Ухвала

від 09.09.2024 по справі 910/10852/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09.09.2024Справа № 910/10852/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали

позову Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-Транс Оператор" (м. Київ)

про стягнення 207 737,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-Транс Оператор" (далі - ТОВ "МГ-Транс Оператор", відповідач) про стягнення заборгованості за договором на зайняття залізничних під`їзних колій (відстій вагонів) та надання супутніх послуг № 01/23 від 15.03.2023.

Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та яким внесено зміни до ряду статтей ГПК України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України (в новій редакції) позовна заява повинна містити, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Водночас за приписами ч. 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З огляду на викладене позивач мав у поданому позові зазначити інформацію щодо наявності у нього та у відповідача, зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").

Однак при дослідженні судом позовної заяви встановлено, що позивач не надав відомостей щодо наявності електронного кабінету у нього та відповідача, що суперечить вимогам статті 162 ГПК України та є підставою для залишення позову без руху.

Також пунктом 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Особа, яка звертається з позовом до суду, зобов`язана до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч. 1 ст. 172 ГПК України).

Разом з тим судом встановлено, що позивач не надав до позовної заяви доказів направлення позову відповідачу в електронній формі та не долучив доказів направлення йому копії позовної заяви з додатками в паперовій формі з описом вкладення.

Одночасно суд звертає увагу позивача, що копія позовної заяви з додатками направляється відповідачу в паперовій формі з описом вкладення поштовим відправленням лише у разі відсутності обов`язку у відповідача зареєстувати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), відповідно до ч. 6 статті 6 ГПК України.

За таких обставин позивач не виконав наведених вимог закону, оскільки не надав суду доказів відправки відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Крім того відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Разом з тим із позову вбачається, що його ціну заявник визначив неправильно (на суму 207737,61 грн), оскільки вказана сума не відповідає сумі коштів, які він просить стягнути з відповідача (з урахуванням основного боргу в сумі 168 891,90 грн., пені в сумі 25 362,65 грн, 3% річних у сумі 3 809,30 грн. та інфляційних втрат у сумі 5 477,70 грн).

Зважаючи на наведене, у порушення вимог п. 3 ч. 3 статті 162 ГПК України, позивачем неправильно визначено ціну позову.

Далі, згідно з ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити спосіб захисту, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Проте, заявляючи вимогу про стягнення пені, позивач не надав належного правового обгрунтування такої вимоги, не зазначив правових підстав (норм закону), за якими у позивача виникло право на стягнення пені та які суд повинен застосувати у спірних відносинах.

Також відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом із позовом заявник подав до суду докази, які складені російською мовою, а саме: копію довіреності № 01-/880 від 14.07.2022.

Проте згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Частиною 1 ст. 10 ГПК України встановлено, що господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Державною мовою в Україні є українська мова (ч. 1 статті 10 Конституції України). Господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Згідно з ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Частиною 8 ст. 91 ГПК України до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".

Пунктом 2.1. глави 8 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Суд відзначає, що відповідно до ч. 4 ст. 10 ГПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Водночас письмові процесуальні документи (заяви, клопотання тощо) та докази повинні бути складені державною (українською) мовою або перекладені на українську мову.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-Транс Оператор" про стягнення 207 737,61 грн. залишити без руху.

Надати Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України у них існує обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) та можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Головіна К. І.