Рішення

від 28.08.2024 по справі 908/540/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/44/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2024 Справа № 908/540/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Концур Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/540/24

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі», ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (юридична адреса: вул. Героїв полку «Азов», 137, м. Запоріжжя, 69091)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техпромсервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 42010482 (вул. Горького, буд. 4, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441)

про стягнення 19 740,47 грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Науменко М.В., паспорт НОМЕР_1 від 11.02.2006, довіреність № 790/20-24 від 14.03.2024; Шикун В.О., паспорт № 008292536 від 03.10.2022, орган, що видав 2312; довіреність № 830/20-24 від 08.05.2024;

від відповідача: Курилін В.О., паспорт № 003450368, витяг ЄДР;

вільний слухач: Щербіна Д.А., паспорт НОМЕР_2 від 17.01.2014

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» 05.03.2024 надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техпромсервіс» заборгованості за надані послуги з централізованого опалення в сумі 60 785 грн 08 коп. за період з жовтня 2018 по квітень 2021 та 2 422 грн 40 коп. судового збору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 справу 908/540/24 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.03.2023 у справі № 908/540/24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

20.03.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у позові в повному обсязі, посилаючись на не надання позивачем належних та допустимих доказів поставки відповідачеві теплової енергії.

28.03.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з проханням проводити судовий розгляд справи в загальному позовному провадженні з викликом осіб, оскільки обставини справи свідчать про недоцільність розгляду вказаної справи у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи подання сторонами документів та клопотання позивача, суд дійшов до висновку про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.05.2024 суд призначив підготовче засідання по справі № 908/540/24 на 10.05.2024 о 09 год. 30 хв.

В судовому засіданні 10.05.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив судове засідання, оголосив склад суду.

Суд з`ясував про відводи. Відводів не заявлено.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою уточнення позовних вимог.

Відповідач не заперечував проти відкладення підготовчого засідання.

10.05.2024 через канцелярію суду позивач надав клопотання про витребування з архіву Господарського суду Запорізької області для огляду у судовому засіданні матеріали справ № 908/1459/20 та № 908/1367/23.

В судовому засіданні відповідач надав пояснення в підтримку свого клопотання, просив його задовольнити.

Представник позивача не заперечував проти задоволення такого клопотання.

Клопотання відповідача задоволено, судом витребуванно з архіву Господарського суду Запорізької області для огляду у судовому засіданні 17.06.2024 матеріали справ № 908/1459/20 та № 908/1367/23.

Ухвалою суду від 10.05.2024 підготовче засідання відкладено на 17.06.2024 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 17.06.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив судове засідання, оголосив склад суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

14.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення судового засідання на іншу дату, яку суд долучає до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору, не заперечував проти продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення судового засідання на іншу дату.

27.05.2024 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та повернення надмірно сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 17.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 01.07.2024 о 10 год. 40 хв.

В судовому засіданні 01.07.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив судове засідання. Суд оголосив склад суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

24.04.2024 відповідач через підсистему «Електронний суд» надіслав додаткові пояснення, які приймаються судом до розгляду.

01.07.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідач надіслав клопотання, в якому просив провести судове засідання 01.07.2024 без його участі та призначити судове засідання на іншу дату.

Представник позивача зазначив, що на час судового засідання не ознайомлений із додатковими поясненнями.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, підтримав свою заяву про зменшення позовних вимог, не заперечував проти клопотання відповідача.

В засіданні 01.07.2024, суд, ознайомився із судовими справами №908/1459/20 та №908/1367/23, які були заявлені в клопотанні відповідача від 10.05.2024.

Ухвалою суду від 01.07.2024 відкладено підготовче засідання 10.07.2024 о 11 год. 20 хв.

В судовому засіданні 10.07.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив судове засідання. Суд оголосив склад суду.

08.07.2024 від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Представник відповідача зазначив, що на час судового засідання не ознайомився із письмовими поясненнями позивача.

Додаткові пояснення позивача прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні 10.07.2024 представник відповідача ознайомився із письмовими поясненнями позивача, зняв фотокопії.

Суд зазначає, що заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, долучена до матеріалів справи.

Розглядаються позовні вимоги позивача про:

1. Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техпромсервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 42010482 (вул. Горького, буд. 4, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441) на користь Концерну «Міські теплові мережі», ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (Україна, 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137) заборгованості за надані послуги з централізованого опалення в сумі 19 740,47 грн (дев`ятнадцять тисяч сімсот сорок грн 47 коп.), на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458.

2. Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техпромсервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 42010482 (вул. Горького, буд. 4, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441) на користь Концерну «Міські теплові мережі», ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (Україна, 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137) суми судових витрат у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458.

3. Повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 261,60 грн. (двісті шістдесят одна грн. 60 коп.) КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» ЄДРПОУ 32121458, (Україна, 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137) на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 10.07.2024 відкладено підготовче засідання на 24.07.2024 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 24.07.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив судове засідання. Суд оголосив склад суду.

22.07.2024 від представника відповідача через канцелярію надійшли пояснення, у яких містилося клопотання про витребування доказів та надання пояснень від позивача.

Представник позивача зазначив, що на час судового засідання не ознайомлений із поясненнями відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення по суті свого клопотання, просив його задовольнити.

Позивач надав пояснення по суті спору та надав контраргументи, клопотання відповідача залишив на розсуд суду.

Судом прийнято до розгляду пояснення відповідача з клопотанням та долучено до матеріалів справи.

Клопотання відповідача судом задоволено.

Суд, згідно зі ст. 81 ГПК України, ухвалив:

- Витребувати у Концерну «Міські теплові мережі» оригінал проектів 2015-ТС ПКБ Концерн «ГТС», на підставі яких у будинку № 27 по вул. Тбіліській у м. Запоріжжя встановлювались 3 (три) прилади обліку теплової енергії Sharky №№ 51479813, 51479808, 51479819, із всіма оригіналами проектних матеріалів, що передували їх розробленню;

- Витребувати у Концерну «Міські теплові мережі» оригінали Журналів обліку споживання теплової енергії за 2020 та 2021 роки, в яких вівся облік показань приладів Sharky №№ 51479813, 51479808, 51479819, встановлених у будинку № 27 по вул. Тбіліській у м. Запоріжжя;

- Витребувати у Концерну «Міські теплові мережі» оригінали Актів обстеження теплових вузлів та зняття показань комерційного/розподільчого приладу обліку теплової енергії Sharky №№ 51479813, 51479808, 51479819, які додавались у копіях Позивачем до Письмових пояснень від 08.07.2024 р.;

- Витребувати у Концерну «Міські теплові мережі» інформацію щодо укладених договорів із іншими співвласниками приміщення підвалу будинку № 27 по вул. Тбіліській у м. Запоріжжя, чи сплати ними коштів за теплову енергію, чи наявності судових спорів стосовно стягнення з них плати за постачання теплової енергії за період з 2020 року по теперішній час.

Суд ухвалив надати суду оригінали вищеперелічених доказів для огляду в судовому засіданні та належним чином завірені копії для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 24.07.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 29.07.2024 о 11 год. 40 хв.

В судовому засіданні 29.07.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив судове засідання. Суд оголосив склад суду.

29.07.2024 від представника позивача на виконання ухвали суду надійшли письмові пояснення.

Представник позивача надав пояснення по суті своїх письмових пояснень, оголосив про наявність оригіналів для огляду у судовому засіданні, зазначив, що надав копію пояснень відповідачу безпосередньо перед судовим засіданням.

В судовому засіданні відповідач просив надати можливість подати заперечення на пояснення позивача.

Письмові пояснення позивача прийняті судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Суд проаналізувавши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін про готовність справи до розгляду по суті, дійшов до висновку про можливість закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті на 26.08.2024 о 12 год. 00 хв. Відповідачеві запропоновано надати суду заперечення на пояснення позивача від 29.07.2024 у строк до 12.08.2024 з доказами направлення позивачеві.

В судовому засіданні 26.08.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав зменшені позовні вимоги. Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 19 740,47 грн за надані послуги з теплопостачання у період з листопада 2020 по квітень 2021. Позивач зазначає, що до даних правовідносин повинно бути застосовано положення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що були затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 та положення Закону України «Про теплопостачання» і Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. N 1198 у відповідних редакціях.

Позивач надає розрахунок нарахувань за період з листопада 2020 по квітень 2021 і зазначає, що загальна сума нарахувань складає 19740,47 грн з ПДВ. Для здійснення нарахувань спожитої теплової енергії, Концерн «Міські теплові мережі» керується площею приміщення, яке належить відповідачу та нормою витрати теплоти на опалення на 1 кв м будівлі, відповідно до постанови КМУ від 21.07.2005 № 630 та нормативу КТМ 204 України 244-94. Позивач надав щомісячні акти обстеження теплового вузла та зняття показань комерційного/розподільчого приладів обліку теплової енергії.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити повністю за недоведеністю. Посилався на судові рішення між сторонами, згідно з якими, позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з теплопостачання за інші періоди, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог. Вказує, що зазначені позивачем Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що були затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (в редакції від 26.12.2019) стосуються виключно опалювальних приміщень будинків і місць загального користування, та жодним чином не стосуються неопалювальних допоміжних приміщень будинку, зокрема, і підвалів із транзитними мережами. Відповідач зазначає, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами. Всі додатки, що подані позивачем до позову, та які складені ним особисто чи його працівниками, не містять відповідної інформації, а також не містять детального розрахунку заявленого ним розміру теплової енергії, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами. Журнали обліку теплової енергії по показникам приладів обліку, Акти прийому в експлуатацію приладів обліку теплової енергії з одиницею виміру теплової енергії та схеми їх розміщення (проект, тощо), розрахунки обґрунтування нормативного навантаження по всьому об`єкту підвального приміщення Літ. А-6, як окремого підвального приміщення із транзитними системами теплопостачання, журнали обліку температури конкретного приміщення у опалювальну пору року (опалювальний сезон), дані щодо довжини транзитної мережі у конкретно визначеному приміщенні та її діаметру, наявності її ізоляції чи відсутності такої, тощо, позивачем не надано. Зауважує, що приміщення підвалу є допоміжним приміщенням будинку та не має, і не може мати приладів опалення, та має виключно транзитні мережі опалення. Посилається на те, що матеріали справи не містять жодної інформації щодо пропорційного розподілу нарахованої позивачем теплової енергії між співвласниками підвального нежитлового приміщення Літ. А-2 за відповідний період, відповідно до їхньої частки, чи сплати ними (стягнення з них) відповідних коштів. Це ж саме стосується і застосування позивачем і положень інших ДБН, тощо, які жодним чином не стосуються порядку проведення розрахунку та розподілу теплової енергії у будинку між споживачами. В той же час, для стягнення заборгованості за поставлену позивачем та фактично спожиту відповідачем теплову енергію, доказуванню підлягає саме факт поставки/споживання такої теплової енергії, обсяг спожитої теплової енергії та її вартість, що ним не доведено.

Після вступних слів представників сторін та часткового дослідження доказів, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 28.08.2024, витребувавши у сторін оригінали документів для огляду суду.

В судовому засіданні 28.08.2024 судом досліджено докази, проведено судові дебати та заслухано заключні слова сторін і прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статуту Концерну «Міські теплові мережі» основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про теплопостачання від 02.06.2005 року за № 2633-ІV, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

В Законі та в правилах законодавець надає поняття «Споживач»: - споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі до договору (Закон); - споживач теплової енергії фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правил). Теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Обов`язок укласти договір на постачання теплової енергії покладається відповідно до закону, як на теплопостачальну організацію, так і на споживача теплової енергії. При цьому теплопостачальній організації достатньо лише довести факт звертання до споживача з пропозицією укласти договір на постачання теплової енергії.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 313303467 від 25.10.2022 нежиле приміщення підвалу літ. А-6, нежитлове приміщення, загальною площею 789,5 кв.м., розташованого за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Тбіліська, буд. 27, прим. 164 на праві спільної часткової власності (21/100) належить ТОВ «Компанія Техпромсервіс».

Між сторонами у справі не було укладено договору щодо теплопостачання.

Сторонами не оспорюється, що договірні відносини між ними у спірний період були відсутні.

Облік кількості відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № 204203.

За поясненнями позивача, не зважаючи на відсутність укладеного між сторонами договору, Концерн «Міські теплові мережі» у період з листопада 2020 по квітень 2021 року, відпустив ТОВ «Техпромсервіс» теплову енергію до нежитлового приміщення підвалу літ. А-6, загальною площею 789,5 кв.м., розташованого за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Тбіліська, буд. 27, прим. 164.

У вищезазначений період позивач відпустив теплової енергії на загальну суму 19 740 грн 47 коп.

Доказів здійснення оплат за спірний період суду не надано.

Факт споживання теплової енергії відповідач не визнає.

Стягнення з відповідача на користь позивача 19 740 грн 47 коп. заборгованості з теплопостачання за період з листопада 2020 по квітень 2021 року було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли у сфері постачання теплової енергії.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються Законом України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання».

Статтею 1 даного Закону визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Згідно зі ст. 4 названого Закону проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

За приписами ст. 19 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ч. ч. 3, 13 ст. 20 даного Закону тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господаського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з приписів ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний був оплачувати за фактично отриману теплову енергію щомісячно до останнього числа кожного місяця спірного періоду.

Як зазначено позивачем, в порушення вимог законодавства відповідач не оплатив спожиту теплову енергію за спірний період.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В той же час, для стягнення заборгованості за поставлену позивачем та фактично спожиту відповідачем теплову енергію, доказуванню підлягає факт поставки/споживання такої теплової енергії, обсяг спожитої теплової енергії та її вартість.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем надані акти-приймання передачі теплової енергії від 30.11.20, від 31.12.20, від 31.01.21, від 28.02.21, від 31.03.21, від 30.04.21, складені позивачем, та рахунки за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року, складені позивачем, які направлені 12.09.2023 відповідачеві разом з вимогою (претензією) щодо погашення заборгованості за теплову енергію від 11.09.2023.

Вказані акти містять інформацію про кількість відпущеної теплової енергії (Гкал) та суму до сплати.

Згідно з актом, датованим 07.02.2018 офісне приміщення, яке розташоване в цоколі 6-поверхового житлового будинку має систему опалення загальну із системою опалення житлового дому. Обстежити внутрішню систему опалення немає можливості.

Для здійснення нарахувань спожитої теплової енергії, Концерн «Міські теплові мережі» керується площею приміщення, яке належить відповідачу та нормою витрати теплоти на опалення на 1 кв м будівлі, відповідно до постанови КМУ від 21.07.2005 № 630 та нормативу КТМ 204 України 244-94. Позивач надав складі ним щомісячні акти обстеження теплового вузла та зняття показань комерційного/розподільчого приладів обліку теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так відповідач зазначає, що належне йому на праві власності приміщення є окремим приміщенням з транзитними мережами опалення.

Щодо вказаної обставини, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України: обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом Запорізької області (суддя Левкут В.В.) розглядалась справа № 908/1367/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техпромсервіс» на користь Концерну «Міські теплові мережі» 89324,40 грн заборгованості за індивідуальним договором №72222101 про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021, за період з листопада 2021 року по березень 2023.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.11.2023 у справі № 908/1367/23 у позові відмовлено.

Рішення не оскаржувалось, у т.ч. позивачем, та вступило у законну силу.

Згідно з рішенням суду у справі № 908/1367/23:

«…Судом встановлено, що 02.10.2021 Концерн Міські теплові мережі оприлюднив на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (за посиланням в мережі Інтернет ://teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/).

Відповідне повідомлення про розміщення 02.10.2021 на сайті Концерну МТМ публічних договорів опубліковано на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk, вкладка "Новини", "Всі новини", "Місто").

Згідно з п. 1 оприлюдненого Концерном Міські теплові мережі Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Техпромсервіс є власником 21/100 (165,8 кв. м.) нежитлового приміщення № 164 підвалу (літ. А-6) загальною площею 789,5 кв. м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 27 (Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно), яке розташоване у житловому будинку.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, якими врегульовано правовідносини у сфері надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, суд дійшов до висновку, що через відсутність відповідного рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування 02.10.2021 позивачем відповідно до вимог Закону України Про житлово-комунальні послуги на офіційному веб-сайті Концерну Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з 01.11.2021 Концерном МТМ та ТОВ Компанія Техпромсервіс укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, якому присвоєно номер № 72222101.

За твердженням позивача, в період з листопада 2021 року по березень 2023 року надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування послуги постачання теплової енергії та умовно-постійної частини тарифу згідно Методики № 315 на загальну суму 89324,40 грн.

В той же час, для стягнення заборгованості за поставлену позивачем та фактично спожиту відповідачем теплову енергію, доказуванню підлягає факт поставки/споживання такої теплової енергії, обсяг спожитої теплової енергії та її вартість.

Належна відповідачу частина приміщення є підвальним приміщенням житлового будинку. З наданих відповідачем до письмового відзиву фототаблиць №№ 1-6 нежитлового приміщення № 164 по вул. Тбіліській, 27, вбачається, що станом на день фотофіксації у вказаному приміщенні труби опалення проходять транзитом, приміщення не містить радіаторів опалення.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку підвал будинку віднесено до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, який призначений для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Отже, під час проектування та будівництва саме в підвалі розташовуються комунікації будинку, які забезпечують його експлуатацію як житлового, труби опалення, водопровід, каналізація тощо.

Після отримання такого приміщення користувач не може в односторонньому порядку змінити проект трубопроводів будинку, не може змінювати їх розташування і використовує підвал, враховуючи його статус, як допоміжного приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 275, ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 Концерном МТМ для застосування протягом опалювальних періодів 2021-2023 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.10.2021 № 374.

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).

Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (далі Правила) визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.

Пункт 2 розділу 1 Методики № 315 надає визначення термінів, що вживаються у Методиці, зокрема:

- загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення;

- окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення >будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутн опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності аб( користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії;

- опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у яком забезпечується нормативна температура повітря.

Відповідно до частини 3 розділу III Методики № 315, зокрема встановлено, що розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.

Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).

З огляду на вищезазначене та на положення пунктів 2 та 3 частини 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» нежиле приміщення підвалу № 164 літ. А-6 у будинку № 27 по вул. Тбіліська в м. Запоріжжя є окремим нежитловим та одночасно допоміжним приміщенням виключно з наявними транзитним мережами опалення, за наявності яких, розрахунок споживання та розподілу повинне здійснюватися за певною формулою Методики.

Однак, з наданих позивачем копій рахунків за надані послуги за період з листопада 2021 року по березень 2023 року, в яких зазначено опалювальну площу споживача в змінному розмірі 162,00 кв. м. до 165,80 кв. м. вбачається, що він здійснений виходячи з загальної площі приміщення та загальної площі будівлі - як уніфікованих площ, без урахування положень Методики, в частині спеціального порядку розрахунку щодо окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Матеріали справи не містять інформації, на підставі якої математичної формули визначеної у Методиці (чи визначеної іншим нормативно-правовим актом формули) із зазначенням всіх вихідних даних, позивач здійснив розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії на опалення (та її подальший розподіл) окремого підвального приміщення №164 літ. А-6 у будинку № 27 по вул. Тбіліська в м. Запоріжжя.

Суд ухвалою від 16.06.2023, з метою встановлення дійсних обставин справи та їх документального підтвердження, зобов`язував позивача: надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 05.07.2023, додаткові докази та пояснення, а саме: копії первинних документів на підтвердження зняття показів з лічильників (Акти, копії журналу обліку теплової енергії по показникам приладу обліку тощо); Акти прийому в експлуатацію приладів обліку теплової енергії; обґрунтування нормативного теплового навантаження по об`єкту відповідача (чи враховувалась наявність виключно транзитної мережі опалення, як то стверджує відповідач); письмові нормативно обґрунтовані пояснення щодо того, на підставі якої математичної формули визначеної у Методиці (чи визначеної іншим нормативно-правовим актом формули) із зазначенням всіх вихідних даних, позивач здійснив розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії.

Жодних пояснень щодо здійснення розрахунку спожитої відповідачем теплової енергії та додаткових доказів позивачем не надано.

Частиною 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Позивачем обставини споживання відповідачем теплової енергії на суму 89324,40 грн. не доведені, належні та допустимі докази в обґрунтування цих обставин не представлені.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини, в даному випадку не можна вважати доведеним факт поставки відповідачу теплової енергії, при цьому в обсягах, визначених позивачем у спірних актах.

Окрім того, відповідності до Закону України Про природні монополії нав`язування послуг забороняється…».

Отже вказаним рішенням суду, предметом спору в якому було стягнення боргу за період з листопада 2021 по березень 2023, тобто період, після заявленого періоду у даній справі (листопад 2020-квітень 2021), встановлено, що належна відповідачу частина приміщення є підвальним приміщенням житлового будинку. З наданих відповідачем до письмового відзиву фототаблиць №№ 1-6 нежитлового приміщення № 164 по вул. Тбіліській, 27, вбачається, що станом на день фотофіксації у вказаному приміщенні труби опалення проходять транзитом, приміщення не містить радіаторів опалення. З огляду на вищезазначене та на положення пунктів 2 та 3 частини 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» нежиле приміщення підвалу № 164 літ. А-6 у будинку № 27 по вул. Тбіліська в м. Запоріжжя є окремим нежитловим та одночасно допоміжним приміщенням виключно з наявними транзитним мережами опалення, за наявності яких, розрахунок споживання та розподілу повинен здійснюватися за певною формулою Методики.

Однак, з наданих позивачем копій рахунків за надані послуги за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року, вбачається, що розрахунок здійснений без урахування положень Методики, в частині спеціального порядку розрахунку щодо окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Крім того, при розгляді справи № 908/1459/20 (період стягнення: жовтень 2018-квітень 2020) господарський суд першої інстанції встановив, що з наданих відповідачем до письмового відзиву від 27.07.2020 р. фототаблиць №№ 1-5, нежитлового приміщення № 167 по вул. Тбіліській, 27, вбачається, що у вказаному приміщенні труби опалення проходять транзитом, а отже теплового навантаження не несуть, також не містить жодних опалювальних приладів та гаряче водопостачання відсутнє. З фототаблиці № 6 вбачається, що у вказаному приміщенні встановлено загальнобудинковий прилад обліку теплової енергії.

Як зазначено апеляційною інстанцією при перегляді рішення суду у справі № 908/1459/20: «…як свідчать матеріали справи, належна відповідачу на праві власності частина приміщення знаходиться у підвальному приміщенні будинку за згаданою вище адресою. Підвал будинку є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, в якому розташовуються комунікації будинку, які забезпечують його експлуатацію.

Яка система опалення існує в належному відповідачу приміщенні, яким чином проведено визначення спожитих Гкалорій, зазначених в актах прийому-передачі теплової енергії та рахунках, позивач не пояснив ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі.

Суд обґрунтовано зазначив, що до матеріалів справи позивачем не надано актів обстеження спірного приміщення, яким би було підтверджено наявність опалювальних приладів, інформації щодо обсягів спожитої теплової енергії, помісячні покази вузлів обліку, порядок детального розрахунку з зазначенням розміру теплового навантаження на об`єкт відповідача та інформацію про середні обсяги споживання. Вказані параметри мають суттєве значення для визначення суми заборгованості, яка підлягає сплаті за спірний період.

Крім того, позивачем не надано первинних документів на підтвердження зняття показів з лічильників по об`єкту відповідача, а саме копії журналу обліку теплової енергії по показникам приладу обліку, Акту прийому в експлуатацію приладу обліку теплової енергії з одиницею виміру теплової енергії МВт, обґрунтування нормативного навантаження по об`єкту відповідача, а саме на 21/100 частини приміщення, тощо…».

Слід також зазначити, що твердження позивача, що дане нежитлове приміщення підвалу приєднано до внутрішньо-будинкової системи 3 вводу житлового будинку не підтверджуються наданими у матеріали справи доказами. З жодного документу та акту не вбачається, що приміщення відповідача приєднано до внутрішньо-будинкової системи саме 3 вводу житлового будинку.

Не підтверджуються нормативно, а також належними і допустимими доказами розрахунки позивача відповідних нарахувань за заявлений до стягнення період: листопад 2020-квітень 2021.

На підставі вищевикладеного, фактично встановлених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами надання відповідних послуг та їх споживання відповідачем та наявність у відповідача боргу у розмірі 19740 грн 47 коп. за період з листопада 2020 по квітень 2021, оскільки позивач не довів належним чином факт поставки/споживання такої теплової енергії, обсяг спожитої теплової енергії та її вартість.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову судом відмовляється.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 09.09.2024.

Суддя А.О. Науменко