 2 Договору).

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури (п. 3 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (середня вартість земельної частки (паю) станом на 01.01.2018 р. становить: 58811,28 грн (п. 5. Договору).

Договір укладено на 7 (сім) років до 01.10.2025 року або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку та до набрання законної сили рішення суду про визнання спадщини відумерлою. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8. Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7057,35 грн в рік, земельний податок 588,11 грн/рік (п. 9. Договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плоти за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10. Договору).

Орендна плата вноситься у такі строки, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, що становить 588,11 грн, на рахунок Орендодавця, не пізніше 30 числа наступного місяця за звітним (п. 11. Договору).

Передача продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (п. 12 Договору).

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних-ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом (п. 13. Договору).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; - стягується пеня у розмірі 10 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 14. Договору).

Земельна ділянка передається, в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки (земельних ділянок) 01. Землі сільськогосподарського призначення. 01.03. Для ведення особистого селянського господарства. Умови збереження стану об`єкта оренди використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням з дотриманням вимог чинного законодавства та дотримання режиму природоохоронного використання земель (п. 15-17 Договору).

Орендодавець має право вимагати від орендаря: - використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором; - своєчасного внесення орендної плати; - вільного доступу до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням орендодавцем умов Договору; - достроково припинити право оренди у разі порушень умов використання земельної ділянки або інших умов Договору з урахуванням вимог чинного законодавства (п. 28. Договору).

Орендар земельної ділянки зобов`язаний:- приступати до використання земельної ділянки у строки, встановлені цим договором; -виконувати встановлені щодо земельної ділянки, обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та цим договором; -дотримувати режиму природоохоронного використання земель; - у 5-денний термін після укладення та державної реєстрації договору подати копію цього договору Немирівській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області; - своєчасно сплачувати орендну плату; - забезпечити вільний доступ Орендодавцю до земельної ділянки для контролю за додержанням умов договору; - дотримуватись вимог ст. 96 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України «Про оренду землі» та договору (п. 31. Договору).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: невиконання умов Договору (п. 38 та п. 39. Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладений з моменту його нотаріального посвідчення (п. 43. Договору).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право оренди вказаної вище земельної ділянки зареєстровано державним реєстратором 30.10.2018, строк дії договору до 01.10.2025 з правом пролонгації.

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон).

Вищенаведене свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523085900:01:001:0792, площею 1,6676 га ріллі у встановленому Законом та Договором порядку передана орендарю.

В позовній заяві прокурором зазначено, що Немирівською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Немирівської міської територіальної громади виявлено порушення вимог Земельного кодексу України під час використання земельної ділянки, розташованої на території Немирівської міської об`єднаної територіальної громади (за межами населеного пункту колишньої Никифоровецької сільської ради) Немирівського району, Вінницької області, а саме Фермерське господарство "Надбужанське-С" на праві оренди використовує земельну ділянку з кадастровим номером 0523085900:01:001:0792, площею 1,6676 га ріллі, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Вінницькій області № 1018/5/02-32-04-11-12 від 24.01.2023 в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 221 758,97 грн.

Відповідно до інформації Немирівської міської ради від 03.05.2023 № 03- 34-967 вбачається, в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 262 818,92 грн.

Станом на 22.06.2023 відповідно до листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 8756/5/02-32-13-09-14 від 22.06.2023 в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 390 614,13 грн.

Станом на 18.08.2023 відповідно до листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 11600/5/02-32-13-09-14 від 18.08.2023 в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 469 178,45 грн.

Відповідно до інформації Немирівської міської ради від 01.09.2023 № 03-34-2167 вбачається, в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 360 218,84 грн (погашення відбулось внаслідок сплати заборгованості, яка виникла у 2022 році).

Станом на 01.11.2023 відповідно до листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 15589/5/02-32-04-02-17 від 20.11.2023 в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 415 658,8 грн.

Станом на 27.11.2023 відповідно до листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 15946/5/02-32-13-09-14 від 27.11.2023 в ФГ «Нажбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 599 030,22 грн.

Відповідно до інформації фінансового управління Немирівської міської ради від 30.10.2023 № 03-22/6/2, а саме згідно довідки про рух коштів від 07.03.2023 ФГ «Надбужанське-С» сплатило грошові кошти в сумі 69820 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік), 11.05.2023 в сумі 8400 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік) та 08.06.2023 в сумі 5080 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік). Станом на 01.10.2023 заборгованість зі сплати орендної плати становить 360 218,84 грн.

ГУ ДПС у Вінницькій області до Вінницького окружного адміністративного суду подано позовну заяву до ФГ «Надбужанське-С» про зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках (справа №120/12539/23).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі № 120/12539/23 позов Головного управління ДПС у Вінницькій області задоволено та ухвалено накласти арешт на кошти та інші цінності Фермерського господарства "НАДБУЖАНСЬКЕ-С", що знаходяться на рахунках в установах банку в межах суми податкового боргу.

За твердженням прокурора ФГ «Надбужанське-С» тривалий час належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендної плати за використання земельної ділянки, що є порушенням вимог договору оренди землі, ст. ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про оренду землі». Систематична несплата орендних платежів ФГ «Надбужанське-С» за договором оренди порушує економічні інтереси держави та створює передумови до невиконання соціально-економічних заходів на території вказаної територіальної громади, а також в межах області (невиплата зарплати працівникам бюджетної сфери, фінансування бюджетних програм, недовиконання бюджету ради в цілому тощо) в майбутньому, а тому вимагає вжиття заходів реагування, в т.ч. шляхом звернення до суду в інтересах держави з метою захисту об`єктів права власності Українського народу, визначених ст. 13 Конституції України.

Однак, Немирівською міською радою, окрім претензії щодо сплати заборгованості, не вживаються заходи захисту прав та законних інтересів територіальної громади у додержанні правового режиму використання землі, власником якої вона є та не вживаються заходи щодо розірвання в судовому порядку договору оренди землі з ФГ «Надбужанське-С», повернення спірної земельної ділянки у власність Немирівської територіальної громади та відповідний позов до останнього з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред`являвся, що вбачається з наявних в матеріалах справи листів.

Систематичне невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів та не вжиття Немирівською міською радою протягом тривалого часу заходів захисту прав та законних інтересів територіальної громади стало підставою для звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави з вимогою про дострокове розірвання договору оренди землі, та відповідно зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку власнику.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що станом на 26.12.2023 року, заборгованість по орендній платі за земельні ділянки відсутня, що підтверджується листами від Головного управління ДПС у Вінницькій області № 42627/6/02-32-04-11-18 від 26.12.2023 року та листом від Немирівської міської ради від 27.12.2023 № 03-34-3204.

Тому за твердженням відповідача позовні вимоги Керівника Вінницької окружної прокуратури є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на момент подачі позову заборгованості не існувало, а захист інтересів держави вже здійснювався ГУ ДПС у Вінницькій області в рамках поданого позову до ФГ «НАДБУЖАНСЬКЕ-С» про зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках.

На думку відповідача, визначаючи в даній справі позивачем міську раду, прокурор обрав «неефективний спосіб захисту права», оскільки повноваженнями щодо контролю за нарахуваннями, сплатою податків наділені органами ДПС, а вирішення питання щодо розірвання чи продовження дії Договору оренди відноситься виключно до компетенції Немирівської міської ради, але аж ніяк до Немирівської окружної прокуратури.

У даній справі не наведено а ні доводів, а ні доказів того, що Немирівська міська рада не може самостійно здійснити захист своїх інтересів, або не здійснює цього через байдужість чи інші обставини. Захист інтересів держави та в тому числі Немирівської міської ради, в цьому випадку здійснює ГУ ДПС у Вінницькій області, яке є уповноваженим на звернення до суду в разі несплати або часткової несплати податків та зборів. Отже, Прокурор очевидно і беззастережно перевищив свої повноваження, звертаючись до суду з позовом про розірвання Договору оренди, а відтак у позовних вимогах необхідно відмовити повністю.

На переконання відповідача, підставою звернення Прокуратури до суду із цим позовом є заборгованість відповідача по орендній платі за земельні ділянки. Проте, станом на дату подачі позову така заборгованість відсутня. Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що продовження дії договору оренди земельної ділянки не суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, відповідач вважає, що вимоги про розірвання договору оренди та передачі земельної ділянки не є ефективним та належним способом захисту у межах спірних правовідносин.

З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову Керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

У відповіді на відзив, прокурор спростовує твердження відповідача щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, щодо погашення виниклої заборгованості відповідачем та щодо належності позивача та наявності підстав для здійснення прокурором представницьких повноважень.

Зокрема прокурор наголошує на тому, що:

- Предметом позовної заяви у справі №120/12539/23 являєтеся зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, водночас предметом судового розгляду справи №902/1602/23 є розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення орендодавцю у зв`язку із істотним невиконанням умов договору вчасної сплати орендних платежів. У позовній заяві, яка подана прокурором до ФГ «Надбужанське» відсутня позовна вимога щодо стягнення виниклої заборгованості.

- Несплата орендних платежів є суттєвим порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого, згідно зі ст. 611 цього Кодексу, є розірвання договору. Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини четвертої статті 236 ГПК України.

- Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання недопустимості безоплатного користування земельною ділянкою. Окрім того, порушення інтересів держави в даному випадку полягає в тому, що систематична несплата орендарем орендної плати за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення створили умови для спричинення шкоди у вигляді ненадходжень коштів до відповідних бюджетів.

- Матеріалами справи доведено, що Немирівська міська рада будучи обізнаної із наявною заборгованістю, несплати у визначені договором строки орендних платежів будь-яких заходів реагування не вжила, про що свідчить листування окружної прокуратури з органом місцевого самоврядування (листи № 54-400вих-23 від 31.01.2023, № 54-1579вих-23 від 12.04.2023, №° 54-1985вих-23 від 10.05.2023, № 54-2950вих-23 від 12.07.2023, № 54-3511вих-23 від 18.08.2023, № 54-3793вих-23 від 11.09.2023, № 54-4347вих-23 від 18.10.2023). Спірна земельна ділянка належить до комунальної власності Немирівської територіальної громади в особі Немирівської міської ради, яка є належним позивачем у виниклих правовідносинах як сторона правочину.

- Несвоєчасне вжиття органом, уповноваженим на захист прав Українського народу, як власника земель в межах території держави, призводить до триваючих порушень вимог закону, а органи прокуратури, в свою чергу, є єдиним органом в державі, який спроможний вжити вичерпних заходів представницького характеру з метою захисту порушених інтересів держави.

З огляду на викладене прокуратура просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У додаткових поясненнях відповідач зазначає, що матеріали справи містять відомості з яких вбачається, що на момент розгляду справи, орендна плата за користування земельними ділянками сплачена ФГ «Надбужанське-С». Немирівська міська рада не лише не підтримала позовні вимоги прокурора, але й закликала суд прийняти рішення на власний розсуд. На підтвердження своєї позиції представник міської ради надав лист про відсутність заборгованості. Окрім того, 05 березня 2024 року було укладено Мирову угоду, яка свідчить про чітке волевиявлення міської ради щодо продовження дії договору та відмови у задоволенні позову. Ця угода, разом зі спільною заявою про її затвердження, була подана до суду представником Немирівської міської ради.

Позивачем не заперечується, що відповідач сплатив всю заборгованість по орендній платі до подачі позовної заяви, при цьому позивач (Немирівська міська рада) шляхом укладення Мирової угоди, заперечує проти розірвання спірного Договору зазначаючи про його доцільність та чинність станом на даний час, зокрема, й щодо наповненням місцевого бюджету податками та отримання відповідних доходів від оренди відповідачем земельної ділянки по спірному Договору. Наведеним, на переконання відповідача, спростовуються доводи Прокурора щодо необхідності захисту інтересів держави саме з огляду на неотримання доходів від оренди земельних ділянок за спірними Договорами.

З вище викладеного відповідач робить висновок, що з огляду на позицію позивача та факт відсутності будь-яких заборгованостей у відповідача перед позивачем такий позов заявлено не в інтересах позивача, а відтак не підлягає до задоволення.

Тому відповідач вважає, що Немирівська окружна прокуратура не довела в позовній заяві порушення інтересів держави, враховуючи, що позов подано про розірвання договорів оренди, а не стягнення заборгованості за цим договором.

Відповідно до пояснень прокуратури відповідачем обставини систематичної несплати орендної плати в 2023 році за Договором визнано, тому відсутні обґрунтовані підстави вважати такі обставини недостовірними, оскільки означені узгоджуються з наявними у справі доказами, а саме: листами ГУ ДПС у Вінницькій області, а також довідками про рух грошових коштів за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та за період з 01.01.2023 по 30.10.2023 щодо сплати орендної плати відповідачем. Із долучених до позовної заяви документів вбачається, що суб`єктом господарювання упродовж 2023 року не здійснено жодного платежу за користування спірною земельною ділянкою, водночас здійснено часткове погашення боргу, який виник у 2022 році. Основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Укладаючи спірний договір оренди позивач мав намір своєчасно отримувати відповідні орендні платежі та спрямовувати отримані грошові кошти на користь територіальної громади.

Прокуратура зауважує, що спірна земельна ділянка надана у користування відповідача відповідно до вимог Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)». В даному випадку земельні торги за право користування земельною ділянкою не проводяться та як наслідок міською радою після розірвання за рішенням суду спірного договору оренди у стислі строки може бути укладено новий правочин з іншим добросовісним суб`єктом господарювання, який виконуватиме взяті на себе зобов`язання належним чином та у визначені строки.

На переконання прокурора, аргумент відповідача, що захист інтересів держави в цій справі відноситься до повноважень ГУ ДПС у Вінницькій області, необхідно сприймати критично, оскільки предметом цього позову є саме розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути спірну земельну ділянку, водночас контролюючий орган не є стороною оспорюваного договору та не уповноважений владно на звернення з таким позовом до суду. У даній справі прокурор звернувся до суду за захистом інтересів держави, а не конкретного органу місцевого самоврядування, яким є позивач. По-друге, у даних правовідносинах порушено не інтереси або права конкретного суб`єкта владних повноважень, а інтереси держави - в особі уповноваженого органу, яким є Немирівська міська рада.

З огляду на викладене, прокурор просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо звернення прокурора в інтересах Немирівської міської ради суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 1, ч.2 ст.5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/11).

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.18 у справі №553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, установи, організації.

Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої цієї ж статті самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належать повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.14 Конституції України земля є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

З 27 травня 2021 року набрав чинності пункт 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким визначено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначених підпунктами «а» - «е» даного пункту.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником зазначеної ділянки є Немирівська міська рада.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст. ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон) однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст. 10 Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, Козятинська територіальна громада як власник спірної земельної ділянки делегує Немирівській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

У зв`язку з викладеним, Немирівська міська рада є належним позивачем у вказаній справі.

Кошти від оренди земельних ділянок надходять і зараховуються виключно до місцевих бюджетів за місцем знаходження земельної ділянки. Однак, Немирівська міська рада неналежним чином здійснює свої повноваження визначені Законом.

На підтвердження цього Немирівською окружною прокуратурою, до звернення до суду з позовом, спрямовулись листи на адресу Немирівської міської ради з повідомленнями про виявлені порушення та з`ясування, чи вживалися заходи щодо стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Згідно до інформації Немирівської міської ради ФГ «Надбужанське-С» 24.05.2023 за № 03-34-1125 скеровано претензію щодо сплати заборгованості, яка залишилась поза увагою боржника. Позовна заява до суду щодо розірвання договору оренди до суду не подавалась.

Отже, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства міською радою, не вжито заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави.

Тому, звернення прокуратури до суду в інтересах Немирівської міської ради є обґрунтованим, приймаючи до уваги, що не належне виконання відповідачем умов договору оренди землі тривало на протязі 2022-2023 років, однак, заходів для усунення порушень та фактичного стягнення орендних платежів чи розірвання договору оренди уповноваженим органом не вжито, хоча достеменно відомо про дані обставини.

Жодним законодавчим актом прокурора не зобов`язано в позовній заяві зазначати причини бездіяльності позивача (позивачів).

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 згідно з якими прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникає не лише право, а й обов`язок захистити такі інтереси, що у даному випадку і зроблено шляхом звернення до суду з позовом.

На переконання суду звернення прокурора до суду в даному випадку є забезпечення захисту порушених інтересів держави та здійснено в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Твердження відповідача про те що захист інтересів держави в цій справі відноситься до повноважень ГУ ДПС у Вінницькій області, судом оцінюється критично, оскільки предметом цього позову є саме розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути спірну земельну ділянку, водночас контролюючий орган не є стороною оспорюваного договору та не вповноважений владно на звернення з таким позовом до суду.

Таким чином, в ГУ ДПС у Вінницькій області відсутні повноваження щодо контролю за договірними відносинами які виникли між позивачем та відповідачем за договором оренди землі.

Отже, Немирівською окружною прокуратурою належним чином обґрунтовано підстави для звернення до суду з позовною заявою прокурором та достатньо обґрунтовано в інтересах якого органу необхідно звертатись до суду.

З огляду на викладене, твердження відповідача про відсутність у прокурора достатніх правових підстав та повноважень для звернення до суду з даним позовом спростовується викладеним вище.

Щодо суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендою землі, відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачене право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов укладеного Договору, «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7057,35 грн в рік, земельний податок 588,11 грн/рік. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плоти за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься у такі строки, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, що становить 588,11 грн, на рахунок Орендодавця, не пізніше 30 числа наступного місяця за звітним».

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Вінницькій області № 1018/5/02-32-04-11-12 від 24.01.2023 в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 221 758,97 грн.

Відповідно до інформації Немирівської міської ради від 03.05.2023 № 03- 34-967 вбачається, в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 262 818,92 грн.

Станом на 22.06.2023 відповідно до листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 8756/5/02-32-13-09-14 від 22.06.2023 в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 390 614,13 грн.

Станом на 18.08.2023 відповідно до листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 11600/5/02-32-13-09-14 від 18.08.2023 в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 469 178,45 грн.

Відповідно до інформації Немирівської міської ради від 01.09.2023 № 03-34-2167 вбачається, в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 360 218,84 грн (погашення відбулось внаслідок сплати заборгованості, яка виникла у 2022 році).

Станом на 01.11.2023 відповідно до листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 15589/5/02-32-04-02-17 від 20.11.2023 в ФГ «Надбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 415 658,8 грн.

Станом на 27.11.2023 відповідно до листа ГУ ДПС у Вінницькій області № 15946/5/02-32-13-09-14 від 27.11.2023 в ФГ «Нажбужанське-С» рахується заборгованість в сумі 599 030,22 грн.

Відповідно до інформації фінансового управління Немирівської міської ради від 30.10.2023 № 03-22/6/2, а саме згідно довідки про рух коштів від 07.03.2023 ФГ «Надбужанське-С» сплатило грошові кошти в сумі 69820 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік), 11.05.2023 в сумі 8400 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік) та 08.06.2023 в сумі 5080 грн (призначення платежу орендна плата з юридичних осіб за 2022 рік). Станом на 01.10.2023 заборгованість зі сплати орендної плати становить 360 218,84 грн.

Крім того рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі № 120/12539/23 позов Головного управління ДПС у Вінницькій області задоволено та ухвалено накласти арешт на кошти та інші цінності Фермерського господарства "НАДБУЖАНСЬКЕ-С", що знаходяться на рахунках в установах банку в межах суми податкового боргу. Вказане рішення набрало законної сили 01.03.2024.

У вказаній справі судом встановлено, що за ФГ "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" рахується податковий борг у загальному розмірі 1423520,69 грн і відповідач сам визнає, що ним наявна заборгованість погашена частково, а не повністю.

Отже, у вказаній справі судом перевірено та підтверджено наявність за Фермерським господарством "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" заборгованості з орендної плати за вказаним договором оренди землі.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. "д" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до умов укладеного Договору «Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: невиконання умов Договору».

З огляду на викладене позовна вимога про розірвання договору оренди землі №1 від 01.10.2018, укладеного між Немирівською міською радою та Фермерським господарством "НАДБУЖАНСЬКЕ-С" - підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач систематично не виконував умови Договору, не сплачував орендну плату, то є підстави на дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку за рішенням суду.

Також, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку є похідною від вимоги про розірвання спірного договору, яка також підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи, що предметом позову є розірвання договору оренди земельної ділянки, при вирішенні спору слід враховувати правову позицію, викладену в Постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 №22/110, де, зокрема, зазначено, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-пр/2002 недотримання позивачем вимог ст.188 ГК України щодо обов`язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

З аналізу правових норм вбачається, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі.

Отже, правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку.

З огляду на викладене позовні вимоги прокурора є підставні, ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, нормах законодавства та підлягають до задоволення.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених прокурором в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Згідно із ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст.ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання до суду позову та подання апеляційної скарги на ухвалу про затвердження мирової угоди покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13-15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 104, 123, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1 Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі № 1 від 01.10.2018, укладений між Немирівською міською радою (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька обл., 22800, код ЄДРПОУ 03772619) та Фермерським господарством «Надбужанське-С» (с. Стрільчинці, Вінницький р-н., 22843, код ЄДРПОУ 39455399) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523085900:01:001:0792 площею 1,6676 га.

3. Зобов`язати Фермерське господарство «Надбужанське-С» (с. Стрільчинці, Вінницький р-н., 22843, код ЄДРПОУ 39455399) повернути Немирівській міській раді (с. Стрільчинці, Вінницький р-н., 22843, код ЄДРПОУ 39455399) земельну ділянку з кадастровим номером 0523085900:01:001:0792 площею 1,6676 га, передану в оренду на підставі договору оренди землі № 1 від 01.10.2018 шляхом підписання акту приймання-передачі з Немирівською міською радою.

4. Стягнути з Фермерського господарства «Надбужанське-С» (с. Стрільчинці, Вінницький р-н., 22843, код ЄДРПОУ 39455399) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 02909909) 9 084,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення направити надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 09 вересня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи