Ухвала

від 05.09.2024 по справі 910/13557/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.09.2024Справа № 910/13557/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про розподіл судових витрат за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у справі №910/13557/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родень-М» (вул. Благовісна, буд. 299, кв. 132, м. Черкаси, 18002) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМРЕАКТИВ СТАНДАРТ» (просп. Маяковського, буд. 68, оф. 233, м. Київ, 02232) про стягнення заборгованості у розмірі 22756,10 грн.,

Представники учасників справи в судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/13557/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родень-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМРЕАКТИВ СТАНДАРТ» про стягнення заборгованості у розмірі 22756,10 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 вказаний позов задоволено повністю.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 року (повний текст рішення складено 03.12.2019 року), яке набрало законної сили 24.12.2019 року, видано наказ - 02.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником у господарській справі №910/13557/19 задоволено у повному обсязі та замінено сторону (стягувача) у справі №910/13557/19 під час примусового виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 03 грудня 2019 року по справі №910/13557/19, яке набрало законної сили, та наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19, виданого на примусове виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 03 грудня 2019 року по справі №910/13557/19 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Родень-М" (18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 299, кв. 132, код ЄДРПОУ 14196320) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40. оф. 315: код ЄДРПОУ 38039872).

06.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" на дії державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" на дії державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) до розгляду та призначено розгляд скарги на 21.11.23 о 10:45 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у справі № 910/13557/19 - задоволено повністю.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), а саме порушення умов та порядку вчинення виконавчих дій під час відкриття виконавчого провадження примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19 та зобов`язано державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» Постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО - ТАЙС" про розподіл судових витрат у справі № 910/13557/19 задоволено частково та стягнуто з Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) (02232, місто Київ, вулиця Оноре де Бальзака, будинок 64; код ЄДРПОУ 34972294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, код ЄДРПОУ 38039872) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. У задоволенні іншої частини відмовлено.

05.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), в якій скаржник просить:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження";

- Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 09.07.2024 прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) до розгляду та призначено розгляд скарги 18.07.24 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 12.07.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) - задоволено.

Ухвалою суду від 18.07.2024 відкладено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) на 01.08.24 о 12:00 год.; повторно витребувано у Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №73146331; встановлено строк для подання витребуваних судом доказів - до 30.07.2024; попереджено Деснянський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), що у разі ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені пунктом 4 частини 1 статті 132 Господарського процесуального Кодексу України, а саме штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 135 ГПК України).

Ухвалою суду від 01.08.2024 застосовано до Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) захід процесуального примусу у вигляді штрафу та відкладено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у справі №910/13557/19 на 20.08.24 о 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2023 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у справі №910/13557/19 задоволено повністю. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження" та зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

23.08.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про покладення на Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 05.09.24 о 11:00 год. Явку представників учасників судового процесу у судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Представники стягувача (заявника), боржника та державного виконавця у судове засідання 05.09.2024 року не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

У заяві про покладення на Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу представник просив здійснювати розгляд заяви за відсутності останнього.

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст.244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

В судовому засіданні 05.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду.

Дослідивши заяву стягувача (заявника) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного обгрунтованого висновку.

Розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, регулюється спеціальною нормою процесуального закону, а саме статтею 344 Господарського процесуального кодексу України.

Так, означеною нормою передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Як вбачається із матеріалів справи, у скарзі на дії державного виконавця Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" зазначило про подання доказів понесення витрат на правову допомогу в порядку та строки, передбачені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно із частиною 9 статті 240 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року в справі № 911/132/14.

При постановленні ухвали господарського суду міста Києва від 20.08.2024 року в справі № 910/13557/19 судом не було здійснено розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги, оскільки представник стягувача скористався своїм правом на подання таких доказів протягом 5 днів після постановлення ухвали у даній справі в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне постановити додаткову ухвалу.

За змістом частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

При цьому, за приписами статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Як вбачається з поданої заяви, стягувач просить покласти на Деснянський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13500,00 грн.

За приписами частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу стягувачем було надано:

- копію Договору №04-01-2021/28 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04.01.2024 (далі - Договір про надання правової допомоги), укладений між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (замовник) і адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (виконавець, адвокат).

- Акт прийому - передачі документів від 04.01.2024, згідно якого замовник передав, а виконавець прийняв документи для виконання умов Договору про надання правової допомоги;

- Акт здачі - приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.08.2024 із переліком та вартістю виконаних робіт та наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги на загальну суму 13500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Грищенко Олександр Миколайович є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №3888 від 29.10.2009.

Судом встановлено, що 04.01.2024 між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (замовник) та адвокатом Грищенком О.М. (виконавець) укладено Договір №04-01-2021/28 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником, ТОВ «ХІМРЕАКТИВ СТАНДАРТ» (ідентифікаційний код 38595302) та Деснянським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), котрі виникли у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обгрунтованого вжиття заходів Деснянським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), направлених на примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19 та стягнення із Боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19, при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Згідно з п. 3.1 Договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи з того, що вартість 1 години роботи виконавця складає 1 500,00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1 Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу адвокатських послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить:

- ознайомлення з матеріалами справи, отриманими в суді - 1500,00 грн;

- судові засідання - 2 000,00 грн за одне судове засідання (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 2 500,00 грн).

- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складення процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду, інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1 500,00 грн/година.

- витрати (квитки, добові тощо) - згідно підтверджуючих документів.

Згідно з п. 3.2 Договору замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи №910/13557/19 за скаргою Замовника на дії та\або бездіяльність державного виконавця Солом`янського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19.

Відповідно до п. 3.8 Договору сторони погодили та визначили, що розмір гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника у відповідності до пункту 1.1, 2.1 Договору) визначається на рівні до двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20.08.2024 сторонами Договору складено та підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) (далі - Акт), в якому зазначено, що відповідно до вказаного Договору виконавцем були надані замовнику наступні послуги:

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. №03-2/07 від 03 липня 2024 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19. Підготовка щодо подання до Господарського суду міста Києва скарги вих. №03-2/07 від 03 липня 2024 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19 (5 годин), із врахуванням наступного:

господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між Замовником, ТОВ «ХІМРЕАКТИВ СТАНДАРТ» (ідентифікаційний код 38595302) та Деснянським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ), котрі виникли у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19, та зумовлені здійснення відповідного оскарження бездіяльності органу ДВС у зв`язку із порушенням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.16р. за №2432/5, тощо, котрі визначають та встановлюють порядок та строки вжиття заходів примусового виконання виконавчого документу;

здійснення аналізу та дослідження матеріалів (документів), що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19, необхідності вжиття дій на виконання та дотримання приписів/положень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, їх розміщення в АСВП;

здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану Боржника, наявністю у Боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу за рахунок виявленого майна (активів, тощо), використовуючи при цьому офіційні та/або достовірні бази даних, веб-ресурси та/або Інтернет посилання, тощо;

здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19, та знайшли своє відображення у поданій ЗАМОНИКОМ відповідній скарзі вих. №03-2/07 від 03 липня 2024 року на бездіяльності державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 по справі №910/13557/19;

із врахуванням приписів та норм ГПК України зокрема, п. 2 ч. 2 ст. 170 ГПК України, проведення робіт/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі №910/13557/19 безпосередньо скарги вих. №03-2/07 від 03 липня 2024 року на бездіяльності державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 по справі №910/13557/19, та доданих до неї документів;

- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 18 липня 2024 року, у справі №910/13557/19 за скаргою вих. №03-2/07 від 03 липня 2024 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19, а також надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 2 000,00 грн.

- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 01 серпня 2024 року, у справі №910/13557/19 за скаргою вих. №03-2/07 від 03 липня 2024 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19, а також надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 2 000,00 грн.

- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 20 серпня 2024 року, у справі №910/13557/19 за скаргою вих. №03-2/07 від 03 липня 2024 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19, а також надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 2 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 Акту загальна вартість вказаних послуг склала 13 500,00 грн.

У п. 3 Акту визначено, що замовник, на підставі пункту 3.2. договору №04-01-2021/28 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04 січня 2024 року, 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт, визначених у пункті 2 відповідно до даного акту, зобов`язується сплатити протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом справи №910/13557/19 за скаргою вих. №03-2/07 від 03 липня 2024 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73146331 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02 березня 2020 року по справі №910/13557/19 - проголошення/прийняття Ухвали Господарського суду міста Києва від 20 серпня 2024 року по справі №910/13557/19 - до 19 вересня 2024 року.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, в постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стягувачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

Окрім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, практика стягнення ТОВ "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною. В переважній більшості справ, у яких ТОВ "Ніко-Тайс" зверталось до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судами постановлено ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Ніко-Тайс" у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн до 10 000,00 грн та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Ніко-Тайс" зверталось до суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про невідповідність заявлених ТОВ "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що на користь стягувача (заявника) з Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) підлягають стягненню витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 234, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО - ТАЙС" про розподіл судових витрат у справі № 910/13557/19 задовольнити частково.

2. Стягнути з Деснянського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) (02232, місто Київ, вулиця Оноре де Бальзака, будинок 64 (2 поверх); код ЄДРПОУ 34972294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, код ЄДРПОУ 38039872) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

3. У задоволенні іншої частини відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Дата складення та підписання повного тексту ухвали 09.09.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ