Рішення

від 09.09.2024 по справі 910/5820/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2024Справа № 910/5820/24Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного підприємства "Сільвер Фуд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спероні Україна"

про відшкодування витрат на усунення недоліків товару у сумі 51 878,40 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сільвер Фуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спероні Україна" про відшкодування витрат на усунення недоліків товару у сумі 51 878,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2024 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

31.05.2024 до канцелярії суду (через систему "Електронний суд") позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2024 відкрито провадження у справі №910/5820/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600270887683 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.06.2024 року, а саме: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 60.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 06.06.2024 р. повернута до суду у зв`язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову на отримання копії судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суд іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/5820/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, у січні 2024 року приватне підприємство «Сільвер Фуд» звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю «Спероні Україна» із замовленням каналізаційного насоса для промислового використання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спероні Україна» (постачальник) виставило приватному підприємству «Сільвер Фуд» (покуець) рахунок на оплату №136 від 15.01.2024р. на суму 51 878,40 грн. з ПДВ.

16.01.2024 року позивачем здійснено оплату в розмірі 51 878,40 грн. з призначенням платежу: «оплата за насос каналізаційний згідно рах. №136 від 15.01.2024р.».

29.01.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Спероні Україна» (постачальник) поставило приватному підприємству «Сільвер Фуд» товар: насос каналізаційний з нерж. Сталі EL.SPER.SAM 316-80 0,8 HP 0,60 KW230/50 у кількості 1 шт. на суму 51 878,40 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №78 від 29.01.2024р.

Вищезазначена видаткова накладна підписана позивачем та відповідачем, зауважень чи недоліків товару не зазначено, що не заперечується сторонами.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи те, що відповідач поставив позивачу товар на підставі видаткової накладної, а позивач в свою чергу отримав його, тому суд вважає, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Згідно з п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Позивачем зазначено, що при огляді насоса фахівцями ПП «Сільвер Фуд» встановлено, що він призначений для побутового використання, не є трифазним і не відповідає замовленню, не може бути використаним ПП «Сільвер Фуд» за призначенням.

31.01.2024 року ПП «Сільвер Фуд» повідомило представника ТОВ «Спероні Україна» Дихтяр Анжелу (т.050-3560941) за допомогою додатку Viber про те, що поставлений насос не відповідає замовленню, оскільки є однофазним насосом.

З цих підстав ПП «Сільвер Фуд» поставило питання про заміну насоса на трифазний. Викликало телефонограмою представника ТОВ «Спероні Україна» для приймання - передачі товару.

Спочатку переговори мали місце, потім представник ТОВ «Спероні Україна» перестав відповідати на звернення ПП «Сільвер Фуд».

05.02.2024 року ПП «Сільвер Фуд» склало акт про недоліки товару, направило ТОВ «Спероні Україна» претензійний лист, яким повідомило зазначені вище обставини та повідомило про бажання повернути суму сплачених коштів та повернути насос ТОВ «Спероні Україна».

Відповіді на претензійний лист не надійшло.

10.02.2024 ПП «Сільвер Фуд» повторно направило ТОВ «Спероні Україна» претензію, у якій заявило вимоги:

- направити до 16.02.2024 року уповноваженого представника ТОВ «Спероні Україна» до ПП «Сільвер Фуд» для огляду каналізаційного насоса з нержавіючої сталі EL.SPWEE.SAM 316-80 0,8 HP 0,60 KW 230/50 та складення акта про фактичну якість та комплектність насоса, узгодивши попередньо за вказаними телефонами або E-Mail час і місце зустрічі.

- Розглянути до 16.02.2024 року можливість заміни каналізаційного насоса з нержавіючої сталі EL.SPWEE.SAM 316-80 0,8 HP 0,60 KW 230/50 на трифазний каналізаційний насос з можливістю доплати ПП «Сільвер Фуд» вартості трифазного насоса.

- У випадку неможливості замінити каналізаційний насос з нержавіючої сталі EL.SPWEE.SAM 316-80 0,8 HP 0,60 KW 230/50 на трифазний каналізаційний насос - повернути до 16.02.2024 року сплачені ПП «Сільвер Фуд» грошові кошти у сумі 51 878,40 грн..

Повідомити до 16.02.2024 року рішення щодо цієї претензії.

При вирішенні поставленого питання просило урахувати, що насос за призначенням не використовувався, його цілісність та пакування збережені. ПП «Сільвер Фуд» готове розглянути пропозицію ТОВ «Спероні Україна» та провести заміну насоса на трифазний з можливістю доплати.

Відповідь до цього часу не надійшла.

Оскільки продавець відмовляється від заміни товару неналежної якості, то єдиним способом захисту права покупця у такому випадку (на думку позивача) є відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У зв`язку з необхідністю промислового використання у своїй підприємницькій діяльності трифазного каналізаційного насоса, неможливістю переобладнання поставленого покупцю каналізаційного насоса з нержавіючої сталі EL.SPWEE.SAM 316-80 0,8 HP 0,60 KW 230/50 у трифазний, ПП «Сільвер Фуд» вимушене придбати такий насос у іншого продавця.

Вартість придбання такого насоса складає 51 878,40 грн.

Тому, розмір відшкодування витрат на усунення недоліків товару складає вартість придбання трифазного насоса в сумі 51 878,40 грн.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на усунення недоліків товару в сумі 51 878,40 грн.

Відповідно до ч.1-4 статті 268 ГК України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Згідно з статтею 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Статтею 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно з статтею 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

В наданому позивачем акті №05-02/1 про фактичну якість і комплектність одержаної продукції від 05.02.2024 зазначено, що оглядом пакування та позначення на ньому встановлено, що насос не є трьохфазний для промислового виробництва, не відповідає умовам замовлення. Даний насос неможливо підключити до автоматичної системи управління очисними спорудами підприємства.

Судом встановлено, що відповідно до рахунку на оплату №136 від 15.01.2024 року та видаткової накладної №78 від 29.01.2024 позивачем було сплачено кошти в розмірі 51 878,40 грн. за насос каналізаційний з нерж. Сталі EL.SPER.SAM 316-80 0,8 HP 0,60 KW230/50 у кількості 1 шт.

З наданого позначення на пакуванні вбачається, що поставлено наступний товар: «SPERONI SAM 316-80/S 230V 50 Hz».

Тобто, позначення на пакуванні поставленого товару відповідає товару зазначеному у видатковій накладній №78 від 29.01.2024 (та відповідно рахунку на оплату №136 від 15.01.2024 року).

З наявної в матеріалах справи переписки в додатку Viber, вбачається, що позивачем надіслано відповідачу візуалізацію замовлення, тобто фото товару. Проте, в зазначеній переписці відсутнє будь-яке посилання щодо замовлення саме трьохфазного насосу.

В той же час, з технічних характеристик насосів зазначених на сайті Speroni (https://www.speroni.com.ua/sam-316.html) - Насоси для агрегатних рідин Speroni SAM 316, вбачається що модель SAM 316-80 0,8 HP 0,6 kW є з двигуном: однофазним 230В-50 Гц та трьохфазним: 230/400В- 50 Гц.

Крім того, суд зазначає, що з виду зазначені насоси є однакові.

Отже, будь-яких документів в яких зазначалось про замовлення позивачем трьохфазного насосу матеріали справи не містять, а у видатковій накладній №78 від 29.01.2024 в графі товар зазначено саме однофазний насос: насос каналізаційний з нерж. Сталі EL.SPER.SAM 316-80 0,8 HP 0,60 KW 230/50.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази поставки товару неналежної якості чи комплектності.

У зв`язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відшкодування витрат на усунення недоліків товару в розмірі 51 878,40 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 74, 76, 77, 129, ч.9 ст. 165, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий