Рішення

від 06.09.2024 по справі 908/1901/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/128/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2024 Справа № 908/1901/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача Приватного підприємства Мікра, 69033, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 124/1, кв. 252

про зміну договору оренди комунального майна

за участю секретаря судового засідання Пікалової І.С.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явилися;

суть спору

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача Приватного підприємства Мікра про:

- зміну п. 5. договору оренди землі № 040526100708 від 02.11.2005 року, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним підприємством Мікра, загальною площею 0,0340 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 11, для розташування кафе, виклавши його в такій редакції: 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1 184 639,27 грн (один мільйон сто вісімдесят чотири тисячі шістсот тридцять дев`ять гривень 27 коп.) в цінах 2024 року;

- зміну п. 9. договору оренди землі № 040526100708 від 02.11.2005 року, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним підприємством Мікра, загальною площею 0,0340 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 11, для розташування кафе, виклавши його в такій редакції: 9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 35 539,18 грн (тридцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять гривень 18 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2024 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024, справу № 908/1901/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 24.07.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1901/24. Підготовче засідання призначено на 22.08.2024 о 10.00.

Ухвалою суду від 22.08.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу № 908/1901/24 до судового розгляду по суті на 06.09.2024 о 10:00 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові вказує на те, що на підставі укладеного 02.11.2015 з відповідачем договору оренди землі № 040526100708, відповідачу була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,0340 га. Запорізькою міською радою було прийнято рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя. Для розрахунку суми орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться в користуванні відповідача повинна, застосовуватися нормативна грошова оцінка відповідно до затвердженої технічної документації 2016 року з урахуванням індексації. Вважає, що договір оренди землі підлягає приведенню у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення до нього змін щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.2024 не з`явився, надіслав клопотання про проведення судового засідання за відсутністю представника.

Представник відповідача в судових засіданнях не з`явися, відзив на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк, не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

У зв`язку з неявкою сторін, в судове засідання 06.09.2024 звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювався.

Вивчивши матеріали справи, суд установив наступне.

Запорізькою міською радою (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством «Мікра» (орендар, відповідач) укладений договір оренди землі № 040526100708 від 02.11.2005.

Відповідно до п. 1 договору оренди, орендодавець відповідно до рішення двадцять другої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 37/70 від 01.08.2005 надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку для розташування кафе, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 11.

Згідно з п. 2 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0340 га.

Згідно п. 5 договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 121 910 грн 40 коп. в цінах 2005 року.

Відповідно до п. 8. договору оренди землі, договір укладено на 10 років.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі, Запорізькою міською радою надано, а відповідачем прийнято в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0340 га з кадастровим номером 2310100000:04:030:0018.

20.08.2008 Запорізькою міською радою (позивач) та Приватним підприємством «Мікра» (відповідач) укладена додаткова угода до договору оренди землі від 02.11.2005 № 040526100708, якою внесли зміни та доповнення в договір в частині орендної плати за землю та її індексування.

Згідно з п. 1 додаткової угоди, пункт 9 договору виклали в наступній редакції: « 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 1497,97 грн на протязі строку будівництва об`єкта, у розмірі 7489,66 грн з дня введення об`єкту до експлуатації, що складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008».

Власником земельної ділянки загальною площею 0,0340 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 11 є територіальна громада міста Запоріжжя на праві комунальної власності, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.12.2023 №357910978.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 по справі № 908/2446/17 позовні вимоги Приватного підприємства Мікра до Запорізької міської ради про поновлення договору оренди землі та визнання незаконним рішення Запорізької міської ради від 25.08.2017 №73 «Про відмову ПП «Мікра» в поновленні договору оренди землі по вул. Гребельній,11 для розташування кафе» задоволено повністю.

Визнано поновленим договір оренди землі (кадастровим номером 2310100000:04:030:0018, загальною площею 0,0340 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 11); поновлено термін дії договору оренди землі від 02.11.2005 № 040526100708 на десять років; визнано незаконним та скасовано рішення Запорізької міської ради від 25.08.2017 № 73 «Про відмову ПП «Мікра» в поновленні договору оренди землі по вул. Гребельній, 11 для розташування кафе».

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 по справі № 908/2446/17 апеляційну скаргу Запорізької міської ради залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 у справі № 908/2446/17 залишено без змін.

Постановою Верховного суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2019 по справі №908/2446/17 касаційну скаргу Запорізької міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 у справі № 908/2446/17 залишено без змін.

Договір про оренду землі було продовжено рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 на термін 10 років, до 29.01.2029.

30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 було оприлюднене 14.07.2015 року в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01.01.2016 року.

28.11.2018 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було затверджено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності в межах міста Запоріжжя (далі - рішення № 26). Відповідно до додатку до рішення № 26, розмір орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку, складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі. Зазначене рішення введено в дію з 01.01.2019.

Рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 №26 та від 30.06.2015 № 7 не скасовувалися та є чинними.

Листом № 781/01/01-07 від 12.02.2024 Департамент управління активами Запорізької міської ради звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди землі з проектом додаткової угоди та розрахунком орендної плати.

Пропозиція з додатками отримана відповідачем 01.03.2024, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти. Станом на 17.06.2024 додаткова угода між сторонами на підписана.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У пункті 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється Цивільним кодексом України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

Наведений висновок зроблено в постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2024 № 12-66гс23.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ч. 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель).

Статтею 13 Закону України «Про оціку земель» встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу 2 частини 1 ст. 13 Закону України «Про оціку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом статті 18 Закону України Про оцінку земель, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій.

Частинами 1, 3, та 4 ст. 23 Закону України Про оцінку земель передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Із аналізу вищенаведених приписів законодавства слідує, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель).

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З вище наведеного слідує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 викладена правова позиція, згідно з якою зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може встановлюватися договором, та дійшла висновку про необхідність внесення змін до договору оренди у зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки.

У постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (пункт 122 постанови) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України Про оцінку земель, статті 21 Закону України Про оренду землі, пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові наведений правовий висновок про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20 (пункт 87), від 14.12.2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 (пункт 9.13) та інших.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (Постанова Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 904/9212/21).

Під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Верховного Суду у справі № 924/438/22 від 26.04.2023).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 67), від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (пункт 8.17)).

Врахувавши норми законодавства, висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у згаданій вище постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, суд дійшов висновку про те, що задоволення заявлених позивачем вимог про внесення змін до договору оренди в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за користування нею не призведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про задоволення таких вимог не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В даному випадку відсутній обов`язок сторін вносити зміни до Договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки, а належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем у відповідний період

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав у справі № 908/1901/24 не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови в позові.

На підставі викладеного, у задоволенні позову суд відмовляє.

В порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

У задоволенні позову відмовити повністю.

Витрати із сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.09.2024.

Суддя І. С. Горохов