Рішення

від 03.09.2024 по справі 914/40/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024 Справа № 914/40/22(914/1652/24)

Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,

за участю секретаря Гудими Р.О.

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", м. Миколаїв

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", с. Волиця Яворівського району Львівської області

про: стягнення 221 134 грн. 56 коп.

у межах справи № 914/40/22

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант", м. Київ

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (81324, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд.1, ідентифікаційний код 31524633)

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про стягнення заборгованості за теплову енергію за період з травня 2023 року по квітень 2024 року в сумі 221 134 грн. 56 коп. (з яких: 216 708 грн. 54 коп. - основна заборгованість, 1 248 грн. 77 коп. - інфляційні втрати, 1 617 грн. 23 коп. - 3% річних, 1 560 грн. 02 коп. - пеня), що виник на підставі індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії №2980 від 01.12.2022.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, при розподілі позовної заяви визначено єдиний унікальний номер судової справи 914/40/22(914/1652/24), головуючим суддею визначено суддю Морозюка А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/40/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит".

Ухвалою суду від 08.07.2024 (після виконання позивачем вимог ухвали суду від 01.07.2024 про залишення позовної заяви без руху) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; розгляд справи по суті призначено на 03.09.2024 р.; встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

27.08.2024 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому у зв`язку з неможливістю уповноваженого представника ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" прибути до Господарського суду Львівської області представник позивач просить відкласти розгляд справи та призначити іншу дату судового засідання.

В судове засідання 03.09.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися. Як вище зазначено представник позивача подала клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач причин неявки представника в судове засідання не повідомив.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до "Електронного кабінету" є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Суд зазначає, що згідно довідок Господарського суду Львівської області про доставку електронного листа, ухвалу суду від 08.07.2024 про відкриття провадження у справі було доставлено позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів 08.07.2024.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що обом сторонам у справі були створені необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справ, та прийняти рішення у справі.

Позиція позивача.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач, на виконання умов Індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії №2980 від 01.12.2022, поставив за період з травня 2023 по квітень 2024 (включно) до належного відповідачу нежитлового приміщення - магазину по пр. Богоявленський (Жовтневий) 45/1 у м. Миколаєві, теплову енергію на суму 216 708,54 грн.

Оскільки відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався позивач надіслав йому претензію від 16.05.2024 №390-Ю сплатити борг, яка залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

За неналежне виконання умов договору позивач у відповідності до ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 1 617,23 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 248,77 грн. та на підставі п. 45 індивідуального договору пеню у розмірі 1 560,02 грн., які просить стягнути.

Позиція відповідача.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив та не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, строк на подання відзиву в даній справі сплив.

Позиція суду щодо підсудності даного спору Господарському суду Львівської області.

Правовою підставою для розгляду вказаного спору в межах справи №914/40/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" є положення ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, ухвалою господарського суду Львівської області від 25.01.2022 відкрито провадження у справі №914/40/22 про банкрутство відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит". На даний час розгляд справи №914/40/22 триває.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, позов Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" підлягає розгляду Господарським судом Львівської області в межах справи №914/40/22 про банкрутство відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" за правилами спрощеного позовного провадження.

Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.

Як підтверджується матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" є виконавцем послуг з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно з п. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України 08.09.2021 №1022) затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 13 Правил, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Як зазначено у позовній заяві та не спростовано відповідачем, з 01.12.2022 між позивачем - Приватним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль", як виконавцем послуг з постачання теплової енергії, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", як споживачем, укладено Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії №2980 від 01.12.2022 (який є публічним договором приєднання), на виконання якого позивачем постачалась теплова енергія на опалення належного на праві власності відповідачу нерухомого майна - приміщення магазину, розташованого в житловому будинку на першому поверсі по пр. Богоявленський (Жовтневий) 45/1 у м. Миколаєві.

В матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу від 10.08.2007 р.(нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №695), яким підтверджується, що ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит" (відповідач у даній справі позовного провадження) придбало у ПП "Новосел" нежитлові приміщення магазину, розташовані в м. Миколаєві, пр. Жовтневий (Богоявленський), будинок 45/1, загальною площею 834,00 кв.м., про що 10.08.2007 було здійснено відповідний запис №2276737 в Державному реєстрі правочинів (витяг №4435286 додається).

Умовами Індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії встановлено наступне: (п. 4) Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги; (п. 5) Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором; (п. 8) Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; (п. 11) Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг; (п. 17) Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця; (п. 30) Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, шо розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання, плати за абонентське обслуговування в розмірі визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України; (п. 32) Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця; (п.33) Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу; (п. 34) Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Пунктом 31 Правил встановлено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

Пунктом 32 Правил визначено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно п. 33 Правил, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

На виконання рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1189 від 08.11.2023, було розпочато опалювальний сезон 2023-2024. Про початок опалення в будинку №45/1 по пр. Богоявленський (Жовтневий) в опалювальному сезоні 2023-2024 свідчать додані до позову наряд від 27.11.2023, який підписаний балансоутримувачем ТзОВ УК «Місто для людей», та Відомості споживання теплової енергії від 27.12.2023 року, від 26.01.2024 року, від 28.02.2024 року, від 01.04.2024 року.

Згідно сформованих позивачем Рахунків №2980 за послуги постачання теплової енергії та Актів надання послуг №2980 по об`єкту теплоспоживання №1: магазин, проспект Богоявленський, 45/1, відповідачу на виконання умов договору №2980 надано послуги з постачання теплової енергії (в т.ч. теплова енергія, умовно-постійна частини, абонплата ТЕ) в травні 2023 на суму 3099,71 грн., в червні 2023 на суму 3099,71 грн., в липні 2023 на суму 3099,71 грн., в серпні 2023 на суму 3099,71 грн., в вересні 2023 на суму 3099,71 грн., в жовтні 2023 на суму 3099,71 грн., в листопаді 2023 на суму 12 132,64 грн., в грудні 2023 на суму 61 410,65 грн., в січні 2024 на суму 57 410,15 грн., в лютому 2024 на суму 27 756,16 грн., в березні 2024 на суму 30 151,62 грн., в квітні 2024 на суму 9 249,06 грн., всього на суму 216 708,54 грн. (нарахування здійснені за тарифами, встановленими Рішеннями виконавчого комітету Миколаївської міської ради №566 від 25.10.2022, №1029 від 25.10.2023, №252 від 14.02.2024 та з врахуванням, затверджених ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" розмірів плати за абонентське обслуговування для послуг з постачання теплової енергії та розмірів нарахувань за спожиту теплову енергію, згідно наказів №473 від 22.09.2021, №434 від 13.12.2023, №32 від 18.01.2024 (наявні в матеріалах справи).

21.05.2024 позивачем скеровано на адресу відповідача претензію від 16.05.2024 №390-Ю разом з розрахунком суми боргу за період 01.05.2023-01.05.2024 та рахунками і актами надання послуг за період з травня 2023 по квітень 2024, з вимогою розглянути претензію у місячний термін та сплатити заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, яка станом на 16.05.2024 становила 216 708,54 грн. Однак, як стверджує позивач, відповідач на претензію не відреагував, за спожиту ним теплову енергію не сплатив. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні (докази надіслання відповідачу претензії з додатками додаються).

Таким чином, у зв`язку з порушенням умов договору щодо своєчасного проведення розрахунків за надані послуги з постачання теплової енергії за період 01.05.2023 - 01.05.2024, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 216 708,54 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач доводи позивача щодо наявності зобов`язань за Індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії №2980 від 01.12.2022 не спростував, доказів проведеної ним оплати за надані послуги з постачання теплової енергії за період 01.05.2023 - 01.05.2024 до належного йому магазину по проспекту Богоявленський, 45/1 у м. Миколаїв , у розмірі 216 708,54 грн. суду не надав, таким чином заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу в розмірі 216 708 грн. 54 коп. є обґрунтованою.

Пунктом 44 Індивідуального договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору відповідно до цього договору або закону.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, які відповідно до розрахунку суми боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, здійсненого позивачем за період з серпня 2023 по квітень 2024 (нарахування здійснено окремо по кожній простроченій сумі), складають 1 248 грн. 77 коп., та 3% річних, які відповідно до розрахунку суми боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, здійсненого позивачем за період 01.07.2023 по 20.05.2024 (нарахування здійснено окремо по кожній простроченій сумі та з врахуванням кількості днів прострочення), складають 1 617 грн. 23 коп., то дані суми розраховані відповідно до ст.625 ЦК України, і позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.

Згідно ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Пунктом 45 Індивідуального договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

В частині позовних вимог про стягнення пені, яка відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з 30.11.2023 по 01.05.2024 (нарахована окремо по кожній простроченій сумі та з врахуванням кількості днів прострочення), складає 1 560 грн. 02 коп., то перевіривши її нарахування, суд дійшов висновку, що пеня розрахована позивачем вірно та є обґрунтованою.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України").

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Судовий збір за подання позову до суду, сплачений згідно платіжної інструкції №2303 від 18.06.2024 в розмірі 3 317 грн. 02 коп., та зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки суду від 19.06.2024, покладається на відповідача.

Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241, 327 ГПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (81324, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд.1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31524633) на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, буд. 18, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 30083966) 216 708 грн. 54 коп. - заборгованості за теплову енергію, 1 248 грн. 77 коп. - інфляційних втрат, 1 617 грн. 23 коп. - 3% річних, 1 560 грн. 02 коп. - пені та 3 317 грн. 02 коп. - судового збору.

3. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 09.09.2024 року.

Суддя Морозюк А.Я.