Рішення

від 09.09.2024 по справі 908/1376/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/88/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2024 справа № 908/1376/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1376/24

за позовом концерну Міські теплові мережі (вул. Героїв полку Азов, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091)

до відповідача громадської організації Барви Запоріжжя (вул. Рекордна, буд. 36, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 336171,35 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Концерн Міські теплові мережі через підсистему Електронний суд ЄСІКС звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до громадської організації Барви Запоріжжя про стягнення 336171,35 грн. основного боргу по оплаті поставленої теплової енергії за період 01.11.2021-29.02.2024 за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72220391 від 01.11.2021.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що з урахуванням приписів ч. 5 ст. 13, ч. 7 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги з 01.11.2021 є укладеним Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 72220391 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 5, нежитлове приміщення № 37, яке на праві власності належить громадській організації Барви Запоріжжя. За твердженням позивача, в період з 01.11.2021 по 29.02.2024 надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 336171,35 грн., сформовані рахунки на оплату спожитої послуги надані споживачу. Відповідач свої обов`язки згідно договору по сплаті за надану послугу у зазначений період не виконав, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 336171,35 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 322, 525, 5526, 530, 625, 629 ЦК України, Закону України Про житлово-комунальні послуги та Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, позивач просив позов задовольнити, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також позивач просив повернути 2224,64 грн. переплати судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 справу № 908/1376/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1376/24, присвоєно справі номер провадження 18/88/24, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1376/24; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 05.06.2024, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Оскільки у позивача та відповідача наявні зареєстровані електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (підсистема Електронний суд), обмін документами з ними здійснювався в підсистемі Електронний суд.

Від відповідача 05.06.2024 надійшла заява, в якій відповідач просив перейти до розгляду справи № 908/1376/24 за правилами загального позовного провадження та залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАПОРІЖЖЯ-МИРУ №5» (код ЄДРПОУ 42554780). По суті заявлених вимог відповідач підтвердив наведений позивачем факт володіння ГО Барви Запоріжжя нежитловим приміщенням № 37 в буд. АДРЕСА_1 та зазначив, що не має доступу до комерційного приладу обліку теплової енергії, яким оснащений будинок. Оскільки в будинку АДРЕСА_1 створене об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАПОРІЖЖЯ-МИРУ №5», відповідач вважає наявними підстави залучення ОСББ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Також відповідач вказав на неотримання від позивача рахунків на оплату та на ненадання ним згоди на отримання рахунків в електронній формі. Оскільки позивач не надав доказів належного вручення рахунків, не настав строк їх сплати. Відповідач звертає увагу, що лише частина наданих позивачем до позову рахунків містить посилання про їх підписання за допомогою електронного підпису, частина рахунків не містить інформації про виконавця, який сформував вказані рахунки, тому ці рахунки не можуть бути прийняті в якості доказів у справі. Клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відповідач обґрунтовує тим, що дана справа є значимою для обох сторін.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи №908/1376/24 за правилами загального позовного провадження, суд відмовив у його задоволенні.

При вирішенні наведеного клопотання суд врахував надані сторонами пояснення та докази, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. В обґрунтування клопотання відповідачем не наведено доказів існування обставин, які вимагають здійснення розгляду справи № 908/1376/24 за правилами загального позовного провадження.

Також суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАПОРІЖЖЯ-МИРУ №5».

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 50 ГПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідач у заяві вказав на те, що в будинку АДРЕСА_1 створене об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАПОРІЖЖЯ-МИРУ №5», однак обґрунтування, яким чином рішення у справі може вплинути на його права або обов`язки щодо однієї із сторін, не навів.

Предметом позову є стягнення заборгованості за отриману теплову енергію за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72220391, який, за твердженням позивача, укладений ним з 01.11.2021 з ГО Барви Запоріжжя. ОСББ «ЗАПОРІЖЖЯ-МИРУ №5» не є стороною цього договору, отже, жодних прав або обов`язків за умовами даного договору не набуває, ані щодо позивача, ані щодо відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для залучення ОСББ «ЗАПОРІЖЖЯ-МИРУ №5» до участі у справі в якості третьої особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/1376/24 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя з початку військової агресії РФ по теперішній час, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення 09.09.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн Міські теплові мережі є суб`єктом природної монополії відповідно до положень Закону України Про природні монополії та за приписами статті 19 Закону України Про теплопостачання як монополіст не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Основною метою діяльності Концерну Міські теплові мережі є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організацій, її збут та інше.

Громадській організації Барви Запоріжжя на праві власності належить нежитлове приміщення № 37 загальною площею 323,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг внесено зміни до низки законодавчих актів, що регулюють житлово-комунальні відносини, у тому числі до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.

За доводами позивача, у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №72220391 за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № 37, є укладеним концерном Міські теплові мережі (позивачем) та громадською організацією Барви Запоріжжя (відповідачем) з 01.11.2021.

Як стверджує позивач, на виконання умов Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 72220391 теплопостачальна організація відпустила відповідачу теплову енергію за період з період з 01.11.2021 по 29.02.2024 на загальну суму 336171,35 грн., що підтверджується рахунками за надані послуги за спірний період та детальним розрахунком нарахувань.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості теплової енергії у визначений Договором строк стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Згідно з ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

В частині 1 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Згідно з частиною 7 статті 14 зазначеного Закону до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Відповідно до абз. 1-3 частини 5 статті 13 даного Закону встановлено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до частини 7 статті 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про житлово-комунальні послуги договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 внесено зміни до постанови КМУ № 830 від 21.08.2019, які набрали чинності 01 жовтня 2021. Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, викладено в новій редакції.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п. 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13, 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Судом встановлено, що 02.10.2021 Концерн Міські теплові мережі оприлюднив на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/).

Відповідне повідомлення про розміщення 02.10.2021 на сайті Концерну МТМ публічних договорів опубліковано на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk, вкладка "Новини", "Всі новини", "Місто").

Згідно з п. 1 оприлюдненого Концерном Міські теплові мережі Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Громадській організації Барви Запоріжжя на праві власності належить нежитлове приміщення № 37 загальною площею 323,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, якими врегульовано правовідносини у сфері надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, суд дійшов до висновку, що через відсутність відповідного рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування 02.10.2021 позивачем відповідно до вимог Закону України Про житлово-комунальні послуги на офіційному веб-сайті Концерну Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з 01.11.2021 концерном МТМ та громадською організацією Барви Запоріжжя укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, якому привласнено номер № 72220391.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в якому знаходиться належне на праві власності ГО Барви Запоріжжя приміщення, підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів 2021-2024 років, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальні сезони в м. Запоріжжі.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №23 затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідно до п. 3 Вимог абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача.

Частиною 1 статті 7 Закону визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019.

Зважаючи на знаходження в багатоквартирному будинку та відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення, належне відповідачу приміщення є опалювальним.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний приладом обліку теплової енергії, відповідно, обсяг теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку. Позивачем до матеріалів справи наданий архів показів приладу обліку теплової енергії.

Відповідно до пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (надалі Методика).

Відповідно до наведених у Методиці термінів опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг. Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати. Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5,6 Розділу ІІІ Методики.

Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13, 14.

У будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється за формулою 16 враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики.

Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії розрахунок здійснюється з урахуванням Розділу VI Методики 315. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/ будинку.

Згідно Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 Концерном МТМ для застосування протягом опалювального періоду 2021-2024 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.10.2021 № 374.

Собівартість виробництва, транспортування та постачання теплової енергії складається, по-перше, з вартості палива, електроенергії, покупної теплової енергії та, по-друге, витрат, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані.

Перший вид витрат називається умовно-змінними, тобто такими, розмір яких залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам.

Другий вид витрат не залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам, тому називається умовно-постійними.

Проте обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, яке виробляє та транспортує теплову енергію споживачам.

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).

Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (далі Правила) визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п 5, 11, 32, 34, 38 Типового індивідуального договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

В період з 01.01.2022 по 29.02.2024 Концерн МТМ надав ГО Барви Запоріжжя послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 336171,35 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком основного боргу за договором №72220391, архівом показів приладу обліку теплової енергії по дог./ АДРЕСА_2 , детальною інформацією щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за договором №72220391 ГО Барви Запоріжжя та інформацією по нарахуванням споживача.

Пунктом 32 Типового договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

На виконання Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 року № 830 позивачем формуються рахунки на оплату спожитої послуги та надаються споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Пунктом 34 Правил визначено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.

Законодавець жодним нормативно-правовим актом не визначив, яким саме чином необхідно надати споживачу рахунки на оплату спожитої послуги (особисто, простою, рекомендованою, цінною кореспонденцією чи методом розносу по поштовим скриням/приміщенням споживання). Крім того споживачу надано право отримувати інформацію яку зазначену в рахунках на оплату так і додаткову без додаткової плати.

За умовами п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно з пп. 3 п. 41 Типового договору споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Позивачем сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги з постачання теплової енергії за договором №76209251. Рахунки надавалися в електронній формі. В паперовому вигляді рахунки за спірний період направлені відповідачу 01.04.2024, що підтверджується відповідним реєстром відправленої кореспонденції.

На рахунках міститься зазначення щодо типу приладу комерційного обліку: Sonocal2000 та його заводський номер 411704, із зазначенням показів приладу комерційного обліку, та зазначена адреса надання послуги: АДРЕСА_3 , опалювальна площа 323,3 кв. м., Договір № 72220391.

Відповідно до Закону України По бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. До первинних документів належать такі документи, як видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт, прибутковий та видатковий касовий ордер, та інші. Мета складання первинних документів - зафіксувати факт господарської операції.

Таким чином, суд визнав, що Концерном доведено первинними документами бухгалтерського обліку надання послуг в заявленому ним розмірі за спірний період.

Доводи відповідача про те, що частина рахунків не містить інформації про виконавця суд відхиляє, оскільки доказів звернення до теплопостачальної організації щодо оспорювання цих рахунків та визначених у них нарахувань відповідачем суду не надано.

Для здійснення перевірки нарахувань Концерном МТМ надано всі необхідні дані, що містяться в рахунках, а саме покази приладу обліку, площу опалювальних приміщень у будинку, площу приміщень відповідача, наведені тарифи, що діяли в розрахунковому періоді.

Доказів на спростування заявлених позивачем вимог відповідачем суду не надано, доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію матеріали справи не містять.

Таким чином, є обґрунтованим нарахування позивачем вартості теплової енергії за період з 01.11.2021 по 29.02.2024 в сумі 336171,35 грн., яку всупереч умовам Договору та вимогам закону, відповідач не оплатив.

Суд звертає увагу, що обставини постачання позивачем теплової енергії на належне відповідачу нежитлове приміщення АДРЕСА_4 , стали предметом дослідження Господарським судом Запорізької області у справі №908/2928/19 за позовом концерну «Міські теплові мережі» до Громадської організації Барви Запоріжжя про стягнення 287482,34 грн., які складаються з: 222433,97грн. основного боргу, 7566,99 грн. пені, 12749,80 грн. 3% річних та 44731,58 грн. інфляційних втрат, у справі №908/361/21 за позовом концерну «Міські теплові мережі» до Громадської організації Барви Запоріжжя про стягнення 43977,19 грн. заборгованості, що складається з 38475,62 грн. основного боргу, 95,94 грн. 3% річних та 5405,63 грн. пені, а також у справі № 908/3867/21 за позовом концерну «Міські теплові мережі» до Громадської організації Барви Запоріжжя про стягнення 45962,36 грн.

У наведених справах позовні вимоги заявлені на підставі договору № 203954 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2016, згідно якого теплова енергія постачалась на орендоване відповідачем нежитлове приміщення. Об`єкт теплопостачання - нежитлове приміщення загальною площею 318,26 кв. м, розташований у цокольному поверсі чотириповерхового житлового будинку АДРЕСА_3 . Об`єкт теплопостачання перебував у користуванні відповідача на підставі договору № 206/13 оренди нежитлового приміщення, укладеного Міським комунальним підприємством "Основаніє" та Громадською організацією "Барви Запоріжжя".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 у справі №908/2928/19 позовні вимоги задоволено, за винятком 43,83 грн. пені. Рішеннями Господарського суду Запорізької області від 19.04.2021 у справі № 908/361/21 та від 29.08.2022 у справі № 908/3867/21 позовні вимоги задоволено повністю. За висновками, викладеними у вказаних рішеннях, суд визнав доведеним факт постачання відповідачу теплової енергії на нежитлове приміщення АДРЕСА_4 .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведені рішення Господарського суду Запорізької області набрали законної сили і є чинними, тому викладені у них обставини не потребують додаткового доведення.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача 336171,35 грн. заборгованості правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував і не надав доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов`язання по оплаті вартості отриманої теплової енергії у визначений Договором строк, або підстав для звільнення від такого обов`язку.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.

З матеріалів справи слідує, що Концерном Міські теплові мережі сплачено судовий збір у розмірі 7267,20 грн. (платіжні інструкції №№ 4496, 4497, 4505 від 16.04.2024 на 2422,40 грн. кожна).

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання означеного позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 4034,06 грн. (5042,57 грн. х 0,8).

З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору складає 3233,14 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В позовній заяві позивач просив повернути суму надмірно сплаченого судового збору.

Отже, сума зайво сплаченого Концерном «Міські теплові мережі» судового збору в розмірі 3233,14 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, про що судом буде винесено відповідну ухвалу.

Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з громадської організації Барви Запоріжжя (вул. Рекордна, буд. 36, м. Запоріжжя, 690353; ідентифікаційний код 39509455) на користь концерну Міські теплові мережі (вул. Героїв полку Азов, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код 32121458; розрахунковий рахунок НОМЕР_1 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313) 336171,35 грн. (триста тридцять шість тисяч сто сімдесят одну грн. 35 коп.) основного боргу. Видати наказ.

3.Стягнути з громадської організації Барви Запоріжжя (вул. Рекордна, буд. 36, м. Запоріжжя, 690353; ідентифікаційний код 39509455) на користь концерну Міські теплові мережі (вул. Героїв полку Азов, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код 32121458; розрахунковий рахунок НОМЕР_2 у ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) 4034,06 грн. (чотири тисячі тридцять чотири грн. 06 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 09.09.2024.

Суддя В.В. Левкут