Рішення

від 05.08.2024 по справі 909/131/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/131/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп`юк Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу,

в особі Яремчанської міської ради

до відповідача Карпатського національного природного парку

про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в розмірі 5 112 835, 95 грн,

за участю:

прокурора Чернописької Г. О.,

представниці позивача Державної екологічної інспекції Карпатського округу Остапчук І. Б.,

представниці відповідача Чаплінської О. В. ,

представник позивач Яремчанської міської ради в судове засідання не з`явився,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Розглядається позов заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, в особі Яремчанської міської ради до Карпатського національного природного парку

про стягнення 5 112 835, 95 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, шляхом перерахування коштів на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Яремчанської міської ТГ (р/р UА038999980333169331000004674, отримувач: ГУК в Ів.-Фр. об./ТГ Яремче/24062100, код ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.02.2024 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2.2. Поновлення процесуальних строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України в підготовочому засіданні 14.03.2024 суд визнав поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву, поновив цей строк та прийняв відзив до розгляду.

В підготовчому засіданні 14.03.2024 суд ухвалив на підставі ст. 80, ст. 119 ГПК України задовольнити клопотання відповідача (вх. №5289/24 від 27.03.24) про приєднання доказів до матеріалів справи - поновити пропущений з поважних причин строк на їх подання, прийняв подані докази до розгляду. Також суд поновив пропущений з поважних причин строк на подання доказів прокурором згідно з клопотанням від 08.04.2024 (вх. №6068/24) і прийняв їх до розгляду.

2.3. Продовження процесуальних строків.

На підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України в судовому засіданні 09.04.2024 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів до 20.05.2024.

2.4. Розгляд заяв (клопотань) сторін.

В підготовчому засіданні 01.05.2024 суд на підставі ст. 14, 46 ГПК України задовольнив клопотання представниці відповідача про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів (вх. №3661/24 від 23.04.2024).

2.5. Перерви в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні 21.05.2024 оголошувалась перерва до 18.06.2024 з наступним оголошенням перерви до 08.07.2024.

08.07.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги. Згідно з увалою від 08.07.2024 суд призначив судове засідання на 18.07.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні 18.07.2024 оголошувалась перерва до 05.08.2024.

2.6. Участь у судових засіданнях.

Яремчанська міська рада відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України подала заяву від 12.03.2024 (вх. №4208/24) про розгляд справи за відсутності її представника.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Позовна заява від 14.02.2024 № 12-82ВИХ-24 (вх. №1390/24 від 15.02.2024).

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що під час досудового розслідування в кримінальному провадженні №12022091110000139 від 21.12.2022 виявлено факт порушення норм лісового законодавства, а саме незаконну рубку дерев. Згідно з протоколом огляду місця події від 12.04.2023 виявлено рубку рубку 3 сироростучих дерев породи бук діаметром пнів 57 см, 17 см, 41 см, рубку 1 сироростучого дерева породи клен (явір) діаметром пня 55 см; рубку 21 сухостійного дерева породи ялина діаметром 53 см, 60 см, 73 см, 60 см, 42 см, 56 см, 50 см, 52 см, 38 см, 24 см, 64 см, 60 см, 60 см, 62 см, 85 см, 56 см, 59 см, 65 см, 50 см, 73 см, 73 см, рубку 5 сироростучих дерев породи ялиця діаметром пнів 87 см, 84 см, 74 см, 65 см, 28 см у кварталі 12 виділ 7 Ямнянського ПНДВ Карпатського НПП, землі якого відносяться до території природно-заповідного фонду. В ході досудового розслідування спеціалістом та експертом здійснено розрахунок заподіяної шкоди і визначено, що її розмір складає 5 112 835, 95 грн. Вважає, що працівники відповідача допуcтили незаконну рубку дерев, а саме не забезпечили належну охорону, збереження та відтворення лісових насаджень, не вжили заходів по виявленню та фіксації правопорушень у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 13, 16, 19, 50, 66 Конституції України, ст. 1, 17, 63, 64, 67, 100, 105, 107 ЛК України, ст. 1166, 1172 ЦК України, ст. 41, 47, 68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 3, 5, 9, 53, 62, 64 ЗУ "Про природно - заповідний фонд України".

3.2. Відзив на позов від 07.03.2024 № 201 (вх. №4119/24 від 11.03.2024).

Позов не визнає. Вказує, що відповідач є постійним лісокористувачем, а тому відповідно до ст. 19 ЛК України здійснює ведення лісового господарства, яке полягає у здійсненні комплексу заходів з раціонального використання та розширеного відтворення лісів. З метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей КНПП здійснює лісогосподарські заходи, зокрема і санітарні рубки.

Пояснює, що до складу Парку входить Ямнянське природоохоронне науково-дослідне відділення (Ямнянське ПНДВ), яке поділено на квартали та виділи. Квартал 12 виділ 7 площа 4.0 га Ямнянського лісництва належить до зони регульованої рекреації зі складом насаджень ялина європейська (смерека), бук європейський, клен (явір). В складі насаджень відсутня така порода дерев як ялиця.

Згідно з повідомленням про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень від 28.05.2022 було зафіксовано, що у кварталі 12 виділ 7 Ямнянського ПНДВ за результатами лісопатологічного обстеження наявне відмирання та всихання дерев, опадання хвої, відсутність кори на стовбурі та інші ознаки, не характерні для нормального стану дерев. Зроблено висновок, що на зазначеній ділянці необхідно провести заходи з поліпшення санітарного стану лісів. Тому відповідно до вимог Санітарних правила була складена нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки, від 31.05.2022, відповідно до якої пронумеровано 19 дерев породи смерека (ялина європейська). Надалі 15.06.2022 проведено оцінку лісосіки і згідно з матеріально-грошовою оцінки лісосіки №105V визначено систему рубок - рубку формування і оздоровлення лісів, вид рубки - вибіркова санітарна; порода дерев, відведена у рубку - ялина (смерека), об`єм дровяної деревини - 49 м3, кількість дерев -19.

Стверджує, що відповідно до вимог ЛК України, вимог постанов КМУ від 12.05.2007 № 724 "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів", від 27.07.1995 № 555 (зі змінами) "Про затвердження Санітарних правил в лісах України", відповідно до приписів ч. 15 ст. 9-1 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" Парк провів лісогосподарські заходи, а саме рубку формування та оздоровлення лісів - вибіркову санітарну рубку на підставі усієї передбаченої законодавством дозвільної документації.

Щодо оцінки протоколу огляду від 12.04.2023 відмічає неправильний номер кримінального провадження і вказує, що виявлення під час огляду пнів не свідчить про те, що дерева зрубані незаконно. Відповідно до ст. 223, 237 КПК України огляд місцевості виявляє та фіксує відомості щодо певних обставин, а не встановлює факт правопорушення. Під час проведення огляду не було враховано, що в грудні 2022 року проводились законні санітарні вибіркові рубки в межах відведеної кількості дерев в рубку. Вважає вказаний протокол огляду неналежним та недопустимим доказом.

Стверджує, що вказані вимоги можуть бути заявлені лише за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) органами Державної екологічної інспекції України з дотриманням процедури, визначеної ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Правоохоронні органи не є органом, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Заперечує належність здійснених розрахунків заподіяної шкоди з огляду на вказівку, що рубка проведена в неіснуючому кварталі 7 виділу 12 Ямнянського ПНДВ, а не в кварталі 12 виділ 7, як зазначено в протоколі огляду від 12.04.2023. Заперечує наявність підстав для здійснення розрахунку, оскільки незаконна рубка дерев не доведена. Вважає, що Державна екологічна інспекція Карпатського округу могла зробити розрахунок розміру шкоди лише після проведення перевірки та складення відповідно до законодавства актів за результатами здійснення державного нагляду (контролю) після встановлення факту порушення Парком вимог лісового законодавства, що є неможливим без дослідження дозвільної документації на рубки, матеріалів відводів. Крім того, Інспекція провела розрахунок шкоди з урахуванням рубки 5-ти сироростучих дерев породи ялиця, яка в складі насадження взагалі відсутня.

Не визнає достовірність та правильність проведення вимірювання діаметру пнів. Вважає, що з наявних матеріалів справи неможливо встановити, чи особа, яка була залучена спеціалістом, володіє достатніми знаннями у сфері лісівництва, має достатній рівень кваліфікації в частині наявності знань для встановлення строку давності пнів, породи пнів, категорії стану деревостанів та ознак стану деревостанів, по яких визначався факт незаконної порубки (свіжозрізані чи, навпаки, сироростуче дерево чи ні), правильності вимірювання діаметра пнів для обрахунку нанесення шкоди, тощо. В матеріалах справи відсутні докази, що вимірювальний засіб, який використовувався при замірах діаметрів пнів, у встановленому законом порядку пройшов державний метрологічний нагляд, що виключає можливість вважати достовірними проведені вимірювання, на підставі яких було здійснено розрахунок шкоди. Відсутня також інформація, яким способом відбувались заміри.

Щодо висновку експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26.09.2023 № 1523/23-28 зазначає, що в структурі Карпатського НПП відсутнє Ямницьке ПНДВ. Знову вказує на відсутність в складі насаджень кварталу 12 виділ 7 Ямнянського ПНДВ такої породи дерев як ялиця. Відмічає, що експерт вийшов за межі поставлених питань і проводив розрахунок розміру шкоди внаслідок порубки 3-х дерев породи бук, а не 2-х, як було поставлене питання. Експерт провів розрахунок на підставі протоколу огляду від 12.04.2023, хоча наявність пнів на території Парку не свідчить про те, що вони зрубані незаконно і що у зв`язку із цим заподіяна шкода. Огляд місця події проводився без залучення експерта, висновок експерта не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей.

Обгрунтовує те, що у діях Парку відсутня протиправна поведінка, що відповідно до ст. 1166 ЦК України виключає відсутність складу деліктного правопорушення. Вважає, що без отримання вироку суду у кримінальному провадженні №12022091110000139 від 21.12.2022, який встановить факт законності чи протиправної рубки, вину осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, без підтвердження в судовому порядку факту нанесення ними як службовими особами відповідача шкоди навколишньому природному середовищу унеможливлюється доведення одночасно всіх необхідних елементів для покладання на відповідача відповідальності в порядку ст. 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» та відповідно до правил ст. 1166 ЦК України. Крім того, в рамках кримінального провадження до винних осіб може бути пред`явлено цивільний позов. Порушення лісового законодавства, можливо, допустили працівники служби державної охорони природно - заповідного фонду, а не Парк як юридична особа. Парк вжив усіх необхідних заходів, спрямованих на проведення лісогосподарських заходів з дотриманням лісового законодавства.

3.3. Відповідь на відзив Івано-Франківської обласної прокуратури від 15.03.2024 (вх. №4545/24).

Заперечує твердження відповідача про те, що Карпатським НПП законно проведено рубку дерев в межах затверджених планів, на підставі рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду, згідно з лімітом на використання природних ресурсів та лісорубного квитка № 21 від 01.12.2022. Відповідно до долученого лісорубного квитка № 21 від 01.12.2022 Карпатським НПП повинна була проведена вибіркова санітарна рубка дерев хвої, проте згідно з протоколом огляду місця події від 12.04.2023 виявлено рубку листяних дерев породи бук і клен (явір). Порубка не тих порід дерев, які визначені в дозволі, визнається незаконною.

Крім того, в ході проведення огляду місця події від 12.04.2023 виявлено рубку 21-го сухостійного дерева породи ялина і не зазначено, що у виявлених пнях біля шийки кореня були проставлені відпускні затіски чи тавра. Виявлені пні дерев без проставленого клейма підтверджують незаконність їхньої рубки.

Вважає необгрунтованим посилання відповідача на відсутність в складі насаджень породи ялиця. Проект організації охорони відтворення та рекреаційного використання природних ресурсів і об`єктів Карпатського НПП та загальних запасів насаджень зроблений ще у 2003 році, і можна стверджувати, що за 20 років могли вирости інші породи дерев.

Ще раз наголошує на тому, що проведений огляд місця події від 12.04.2023 здійснений в межах кримінального провадження № 12022091110000139, а тому не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що вирубка дерев здійснена законно. У вказаному кримінальному провадженні відповідно до ст. 71 КПК України постановою слідчого від 10.04.2023 було залучено працівника Державної екологічної інспекції Карпатського округу для проведення огляду місця події та здійснення розрахунку шкоди завданої навколишньому природному середовищу. Допущена у розрахунку помилка щодо номеру території та номеру виділу не спростовує належності цього доказу і правильність здійсненого розрахунку. Правильність вказаного розрахунку також підтверджена висновком експерта № 1523/23-28 від 26.09.2023, проведеного Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Вважає, що не заслуговує на увагу посилання відповідача, що експертом зроблено розрахунок шкоди внаслідок рубки 5-ти сироростучих дерев породи ялиця, яких згідно з протоколом огляду від 12.04.2023 не виявлено. Відповідно до протоколу огляду місця події від 12.04.2023 виявлено 4 пня смереки сироростучої та 1 пень ялиці сироростучої. Розрахунок розміру шкоди проведений відповідно до постанови КМУ від 10.05.2022 № 575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", і в розрахунку використовується діаметр дерева, порода дерев не має значення.

Щодо застосування деліктної відповідальності зазначає, що відповідач для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини, оскільки відповідно до ст. 1166 ЦК України встановлюється презумпція вини правопорушника. Оскільки організація і забезпечення охорони та захисту лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень покладається на постійних лісокористувачів, то незаконна рубка дерев на території Ямнянського ПНДВ Карпатського НПП є підставою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності незалежно від того, хто конкретно здійснив відповідні дії. Визначальним є факт порушення установою обов`язків по охороні лісу. Розслідуванням вказаного кримінального провадження особи, які вчинили незаконну порубку дерев, не встановлені; проте в ст. 19, 64, 86 ЛК України встановлено, що постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень.

3.4. Відповідь на відзив Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 27.03.2024 № 07-07/1476 (вх. №5308/24 від 28.03.2024).

Щодо дотримання процедури проведення розрахунку розміру шкоди вказує, що згідно з постановою КМУ від 13.03.2022 №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. Проте, згідно з пп. 17 п. 2 розділу III Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу від 20.02.2023 №38 Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати розрахунок розміру шкоди, збитків і втрат, завданих навколишньому природному середовищу та природним ресурсам держави з питань, що належать до її компетенції, внаслідок виникнення аварій, надзвичайних ситуацій, військової агресії, військових, терористичних або інших злочинних дій, у тому числі з початку дії правового режиму воєнного стану.

Виходячи із норм ст. 71, 104 КПК України, саме слідчий, який проводить слідчу дію, виявляє та фіксує відомості та обставини під час проведення ним слідчої дії, а спеціаліст, залучений до кримінального провадження, надає консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Тому під час огляду 12.04.2023 залучений спеціаліст Перебойчук В.С. виконував вказівки слідчого та надавав безпосередню технічну допомогу з визначення діаметру, породи та стану дерев, а також надавав пояснення з поставлених запитань.

Відмічає, що огляд місця події проводився за участю начальника Ямнянського ПНДВ Поповича П.В. , інспектора з охорони природи Ямнянського ПНДВ Куртяка В.С , провідного інженера відділу державної охорони ПЗФ Карпатського НПП ОСОБА_5 , які були ознайомлені із текстом протоколу огляду, і не мали зауважень і доповнень щодо діаметрів пнів, породи дерев, визначення їхнього стану, наявності клейм чи тавр.

Заперечує обгрунтованість посилання відповідача на абз. 5 п. 6.1. роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 №02-5/744 та постанову ПАГС від 01.11.2021 у справі №925/1598/20 щодо перевірки застосованих вимірювальних засобів, оскільки роз`яснення стосуються шкоди, заподіяної зеленим насадженням, які відповідно до ч. 2 ст. 4 Лісового кодексу не належать до лісового фонду. Відмічає, що в протоколі огляду від 12.04.2023 зазначено про застосування технічного засобу вимірювання - мірної стрічки довжиною 5м і особам, які брали участь у проведенні огляду, це було відомо.

Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу як залучений спеціаліст здійснив розрахунок розміру шкоди відповідно до відомостей, зазначених у постанові про залучення спеціалістів від 09.09.2023 та згідно з додатком №1 до постанови КМУ №575 від 10.05.2022 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" (враховуючи індексацію даних такс).

Звертає увагу, що помилкове віднесення прокурором у постанові від 09.09.2023 4-х сироростучих дерев смереки до деревної породи ялиця, не впливає на проведення розрахунку шкоди, який проводиться відповідно до проведених замірів діаметра дерева у корі біля шийки кореня (пня), не ставлячи в залежність від породи зрубаного дерева. Заміри пнів зрубаних дерев проводились відповідно до до п. 3 примітки до додатку № 1 постанови КМУ №575 від 10.05.2022, і діаметр пня дерева у корі визначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Зауважень і доповнень щодо діаметрів пнів, визначення їхнього стану, усі учасники огляду, в тому числі і відповідальні працівники Парку, не мали. Тому допущення технічної описки у постанові про залучення спеціаліста від 09.09.2023 щодо назви породи незаконно зрізаного дерева, технічної описки у назві кварталу, виділу природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського НПП, не впливає на правильність проведення розрахунку.

З посиланням на протокол огляду від 12.04.2023, таксаційні описи базового лісовпорядкування 2003 року, витяг з проекту організації території заперечує твердження відповідча про те, що в складі насаджень кварталу №12 виділу №7 Ямнянського ПНДВ Карпатського НПП взагалі відсутня така порода дерев як ялиця.

Стверджує, що подані відповідачем документи на підтвердження законності рубки згідно з лісорубним квитком є неналежно оформленими, містять відмінності і суперечності щодо кількості та діаметрів відведених до рубки дерев, оформлені з порушенням чинного законодавства, а тому є неналежними доказами. Окрім того, в рубку відводились сухостійні дерева, а сироростучі дерева у вибіркову санітарну рубку не відводилися взагалі.

Вважає, що про незаконність рубки свідчить і те, що в протоколі не зафіксовано наявність відповідних тавр чи клейм, які проставляються у разі відведення дерев у рубку.

Щодо оцінки доказів вказує, що допущення процедурних порушень, встановлення законності або протиправності поведінки органів досудового розслідування, експерта, не регулюються нормами ГПК України, не входить до предмету доказування, так як не підтверджує та не спростовує факту заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу. Наводить правові позиції Верховного Суду та ЄСПЛ щодо стандартів доказування, відповідно до яких суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Наводить правові підстави відповідальності відповідача, а саме ст. 64, 86, 90, 91 ЛК України, відповідно до яких відповідач зобов`язаний здійснювати охорону лісів від незаконних рубок. За приписами ст. 60 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" державна охорона природно-заповідного фонду Карпатського НПП зобов`язана була забезпечити охорону лісів, об`єктів ПЗФ від незаконних рубок.

Обов`язок відповідача відшкодувати заподіну шкоду обгрунтовує положеннями ст. 107 ЛК України, ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ч. 1 ст. 1166 ЦК України, а також відповідними правовими позиціями Верховного Суду при вирішенні цієї категорії спорів.

3.5. Заперечення №4829/24 від 20.03.2024.

Стверджує, що на відведених у санітарну рубку деревах було проставлено клеймо біля шийки кореня і позначено категорію технічної придатності на висоті 1,3 м, і на на 19-ти пнях, які виявлено під час огляду місця події 12.04.2023, були наявні клейма, що підтверджується фотосвітлинами, долученими до відзиву на позов. Окрім того, лісопатологічне обстеження насаджень проводиться за матеріалами відводів за умови наявності на кожному дереві, відведеному у санітарну рубку, клейма біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м. А тому наявність акта рекогносцирувального лісопатологічного обстеження насадження на предмет доцільності призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2022 рік по Карпатському НПП від 27.06.2022 підтверджує, що матеріали відводів повністю відповідали вимогам законодавства, зокрема і щодо проставлення клейм.

Вказує, що в протоколі огляду місця події від 12.04.2023 зазначено, що огляд провів слідчий Притула С.М. , а в кінці протоколу зазначено, що огляд провів та протокол склав слідчий О. Слобода . Тому протокол огляду місця події складений особою, яка не проводила слідчу дію і не відповідає вимогам ст. 104 КПК України, і як наслідок є недопустимим доказом.

Зазначає, що наявність чи відсутність клейма на пнях під час огляду місця події взагалі не виявлялись та не встановлювались, що підтверджується відсутністю їх фіксації у протоколі огляду місяця події від 12.04.2023. Проте відсутність зазначеної інформації у протоколі не свідчить про відсутність клейма на пні в натурі, і встановлення наявності на пні клейма було обов`язком слідчого, який проводив слідчу дію та складав протокол огляду. Проте слідчий послався на наявність значного снігового покриву шаром 10 - 15 см, що фактично затруднювало окомірне світлосприйняття наявності клейма, яке фактично знаходилося біля шийки пня.

Вважає, що відсутність зауважень чи заперечень до протоколу огляду місця події від 12.04.2023 зі сторони працівників Парку не свідчить ні про відсутність клейма на виявлених пнях, ні про підтвердження незаконності рубки. На підтвердити факту наявності клейм на виявлених під час огляду місця події пнях долучив заяву свідка ОСОБА_5 , який був присутній під час огляду місця події 12.04.2023.

Наводить обгрунтування стандартів доказування з огляду на вірогідність доказів та їх достатності і вважає, що докази, надані на підтвердження наявності клейм на пнях, є більш вірогідними ніж припущення позивача про їх відсутність.

Пояснює, що за двадцять років на вказаній території могла вирости ялиця, але її діаметр міг би бути приблизно 6 см. Проте в розрахунку розміру шкоди та у висновку експерта зазначено діаметри пнів породи ялиця 87 см, 84 см, 74 см, 65 см, 28 см.

Заперечує помилку в розрахунки розміру шкоди щодо номеру кварталу і виділу, вважає, що це є вихідні дані, які впливають на оцінку проведеного розрахунку як належного доказу. Розрахунок проведено внаслідок рубки дерев в зовсім іншому місці, ніж зазначено у протоколі огляду від 12.04.2023.

Ще раз наголошує на тому, що протокол огляду від 12.04.2023 є документом, який фіксував слідчу дію і містить інформацію про виявленні пні зрубаних дерев, тобто без вказівки на законність чи незаконність такої рубки. Протокол складався в польових умовах без співставлення та документальних звірянь із матеріалами відводів, лісорубним квитком, польовими відомостями; під час огляду місця події ні спеціалістом, ні слідчим не встановлювався факт незаконності рубки.

Вважає недоведеними позовні вимоги, оскільки залучений спеціаліст не здійснював заміри пнів самостійно, а лише записував діаметри пнів на листі, що свідчить про сумнівність правильності та достовірності визначення діаметрів пнів, що, в свою чергу, виключає наявність дійсного розміру шкоди. Вважає сумнівним і визначення ознаки дерева (сухостійне чи сироростуче). Наводить приклад розрахунку, як різниця навіть в 1 мм в діаметрі дерева може обумовити значне збільшення (зменшення) розміру заподіяної шкоди.

Відмічає, що розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні ст. 73 ГПК України.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Відповідно до Положення про Карпатський національний природний парк, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 99 від 31.08.2020, Карпатський національний природний парк (далі - Парк) створений відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1980 № 376, є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Відповідно до матеріалів Проекту організації території загальна площа парку складає 50 495 га, у тому числі 38 322 га земель, які передано Парку у постійне користування та 12 173 га земель, що включені до його складу без вилучення у землекористувачів. Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Парк є постійним лісокористувачем і здійснює ведення лісового господарства.

4.2. Відповідно до структури Парку до його складу входить Ямнянське природоохоронне науково-дослідне відділення (далі - Ямнянське ПНДВ). Згідно з планом лісонасаджень Ямнянське ПНДВ поділено на квартали та виділи. Згідно з таксаційним описом, поквартальними сумами площ та загальних запасів насадження Ямнянского ПНДВ від 2003 року в Ямнянскому ПНДВ виділено квартал 12 виділ 7 площею 4, 0 га, який належить до зони регульованої рекреації, в якому визначено такий склад насадженнь: 10ЯЛЕ+БКЛ+ЯВ, де ЯЛЕ - порода ялина європейська (смерека), БКЛ - (бук європейський ), ЯВ - клен (явір).

4.3. Під час розслідування кримінального провадження № 62023140150000034 (яке згідно з постановою Івано-Франківської обалсної прокуратури від 08.09.2023 було об`єднане в одне провадження з присвоєнням №12022091110000139) слідчий П`ятого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові О.Слобода 12.04.2023 провів огляд лісових насаджень Ямнянского ПНДВ, а саме квартал 12 виділ 7, у присутності начальника Ямнянського ПНДВ Поповича П.В. , інспектора з охорони природи Ямнянського ПНДВ Куртяка В.С. , провідного інспектора - інженера відділу охорони природно-заповідного фонду Карпатського НПП ОСОБА_5 , яким відповідно до ст. 11,13, 15, 223, 237 КПК України роз`яснені їх права та обов`язки. Зокрема, перед початком огляду вказаним особам роз`яснено їх право бути присутнім при всіх діях, які проводяться в процесі огляду, робити зауваження, що підлягають занесенню до протоколу. Огляд проводився за участю спеціаліста - державного інспектора Державної екологічної інспекції Карпатського округу Перебойчука В.С., якому роз`яснені права та обов`язки відповідно до ч. 4, 5 ст. 71 КПК України.

В результаті огляду виявлено пні таких дерев: 3 пні сироростучого дерева породи бук діаметром 57 см, 17см , 41 см; на пні діаметром 41 см виявлено тавро із позначкою "К"; 1 пень сироростучого дерева породи явір діаметром 55 см; 21 пень сухостійного дерева породи смерека діаметром 53 см , 60 см , 73 см, 60 см, 42 см, 56 см, 50 см, 52 см, 38 см, 24 см, 64 см, 60 см, 60 см, 62 см, 85 см, 56 см, 59 см, 65 см, 50 см, 73 см, 73 см, 4 пні сироростучого дерева породи смерека діаметром 87 см, 84 см, 74 см, 65 см, 28 см, 1 пень сироростучого дерева породи ялиця діаметром 28 см.

Під час огляду застосована мірна стрічка довжиною 5 м.

Огляд проводився в похмуру погоду, з опадами, температура +3оС. В лісовому масиві наявний сніговий покрив, в деяких місцях він сягав 10 -15 см.

Наведені обставини відображені в протоколі огляду від 12.04.2023, який підписаний усіма вказаними учасниками огляду без зауважень.

В протоколі зазначено, що огляд фіксується за допомогою камери марки "Canon Legria HRF806" на цифровий носій 32Eb.

За допомогою камери зафіксовано не весь огляд, а тільки його частину. Дослідженням вказаного відеозапису підтверджено ряд наведених в протоколі обставин, зокрема склад учасників огляду, роз`яснення їм прав, повідомлення про використання мірної стрічки, погодні умови, виявлення пнів, зокрема одного пня із тавром "К", здійснення замірів. Діаметр пня дерева у корі визначався як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра, що відповідає п. 3 примітки до додатку № 1 постанови КМУ №575 від 10.05.2022 .

Варто відмітити, що відеозапис пітвердив те, що огляд здійснювався в складних погодніх умовах. Учасники огляду пересувались у гірській місцевості, місця огляду були важкодоступні (дощ, сніг, багнюка, слизько). Сніговий покрив не дозволяв дослідити основу пнів і встановити наявність тавр. Сніговий покрив біля пнів не розчищався і наявність чи відстуність клейм біля шийки кореня не встановлювались. Це підтверджуєжться як відеозаписом, такі і вказаним протоколом огляду, в якому не вказано, що на всіх пнях були відсутні клейма біля шийки кореня. Відсутність в протколі огляду вказівки про дослідження та встановлення вказаних обставин свідчить про те, що такі дії не вчинялись, а не про відсутність вказаних клейм.

Під час проведення огляду та після нього не з`ясовувались обставини про наявність у відповідача дозвільної документації на рубку дерев і не виявлялись дерева, які були зрубані в установленому порядку. Доказів вчинення таких дій не подано. Розмови учасників огляду, зафіксовані на відеозаписі, свідчили про те, що виявлялись всі пні дерев і фіксувались їх характеристики.

Суд вважає, що вказані докази, а саме протокол огляду від 12.04.2023 та відеозапис, відповідно до ст. 76 ГПК України є належними доказами, оскільки дозволяють встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд враховує доводи відповідача про те, що ці докази підтверджують певні обставини, і самі по собі не свідчить, що всі дерева зрубані незаконно.

Вказані докази відповідно до приписів ст. 77 ГПК України є допустими, оскільки законом не передбачено, що виявлення зрубаних дерев може підтверджуватись тільки певними засобами доказування. Здійснення заходів державного нагляду (контролю) органами Державної екологічної інспекції України не виключають можливості виявляти та фіксувати вказані обставини в ході розслідування кримінальних справ відповідно до приписів КПК України. Тим більше, що відповідно до постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що деякі помилки, зокрема щодо прізвища слідчого в протоколі огляду чи відсутність повного відеозапису огляду, дають підстави для визнання вказаних доказів недопустими. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ГПК України судом не приймаються докази, одержані з порушенням закону. Таких порушень не виявлено.

Суд відхиляє доводи відповідача про недостовірність замірів пнів з огляду на відсутність сертифікації мірної стрічки, проведення замірів не тими особами, відсутність дерев породи ялиця на вказаній території. Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Під час проведення огляду були присутні представники відповідача, які мали можливість висловлювати свої зауваження щодо проведених дій. Зокрема, в заяві свідка ОСОБА_5 від 15.03.2024 зазначено, що начальник Ямнянського ПНДВ Повович П.В. спостерігав за обмірами пнів. Проте протокол огляду був підписаний без будь-яких зауважень. А тому вказані докази є достовірними.

4.4. В ході зазначеного досудового розслідування згідно з постановою слідчого від 10.04.2023 було залучено працівника Державної екологічної інспекції Карпатського округу для проведення огляду місця події та здійснення розрахунку шкоди завданої навколишньому природному середовищу. Залученний в якості спеціаліста державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Карпатського округу Перебойчук В.С. відповідно до протоколу огляду від 12.04.2023 здійснив розрахунок шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, і визначив її розмір в сумі 5 112 835, 95 грн, а саме за 3 пні сироростучого дерева породи бук діаметром 57 см, 17см, 41 см - 426 730, 62 грн, за 1 пень сироростучого дерева породи явір діаметром 55 см - 245 629, 32 грн, за 21 пень сухостійного дерева породи ялина діаметром 53 см, 60 см, 73 см, 60 см, 42 см, 56 см, 50 см, 52 см, 38 см, 24 см, 64 см, 60 см, 60 см, 62 см, 85 см, 56 см, 59 см, 65 см, 50 см, 73 см, 73 см - 2 780 230, 95 грн, за 5 пнів сироростучого дерева породи ялиця діаметром 87 см, 84 см, 74 см, 65 см, 28 см, 28 см - 1 660 254, 06 грн.

Участь у кримінальному провадженні спеціаліста відповідачає приписам ст. 71 КПК України, а згідно з пп. 17 п. 2 розділу III Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу від 20.02.2023 №38 Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати розрахунок розміру шкоди, збитків і втрат, завданих навколишньому природному середовищу та природним ресурсам держави з питань, що належать до її компетенції, внаслідок виникнення аварій, надзвичайних ситуацій, військової агресії, військових, терористичних або інших злочинних дій, у тому числі з початку дії правового режиму воєнного стану.

Окрім того, такий же розрахунок наведено у висновку експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 1523/23-28 від 26.09.2023, складеного за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи в межах зазначеного досудового розслідування. У цьому висновку також визначено розмір шкоди - 5 112 835, 95 грн.

Суд вважає, що відповідно до ст. 77 ГПК України відсутні підставі для визнання вказаних доказів недопустими з огляду, зокрема, на помилки щодо номеру території та номеру виділу, назви Ямнянського ПНДВ, оскільки докази узгоджуються між собою і зміст документів дозволяє достовірно встановити, яких саме обставин стосується розрахунок. Щодо невідповідності в розрахунках деяких пород дерев тим, які вказані в протоколі огляду (5 сироростучих дерев породи ялиця замість 4 пня смереки сироростучої та 1 пень ялиці сироростучої) не спростовує правильність самих розрахунків. Розрахунок проведений відповідно до постанови КМУ від 10.05.2022 № 575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", і в розрахунку використовується діаметр дерева. Порода дерев для здійснення розрахунку значення не має.

Як наслідок, відсутні підстави для дослідження та оцінки доказів щодо відсутності в складі насаджень такої породи дерева як ялиця.

4.5. Суд також встановив, що у кварталі 12 виділ 7 площею 4, 0 га Ямнянського ПНДВ в грудні 2022 року Парк проводив вибіркову санітарну рубку.

Згідно з повідомленням про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень від 28.05.2022 у кварталі 12 виділ 7 площею 4.0 га Ямнянського ПНДВ за результатами лісопатологічного обстеження виявлено відмирання та всихання дерев, опадання хвої, відсутність кори на стовбурі та інші ознаки, не характерні для нормального стану дерев. Також зроблено висновок, що на зазначеній ділянці необхідно провести заходи з поліпшення санітарного стану лісів.

Ямнянське ПНДВ Парку 31.05.2022 склало нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки, в якій пронумеровано 14 дерев породи смерека сухостійної з товщиною стовбурів 72 см, 76 см, 28 см, 72 см, 48 см, 52 см, 52 см, 52 см, 60 см, 48 см, 52 см, 64 см, 52 см, 36 см. Вказана кількість дерев написана прописом. А тому твердження відповідача про те, що в санітарну рубку було виділено 19 дерев суперечить наведеним даним. У вказаній відомості містяться додаткові відмітки щодо 19 дерев, проте не вказана ступінь товщини стовбура, напис в дужках "19 дерев разом" не відповідає іншій інформації про нумерацію саме 14 дерев.

В п. 26 Санітарних правил в лісах України визначено, що під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

15.06.2022 лісничий Ямнянського лісництва Попович П.В. провів матеріально-грошову оцінкою № 105У лісосіки на території кварталу 12 виділу 7 площею 4.0 га і визначив систему рубок - рубку формування і оздоровлення лісів, вид рубки - вибіркова санітарна, об`єм дровяної деревини - 49 м3 .

27.06.2022 згідно з актом рекогносцирувального лісопатологічного обстеження насаджень на предмет доцільності призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2022 рік по Парку проведено вказане обстеження і встановлено необхідність проведення вибіркових санітарних рубок у кварталі 12 виділ 7 площею 4.0 га Ямнянського ПНДВ Карпатського НПП, склад пошкоджених насаджень (сухостій, короїд). Обстеження проведено за участі начальника управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА - Пліхтяка А.Д., заступника начальника управління - начальника відділу дозвільної діяльності управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА - Гуменюка О.М., начальника відділу охорони і захисту лісу Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства - Поціховича Р.І., провідного інженера-лісопатолога ДСЛП "Івано-Франківськлісозахист" - Гладиша С.М., представників Карпатського НПП та інших осіб. Аналогічні дані зазначені в переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів Карпатського НПП на 2022 рік, який погоджено директором державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Івано-Франківськлісозахист", начальником управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА та начальником Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Надалі на засіданні науково-технічної ради Карпатського НПП від 30.06.2022 погоджено проведення рубок формування та оздоровлення лісів, інших рубок у 2022 році, зокрема у кварталі 12 виділ 7 площею 4.0 га Ямнянського ПНДВ, ліміт використання деревини - 49 м3 .

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило ліміт №339/2022 від 24.10.2022 на використання природних ресурсів у межах Карпатського НПП на 2022 рік, яким встановило ліміт на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів/вибіркова санітарна рубка у кварталі 12 виділ 7 площею 4.0 га Ямнянського ПНДВ обсягом використання 49 м3 .

Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА видало Карпатському НПП дозвіл №12 від 23.11.2022 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, зокрема на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів/вибіркова санітарна рубка у кварталі 12 виділ 7 площею 4.0 га Ямнянського ПНДВ обсягом використання 49 м3, строк використання - до 31.12.2022.

Для проведення вказаної рубки Парк виписав лісорубний квиток №21 від 01.12.2022 (серія 02 ЛКБ № 319676) із зазначенням об`єму деревини 49 м3.

Відповідно до акту огляду заготовленої деревини від 30.01.2023 згідно з вказаним лісорубним квитком фактично заготовлено 49 м3 дровяної деревини, рубка розпочата 06.12.2022, завершена 13.12.2022.

Також складено звіт про використання ліспродукції по Ямнянському ПНДВ за грудень 2022 року, в якому також відображено заготовлю 49 м3 дровяної деревини у кварталі 12 виділ 7 Ямнянського ПНДВ.

Згідно з актом огляду місць рубки Ямнянського ПНДВ, складеним за участю начальника Ямнянського ПНДВ Поповича П.В. , порушення "Санітарних правил в лісах України" не виявлено.

Вказані документи в сукупності свідчать про те, що в кварталі 12 виділ 7 Ямнянського ПНДВ було передбачено та здійснено вибіркову санітарну рубку 14-ти сухостійних дерев із заготовлею 49 м3 дровяної деревини.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено ст. 1166 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах КГС від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19, від 26.05.2022 у справі №922/2317/21.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

5.2. В ч. 1 ст. 16 Лісового кодексу України (ЛК України) передбачено, що право користування лісами здійснюється, зокрема, в порядку постійного користування лісами. Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов`язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до цього Кодексу та інших законів (ч. 4 ст. 17 ЛК України).

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 та ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб; забезпечення охорони і захисту лісів покладається на постійних лісокористувачів; основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідач є постійним лісокористувачем, на якого відповідно до вказаних норм покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій йому території.

5.3. Відповідно до с. 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

В п. 1, 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України визначено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

В ст. 107 ЛК України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладається на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Практика ВС з цього приводу є сталою, і наведені висновки викладені, зокрема, у постанові ОП КГС ВС від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.

5.4. Водночас, належить врахувати, що відповідно до ч. 1 ст. 84 ЛК України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи, зокрема санітарні рубки.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів (ч. 15 ст. 91 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України").

За приписами п. 4 Санітарних правил в лісах України для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи як вибіркові санітарні рубки. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу. Складений постійним лісокористувачем перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів погоджується відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - погоджується також обласною держадміністрацією).

Згідно з ч. 1 ст. 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно. Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів").

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідач на підставі передбаченої законодавством дозвільної документації в грудні 2022 року здійснив вибіркову санітарну рубку в кварталі 12 виділ 7 Ямнянського ПНДВ 14-ти сухостійних дерев породи смерека з товщиною стовбурів 72 см, 76 см, 28 см, 72 см, 48 см, 52 см, 52 см, 52 см, 60 см, 48 см, 52 см, 64 см, 52 см, 36 см із заготовлею 49 м3 дровяної деревини.

5.5. Щодо ідентифікації вказаних дерев належить врахувати, що в п. 4.2. Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України 21.01.2013 № 9, передбачено, що одночасно з відбором дерев у рубку проводиться клеймування цих дерев біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1, 3 м. Тобто нанесення клейма біля шийки кореня дерева здійснюється до початку фактичного проведення рубки і передує фактичному проведенню рубки раніше обстежених дерев. Відповідно, це клеймо має залишатися і після проведення вибіркової санітарної рубки дерев. Ураховуючи наведене дерева, які підлягають вибірковій санітарній рубці за своїми ознаками мають зовнішні відмінні характеристики, які вирізняють їх серед усього лісового масиву та є ідентифікатором належної рубки. Відсутність клеймування дерев біля шийки кореня навіть за наявності лісорубного квитка на проведення вибіркової санітарної рубки лісу свідчить про порушення нормативно закріплених вимог для такої рубки та вирубку не відведених у рубку дерев.

Наведений правовий висновок викладений в постанові КГС ВС від 26.05.2022 у справі №922/2317/21, який суд враховує відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України. Належить відмітити, що наказ Державного агентства лісових ресурсів України 21.01.2013 № 9 втратив чинність на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів № 272 від 25.09.2013. Проте, за відсутності іншого нормативного регулювання вказана Методика застосовується, про що свідчить наведений правовий висновок та пояснення учасників справи.

Суд встановив, що під час проведення огляду наявність клеймування дерев біля шийки кореня не встановлювалась внаслідок наявності снігового покриву, тобто не було ідентифіковано відведених для вказаної санітарної рубки дерев. З огляду на викладене, прокурор не довів, що всі вказані в протоколі огляду дерева вирубані незаконно. Тому з наведеного переліку зрубаних дерев належить виключити 14-ть сухостійних дерева породи смерека, які були зрубані під час вибіркової санітарної рубки.

Припускаючи можливі розбіжності у визначенні діаметру пнів і дерев, призначених в рубку, суд вважає за можливе на підставі даних нумераційної відомості дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки, від 31.05.2022 виключити з переліку виявлених пнів сухостійні смереки в кількості 14 шт. За найбільшим співпадінням даних нумераційної відомості з вказаних в розрахунку шкоди дерев породи ялина (сухостійна), здійсненому державним інспектором з ОНПС Карпатського округу, належить виключити: 1 дерево діаметром 28 см (п. 10), 1 дерево діаметром 36 см (п. 9), 2 дерева діаметром 48 см (п. 7, 19), 5 дерев діаметром 52 см (п. 1, 6, 8, 16, 17), 1 дерево діаметром 60 см (п. 2), 1 дерево діаметром 64 см (п. 18), 2 дерева діаметром 72 см (п. 3, 20), 1 дерево діаметром 76 см (п. 21). Це відповідає нарахуванням у п. 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 16, 17, 18, 19, 20, 21 вказаного розрахунку шкоди на загальну суму 1 452 924, 90 грн (116 104, 86 грн + 139 589, 16 грн + 183 202, 86 грн +126 169, 56 грн + 106 040, 16 грн + 112 749, 96 грн + 62 964, 51 грн + 23 357, 70 грн + 126 169, 56 грн + 136 234, 26 грн +156 363, 66 грн + 106 040, 16 грн + 183 202, 86 грн + 183 202, 86 грн).

5.6. Всі інші дерева не були призначені у рубку, а тому зрубані незаконно. Це 3 пні сироростучого дерева породи бук діаметром 57 см, 17см , 41 см, 1 пень сироростучого дерева породи явір діаметром 55 см, 7 пнів сухостійного дерева породи смерека діаметром 60 см, 42 см, 64 см, 60 см, 60 см, 62 см, 85 см, 4 пні сироростучого дерева породи смерека діаметром 87 см, 84 см, 74 см, 65 см, 28 см, 1 пень сироростучого дерева породи ялиця діаметром 28 см, загальний розмір шкоди 3 659 911, 05 грн.

Розмір заподіяної шкоди розраховано позивачем з урахуванням діаметру пнів відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, які затверджені згідно згідно з постановою КМУ №575 від 10.05.2022 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".

Така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

5.7. Вина відповідача у здійсненні незаконної рубки дерев презюмується та ним не спростована. Твердження відповідача про те, що на одному пні сироростучого дерева породи бук діаметром 41 см було проставлено клеймо "К", що свідчить про виявлення цього незаконно зрубаного дерева відповідачем, не спростовує факт його вини, оскільки не доведено, коли це древо було виявлене і які заходи вживались відповідачем.

5.8. Відповідно до ст. 47 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди, а відтак - до фондів органів місцевого самоврядування, в адміністративних межах яких розташовані земельні ділянки, де здійснювались незаконні поруби лісових ресурсів.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №43 від 29.01.2013, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок на тій адміністративній території, на якій скоєно правопорушення (для подальшого розподілу коштів між державним, обласним та місцевим бюджетами).

Оскільки факти незаконної порубки деревини виявлені на території кварталу 12 виділ 7 Ямнянського ПНДВ на території с. Микуличин, яке входить в Яремчанську територіальну громаду, то заподіяна шкода підлягає стягненню на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Яремчанської міської територіальної громади.

6. Висновки суду.

6.1. Враховуючи викладене, суд висновує про часткове задоволення позову.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом прокурор сплатив судовий збір у розмірі 76 692, 54 грн (платіжна інструкція від 02.02.2024 № 151). Інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторони не заявили.

7.2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 54 898, 67 грн.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Карпатського національного природного парку (вул. Василя Стуса, буд. 6, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500, ідентифікаційний код 05509323) на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Яремчанської міської ТГ (р/р UA 038999980333169331000009674, отримувач: ГУК в Ів.-Фр. об./ТГ Яремче/24062100, код ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)) 3 659 911, 05 грн (три мільйони шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот одинадцять гривень п`ять копійок) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Відмовити в позові в частині стягнення 1 452 924, 90 грн.

Стягнути з Карпатського національного природного парку (вул. Василя Стуса, буд. 6, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500, ідентифікаційний код 05509323) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 03530483) 54 898, 67 грн (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот дев`яносто вісім гривень шістдесят сім копійок) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.09.2024.

Суддя О. В. Малєєва