Рішення

від 29.08.2024 по справі 904/3098/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2024м. ДніпроСправа № 904/3098/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

від позивача: Шеретова О.В. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Всесвятське", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС", м. Батумі, Грузія

про стягнення 686 952,00 євро.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Всесвятське" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" заборгованості в сумі 686952,00 Євро, що еквівалентно 26918282,80 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Подана заява обґрунтована невиконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати товару, поставленого йому позивачем за контрактом № 281122-01 від 28.11.2022.

Відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" (IVERIA INDUSTRIES LLC) - юридична особа-нерезидент із місцезнаходженням у Республіці Грузія.

Згідно зі статтями 3, 366 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" та відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" справа підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.

У питанні матеріального та процесуального права, що має застосовуватися під час вирішення спору й судового провадження, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.

Контракт № 281122-01 від 28.11.2022, з якого у сторін виникли спірні правовідносини, укладений ними у місті Дніпрі, за змістом пункту 8.2 якого у разі, якщо сторони не дійдуть згоди, спори, розбіжності або вимоги, що виникають з контракту або в зв`язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення припинення або недійсності, вирішуються в Господарському суді Дніпропетровської області.

Пунктом 6.1 цього контракту встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні зобов`язань за цим контрактом, сторони несуть взаємну відповідальність відповідно до чинного законодавства Грузії та України.

Відтак, до взаємовідносин сторін за їхніми договірними зобов`язаннями має застосовуватися, зокрема, українське законодавство.

Ухвалою суду від 16.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 14.12.2023 та наступного - на 16.01.2024 у разі, якщо ухвала суду з викликом (повідомленням) про дату, час та місце розгляду справи не буде вручена відповідачу своєчасно.

Ухвалою суду від 16.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.08.2024 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 19.01.2024 вирішено також звернутися до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до повноважень якого належить взаємодія з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах, із судовим дорученням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" (Грузія, м. Батумі, вул. Нонешвілі, № 65) документів, у тому числі ухвали від 16.01.2024 про закриття підготовчого провадження у цій справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі зазначеного та відповідно до статті 228 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 19.01.2024 провадження у справі зупинено.

03.04.2024 від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса) надійшли повідомлення: про направлення судового доручення про вручення судових документів на території Республіки Грузія Товариству з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" на розгляд до Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України (лист № 21100/11.4-05 від 29.03.2024) та про відсутність у міжрегіонального управління інформації щодо результатів виконання попереднього доручення Господарського суду Дніпропетровської області про вручення судових документів на території Республіки Грузія Товариству з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" (лист № 21081/11.4-05 від 29.03.2024).

18.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" (IVERIA INDUSTRIES LLC) надійшли пояснення у справі, які за своїм змістом є заявою про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Заява підписана власником/директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" Сергієм Хейликом, повноваження якого підтверджуються випискою з реєстру підприємців та непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб, копія якої міститься у матеріалах справи.

У поданих поясненнях, викладених українською мовою, відповідач також повідомив, що визнає обставини, викладені позивачем, і погоджується з їх правовою оцінкою.

Крім того, відповідач зазначив, що не мав можливості своєчасно здійснити оплату за поставлений товар, оскільки на рахунки та майно IVERIA INDUSTRIES LLC накладено арешт (через наявні судові спори з іншими контрагентами) і на поточний момент відповідач має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Всесвятське" за контрактом № 281222-01 від 28.11.2022 в сумі 686952,00 євро, яка буде сплачена після зняття арешту з рахунків IVERIA INDUSTRIES LLC.

Посилаючись на те, що вважає вимоги позивача обґрунтованими та визнає позов у цій справі, відповідач просить прийняти рішення відповідно до законодавства України та розглянути справу без участі представника IVERIA INDUSTRIES LLC.

22.07.2024 від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов супровідний лист № 40312/11.4-05 від 17.07.2024 із долученими до нього документами, отриманими в ході виконання доручення Господарського суду Дніпропетровської області про вручення судових документів на території Республіки Грузія Товариству з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС".

Того ж дня позивач подав клопотання, яким, зважаючи на отримання від відповідача пояснень щодо визнання позову та наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Всесвятське" у сумі 686952,00 євро, просить ухвалити судове рішення про задоволення позову в повному обсязі в судовому засіданні, що відбудеться 29.08.2024.

Враховуючи обставини справи, зокрема обізнаність відповідача щодо судового провадження у справі та реалізацію ним своїх процесуальних прав на подання заяв по суті справи, ухвалою суду від 28.08.2024 поновлено провадження у справі для проведення судового засідання з розгляду справи по суті, призначеного на 29.08.2024 об 11:00 год.

У судовому засіданні 29.08.2024 представник позивача адвокат Шеретова О.В. надала пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; відповідач у поданих до суду 18.07.2024 письмових поясненнях просив здійснити розгляд справи без участі його представника.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

За результатом судового засідання судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Всесвятське" (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" (Limited Liability Company "IVERIA INDUSTRIES") (далі - покупець, відповідач) укладено контракт № 281122-01 від 28.11.2022 (далі - контракт).

За умовами пункту 1.1 контракту продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим контрактом. Товаром за цим контрактом є кукурудза у кількості 1830 тонн (п. 1.3 контракту).

Відповідно до пункту 2.1 контракту продавець здійснює поставку товару на підставі замовлення покупця, яке передається засобами електронного зв`язку на електронну адресу: dar_agro2020@ukr.net або телефонним зв`язком НОМЕР_1 .

Сторони домовились, що товар, який вказаний в п. 1.3 цього контракту, постачається однією партією (п. 2.2 контракту).

Пунктом 2.3 контракту визначено, що умови поставки партії товару CIF (ІНКОТЕРМС-2010); країна призначення: Грузія; порт вивантаження: Батумі (Грузія); період відвантаження з 01.12.2022 до 31.12.2022; продовження терміну відвантаження допускається.

Ціна товару та порядок розрахунків погоджені сторонами в розділі 3 контракту.

Так, ціна товару, що поставляється за цим контрактом, вказується в інвойсі на загальну партію товару (п. 3.1 контракту). Загальна сума контракту становить 732000,00 євро.

Пунктом 3.3 контракту передбачено, що покупець здійснює оплату товару протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту поставки товару в пункті, який визначений в інвойсі на товар.

Оплата товару проводиться покупцем банківським переказом на банківський рахунок продавця на підставі рахунку продавця, переданого засобами електронного зв`язку (п. 3.4 контракту).

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів покупця на банківський рахунок продавця (п. 3.5 контракту).

Валюта платежу - євро (п. 3.6 контракту).

Згідно з пунктом 5.1 контракту товар вважається переданим і відвантаженим покупцеві: за кількості - відповідно до кількості, зазначеній в коносаменті (1 комплект); за якістю - згідно з сертифікатом якості (виданим виробником), що додається до комплекту документів відправки товару.

Відвантаження товару супроводжується наступним пакетом документів: 1) сертифікати якості, видані виробником товару; 2) інвойс (документ складений англійською мовою); 3) експортна декларація; 4) коносамент для океану (п. 5.2 контракту).

Відповідно до пункту 6.4 контракту продавець або покупець, що не виконав або неналежним чином виконав зобов`язання, несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання виявилось неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних обставин.

Пунктом 9.2 контракту передбачено, що він набирає чинності з дати його підписання і діє до 10.11.2023 або до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Зміни і доповнення до контракту вчиняються в письмовій формі (п. 9.4 контракту).

Додатковою угодою № 1 від 02.12.2022 до контракту сторони погодили внесення змін до реквізитів продавця у зв`язку зі зміною місцезнаходження останнього.

Додатковою угодою № 2 від 30.01.2023 до контракту сторони погодили зміни у реквізитах продавця за контрактом та у керівному складі покупця, згідно з якими, зокрема, директором Limited Liability Company "IVERIA INDUSTRIES" зазначили Хейліка Сергія.

Відповідно до пункту 3.4 контракту продавець виставив покупцеві рахунок (інвойс) на оплату товару № 001 від 18.12.2022 на суму 686952,00 євро, за змістом якого строк поставки товару - 01.12.2022 - 31.12.2022; строк оплати товару - протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару в порт Батумі, Грузія (а.с. 20).

На виконання умов контракту Товариство з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Всесвятське" поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" (IVERIA INDUSTRIES LLC) прийняло товар на загальну суму 686952,00 Євро, що підтверджується: вантажною митною декларацією (форма МД-2) № UА/0041507567 від 21.12.2022 (а.с. 21-22), коносаментом № MZ-1422UA500530008279U7 (а.с. 23-24).

Згідно з даними коносаменту № MZ-1422UA500530008279U7 датою завантаження товару на борт судна є 18.12.2022, про що свідчать штампи Одеської митниці ДФС у коносаменті.

Згідно з актом приймання-передачі від 05.01.2023 вантаж доставлений в порт Батумі і прийнятий відповідачем 05.01.2023.

Отже, виходячи з умов пункту 3.3 контракту, відповідач повинен був оплатити вартість поставленого позивачем товару не пізніше 10.01.2023.

Відповідач своїх зобов`язань з оплати товару в сумі 686925,00 Євро в погоджений у контракті строк не виконав.

Тож, наявна заборгованість і стала причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з поставкою позивачем товару за контрактом № 281122-01 від 28.11.2022 на суму 686952,00 євро та виконанням/невиконанням відповідачем обов`язку щодо його оплати.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною першою, другою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Наявні у справі докази свідчать про те, що позивач належним чином виконав своє зобов`язання з поставки відповідачу товару за контрактом № 281122-01 від 28.11.2022 на суму 686952,00 євро, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання з оплати цього товару.

Зважаючи на умови пункту 3.3 контракту строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати є таким, що настав.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за отриманий товар, що становить 686952,00 євро.

Відповідач заявлені до нього позовні вимоги про стягнення заборгованості за контрактом у сумі 686952,00 євро визнав у повному обсязі, про що зазначив у поданих до суду 18.07.2024 поясненнях.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За приписом частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частинами першою, четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46, ч. 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Пояснення відповідача у справі, які за своїм змістом є заявою про визнання позовних вимог у повному обсязі, підписані власником/директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" Сергієм Хейликом, повноваження якого підтверджуються випискою з реєстру підприємців та непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб, копія якої міститься у матеріалах справи.

Тож, за встановлених судом обставин, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв`язку з чим приймається судом та є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.

Щодо можливості стягнення заборгованості в іноземній валюті.

Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 Цивільного кодексу України).

Статтею 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до положень статті 533 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

З аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Тому, як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема договору купівлі-продажу, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому належним виконанням зобов`язання з боку покупця є сплата на користь продавця коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), у постанові від 16.01.2019 в справі №373/2054/16-ц (провадження № 14-44цс18).

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 686952,00 Євро є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

За приписом частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

За подання позову до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 403774,24 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 196 від 14.06.2023 (а.с. 51).

Подана позовна заява містить майнову вимогу про стягнення 686952,00 євро, що з урахуванням офіційного курсу гривні до євро 39,4721, встановленого Національним банком України станом дату сплати судового збору - 14.06.2023, еквівалентно 27115438,04 грн.

Отже, за подання позовної заяви у даній справі позивач мав сплатити 406731,57 грн (27115438,04 х 1,5% = 406731,57). Недоплачений позивачем судовий збір становить 2957,33 грн (406731,57 - 403774,24 = 2957,33).

Відповідно до статті 163 Господарського процесуального кодексу України та за усталеною судовою практикою суд, встановивши недоплату судового збору за подання позовної заяви, має право за результатом вирішення спору стягнути недоплачену суму судового збору в дохід Державного бюджету України (див. постанову КГС ВС від 20.02.2020 у справі № 914/185/18).

Частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір у сумі 403774,24 грн покладається на відповідача, а недоплачений позивачем судовий збір у сумі 2957,33 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 191, 202, 233, 236-238, 240, 241, 365, 366 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Всесвятське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" про стягнення заборгованості в сумі 686952,00 євро - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" (6010, Грузія, м. Батумі, вул. Нонешвілі, № 65; ідентифікаційний код 445497631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ Дар Всесвятське" (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Бєлої З., буд. 2; ідентифікаційний код 41507567) заборгованість у сумі 686952,00 євро, судовий збір у сумі 403774,24 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іверія Індастріз ЛЛС" (6010, Грузія, м. Батумі, вул. Нонешвілі, № 65; ідентифікаційний код 445497631) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 2957,33 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 09.09.2024.

Суддя І.І. Колісник