Рішення

від 09.09.2024 по справі 922/2120/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/111/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2024 Справа № 922/2120/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства Газенергокомплект, 61100, м. Харків, бул. Жасміновий, буд. 15/1, оф. 2-2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик, 69041, м. Запоріжжя, вул. Вавілова, буд. 19, кв. 15

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 справу № 922/2120/24 за позовом Приватного акціонерного товариства Газенергокомплект до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик про стягнення заборгованості за договором № 1544/ДПС-21 від 16.04.2021 в розмірі 55 860,00 грн направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Супровідним листом № 922/2120/24/001004/24 від 04.07.2024 матеріали справи № 922/2120/24 направлені до Господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024, справу № 922/2120/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 11.07.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Газенергокомплект до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик про стягнення 55 860,00 грн прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2120/24 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/111/24. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Запропоновано відповідачу в строк до 12.08.2024 подати відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі не надані позивачем; позивачу запропоновано у строк до 26.08.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем; а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 09.09.2024 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Позов заявлено з тих підстав, що відповідачем не виконано умови договору поставки. Враховуючи не проведення повної оплати за поставлений товар, позивач просить стягнути з відповідача залишок несплаченої вартості поставленого товару в сумі 55 860,00 грн.

Відповідач через підсистему Електронний суд надав суду заяву про визнання позову, в якій просить закрити провадження у справі в частині стягнення 30 000,00 грн у зв`язку із оплатою цією суми, позов визнав в сумі 25 860,00 грн, і просить здійснити розподіл судових витрат з урахуванням визнання позову відповідачем.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

16.04.2021 між Приватним акціонерним товариством Газенергокомплект (позивач, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик (відповідач, покупець за договором) укладено договір поставки № 1544/ДПС-21 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті і за цінами, узгодженими сторонами в рахунках та/або Специфікаціях (додатках) до цього договору.

Згідно з п. 4.5 договору зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, терміни, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі, Специфікаціях до Договору …

Згідно з положеннями п. 4.3 Договору разом із товаром, але не пізніше дати поставки, постачальник зобов`язується надати покупцю оригінали документів, зокрема, рахунок фактуру (державною мовою); видаткову накладну на відпуск товару (державною мовою); податкову накладну, складену в електронній формі, з дотриманням вимог щодо її змісту; акт прийому-передачі товару; товарно-транспортну накладну.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що оплата за товар покупцем здійснюється на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: 10 % попередня оплата від постачаємої партії товару, остаточний розрахунок 90 % ціни товару протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту поставки товару (від дати виписки видаткової накладної) і надання пакету документів, передбаченого п. 4.3 договору.

За умовами п. 5.3 договору розрахунки за ним проводяться в національній валюті України.

У п. 9.1 договору передбачено, що кожна із сторін несе відповідальністю за невиконання умов даного Договору відповідно до чинного законодавства та положень цього Договору.

На виконання умов договору сторонами 11.11.2021 було підписано Специфікацію № 3 до договору про поставку позивачем відповідачу Терміналу РЗА ТОР 200 Д 59 3232-16 И1 у кількості 2 шт. на загальну суму 206 400,00 грн, у т.ч. ПДВ 34 400,00 грн.

У Специфікації № 3 сторони погодили наступні умови проведення оплати за товар: 25 % передплати, 75 % - до дати готовності товару до відвантаження.

Також сторони в Специфікації № 3 погодили умови поставки товару товар поставляється на умовах DAP за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3.

Вищезазначену Специфікацію №3 засвідчено підписами уповноважених представників сторін та скріплено печатками підприємств.

Того ж дня, 11.11.2021 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №398 на суму 206 400,00 грн.

На виконання умов договору та Специфікації №3 відповідачем за рахунком № 398 від 11.11.2021 сплачено позивачу суму 150 540,00 грн, а саме: 12.11.2021 51 600,00 грн, 15.02.2022 75 000,00 грн, 26.08.2022 7 980,00 грн, 01.09.2022 7 980,00 грн та 22.09.2022 7 980,00 грн, про що свідчать банківські виписки.

16.02.2022 на виконання умов договору та Специфікації № 3 позивач поставив відповідачу товар на суму 206 400,00 грн, про що свідчить видаткова накладна № 81 від 16.02.2022.

На підставі довіреності № 150201 від 15.02.2022 уповноважена особа відповідача товар за видатковою накладною № 81 від 16.02.2022 прийняла, будь-яких зауважень щодо кількості, якості та інш. не було заявлено.

28.02.2023 позивачем відправлена на адресу відповідача претензія вих. № ГЕК2802-2 від 28.02.2023 (з повідомленням про вручення) з вимогою про сплату заборгованості за поставлений за Договором товар в сумі 55 860,00 грн. Претензія була отримана відповідачем 08.03.2023, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак заборгованість не була сплачена відповідачем, відповіді на претензію позивач не отримав.

01.04.2024 позивачем повторна була направлена на адресу відповідача претензія вих. № 01/04 від 01.04.2024 (з повідомленням про вручення) щодо сплати суми заборгованості в розмірі 55 860,00 грн. Претензія була отримання відповідачем 05.04.2024, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте заборгованість не була сплачена відповідачем, відповідь на вказану претензію позивач також не отримав.

На час звернення позивача до суду заборгованість відповідача за поставлений товар становила 55 860,00 грн.

Дослідивши обставини справи та надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інших правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (ГК України) встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли із договору поставки.

Частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов1язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 статті 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами укладеного сторонами договору поставки позивач виконав взяті на себе зобов`язання та здійснив поставку відповідачу обумовленого умовами Договору та Специфікації до нього товару, вартість якого становила 206 400,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав належним чином у повному обсязі, отримавши товар від позивача - сплати останньому його вартість частково в сумі 150 400,00 грн, внаслідок чого отоварилась заборгованість в розмірі 55 860,00 грн.

Під час розгляду справи відповідач разом із заявою про визнання позову надав суду докази часткової оплати заборгованості в сумі 30 000,00 грн, а саме: 28.06.2024 за платіжною інструкцією № 1138 суми 6000,00 грн, 16.07.2024 за платіжною інструкцією № 1246 суми 5000,00 грн, 26.07.2024 за платіжною інструкцією № 1299 суми 7000,00 грн, 01.08.2024 за платіжною інструкцією №1331 суми 7000,00 грн та 12.08.2024 за платіжною інструкцією № 1387 суми 5000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи надання доказів сплати відповідачем 30 000,00 грн заборгованості під час розгляду справи в суді, провадження у справі в частині стягнення вказаної суми слід закрити за відсутності предмету спору.

Відповідач у заяві від 19.08.2024 визнав позов у сумі 25 860,00 грн заборгованості, яка є залишком не сплаченої відповідачем від суми позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Визнання відповідачем позову в частині заборгованості в сумі 25 860,00 грн не суперечить закону та не порушує його права чи інтереси інших осіб, стосується предмета спору та суд приймає визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Витрати із сплати судового збору в частині закриття провадження у справі покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регламентуються Законом України Про судовий збір.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» (пункт 5) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, позивач не позбавлений права звернутися до суду із відповідним клопотанням про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми визнаного позову відповідачем, а саме у розмірі 700,90 грн (1401,79 грн/2).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості перед позивачем за поставлений товар за Договором в сумі 25 860,00 грн.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позов обґрунтованим, доводи наведені в позовній заяві доведеними та такими, що відповідають чинному законодавству, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик (вул. Вавілова, буд. 19, кв. 15, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69041, ідентифікаційний код юридичної особи 35036863) на користь Приватного акціонерного товариства Газенергокомплект (бульв. Жасміновий, буд. 15/1, офіс 2-2, м. Харків, 61100, ідентифікаційний код юридичної особи 30589092) заборгованість в сумі 25 860,00 грн (двадцять п`ять тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 коп.). Видати наказ.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 30 000,00 грн підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик (вул. Вавілова, буд. 19, кв. 15, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69041, ідентифікаційний код юридичної особи 35036863) на користь Приватного акціонерного товариства Газенергокомплект (бульв. Жасміновий, буд. 15/1, офіс 2-2, м. Харків, 61100, ідентифікаційний код юридичної особи 30589092) витрати зі сплати судового збору в сумі 1626,21 грн (одна тисяча шістсот двадцять шість гривень 21 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.09.2024.

Суддя І. С. Горохов