Рішення

від 30.04.2024 по справі 911/2905/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Справа № 911/2905/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Гранха"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

про стягнення 163 611,17 гривень

за участю представників

позивача: Шонія Мака Вячеславівна (довіреність б\н від 31.12.2022)

відповідача: Бохан С. О. (довіреність б/н від 31.12.2022)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фермерського господарства «Гранха» (далі - ФГ «Гранха»/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (далі - ТОВ «Спектр-Агро»/відповідач) про стягнення 163 611,17 гривень, з яких: 129 302,64 грн основної заборгованості, 5 388,21 грн 3% річних та 28 920,32 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2023 у справі №911/2905/23 залишено позовну заяву ФГ «Гранха» без руху, постановлено виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

16.10.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ФГ «Гранха» надійшли пояснення та позовна заява з метою усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2023 у справі №911/2905/23 постановлено, зокрема:

- прийняти позовну заяву ФГ «Гранха» до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання;

- протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач вправі надати суду у письмовій формі відзив на позов та додаткові докази по справі (за наявності) разом з доказами направлення копій відзиву і вказаних доказів іншій стороні.

13.11.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ «Спектр-Агро» надійшло клопотання, згідно якого відповідач зауважив про наявність у нього підозри щодо співпраці позивача з терористичною організацією «ЛНР», що стало підставою для звернення відповідача до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідні доводи про наявність підозр ТОВ «Спектр-Агро» мотивувало тим, що отримало від ФГ «Гранха» вимогу про повернення попередньої оплати, оформлену листом №6 від 08.09.2022, підпис директора на якому скріплено печаткою за написом «ЕНРЮЛ:60300814, Луганская народная республика».

Вказане, за доводами відповідача, стало підставою для того, щоб не перераховувати за таким листом кошти, що потенційно можуть бути спрямовані на фінансування терористичної організації, відтак подальше звернення ФГ «Гранха» з листом від 28.04.2023 та пропозицією повернути суму передплати, а не узгодити нові умови поставки, викликало у відповідача підозри про те, що сплачені позивачу кошти можуть бути спрямовані на фінансування тероризму.

З огляду на вказане відповідач просив відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України зупинити провадження у справі №911/2905/23 до набрання законної сили рішення уповноваженого органу, в провадженні якого буде розглядатись заява ТОВ «Спектр-Агро» щодо вчинення від імені ФГ «Гранха» її уповноваженою особою Шевченко Олександром Івановичем кримінального правопорушення.

До вказаного клопотання додано копії: заяви ТОВ «Спектр-Агро» про вчинення кримінального правопорушення №343 від 26.09.2023; витягу з ЄДР; пропозиції ФГ «Гранха» від 28.04.2023; листа ФГ «Гранха» №6 від 08.09.2022 та листа Служби безпеки України №59/14-9079нт від 05.10.2023.

Враховуючи викладені відповідачем у вказаному вище клопотанні доводи, з метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин цієї справи, Господарський суд Київської області ухвалою від 16.11.2023 призначив розгляд справи №911/2905/23 в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 04.12.2023.

20.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Спектр-Агро» надійшло клопотання, згідно якого відповідач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Бохана С.О. у судовому засіданні 04.12.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Господарський суд Київської області ухвалою від 22.11.2023 у цій справі задовольнив клопотання ТОВ «Спектр-Агро» про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції та постановив судове засідання, призначене у справі №911/2905/23 на 04.12.2023 о 12:15, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

У судовому засіданні 04.12.2023 за результатами розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі судом відмовлено у його задоволенні з огляду на таке.

Згідно п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З аналізу вказаної норми процесуального права слідує, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з`ясувати, як пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Однак відповідачем не обґрунтовано та не доведено наявності передбачених процесуальними нормами, у тому числі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у цій справі, зокрема позивачем не доведено наявності на розгляді у суді іншої справи, у тому числі і щодо вчинення кримінального правопорушення фізичною особою - керівником ФГ «Гранха», а також об`єктивної неможливості розгляду цієї справи про стягнення з відповідача сум попередньої оплати до відповідно порушеної іншим судом справи в порядку кримінального судочинства.

Самі ж лише посилання відповідача на те, що він звернувся до правоохоронних органів зі заявою про вчинення кримінального правопорушення не є тим належним мотивуванням наявності передбачених статтею 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у цій справі.

Оскільки зупинення провадження у справі можливе лише за наявності процесуально передбачених виключних підстав, наявності яких відповідачем не доведено, у засіданні 04.12.2023 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання ТОВ «Спектр-Агро».

Стосовно ж доданих до вказаного клопотання документів суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частинами 2, 3, 8 статті 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як слідує з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №0600054625607 ухвалу про відкриття провадження у цій справі відповідачу вручено 25.10.2023, а тому встановлений вказаною ухвалою 15-дений строк для подання відзиву на позов та, власне, і доказів, сплив 09.11.2023.

Однак, подаючи 13.11.2023 через підсистему «Електронний суд» разом з клопотанням про зупинення провадження у справі копії: заяви ТОВ «Спектр-Агро» про вчинення кримінального правопорушення №343 від 26.09.2023; витягу з ЄДР; пропозиції ФГ «Гранха» від 28.04.2023; листа ФГ «Гранха» №6 від 08.09.2022 та листа Служби безпеки України №59/14-9079нт від 05.10.2023, ТОВ «Спектр-Агро» не навело жодних об`єктивно незалежних від відповідача причин, що перешкодили йому подати такі документи у встановлений процесуальним законом строк - до 09.11.2023.

З огляду наведеного суд дійшов висновку про залишення без розгляду поданих відповідачем 13.11.2023 документів.

Господарський суд Київської області ухвалою від 04.12.2023 у справі №911/2905/23 призначив судове засідання на 25.12.2023.

18.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Спектр-Агро» надійшла заява, згідно якої відповідач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Бохана С.О. у судовому засіданні 25.12.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.12.2023 у цій справі задовольнив заяву ТОВ «Спектр-Агро» про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції та постановив судове засідання, призначене у справі №911/2905/23 на 25.12.2023, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

19.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від ФГ «Гранха» надійшла заява, згідно якої позивач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Шонія М.В. у судовому засіданні 25.12.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.12.2023 у цій справі задовольнив заяву ФГ «Гранха» про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції та постановив судове засідання, призначене у справі №911/2905/23 на 25.12.2023, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

25.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Спектр-Агро» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив поновити строк на подання цього відзиву до 25.12.2023.

Водночас 25.12.2023 з 10:31 до 12:36 у місті Києві оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу міста, а тому Господарський суд Київської області ухвалою від 25.12.2023 у справі №911/2905/23 призначив судове засідання на 23.01.2024.

27.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Спектр-Агро» надійшла заява, згідно якої відповідач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Бохана С.О. у судовому засіданні 23.01.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Господарський суд Київської області ухвалою від 28.12.2023 у цій справі задовольнив заяву ТОВ «Спектр-Агро» про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції та постановив судове засідання, призначене у справі №911/2905/23 на 23.01.2024 о 16:45, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

15.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від ФГ «Гранха» надійшли:

- письмові пояснення щодо суті спору;

- заява, згідно якої позивач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Шонія М.В. у судовому засіданні 23.01.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Господарський суд Київської області ухвалою від 17.01.2024 у цій справі задовольнив заяву ФГ «Гранха» про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції та постановив судове засідання, призначене у справі №911/2905/23 на 23.01.2024 о 16:45, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

22.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Спектр-Агро» надійшли додаткові пояснення на подані позивачем 15.012024 пояснення. До вказаних пояснень долучено копії: знімку екрана комп`ютера з поштової програми; акта звірки взаєморозрахунків; протоколу судового засідання в режимі конференції у справі №914/2193/23.

Водночас 23.01.2024 з 14:47 до 17:41 у місті Києві оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу міста, а тому ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2024 у справі №911/2905/23 призначено судове засідання на 19.02.2024 о 12:15.

19.02.2024 з 12:03 до 13:28 у місті Києві оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу міста, а тому ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2024 у справі №911/2905/23 призначено судове засідання на 11.03.2024.

21.02.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ТОВ «Спектр-Агро» надійшла заява, згідно якої відповідач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Бохана С.О. у судовому засіданні 11.03.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2024 у цій справі задоволено заяву ТОВ «Спектр-Агро» про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції та постановлено судове засідання, призначене у справі №911/2905/23 на 11.03.2024 о 12:15, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2024 у справі №911/2905/23 призначено судове засідання на 08.04.2024, визнано обов`язковою явку та викликано представника позивача в судове засідання.

05.04.2024 через систему «Електронний суд» від Фермерського господарства «Гранха» надійшла заява б/н від 04.04.2024 (вх. № суду 2865 від 05.04.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Господарський суд Київської області у складі Христенко О.О. ухвалою 05.04.2024 у цій справі заяву Фермерського господарства «Гранха» б/н від 04.04.2024 (вх. № суду 2865 від 05.04.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнив та постановив судове засідання призначене на 08.04.2024 проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання 08.04.2024, у справі №911/2905/23 призначено судове засідання на 30.04.2024.

08.04.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ТОВ «Спектр-Агро» надійшла заява, згідно якої відповідач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Бохана С.О. у судовому засіданні 08.04.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.2024 у справі №911/2905/23 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Спектр-Агро» про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції.

15.04.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ТОВ «Спектр-Агро» надійшла заява, згідно якої відповідач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Бохана С.О. у судовому засіданні 30.04.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2024 у цій справі задоволено заяву ТОВ «Спектр-Агро» про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції та постановлено судове засідання, призначене у справі №911/2905/23 на 30.04.2024 о 16:15, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

24.04.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ФГ "Гранха" надійшла заява, згідно якої позивач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Шонія М.В. у судовому засіданні 30.04.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2024 у цій справі задоволено заяву ФГ "Гранха" про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції та постановлено судове засідання, призначене у справі №911/2905/23 на 30.04.2024 о 16:15, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Стосовно ж поданих позивачем 15.01.2024 письмових пояснень щодо суті спору, а також поданих відповідачем 25.12.2023 та 22.01.2024, відповідно, відзиву на позовну заяву та додаткових пояснень з доданими до них документами, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами ч. 1 ст. 251, ч. ч. 2, 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 161, ч. 9 ст. 165 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приписами ч. 1 ст. 119, ст. 207 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Отже, вказаними нормами процесуального права та раніше наведеними приписами статті 80 ГПК України передбачено порядок та строки подання сторонами справи як заяв по суті, так і доказів на підтвердження власної позиції, недотримання яких тягне за собою відповідні наслідки для сторін під час розгляду судом справи по суті.

Зокрема у цій справі відповідні строки для подання будь-яких пояснень, що стосуються суті спору, обмежено початком розгляду справи по суті, який обумовлений відкриттям першого судового засідання, що відбулось 04.12.2023, тоді як строк подання відповідачем як відзиву на позов, так і доказів сплив 09.11.2023.

Ураховуючи вказане, попри недоведення відповідачем причин пропуску строку для подання відзиву, суд дійшов висновку про поновлення цього строку та прийняття відзиву з метою надання відповідачу права висловити свою позицію по суті спору і, відповідно, повного та всебічного розгляду цієї справи.

Водночас, оскільки пояснення від 15.01.2024 та додаткові пояснення від 22.01.2024 з доданими до них документами сторони подали з порушенням встановлених строків для вказаних процесуальних дій та на стадії розгляду справи по суті, без пояснень поважності причин пропуску цих строків, суд дійшов висновку про залишення таких пояснень і доданих до них документів без розгляду та вирішення спору у даній справі за наявними в ній матеріалами, зокрема тими, які прийнято до розгляду, а також з урахуванням наданих у судових засіданнях усних пояснень як представника позивача, так і представника відповідача.

В розрізі таких висновків судом враховано, що:

- вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд діє в межах дискреційних повноважень, відтак подання відповідачем після початку розгляду справи по суті будь-яких доказів не може бути кваліфіковано як таке, що здійснено без пропуску строку;

- поновлення ж судом строку для подання відзиву не свідчить про автоматичне визнання поважними причин для подання відповідачем надалі будь-яких інших доказів, тоді як відповідачем не вчинено дій для завчасного повідомлення суду у порядку ст. 80 ГПК України про неможливість подання певних доказів у справі як у встановлений строк, так і разом з відзивом.

У судовому засіданні 08.04.2024 судом заслухано усні пояснення представників сторін та враховано, що попри зроблені вище висновки усі наведені усно пояснення сторін не можуть бути відхилені під час прийняття рішення у вказаній справі з огляду на ч. 8 ст. 252 ГПК України, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування, як наслідок справедливого та неупередженого розгляду справи, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами.

Вказане узгоджується з приписами пунктів 1-2 частини 1 ст. 237 ГПК України, згідно якої при ухваленні рішення суд вирішує питання:

- чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У судовому засіданні 30.04.2024 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої

УСТАНОВИВ:

21.10.2020 між ФГ «Гранха» як покупцем та ТОВ «Спектр-Агро» як постачальником укладено договір поставки на умовах 100% передоплати №131/20-Л (далі - договір №131/20-Л), згідно пункту 1.1. якого на умовах, визначених договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

Згідно пунктів 1.2., 5.2. та 7.1. договору №131/20-Л сторони погодили, що, відповідно:

- найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, строк поставки покупцю та базис поставки (згідно правил Інкотермс 2010), строк оплати, а також інші умови, визначені в додатках до договору, які є невід`ємною його частиною та у видаткових накладних;

- факт передачі товару покупцю підтверджується видатковою накладною на товар та/або, при необхідності, іншими документами, що посвідчують факт передачі товару покупцю;

- господарські зобов`язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, а в частині виконання грошових зобов`язань за договором, по штрафним санкціям - до повного їх виконання.

11.10.2021 та 21.10.2021 сторонами підписано до договору №131/20-Л додатки, відповідно:

- №1/СА00047082, яким погоджено поставку товару вартістю 67 393,38 грн у строк до 08.04.2022 за базисом поставки FCA м. Севєродонецьк;

- №12/СА000047917, яким погоджено поставку товару вартістю 72 771,74 грн у строк до 31.03.2022 за базисом поставки FCA м. Севєродонецьк.

Копії зазначених договору поставки та специфікацій до нього наявні в матеріалах справи.

Мотивуючи звернення до суду із позовом у цій справі, позивач зазначив, що згідно вказаних вище договору та додатків до нього перерахував відповідачу загалом 140 165,12 грн попередньої оплати за товар, в підтвердження чого до позову додано копії платіжних доручень: №808 від 12.10.2021 на суму 55 510,02 грн; №833 від 21.10.2021 на суму 72 771,74 грн та №920 від 17.02.2022 на суму 11 883,36 грн.

Однак, за доводами позивача, власний договірний обов`язок відповідач виконав частково та поставив лише товар на суму 10 862,48 грн на підставі видаткової накладної №809 від 27.01.2022, тоді як решту оплаченого товару на суму 129 302,64 грн відповідач не поставив.

Копію вказаної видаткової накладної долучено до позовної заяви.

Надалі, як зауважив позивач, 28.04.2023 він направив відповідачу лист з пропозицією повернути суму передплати, у відповідь на що відповідачем відмовлено у поверненні коштів та запропоновано укласти новий договір з іншими умовами.

В підтвердження зазначених обставин позивачем надано копію адресованої ТОВ «Спектр-Агро» пропозиції ФГ «Гранха» від 28.04.2023 разом квитанцією ПАТ «Укрпошта» від 29.04.2023.

Також до позовної заяви додано копії: адресованої ТОВ «Ассет Менеджемент» претензії ФГ «Гранха» від 20.04.2023 та листа ТОВ «Спектр-Агро» №1005/1 від 10.05.2023.

Посилаючись на вказані обставини та викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 правову позицію, позивач зазначив, що зобов`язання відповідача повернути суму попередньої оплати виникає з наступного дня після спливу строку поставки відповідно до ч. 2 ст. 693 та ч. 1 ст. 530 ЦК України.

В розрізі зазначеного представник позивача у судовому засіданні під час розгляду цієї справи зазначила, що грошовий обов`язок з повернення попередньої оплати виник у відповідача з моменту непоставки товару у квітні 2022 року, зокрема 08.04.2022 або коли відповідач відмовився від задоволення направленої 28.04.2023 пропозиції сплати ці кошти.

Ураховуючи наведене та посилаючись на ст. 693 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача, зокрема, 129 302,64 грн основної заборгованості.

Не погодившись із вказаними вище доводами та вимогою позивача, ТОВ «Спектр-Агро» зауважило, що основною підставою для відмови від повернення позивачу суми попередньої оплати стали обставини отримання від ФГ «Гранха» на електронну пошту листа №6 від 08.09.2022, підпис директора Шевченка О.І. на якому скріплено печаткою з написом «ЕНРЮЛ:60300814, Луганская народная республика», а також подальше небажання позивача змінити умови поставки товару з огляду на зміну місцезнаходження такого господарства з тимчасово окупованих територій Луганської області до міста Запоріжжя.

Покликаючись на вказані обставини, відповідач зауважив на наявності у нього підозри щодо співпраці позивача з терористичною організацією «ЛНР», попри це не заперечив ані обставин укладення з позивачем договору №131/20-Л та додатків до нього, ані перерахування позивачем за цим договором та додатками сум попередньої оплати.

За доводами відповідача, він не зміг поставити товар позивачу за вказаним у договорі базисом поставки у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну, а тому подальше звернення ФГ «Гранха» з листом від 28.04.2023 та пропозицією повернути суму передплати, а не узгодити нові умови поставки, викликало у відповідача підозри про те, що сплачені позивачу кошти можуть бути спрямовані на фінансування тероризму.

Як зауважив відповідач, такі сумніви і підозри також ґрунтуються на тому, що попри реєстрацію місцезнаходження ФГ «Гранха» у місті Запоріжжя власником цього господарства залишається Шевченко О.І. , за підписом якого надійшов лист №6 від 08.09.2022, як і не змінився основний вид економічної діяльності господарства - вирощування зернових культур, а тому оплачений товар, що є предметом договору, має становити основний інтерес для позивача.

З огляду вказаного відповідач просив відмовити у задоволенні вимог ФГ «Гранха» повністю.

Згідно ж оголошених у судових засіданнях доводів представника відповідача із такою ж печаткою, що і на листі №6 від 08.09.2022, від ФГ «Гранха» надійшов акти звірки взаємних розрахунків з офіційної електронної пошти господарства - zarya.11@ukr.net, вказаної у договорі та про зміну якої у порядку п. 9.5. договору позивач не повідомляв.

Своєю чергою представник позивача у судовому засіданні під час розгляду цієї справи вказала, що розрахунковий рахунок ФГ «Гранха» в банку має українське походження, тоді як не відомо, які особи використали належну раніше господарству електронну пошту та надіслали відповідачу листа, зокрема з реквізитами ЛНР.

Так, за доводами представника позивача, електронна пошта zarya.11@ukr.net для позивача не є діючою та не відомо, хто і як використовує таку пошту за минулим місцезнаходженням господарства після реєстрації його у місті Запоріжжя у березні 2023 року.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов таких висновків.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.

Приписами ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України унормовано, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду вищезазначеного суд дійшов висновку, що підписання відповідачем договору №131/20-Л та додатків до нього без будь-яких заперечень щодо вказаних у них умов свідчить про погодження відповідача з таким правочином та, з урахуванням проведеної позивачем попередньої оплати товару, породжує для відповідача обов`язок по поставці погодженого товару у передбачені специфікаціями строки, а саме

- вартістю 72 771,74 грн у строк до 31.03.2022;

- вартістю 67 393,38 грн у строк до 08.04.2022.

Натомість, як слідує з матеріалів цієї справи та не заперечується відповідачем, останній власний договірний обов`язок по поставці товару за договором №131/20-Л належним чином не виконав та поставив на підставі видаткової накладної №809 від 27.01.2022 товар лише на суму 10 862,48 грн, тоді як попередньо оплачений на решту 129 302,64 грн товар відповідач не передав позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1-3 та 6 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Так, умовою застосування частини другої статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю та у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: вимагати передання оплаченого товару від продавця або вимагати повернення суми попередньої оплати, і така можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Волевиявлення ж стосовно обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця.

Звідси, оскільки законом не визначено форми пред`явлення такої вимоги покупця, останній може виразити свою волю та здійснити право вимоги будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Приписами статей 73, 74, 76, 78, 86 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати, що судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як:

- належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання;

- обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, тоді як надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду та здійснюється за унормованими процесуальними нормами правилами і принципами/стандартами.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечено, що відповідачем отримано пропозицію позивача від 28.04.2023 та у відповідь на неї направлено лист №1005/1 від 10.05.2023, який, своєю чергою, отримано позивачем.

Досліджуючи та оцінюючи зміст вказаного листування сторін, у тому числі на предмет їх належності в розрізі волевиявлення позивача на обрання однозначного варіанта поведінки відповідача у спірних правовідносинах, судом встановлено, що у пропозиції позивача від 28.04.2023:

- повідомлено відповідача про неотримання від нього товару на попередньо оплачену суму загалом у 337 887,90 грн за двома договорами поставки: №131/20-Л від 21.10.2020 та №126/21-Л від 22.10.2021, зокрема за договором №131/20-Л на суми 72 771,74 грн та 67 393,38 грн;

- зазначено про неможливість поставки товару за погодженим у договорах базисом - м. Севєродонецьк, та запропоновано (у формі прохання) розглянути пропозицію щодо можливості повернення грошових коштів, отриманих в якості передплати за товар, і внесення відповідних змін до договорів.

Зі змісту ж надісланого у відповідь на вказану вище пропозицію листа №1005/1 від 10.05.2023 слідує, що відповідач визнав обставини укладення договору №126/21-Л від 22.10.2021 та отримання за його умовами 337 887,90 грн попередньої оплати, попри те повідомив про причини непоставки товару за погодженим у договорах базисом - повномасштабне вторгнення 24.02.2022 російської федерації на територію України та, відповідно, запропонував обговорити з представниками товариства за повідомленими у листі контактними даними можливість здійснення поставки товару на сплачену суму передоплати за новим базисом.

З огляду на вказане суд висновує, що пропозиція позивача від 28.04.2023 не свідчить про безпосередній, достовірний зв`язок між зазначеними у такому листі відомостями та, власне, обставинами волевиявлення позивача і здійснення ним вибору однозначної форми поведінки відповідача щодо попередньо оплаченого товару із заявленням про це відповідачу у формі відповідної конкретно сформульованої вимоги.

Вказаний висновок суду ґрунтується на тому, що відповідна пропозиція, зроблена позивачем після часткової поставки товару за договором №131/20-Л на суму 10 862,48 грн та зменшення попередньої оплати до 129 302,64 грн, не містить відомостей про це, узагальнюючи обставини невиконання відповідачем обов`язку на повні суми попередньої оплати за двома договорами та формулюючи лише пропозицію розглянути можливість повернути грошові кошти.

Жодної чітко сформульованої вимоги про повернення позивачу попередньої оплати за договором №131/20-Л у сумі 129 302,64 грн пропозиція від 28.04.2023 не містить.

Попри вказане, як таку вимогу, суд оцінює подання позивачем позову у цій справі, що разом з обставинами непоставки відповідачем товару на суму 129 302,64 грн є достатньою умовою для застосування частини другої статті 693 ЦК України та трансформації обов`язку відповідача з поставки товару у обов`язок з повернення попередньо оплачених коштів.

Отже, суд доходить висновку, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №131/20-Л щодо поставки попередньо оплаченого позивачем товару породжує для ТОВ «Спектр-Агро» обов`язок по поверненню позивачу попередньо сплачених ним коштів у сумі 129 302,64 грн і вказаний грошовий обов`язок є таким, що настав, з моменту звернення позивача до суду з цим позовом.

Висновуючи вказане, зокрема щодо моменту трансформації зобов`язання відповідача з поставки товару у грошовий обов`язок з повернення попередньої оплати судом враховано, що диспозиція ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначає правило поведінки не для продавця, зокрема у вигляді обов`язку поставити товар або повернути попередню оплату, а саме для покупця - його право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Звідси, момент трансформації обов`язку продавця з поставки товару у грошовий обов`язок з повернення попередньої оплати обумовлений відмовою покупця від прийняття виконання зобов`язання з поставки товару, яка, як зазначено судом раніше, реалізується вчиненням конклюдентних дій щодо однієї з наданих ч. 2 ст. 693 ЦК України правомочностей. Схожу позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №910/1186/23.

Закінчення ж строку поставки товару, як і логічна ймовірність усвідомлення продавцем протиправного характеру його поведінки щодо поставки товару не змінюють структури вказаної регулятивної норми права, зокрема і її диспозиції щодо чітко визначеного правила поведінки та його адресата.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відмова ТОВ «Спектр-Агро» від обов`язку повертати попередню оплату з огляду на наявність у нього підозри щодо співпраці позивача з терористичною організацією визнається судом неспроможною та такою, що не ґрунтується на відповідних нормах права та поданих з дотриманням процесу належних, допустимих та достовірних доказах.

Зокрема суб`єктивні, доказово не підтвердженні міркування особи стосовно наявності у діях його контрагента складу правопорушення жодним чином не звільняють таку особу від виконання на користь цього контрагента грошового обов`язку, який виник на підставі норм закону та визначених ними дій учасників спірних правовідносин.

В розрізі вказаного слід також зауважати, що:

- у розумінні приписів ч. 6 ст. 75 ГПК України, зокрема, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений такий вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою;

- господарський суд не є тим судом, до повноважень якого, в межах предмету та підстав позову у зазначеній справі, віднесено питання дослідження та встановлення обставин, що можуть бути підставами для притягнення особи до кримінальної відповідальності, а тому усі наведені відповідачем доводи про можливість спрямування перерахованих позивачу коштів на фінансування терористичної організації відхиляються як такі, що не є підставами для звільнення відповідача від виконання грошового зобов`язання.

З огляду на вказане такими ж неспроможними в розрізі виконання відповідачем грошового зобов`язання визнається судом і решта аргументів відповідача щодо неповідомлення його позивачем про зміну/невикористання електронної пошти та сприйняття відповідачем надісланих йому з такої електронної пошти листів від імені позивача як достовірних, тоді як достовірність - властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина; відомості можуть бути достовірними або недостовірними для того, хто їх сприймає, а не взагалі.

Крім того судом враховано, що наявність форс-мажорних обставин не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань і це питання може бути досліджено саме в розрізі відповідальності особи за невиконання основного зобов`язання, а не в питанні звільнення особи від виконання, власне, основного зобов`язання.

За таких обставин, оскільки відповідач порушив взяте на себе зобов`язання по поставці товару та станом на дату прийняття відповідного рішення суми попередньої оплати позивачу не повернув, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 129 302,64 грн основної заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами і не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати позивач просить суд стягнути з ТОВ «Спектр-Агро» 5 388,21 грн 3% річних та 28 920,32 грн інфляційних втрат, нарахованих:

з 08.04.2022 по 27.08.2023 на 61 909,26 грн боргу;

з 08.04.2022 по 27.08.2023 на 67 393,38 грн боргу.

Приписами ст. ст. 612, 625 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно наведених вище норм закону для застосування статті 625 ЦК України щодо сплати боржником інфляційних втрат та 3% річних необхідним є встановлення періоду прострочення, зокрема й моменту, з якого боржник вважається таким, що прострочив грошове зобов`язання.

З наведеного вище розрахунку слідує, що позивач здійснив відповідні нарахування з 08.04.2022, вважаючи, що грошовий обов`язок відповідача з повернення попередньої оплати виник саме в момент прострочення відповідачем обов`язку з поставки другої партії товару.

Надалі ж, під час розгляду цієї справи, позивач обґрунтовував момент виникнення грошового обов`язку надісланням відповідачу пропозиції від 28.04.2023.

Втім з огляду зроблених судом вище висновків стосовно моменту трансформації зобов`язання відповідача з поставки товару у грошовий обов`язок з повернення попередньої оплати та, власне, настання такої події зі зверненням позивача до суду з цим позовом, судом визнаються неспроможними та доказово непідтвердженими доводи позивача про те, що відповідач вважається таким, що прострочив саме грошове зобов`язання з повернення попередньої оплати у будь-яку із двох дат: ані 08.04.2022, ані 28.04.2023.

Зокрема, з огляду наданої вище оцінки листуванню сторін, зокрема пропозиції позивача від 28.04.2023 останню, у розумінні процесуальних норм стосовно належності доказів, судом не прийнято як таку, що містить чітко сформульовану вимогу про повернення позивачу попередньої оплати за договором №131/20-Л у сумі 129 302,64 грн.

Судом оцінюються критично посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та викладену у ній правову позицію стосовно виникнення у продавця обов`язку повернути суму попередньої оплати з наступного дня після спливу строку поставки відповідно до ч. 2 ст. 693 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, позаяк викладені у такій постанові висновки ґрунтувались на інших фактичних обставинах справи та стосувались питання щодо застосування права за конкретних життєвих обставин, зокрема можливості віднесення зобов`язання із повернення попередньої оплати до грошового та нарахування на нього сум 3% річних та інфляційних втрат.

З огляду вказаного суд вважає за необхідне наголосити, що у цій справі питання віднесення зобов`язання із повернення попередньої оплати до грошового та, відповідно, можливості нарахування на нього сум 3% річних, інфляційних втрат не є спірним та у згаданій ситуації встановленню судом підлягає лише час, з якого та протягом якого сума попередньої оплати набула ознак грошового зобов`язання.

До того ж судом враховано, що згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, тоді як правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи.

З огляду на вказане, оскільки грошовий обов`язок відповідача з повернення попередньої оплати є таким, що настав з моменту звернення позивача до суду з позовом у цій справі (15.09.2023), суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суми попередньої оплати за період з 08.04.2022 по 27.08.2023, тобто за час, коли відповідач не вважався таким, що прострочив відповідний грошовий обов`язок.

Отже, суд висновує про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 5 388,21 грн 3% річних та 28 920,32 грн з огляду на їхню необґрунтованість та безпідставність.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається судом на обох сторін пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська обл., місто Обухів (пн), ВУЛИЦЯ ПРОМИСЛОВА, будинок 20, ідентифікаційний код 36348550) на користь Фермерського господарства "Гранха" (69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, будинок 7, квартира 34, ідентифікаційний код 33451866) 129 302 (сто двадцять дев`ять тисяч триста дві) грн 64 коп. заборгованості та 2 121 (дві тисячі сто двадцять одну) грн 18 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.09.2024.

Суддя В.А. Ярема