Ухвала

від 09.09.2024 по справі 910/2081/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.09.2024Справа № 910/2081/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Левада Карго»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 128520,00 грн

Суддя Васильченко Т.В.

Без повідомлення виклику (представників) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Левада Карго» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 128520,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020, без належних на те правових підстав здійснив донарахування та списання плати з позивача за використання вагонів АТ «Укрзалізниці» за межами України по коду 176/6 у загальному розмірі 128520,00 грн, а тому позивач просить повернути безпідставно списані кошти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/2081/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі.

У судовому засіданні 23.07.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи на 20.08.2024 року.

Втім, судове засідання, призначене на 20.08.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 року призначено судове засідання у справі на 08.10.2024 року.

Водночас, судом встановлено, що під час оформлення ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 року було допущено описку, а саме у пункті 1 резолютивної частини ухвали зазначено «Призначити підготовче засідання» замість "Судове засідання призначити".

Частинами 1 та 2 статті 243 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду. В даному випадку, суд вважає можливим вирішити питання про виправлення описки поза межами судового засідання та без повідомлення учасників справи, оскільки допущена описка не впливає на суть ухваленого судового рішення та для її виправлення не встановлено необхідності заслуховування доводів учасників справи.

Вирішуючи питання про виправлення описки, допущеної під час оформлення ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2024, суд зазначає наступне.

Зі змісту статті 243 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки.

Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Як на тому наголосив Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі №925/1076/16, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).

В даному випадку, виправлення описки не зачіпає суті ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 року у справі №910/2081/24, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне її виправити.

Керуючись статтями 234, 243 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Виправити описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/2081/24.

2. У пункті 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/2081/24 слова «Призначити підготовче засідання» замінити "Судове засідання призначити".

3. Дана ухвала є невід`ємними частиною ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/2081/24.

4. Ухвала набирає законної сили 09.09.2024 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Т.В. Васильченко