Рішення

від 09.09.2024 по справі 911/1789/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1789/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРАГРАНІТ», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОІНБУДСЕРВІС», Київська обл., Бучанський р-н., с. Білогородка

про стягнення заборгованості

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРАГРАНІТ» б/н від 07.07.2024 року (вх. №965/24 від 08.07.2024) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОІНБУДСЕРВІС» (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 351642,18 грн., з яких 301275,52 грн. основного боргу, 16021,25 грн. 3% річних та 34345,41 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки, ціна позову у справі №911/1789/24 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2024 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1789/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначено позивачем, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петраграніт» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлоінбудсервіс» (далі - покупець) існували договірні зобов`язання щодо поставки товару, укладені в усній формі. Так, протягом 2021-2023 р.р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 966460,38 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними № РН-0000549 від 24.05.2021, №РН-0000550 від 27.05.2021, №РН-0000561 від 05.06.2021, №РН-0000582 від 08.06.2021, №РН-0000583 від 08.06.2021, №РН-0001544 від 02.09.2021, №РН-0001545 від 03.09.2021, №РН-0001546 від 06.09.2021, №РН-0001547 від 07.09.2021, №РН-0001713 від 09.09.2021, №РН-0001714 від 09.09.2021, РН-0001715 від 16.09.2021, №РН-0001865 від 20.09.2021, РН-0001866 від 22.09.2021, №РН-0001926 від 27.09.2021, РН-0001927 від 27.09.2021, №РН-0001928 від 29.09.2021, №РН-0001929 від 30.09.2021, №РН-0002199 від 02.10.2021, №РН-0002200 від 06.10.2021, №РН-0002201 від 07.10.2021, №РН-0002224 від 07.10.2021, №РН-0002202 від 11.10.2021, №РН-0002536 від 01.11.2021, №РН-0002537 від 02.11.2021, №РН-0002538 від 04.11.2021, №РН-0002539 від 09.11.2021, №РН-0002689 від 13.11.2021, №РН-0002806 від 30.11.2021, №РН-0001419 від 26.09.2021, №РН-0001420 від 27.09.2022, №РН-0001468 від 28.09.2022, які підписано уповноваженими представниками обох сторін та скріплено їх печатками без зауважень.

Однак, отриманий від позивача товар відповідачем оплачено частково на суму 665184,86 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 24.05.2021 до 08.05.2023, у зв`язку із чим, за ним утворилася заборгованість у сумі 301275,52 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №1 від 03.09.2023 (докази надіслання додано до матеріалів справи) з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар у сумі 301275,52 грн. Однак, відповідачем вимоги претензії проігноровано, заборгованість у сумі 301275,52 грн. не оплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст.ст. 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст правовідносин, які виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, шляхом передачі позивачем відповідачу обумовленого товару та прийняття його відповідачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 622 ЦК України).

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам ст. 9 вказаного Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підтвердження укладання між сторонами договору поставки у спрощений спосіб, позивачем до матеріалів справи додано копії видаткових накладних, що містять найменування товару, його ціну, а також, реквізити позивача, та підпис і печатку відповідача на вище вказаних видаткових накладних про прийняття саме такого товару та в тій кількості, що були визначені позивачем у видаткових накладних. Вказані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без зауважень. Крім того, до матеріалів справи додано Акти звірки взаєморозрахунків, підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за договором поставки, укладеним між сторонами у спрощений спосіб, та поставив відповідачу товар на загальну суму 966460,38 грн.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк оплати отриманого товару за вищевказаними видатковими накладними сторонами визначено не було, кінцевий строк оплати поставленого товару видаткові накладні не містять.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, на виконання умов договору, укладеного у спрощений спосіб, здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару в сумі 665184,86 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 24.05.2021 до 08.05.2023.

Судом встановлено, що позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, обумовлений у видаткових накладних, що підтверджується підписаними представниками обох сторін та скріпленими їх печатками видатковими накладними та актами звірки взаємних розрахунків. Однак, відповідачем не оплачено в повному обсязі отриманий від позивача товар, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 301275,52 грн., що відповідачем не спростовано, доказів сплати боргу суду не надано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за укладеним у спрощений спосіб договором поставки у сумі 301275,52 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача нараховані на заборгованість відповідача 34345,41 грн. інфляційні втрати у сумі 34345,41 грн. (за період з 01.10.2022 по 31.05.2024) та 3% річних у сумі 16021,25 грн. (за період 29.09.2022 по 06.07.2024), згідно виконаного ним розрахунку.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, враховуючи, що між сторонами не було укладено письмового договору та не встановлено умов щодо строків оплати, з урахуванням того, що в матеріалах справи наявні докази направлення претензії №1 від 03.09.2023 про сплату заборгованості та докази її отримання та враховуючи вимоги претензії, суд вважає, що строк оплати поставленого товару є таким, що настав 18.09.2023 (семиденний термін, визначений претензією, почався 12.09.2023 (дата отримання претензії) та закінчився 18.09.2023). Таким чином, прострочення грошового зобов`язання за претензією почалося з 19.09.2023.

Згідно вірного розрахунку, зробленого судом, розмір 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 301275,52 грн. за період з 19.09.2023 по 06.07.2024 складає 7217,89 грн., розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 301275,52 грн. за період з 19.09.2023 по 31.05.2024 складає 12259,69 грн., а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у визначених сумах.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 6056,00 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.

Згідно ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У поданій позивачем позовній заяві позивачем наведено, що позивач поніс судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6056,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петраграніт» (за договором замовник або клієнт) та адвокатом Корзаченком Володимиром Миколайовичем (за договором - адвокат) 15.06.2021 укладено Договір про надання правничої допомоги №15/06-21 (далі - Договір №15/06-21), згідно умов п. 1.1 якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу щодо захисту інтересів замовника у будь-яких органах державної влади, а замовник зобов`язується оплатити правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору №15/06-21 сторони погодили вартість однієї години роботи виконавця у розмірі 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» чи на відповідний рік.

Згідно п. 4.1 Договору, за надання правничої допомоги замовник у безготівковій формі платіжним дорученням перераховує гонорар на рахунок виконавця, вказаний у реквізитах цього договору згідно із затратами, часом і сумою, які погоджені сторонами у розрахунку суми гонорару та в акті виконаних робіт, які розраховуються за кожним окремим контрагентом-боржником та одночасно є підтвердженням судових витрат замовника.

Відповідно до п. 4.2 Договору, сплата гонорару за надану правничу допомогу за цим договором здійснюються замовником на підставі рахунку-фактури виконавця, що складається згідно підписаних сторонами актів виконаних робіт та погодженого розрахунку суми гонорару, протягом 3 (трьох) днів з моменту їх підписання або ж протягом строку, визначеного у рахунку-фактурі.

24.06.2024 між сторонами погоджено розрахунок суми гонорару за надану професійну правничу допомогу адвоката за договором, яка склала 6056,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію Договору про надання правничої допомоги №15/06-21 від 15.06.2021, ордер серії АІ № 1254181 від 14.06.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4365/10 від 25.11.2010, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданої професійної правничої допомоги адвокатом) до договору від 24.06.2024, з якого вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору № 15/06-21 адвокатом надано, а замовником прийнято послугу (правнича допомога), вартість якої становить 6056,00 грн., рахунок-фактуру №033 від 24.06.2024 на суму 6056,00 грн., копію платіжної інструкції № 228 від 28.06.2024 про оплату послуг на суму 6056,00 грн.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання та сплати правової допомоги позивачу на погоджену між клієнтом та виконавцем суму у розмірі 6056,00 грн.

Відповідачем заперечень щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, незгоди із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу суду не надано.

З наданого до матеріалів справи акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданої професійної правничої допомоги адвокатом) від 24.06.2024 року вбачається, що адвокат надав, а позивач прийняв юридичні послуги, загальна вартість яких складає 6056,00 грн. Зазначений акт підписано представниками обох сторін.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу адвокатом професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.

Дослідивши додані до позовної заяви документи, а також ті, що містяться в матеріалах справи, суд вважає підтвердженою належними та допустимими доказами суму судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6056,00 грн., надану позивачу адвокатом Корзаченком В.М.

Так, враховуючи категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об`єм роботи, проведеної адвокатом при підготовці позовної заяви та під час розгляду справи, а також, часткове задоволення позову, з урахуванням критеріїв пропорційності та розумності, суд вважає обґрунтованим розмір покладених на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, у сумі 5524,03 грн.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРАГРАНІТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОІНБУДСЕРВІС» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОІНБУДСЕРВІС» (08140, Київська область, Бучанський (Києво-Святошинський район), с. Білогородка, вул. Михайла Величка, 1-А, офіс 90-5, код ЄДРПОУ 41701459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРАГРАНІТ» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 12, код ЄДРПОУ 40721940) 301275 (триста одну тисячу двісті сімдесят п`ять) грн. 52 коп. заборгованості, 7217 (сім тисяч двісті сімнадцять) грн. 89 коп. 3% річних, 12259 (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 4811 (чотири тисячі вісімсот одинадцять) грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору, 5524 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн. 03 коп. витрат на правничу (правову) допомогу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць