Рішення
від 28.08.2024 по справі 904/1530/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1530/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланкун", Дніпропетровська область, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права володіння

Представники:

від позивача: Боговенко С.Ю.;

від відповідача: Аббасов Т.М.о; Литвин Р.О.;

від третьої особи: Прохоров С.С.;

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланкун", в якій просить суд:

- усунути перешкоди у користуванні Дніпровській міській раді земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10 шляхом знесення самочинно побудованого літнього кінотеатру літ.А-1, загальною площею 131,1 кв.м, вбиральні літ.М, загальною площею 13,4 кв.м, навісу (тимчасового) літ.Л, огорожі № 3 за рахунок ТОВ «Ланкун» (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 87412012101);

- припинити право володіння ТОВ «Ланкун» відповідним правом на самочинно побудований літній кінотеатр літ.А-1, загальною площею 131,1 кв.м, вбиральню літ.М, загальною площею 13,4 кв.м, навіс (тимчасовий) літ. Л, огорожу № 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 87412012101) із закриттям розділу.

Суд ухвалою від 09.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 06.05.2024.

В підготовче засідання 06.05.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Суд ухвалою від 06.05.2024 відклав підготовче засідання на 20.05.2024.

17.05.2024 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В підготовче засідання 20.05.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

20.05.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради.

Суд ухвалою від 20.05.2024 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 10.07.2024 включно. Відклав підготовче засідання на 17.06.2024. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради.

22.05.2024 Дніпровська міська рада подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Ланкун, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на об`єкт нерухомого майна, яке складається з: літнього кінотеатру літ.А-1, загальною площею 131,1 кв.м, вбиральні літ. М, загальною площею 13,4 кв.м, навісу (тимчасовий) літ.Л, огорожі № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87412012101, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського (нова назва Самійла Зборовського), 10;

- заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії, окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на об`єкт нерухомого майна, яке складається з: літнього кінотеатру літ.А-1, загальною площею 131,1 кв.м, вбиральні літ.М, загальною площею 13,4 кв.м, навісу (тимчасовий) літ. Л, огорожі № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87412012101), яке розташовано за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського (нова назва Самійла Зборовського), 10.

Ухвалою суду від 24.05.2024 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Ланкун, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам об`єкта нерухомого майна, яке складається з: літнього кінотеатру літ.А-1, загальною площею 131,1 кв.м, вбиральні літ.М, загальною площею 13,4 кв.м, навісу (тимчасовий) літ.Л, огорожі № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87412012101, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського (нова назва Самійла Зборовського), 10.

05.06.2024 відповідач подав до суду клопотання про призначення експертизи.

05.06.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачу, на підставі Свідоцтва про право власності, серія та номер: САК509732/19260832 від 19.03.2014, виданого Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, що було видане згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Будівелінвест» № 10/02-14 від 10.02.2014, протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ланкун» № 2 від 11.02.2014 та акту оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу ТОВ «Ланкун» № 1 від 11.02.2014 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 87412012101), на праві власності належить нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10, а саме: літ. А-1 - літній кінотеатр, загальною площею 18,1 кв.м., літ. Б-1 - літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м., літ. Д,З,Ж - навіси, № 1,2, 4-8 - огорожа, І, II - мостіння. Дані обставини підтверджуються матеріалами даної справи та не заперечуються позивачем. Позивач мотивує свій позов тим, що 17.09.2020, відповідач звертався до Дніпровської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10, з копіями правовстановлюючих документів та технічного паспорта виготовленого ФОП Шендрикова С.Д. станом на 18.10.2016, які є відмінними, а саме: літ. А-1 - літній кінотеатр, загальною площею 131,1 кв.м., літ. Б-1 літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м., літ. М - вбиральня, загальною площею 13,4 кв. м., літ. Л (тимчасовий) - навіс № 1-6 - огорожа, І, II - мостіння. У зв`язку з тим, що фактичні технічні характеристики об`єкта нерухомого майна відмінні від технічних характеристик зазначених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке було набуто ТОВ «Ланкун», співробітниками позивача було перевірено законність нібито такого будівництва. Звертає увагу суду, що висновки позивача щодо здійснення відповідачем самочинного будівництва, викладені в позовній заяві є помилковими та необґрунтованими, останній жодних будівельних робіт на спірному об`єкті нерухомості не здійснював, а походження копії технічного паспорта виготовленого ФОП Шендріковою С.Д. станом на 18.10.2016, яку долучено до матеріалів справи, відповідачу невідоме. Так, відповідно до результатів технічної інвентаризації станом на 03.01.2024, проведеної ФОП Шендрікова С.Д., спірний об`єкт нерухомості за адресою Самійла Зборовського (Станіславського), буд. 10 має наступні технічні характеристики: літ. А-1 - літній кінотеатр, загальною площею 18,1 кв.м., літ. Б-1 - літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м., літ. Д,3,Ж - навіси, № 1, 2, 4, 5, 8 - споруди, І, II - мостіння. Тобто технічні характеристики об`єкта, зазначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є відмінними від фактичних. Також, звертає увагу суду на той факт, що позивачем, до матеріалів справи долучена копія Акту обстеження земельної ділянки № 7/2-0822 від 01.08.202, у якому при візуальному обстеженні встановлено що навіси літ. Д, З, Ж відсутні, а також інші елементи нерухомості, які зазначені в технічному паспорті від 18.10.2016 - відсутні в реєстраційних документах на право власності. Дані обставини теж не відповідають дійсності, оскільки відповідач не здійснював будь-якої реконструкції об`єкта та такі елементи відсутні як і в документах підтверджуючих право власності та фактично не знаходяться на об`єкті. Крім того, станом на дату обстеження даної земельної ділянки, представниками позивача 01.08.2022, даний об`єкт нерухомості був зачинений, ключі від входу знаходились у відповідача, будь-хто не запрошував останнього до участі в обстеженні земельної ділянки та надання доступу до об`єкта, у зв`язку з чим, даний доказ не є належним та не повинен враховуватись судом при вирішенні даної спору. З викладеного вбачається, що відповідач не займав самовільно земельну ділянку за адресою по вул. Станіславського, 10, у передбачений законом спосіб у 2014 році придбав нерухоме майно, будь-яких дій щодо реконструкції даного об`єкта не вчиняв, регулярно сплачує податок на землю, на якій розташований об`єкт та податок на нерухоме майно (копії платіжних доручень додаються), звертався до позивача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1079 га., проте дозволу не отримав. Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, викладені в позові обставини та докази не відповідають дійсним обставинам, у зв`язку з чим, у задоволенні позовної заяви слід відмовити у повному обсязі. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

05.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланкун" подало до суду зустрічну позовну заяву до Дніпровської міської ради, в якій просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланкун» право на користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню нерухомого майна: літ. А-1 - літній кінотеатр, загальною площею 18,1 кв.м, літ. Б-1 - літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м, літ. Д,З,Ж - навіси, № 1, 2, 4, 5, 8 - споруди, І, II - мостіння, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Самійла Зборовського (до перейменування - вул. Станіславського), буд. 10.

Суд ухвалою від 10.06.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланкун" про продовження строку на подання зустрічного позову задовольнив. Прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

В підготовче засідання 17.06.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Суд ухвалою від 17.06.2024 відклав підготовче засідання на 24.07.2024.

17.06.2024 позивач за первісним позовом відповідь на відзив.

25.06.2024 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

05.07.2024 відповідач за первісним позовом подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів.

17.07.2024 відповідач за первісним позовом подав до суду додаткові пояснення.

24.07.2024 третя особа подала до суду пояснення.

24.07.2024 позивач за первісним позовом подав до суду клопотання про долучення доказів.

В підготовче засідання 24.07.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Суд ухвалою від 24.07.2024 відклав підготовче засідання на 31.07.2024.

30.07.2024 відповідач за первісним позовом подав до суду заперечення щодо акта обстеження земельної ділянки.

31.07.2024 третя особа подала до суду додаткові пояснення.

В підготовче засідання 31.07.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

31.07.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд витребувати у ФОП Шендрик С.Д. оригінал технічного паспорта від 18.10.2016.

Ухвалою суду від 31.07.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланкун" про призначення будівельно-технічної експертизи відмовлено; у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про витребування доказів відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 12.08.2024; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланкун" надати до суду для огляду у судовому засіданні оригінал технічного паспорту, виготовленого ФОП Шендріковою С.Д., станом на 03.01.2024.

У судове засідання 12.08.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи, в засідання оголошено перерву до 28.08.2024.

12.08.2024 відповідач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Дніпровської міської ради витрат на правничу допомогу у розмірі 42 000,00грн.

26.08.2024 позивач подав заперечення щодо стягнення витрат по оплаті професійної правничої допомоги.

У судове засідання 28.08.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформаційної довідки № 372028892 від 29.03.2024 (т. 1 а.с. 16-19) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланкун» на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: САК509732/19260832 від 19.03.2014, виданого Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, 26.02.2014 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості: літній кінотеатр А-1 загальною площею 18,1 кв.м, літній кінотеатр Б-1 загальною площею 24,9 кв.м, навіси літ. Д,З,Ж, огорожа № 1,2, 4-8, мостіння - І, II, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10.

Як стверджує позивач за первісним позовом, в якості додатків до зазначеної заяви відповідачем було надано правовстановлюючі документи (свідоцтво про право власності № 19260832 від 19.03.2014) та технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, виготовлений станом на 18.10.2016 ФОП Шендрик С.Д.

Позивач за первісним позовом зазначає, що при перевірці відповідності вимогам законодавства у земельній сфері серед іншого було перевірено відповідність забудови земельної ділянки, яку ТОВ «Ланкун» бажало отримати на праві оренди. Таким чином, було встановлено розбіжність між зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, опис якого містився у правовстановлюючих документах, та правом приватної власності, яке було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із фактичним нерухомим майном, що розміщувалось на земельній ділянці комунальної форми власності. Так, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Ланкун» зареєстровано право власності на літній кінотеатр з описом: літ. А-1-літній кінотеатр, загальною площею 18,1 кв.м, літ. Б-1-літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м, літ. Д,3,Ж - навіси, № 1,2,4-8-огорожа, І, II - мостіння за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість, як стверджує позивач за первісним позовом, ТОВ «Ланкун» було надано технічний паспорт, виготовлений ФОП Шендрик С.Д. станом на 18.10.2016 (рік будівництва не зазначено) (т. 1 а.с. 47-55) з відмінними технічними характеристиками нерухомого майна, а саме: літ. А-1-літній кінотеатр, загальною площею 131,1 кв.м, літ. Б-1 - літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м, літ. М-вбиральня, загальна площа 13,4 кв.м, літ. Л (тимчасовий) - навіс, № 1-6 - огорожа, І, II - мостіння.

Враховуючи те, що технічні характеристики об`єкту нерухомого майна, що зазначені в технічному паспорті станом на 18.10.2016 відмінні від технічних характеристик, зазначених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності, на які було набуто ТОВ «Ланкун» у встановленому законодавством порядку, співробітниками міської ради було перевірено законність такого будівництва по вул. Станіславського, буд. 10 у м. Дніпрі та направлено відповідні запити для перевірки правомірності зайняття земельної ділянки комунальної форми власності та наявність дозвільних документів, які надавали б дозвіл на проведення будівельних робіт, що мало б змогу надати підстави виключити можливість самочинного будівництва. Позивач за первісним позовом стверджує, що з наданих листів-відповідей компетентних органів було встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований літній кінотеатр за адресою м. Дніпро, вул. Станіславського, 10, жодній фізичній або юридичній особі у власність або у користування не надавалась, документи на право виконувати будівельні роботи відсутні. Отже, встановлене надає можливість дійти до думки про самочинність здійсненого будівництва.

Позивач за первісним позовом наголошує, що між власником спірної земельної ділянки (позивачем) та відповідачем немає та ніколи не було договірних відносин щодо будівництва або розміщення будь-яких будівель та споруд, Дніпровська міська рада не приймала рішень про передачу ТОВ «Ланкун» або іншим особам земельної ділянки, розташованої по вул. Станіславського, 10 у м. Дніпро, документи, що посвідчують право користування земельними ділянками і надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за вказаною адресою не видавалися та не реєструвалися, проектна документація на проведення будівельних робіт не погоджувалася та до містобудівного кадастру не вносилася. Відсутність доказів належного оформлення за ТОВ «Ланкун» речового права на спірну земельну ділянку, отримання ним відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проекту чи присвоєння адреси може свідчити про те, що спірна будівля є об`єктом самочинного будівництва.

Отже, як зазначає позивач за первісним позовом, ТОВ «Ланкун» свого часу набуло право власності на літній кінотеатр з описом: літ.А-1-літній кінотеатр, загальною площею 18,1 кв.м, літ.Б-1-літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м, літ. Д, 3, Ж-навіси, № 1, 2, 4-8 - огорожа, І, II - мостіння, загальною площею 123,2 кв.м, а у подальшому було здійснено самочинне будівництво та збільшено об`єкт нерухомого майна в розмірах, що на даний момент становить новостворену річ, яка не введена в експлуатацію у визначений законодавством спосіб та побудована на земельній ділянці, не відведеній під таке будівництво. Таким чином, об`єкт нерухомого майна, набутий ТОВ «Ланкун» у зв`язку з перебудовою, змінив свої технічні характеристики та став новоутвореним, зокрема, деякі складові, а саме: літ. Д, З, Ж - навіси знесені та замість них побудовано нові - літ. М вбиральня, літ. Л (тимчасовий) навіс, що призводить до припинення права власності на раніше існуючий об`єкт нерухомого майна згідно положень п.4 ч.1 ст. 346 ЦК України. До того ж, здійснивши самочинне будівництво по вул. Станіславського, 10 у м. Дніпрі, ТОВ «Ланкун» не набуло і не мало змогу набути право власності на цей об`єкт з огляду на приписи статті 376 Цивільного кодексу України. Виходячи з викладеного, за наявності на земельній ділянці об`єктів самочинного будівництва, ефективним способом захисту порушених прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку.

Позивач за первісним позовом наголошує, що земельна ділянка за адресою м. Дніпро, вул. Станіславського, 10 саме внаслідок самочинного будівництва вибула з користування Дніпровської міської ради поза її волею. Саме наявність на земельній ділянці комунальної форми власності об`єкту нерухомого майна значно більших розмірів та конфігурації перешкоджає законному власнику земельної ділянки - територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради володіти, розпоряджатися та користуватися земельною ділянкою, що є підставою для усунення перешкод у такому користуванні земельною ділянкою. Отже, спірний об`єкт підлягає знесенню за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланкун», а земельна ділянка приведенню у придатний для використання стан.

Крім того, позивач за первісним позовом зазначає, що спірна земельна ділянка розташована на території, яка не підлягає забудові (рішення міської ради від 08.12.2004 № 41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові»), відсутні відомості щодо наявності розробленого та затвердженого проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території земель водного фонду та водоохоронної зони річки Дніпро.

У зв`язку із викладеним, позивач за первісним позовом просить суд усунути перешкоди у користуванні Дніпровській міській раді земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10, шляхом знесення самочинно побудованого літнього кінотеатру літ.А-1, загальною площею 131,1 кв.м, вбиральні літ.М, загальною площею 13,4 кв.м, навісу (тимчасового) літ.Л, огорожі № 3 за рахунок ТОВ «Ланкун» (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 87412012101) та припинити право володіння ТОВ «Ланкун» відповідним правом на самочинно побудований літній кінотеатр літ.А-1, загальною площею 131,1 кв.м, вбиральню літ.М, загальною площею 13,4 кв.м, навіс (тимчасовий) літ.Л, огорожу № 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 87412012101) із закриттям розділу.

За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. (ст.391 Цивільного кодексу України).

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем повинна бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права. Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України).

Отже, залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

Як вказано вище, відповідно до інформаційної довідки № 372028892 від 29.03.2024 (т. 1 а.с. 16-19) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланкун» на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: САК509732/19260832 від 19.03.2014, виданого Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, 26.02.2014 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості: літній кінотеатр А-1 загальною площею 18,1 кв.м, літній кінотеатр Б-1 загальною площею 24,9 кв.м, навіси літ. Д,З,Ж, огорожа № 1,2, 4-8, мостіння - І, II, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10.

Позивач за первісним позовом зазначає, що 17.09.2020 відповідач звернувся до Дніпровської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10 (т. 1 а.с. 25). Як стверджує позивач, в якості додатків до зазначеної заяви відповідачем було надано правовстановлюючі документи та технічний паспорт на об`єкт нерухомого.

Позивач за первісним позовом стверджує, що до заяви про надання дозволу на розроблення проекту від 17.09.2020 ТОВ «Ланкун» було надано технічний паспорт, виготовлений ФОП Шендрик С.Д. станом на 18.10.2016 (рік будівництва не зазначено) (т. 1 а.с. 47-55) з відмінними технічними характеристиками нерухомого майна, а саме: літ. А-1-літній кінотеатр, загальною площею 131,1 кв.м, літ. Б-1 - літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м, літ. М-вбиральня, загальна площа 13,4 кв.м, літ. Л (тимчасовий) - навіс, № 1-6 - огорожа, І, II - мостіння.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що жодних будівельних робіт на спірному об`єкті нерухомості не здійснював, а походження копії технічного паспорта, виготовленого ФОП Шендріковою С.Д. станом на 18.10.2016, яку долучено до матеріалів справи, відповідачу невідоме.

Господарський суд зазначає, що в заяві ТОВ «Ланкун» про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10 від 17.09.2020 (т. 1 а.с. 25), відповідач зазначив, що має правовстановлюючі документи, що свідчать про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, та технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Посилання на те, що правовстановлюючі документи та технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна було передано позивачу разом із вказаною заявою, заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 19.07.2020 не містить. Будь-яких посилань на те, що відповідач має та/або передав позивачу технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, виготовлений саме станом на 18.10.2016 заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 17.09.2020 не містить.

Оригінал технічного паспорта, виготовленого ФОП Шендріковою С.Д. станом на 18.10.2016, в матеріалах справи відсутній.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що оригінал вказаного технічного паспорта виготовлено станом на 18.10.2016 у позивача відсутній. Відповідач також наголосив, що не має у себе зазначеного технічного паспорта (виготовлено станом на 18.10.2016), більше того, виготовлення такого паспорта не замовляв, а походження копії вказаного паспорта йому не відоме.

З огляду на викладене, за наявності заперечення сторони щодо дійсності, автентичності та справжності технічного паспорта, виготовлено станом на 18.10.2016, у зв`язку із фактичною відсутністю його оригіналу, у суду відсутня можливість надати об`єктивну оцінку такому доказу, що в свою чергу, унеможливлює використання останнього в якості належного та достовірного доказу в підтвердження наведених позивачем обставин.

В той же час, відповідачем надано до суду технічний паспорт виготовлений ФОП Шендріковою С.Д. станом на 03.01.2024 (т. 1 а.с. 150-166).

Так, відповідно до результатів технічної інвентаризації станом на 03.01.2024, проведеної ФОП Шендрікова С.Д., спірний об`єкт нерухомості за адресою Самійла Зборовського (Станіславського), буд. 10 має наступні технічні характеристики: літ. А-1 - літній кінотеатр, загальною площею 18,1 кв.м, літ. Б-1 - літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м, літ. Д,3,Ж - навіси, № 1, 2, 4, 5, 8 - споруди, І, II - мостіння.

З викладеного вбачається, що технічні характеристики спірного об`єкта нерухомості, зазначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не є відмінними від фактичних.

Господарський суд зазначає, що будь-які належні та достовірні докази здійснення відповідачем за первісним позовом самочинного будівництва на належному йому об`єкті нерухомості в матеріалах справи відсутні та позивачем до суду не надані.

Господарський суд зауважує, що позивачем за первісним позовом до позовної заяви додано акт обстеження земельної ділянки № 7/2-0822 (т. 1 а.с. 40), відповідно до якого, 01.08.2022 було проведено обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: Самарський район, по вул. Станіславського, 10, площею: орієнтовно 0,1000 га за замовленням Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради. Так, при візуальному обстеженні земельної ділянки, комісією встановлено: рельєф спокійний; на земельній ділянці розташовано тимчасову металеву будку; навіси, літ. Д, З, Ж, які позначені в технічному паспорті, виготовленим ФОП Шендрикова С.Д., станом на 18.10.2016, на земельній ділянці відсутні. Доступ до земельної ділянки частково обмежений, частина земельної ділянки огороджена цегляною огорожею. На земельній ділянці розташовано одноповерхові капітальні будівлі, навіси та мостіння. В графі: «Наявність у замовника правовстановлюючих документів на будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці:» зазначено: «В наявності інформаційна довідка № 306296586 від 01.08.2022, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 87412012101, номер запису про право власності/довірчої власності: 5039236) - об`єкт нерухомого майна літній кінотеатр, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, будинок 10, власник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланкун». Прибудова літ. А1-1 (приміщення № 6 3,2 кв.м, № 7 7,2 кв.м, № 8-7,0 кв.м). літ. а-1 (тераса), літ.а1-1 (тераса), літ. а (ґанок), літ. б (ґанок), літ. б1 (ґанок), вбиральня літ. М (приміщення № 1 7,8 кв.м. № 2 - 2,5 кв.м, № 3 - 3.1 кв.м), навіс літ. Л (металевий тимчасовий), які позначені в технічному паспорті, виготовленим ФОП Шендрикова С.Д., станом на 18.10.2016 - відсутні у реєстраційних документах на право власності.».

З аналізу вказаного акту обстеження вбачається, що зазначена позивачем за первісним позовом невідповідність технічних характеристик спірного нерухомого майна визначена шляхом порівняння відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно та технічного паспорту, виготовленого станом на 18.10.2016. В свою чергу, при візуальному обстеженні зазначеної земельної ділянки, комісією встановлено: рельєф спокійний; на земельній ділянці розташовано тимчасову металеву будку; навіси, літ. Д, З, Ж, які позначені в технічному паспорті, виготовленим ФОП Шендрикова С.Д., станом на 18.10.2016, на земельній ділянці відсутні.

Господарський суд наголошує, що факт здійснення самочинного будівництва та збільшення об`єкту нерухомого майна в розмірах, зміни технічних характеристик, у зв`язку з перебудовою, зокрема, будування нових об`єктів, а саме: літ. М вбиральня, літ. Л (тимчасовий) навіс, тощо, при візуальному обстеженні спірної земельної ділянки, комісією встановлено не було.

Господарський суд зауважує, що сам по собі факт відсутності/тимчасової відсутності на земельній ділянці навісів, літ. Д, З, Ж не свідчить та не може свідчити про здійснення відповідачем самочинного будівництва та збільшення об`єкту нерухомого майна в розмірах.

У розділі «Наявність на земельній ділянці будівництва та споруд (незавершеного будівництва)» зазначено: «На земельній ділянці розташовано одноповерхові капітальні будівлі, навіси і мостіння (т. 1 а.с.40), що фактично за загальним описом відповідає даним інформаційної довідки № 372028892 від 29.03.2024 (об`єкт нерухомості: літній кінотеатр А-1 літній кінотеатр Б-1 навіси, огорожа, мостіння) (т. 1 а.с. 16-19).

До того ж, як вказано вище, в матеріалах справи міститься технічний паспорт, виготовлений ФОП Шендріковою С.Д. станом на 03.01.2024 (т. 1 а.с. 150-166), за яким відповідно до результатів технічної інвентаризації станом на 03.01.2024, проведеної ФОП Шендрікова С.Д., спірний об`єкт нерухомості за адресою Самійла Зборовського (Станіславського), буд. 10 має наступні технічні характеристики: літ. А-1 - літній кінотеатр, загальною площею 18,1 кв.м, літ. Б-1 - літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м, літ. Д,3,Ж - навіси, № 1, 2, 4, 5, 8 - споруди, І, II - мостіння.

Враховуючи вищевикладене, наданий позивачем за первісним позовом акт обстеження земельної ділянки № 7/2-0822 від 01.08.2022 (т. 1 а.с. 40) не може бути належним доказом здійснення відповідачем самочинного будівництва, збільшення об`єкту нерухомого майна в розмірах.

Також під час розгляду справи позивачем за первісним позовом надано до суду акт обстеження земельної ділянки № 03/07/24-КР від 03.07.2024, відповідно до якого Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради за участю геодезиста відділу землевпорядкування та контролю Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обстеження земельної ділянки встановлено: доступ до земельної ділянки: вільний. Обстежувана земельна ділянка знаходиться на вул. Самійла Зборовського (Станіславського), буд. 10 у місті Дніпрі на території Парку культури та відпочинку Придніпровський. На території земельної ділянки розташовані дві будівлі літнього кінотеатру, площею 31 кв. м та 67 кв. м, які переобладнані під кафе «Аura». Підлога всередині літнього кінотеатру з бетону. Зліва від входу до об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці між деревами складовано орієнтовно 60 мішків з будівельним сміттям, які зверху накриті брезентовими тентами. Площа земельної ділянки, яку займає об`єкт нерухомого майна, складає 0,093 га.

Господарський суд зазначає, що актом обстеження земельної ділянки № 03/07/24-КР від 03.07.2024 не засвідчено факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, будування нових об`єктів, а саме: літ. М вбиральня, літ. Л (тимчасовий) навіс, тощо.

Вказаний акт не містить детальної інформації щодо вимірювання площ будівель літніх кінотеатрів, зокрема якій конкретній будівлі належить відповідна площа, яким чином та яким обладнанням проводилось вимірювання, тощо.

Господарський суд зауважує, що переобладнання належних відповідачу на праві власності приміщень не свідчить про їх перебудову, факт здійснення самочинного будівництва та збільшення об`єкту нерухомого майна в розмірах, тощо.

Враховуючи вищевикладене, наданий позивачем за первісним позовом акт обстеження земельної ділянки № 03/07/24-КР від 03.07.2024 також не може бути належним доказом здійснення відповідачем самочинного будівництва, збільшення об`єкту нерухомого майна в розмірах.

Окрім іншого, господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Як вказано вище позивач за первісним позовом зазначає, що 17.09.2020 відповідач звернувся до Дніпровської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10 (т. 1 а.с. 25). Як стверджує позивач, в якості додатків до зазначеної заяви відповідачем було надано правовстановлюючі документи (свідоцтво про право власності № 19260832 від 19.03.2014) та технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, виготовлений станом на 18.10.2016 ФОП Шендрик С.Д.

Господарський суд зазначає, що в матеріалах справи міститься лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 7/13-2551 від 31.12.2020 (а.с. 26), відповідно до якого на виконання доручення міського голови Департаментом по роботі з активами міської ради в межах наданих повноважень було розглянуто клопотання ТОВ «Ланкун» від 17.09.2020 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню літнього кінотеатру по вул. Станіславського, 10. Із зазначеного питання повідомлено таке. Відповідно до листа Головного архітектурно-планувального управління від 11.12.2020 № 4/16-3552 за матеріалами генерального плану розвитку міста зазначені земельні ділянки розташовані на території зелених насаджень загального користування. Відсутність інформації щодо функціонального призначення павільйону не дає можливості визначити відповідність розміщення об`єкта вимогам містобудівної документації. Зазначені земельні ділянки розташовані на території, прилеглій до акваторії р. Дніпро. За даними інформаційної бази містобудівного кадастру земельна ділянка по вул. Станіславського, 10 розташована в межах території, яка не підлягає забудові (рішення міської ради від 08.12.2004 № 41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові», п. 7.4 - територія, що має благоустрій по вул. Енергетичній (вул. 60-річчя Жовтня)); запитувана ділянка розташована в межах території, на яку відсутні відомості щодо наявності розробленого та затвердженого проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронної зони р. Дніпро. Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Враховуючи вищезазначене, підготувати проект рішення стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню літнього кінотеатру по вул. Станіславського, 10, не вбачається можливим.

Господарський суд зазначає, що будь-яких посилань на факт здійснення відповідачем за первісним позовом самочинного будівництва, збільшення об`єкту нерухомого майна в розмірах, тощо, в тому числі як на підставу для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою вказана відповідь не містить.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Європейський суд з прав людини у справі «Іванова і Черкезов проти Болгарії» [Ivanova and Cherkezov v. Bulgaria] (№46577/15) від 21.04.2016, вказав, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Господарський суд зазначає, що відповідні перевірки в порядку, визначеному законом, на спірному об`єкті нерухомості не проводилися, жодних приписів про усунення виявлених порушень відповідачу за первісним позовом не надсилалось/не вручалось, як і вимог про здійснення перебудови - докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Господарський суд зауважує, що позивачем за первісним позовом до позовної заяви додано припис Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 02.12.2021 (а.с. 30), який видано власнику або орендарю споруди, щодо порушень і недоліків у сфері благоустрою, які виявлено при перевірці території міста за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 3.

Тобто наданий позивачем за первісним позовом припис жодним чином не стосується спірного об`єкта нерухомості, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Станіславського, 10.

Не зважаючи на викладене, позивач за первісним позовом просить суд застосувати крайню міру захисту порушеного, на його думку, права згідно ст. 376 Цивільного кодексу України, якій не передували інші заходи, які б надали змогу відповідачу усунути можливі виявлені порушення.

Доказів укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланкун» договору оренди спірної земельної ділянки, зокрема, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, сторонами до суду не надано.

Однак, в той же час, доводи про те, що відповідачем за первісним позовом до цього часу не оформлено землекористування спірною земельною ділянкою суд оцінює критично, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач за первісним позовом неодноразово звертався до позивача з відповідними заявами, однак докази прийняття позивачем відповідного рішення в матеріалах справи відсутні.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Частина 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає обов`язок державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.1 ст.32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось вище, відповідно до інформаційної довідки № 372028892 від 29.03.2024 (т. 1 а.с. 16-19) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланкун» на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: САК509732/19260832 від 19.03.2014, виданого Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, 26.02.2014 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості: літній кінотеатр А-1 загальною площею 18,1 кв.м, літній кінотеатр Б-1 загальною площею 24,9 кв.м, навіси літ. Д,З,Ж, огорожа № 1,2, 4-8, мостіння - І, II, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10.

Відповідно до інформації Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради № 7375 від 23.06.2024 будівля літ.А-1 загальною площею 18,1 кв.м, побудована в 1955 році, будівля літ.Б-1 загальною площею 24,9 кв.м. побудована в 1955 році, навіси літ. Д,Ж,3 побудовані в 2003 році, будівлі літ. В, літ. Г, Е знесені, первинна інвентаризація об`єкта КП «ДМБТІ» ДМР була проведена 21.11.2001.

Таким чином, відповідач за первісним позовом у передбачений законом спосіб у 2014 році набув у власність спірне нерухоме майно.

Докази припинення права власності ТОВ «Ланкун» на спірний об`єкт нерухомості в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що належні та достовірні докази здійснення відповідачем за первісним позовом самочинного будівництва, збільшення спірного об`єкту нерухомого майна в розмірах, тощо в матеріалах справи відсутні, враховуючи те, що відповідач є законним власником об`єкту нерухомості: літнього кінотеатру, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10, позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні Дніпровській міській раді земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10 шляхом знесення самочинно побудованого літнього кінотеатру літ.А-1, загальною площею 131,1 кв.м, вбиральні літ.М, загальною площею 13,4 кв.м, навісу (тимчасового) літ.Л, огорожі № 3 за рахунок ТОВ «Ланкун» (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 87412012101) та припинення права володіння ТОВ «Ланкун» відповідним правом на самочинно побудований літній кінотеатр літ.А-1, загальною площею 131,1 кв.м, вбиральню літ.М, загальною площею 13,4 кв.м, навіс (тимчасовий) літ. Л, огорожу № 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 87412012101) із закриттям розділу є необґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланкун" подало до суду зустрічну позовну заяву до Дніпровської міської ради, в якій зазначає, що йому на праві власності належить нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10, а саме: літ. А-1 - літній кінотеатр, загальною площею 18,1 кв.м, літ. Б-1 - літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м, літ. Д, З, Ж - навіси, № 1, 2, 4-8 - огорожа, І, II - мостіння. Рішенням Дніпровської міської ради №118/64 від 03.06.2015 Комунальному закладу культури «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпропетровської міської ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню парку культури та відпочинку по вул. Станіславського. ТОВ «Центр землеустрою та технічної інвентаризації» було розроблено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки. Згідно з пояснювальною запискою даного проекту землеустрою земельна ділянка парку межує, зокрема, із земельною ділянкою по вул. Станіславського, буд. 10, яка перебуває у користуванні ТОВ «Будівелінвест», тобто у попереднього власника нерухомого майна. Згідно з копією до даного проекту землеустрою землевпорядною організацією виконані геодезичні роботи щодо встановлення координат, ліній та дискреційних кутів, координат кутів повороту меж земельних ділянок, у тому числі сторонніх користувачів, а також виконані роботи щодо встановлення обмеження у використанні (водоохоронна зона), із схематичним відображенням у матеріалах проекту орієнтовної площі земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно ТОВ «Ланкун». 06.04.2015 та 17.09.2020 ТОВ «Ланкун» зверталось до Дніпровської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1079 га, за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10. Проте, як зазначає позивач за зустрічним позовом, незважаючи на той факт, що вищевказане нерухоме майно було побудоване ще у 1955 році, дана заява власника майна була залишена без задоволення, зокрема, у зв`язку з тим, що дана ділянка розташована в межах території, яка не підлягає забудові. Відповідно до результатів технічної інвентаризації станом на 03.01.2024, проведеної ФОП Шендрікова С.Д., спірний об`єкт нерухомості за адресою: м. Дніпро, вул. Самійла Зборовського (Станіславського), буд. 10 має наступні технічні характеристики: літ. А-1 - літній кінотеатр, загальною площею 18,1 кв.м, літ. Б-1 - літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м, літ. Д, З, Ж - навіси, №1,2,4,5,8- споруди, І, II - мостіння. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, які є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству, а саме - в результаті набуття права власності на нерухоме майно, право власності на яке належним чином було зареєстроване за ТОВ «Ланкун» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З викладеного вбачається, що позивач за зустрічним позовом не займав самовільно земельну ділянку за адресою по вул. Станіславського, 10, у передбачений законом спосіб у 2014 році придбав нерухоме майно, яке було побудоване ще у 1955 році, будь-яких дій щодо реконструкції та/або будівництва даного об`єкта не вчиняв, регулярно сплачує податок на землю, на якій розташований об`єкт та податок на нерухоме майно, звертався до відповідача за зустрічним позовом із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1079 га, проте дозволу не отримав, у зв`язку з чим, така бездіяльність останнього щодо оформлення відносин користування земельною ділянкою (укладення договору оренди) під належним ТОВ «Ланкун» об`єктом нерухомого майна, яке вже здійснюється, порушує цивільні права та приватний інтерес позивача за зустрічним позовом, що також свідчить про приватноправовий характер даних правовідносин.

З огляду на викладене, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланкун» право на користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню нерухомого майна: літ. А-1 - літній кінотеатр, загальною площею 18,1 кв.м, літ. Б-1 - літній кінотеатр, загальною площею 24,9 кв.м, літ. Д,З,Ж - навіси, № 1, 2, 4, 5, 8 - споруди, І, II - мостіння, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Самійла Зборовського (до перейменування - вул. Станіславського), буд. 10.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми в її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено завдання суду при здійсненні правосуддя та вказано, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог про визнання за ним права користування спірною земельною позивач посилався на не надання відповідачем дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не визнання його права, як власника нерухомості, на користування спірною земельною ділянкою, на якій розташована така нерухомість та яка є необхідною для її обслуговування.

У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті (ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України).

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України).

Положення ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України закріплюють принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Набуття у визначеному законом порядку права приватної власності на будівлю або споруду, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, що розташований на ній, на підставі правочину з придбання майна відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди знаходить вияв у правилах ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника - у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до інформації Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради № 7375 від 23.06.2024, будівля літ.А-1 загальною площею 18,1 кв.м. побудована в 1955 році, будівля літ.Б-1 загальною площею 24,9 кв.м. побудована в 1955 році, навіси літ. Д,Ж,3 побудовані в 2003 році, будівлі літ. В, літ. Г, Е знесені, первинна інвентаризація об`єкта КП «ДМБТІ» ДМР була проведена 21.11.2001.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом у передбачений законом спосіб у 2014 році набув у власність нерухоме майно. Докази припинення права власності ТОВ «Ланкун» на спірний об`єкт нерухомості в матеріалах справи відсутні.

З викладеного вбачається, що позивач за зустрічним позовом не займав самовільно земельну ділянку за адресою по вул. Станіславського, 10, натомість у передбачений законом спосіб у 2014 році набув у власність нерухоме майно, яке було побудоване ще у 1955 році.

Таким чином, відповідно до положень чинного законодавства України, разом із набуттям у власність спірного об`єкта нерухомості за адресою по вул. Станіславського, 10, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланкун» перейшло право на земельну ділянку під такими об`єктом нерухомості. Такий перехід права на земельну ділянку відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.

Господарський суд зазначає, що при застосуванні приписів ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України у судовій практиці сформувався принцип єдності юридичної долі земельної ділянки разом зі збудованим на ній об`єктом нерухомого майна, в основу якого покладено слідування землі за об`єктом нерухомості у разі переходу права власності на такий об`єкт на підставі того чи іншого юридичного факту.

Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду.

Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

Враховуючи наведене, ТОВ «Ланкун», як власник об`єкта нерухомого майна, що розташований за адресою по вул. Станіславського, 10, набуло право вимагати оформлення документів щодо користування земельною ділянкою, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та яка необхідна для його обслуговування.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, що в свою чергу не заперечується відповідачем, 06.04.2015 та 17.09.2020 ТОВ «Ланкун» зверталось до Дніпровської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1079 га, за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського, 10. Проте відповідного дозволу позивач за зустрічним позовом не отримав.

Господарський суд вважає, що така бездіяльність Дніпровської міської ради щодо оформлення відносин користування земельною ділянкою під належним ТОВ «Ланкун» об`єктом нерухомого майна, яке вже здійснюється, порушує цивільні права та законні інтереси позивача за зустрічним позовом та втягує останнього в стан правової невизначеності та безпорадності.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених(оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Тобто це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути ефективними, тобто приводити до реального поновлення порушеного права(забезпечення припинення його невизнання чи оспорювання) або припиняти неможливість задоволення інтересу, а у випадку неможливості вказаного забезпечити отримання відповідного відшкодування.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (оспорювання, невизнання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку із цим, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (п. Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення від 09.12.2010 у справі «Буланов та Купчик проти України», яке набуло статусу остаточного 09.03.2011, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit v Croatia), № 48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.05.1980 в справі «Артіко проти Італії» (пункт 35), рішення від 30.05.2013 в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) .

Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 с. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

З викладеного вбачається, що належним підтвердженням наявності права оренди земельної ділянки є укладений договір оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, в даному випадку, задоволення позовних вимог про визнання права на користування земельною ділянкою без укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки не призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів позивача. Для належної реалізації права на користування земельною ділянкою позивачу необхідно звертатися до Дніпровської міської ради в порядку визначеному чинним законодавством України для укладення договору оренди земельної ділянки. Тому обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним і можливим з точки зору подальшого примусового виконання судового рішення.

До того ж, задоволення позовних вимог про визнання права на користування земельною ділянкою без укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки може призвести до правової невизначеності позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланкун» права на користування земельною задоволенню не підлягають.

Відповідач подав до суду заяву, в якій просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, відповідачем долучено до матеріалів справи договір про надання правничої (правової) допомоги № 17/05 від 17.05.2024 укладений між відповідачем та адвокатом Литвином Р.О., акт виконаних робіт (наданих послуг) від 12.08.2024 на суму 42 000,00 грн, прибутковий касовий ордер № 3 від 12.08.2024, видатковий касовий ордер від 12.08.2024 та квитанцію до прибуткового касового ордера № 3 від 12.08.2024 про сплату позивачем адвокату 42 000,00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 37711 від 08.06.2018.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача заперечував щодо заявленого розміру витрат на правову допомогу та просив його зменшити.

З огляду на зміст акту виконаних робіт (наданих послуг) від 12.08.2024 витрати ТОВ «Ланкун», які стосуються зустрічної позовної заяви, у розмірі 6000,00 грн покладаються на позивача за зустрічним позовом.

З урахуванням матеріалів справи, господарський суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката (щодо первісного позову) в сумі 36 000 грн (42 000,00 6000,00) несвівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами. Суд вважає за необхідне здійснити розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн, що буде обґрунтованим та відповідатиме складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача за первісним позовом у розмірі 18 000, 00грн.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання до суду первісної позовної заяви та заяви про забезпечення позову покладаються на позивача за первісним позовом; витрати по сплаті судового збору за подання до суду зустрічної позовної заяви покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 154, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за подання до суду первісної позовної заяви та заяви про забезпечення позову покласти на позивача за первісним позовом.

Стягнути з Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланкун" (49099, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Самійла Зборовського, буд. 6-А, ідентифікаційний код 39085453) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн, про що видати наказ.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2024, щодо заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Ланкун, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам об`єкта нерухомого майна, яке складається з: літнього кінотеатру літ.А-1, загальною площею 131,1 кв.м, вбиральні літ.М, загальною площею 13,4 кв.м, навісу (тимчасовий) літ.Л, огорожі № 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87412012101, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Станіславського (нова назва Самійла Зборовського), 10, з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за подання до суду зустрічної позовної заяви покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.09.2024

Суддя І.В. Мілєва


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	28.08.2024
Оприлюднено	10.09.2024
Номер документу	121462860
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Мілєва Ірина Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 28.08.2024 по справі 904/1530/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/1530/24

Рішення від 28.08.2024

Рішення
від 28.08.2024 по справі 904/1530/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ