Рішення

від 06.09.2024 по справі 916/2309/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2309/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши справу № 916/2309/24 в порядку спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Одеса" /ЄДРПОУ 31976605, адреса - 65054, м. Одеса, вул. 6-ий км. Овідіопольської дороги, 10/2/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" /ЄДРПОУ 34443264, адреса - 65005, м. Одеса, вул. Балківська, 143/

про стягнення у розмірі 310 803,17 грн

ВСТАНОВИВ:

24.05.2024 дочірнє підприємство "Автотрейдінг-Одеса" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 2365/24/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 310 803,17 грн, з яких: 244 210,53 грн - основний борг, 43 423,30 грн - інфляція, 13 609,94 грн - 3 % річних, 9 559,40 грн - пеня.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 29/04-16 про надання безвідсоткової позики від 29.04.2016.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 256, 258, 509, 526, 530, 533, 610-612, 625-626, 627, 1046-1047, 1049-1050 ЦК України, ст.ст. 179, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 29.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2309/24; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 29.05.2024 у справі № 916/2309/24 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65005, м. Одеса, вул. Балківська, 143, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

12.06.2024 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).

Суд зазначає, що основним способом, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, є надіслання повісток. Це означає, що якщо в матеріалах справи є корінець повідомлення, в якому зазначено, що лист вручено безпосередньо учаснику справи, наявний підпис працівника пошти, то особа може вважатися належним чином повідомленою. Разом з тим, є випадки, коли судові повістки не вручаються. У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень Господарського процесуального кодексу, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Вказане узгоджується з позицією Касаційного цивільного суду Верховного Суду яка викладена у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2024 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/2309/24, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів,29.04.2016 між ТОВ "Горяц-Т" /позичальник/ та ДП "Автотрейдінг-Одеса" /позикодавець/ укладено договір № 29/04/2016 про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути вказані грошові кошти позикодавцю /п. 1 договору/.

Загальна суму позики за договором складає 1 345 000,00 грн, що є власними засобами позикодавця /п. 2.1 договору/.

Проценти за надання позики та користування позикою не нараховуються та не сплачуються позичальником /п. 2.2 договору/.

Позика надається позикодавцем позичальнику на протязі одного місяця з дня підписання договору /п. 3.1 договору/.

Днем надання позики є день фактичної передачі (перерахування) позикодавцем грошових коштів позичальнику /п. 3.2 договору/.

Згідно п. 4.1 договору, позивальник зобов`язаний повернути позику у загальній сумі 1 345 000,00 грн частинами у наступних розмірах та у наступні строки:

ПлатіжРозмір платежів, грнСтрок повернення позики1-й платіж71 000,00 до 30 червня 2016 року 2-й платіж71 000,00до 31 липня 2016 року3-й платіж71 000,00до 31 серпня 2016 року4-й платіж71 000,00до 30 вересня 2016 року5-й платіж71 000,00до 31 жовтня 2016 року6-й платіж71 000,00до 30 листопада 2016 року 7-й платіж71 000,00до 31 грудня 2016 року 8-й платіж71 000,00до 31 січня 2017 року 9-й платіж71 000,00до 28 лютого 2017 року10-й платіж71 000,00до 31 березня 2017 року11-й платіж71 000,00до 30 квітня 2017 року12-й платіж71 000,00до 31 травня 2017 року13-й платіж71 000,00до 30 червня 2017 року14-й платіж71 000,00до 31 липня 2017 року15-й платіж71 000,00до 30 серпня 2017 року16-й платіж71 000,00до 30 вересня 2017 року17-й платіж71 000,00до 31 жовтня 2017 року18-й платіж71 000,00до 30 листопада 2017 року19-й платіж71 000,00до 31 грудня 2017 рокуСума платежів1 345 000,00 У разі якщо, останній день місяця припадає на вихідний день, то сплата грошових коштів позичальником здійснюється на наступний робочий день /п. 4.1.1 договору/.

Повернення позики здійснюється позичальником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів /п. 4.3 договору/.

Днем повернення позики вважається день фактичного зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позикодавця /п. 4.4 договору/.

Цей договір позики набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань /п. 5.1 договору/.

Строк позики (термін позики), може бути продовжений за взаємною згодою сторін, про що укладається додаткова угода до договору /п. 5.2 договору/.

У разі порушення позичальником строків повернення позики, встановлених 4.1 договору, більше ніж на 2 тижні, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю пеню у розмірі 0,067 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня стягується по день сплати простроченого платежу позикодавцю /п. 6.1 договору/.

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, вчинене під час дії цього договору /п. 7.1 договору/.

Позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 1 345 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1748 від 18.05.2016 та № 1847 від 18.05.2016.

В подальшому між сторонами укладено додаткову угоду від 24.03.2017, № 2 від 29.06.2017, від 30.10.2017, від 27.02.2019.

Так додатковою угодою від 27.02.2019 сторони змінили п. 4.1 договору та виклали його в наступній редакції:

ПлатіжРозмір платежів, грнСтрок повернення позики1-й платіж71 000,00 до 30 червня 2016 року 2-й платіж71 000,00до 31 липня 2016 року3-й платіж71 000,00до 31 серпня 2016 року4-й платіж71 000,00до 30 вересня 2016 року5-й платіж71 000,00до 31 жовтня 2016 року6-й платіж71 000,00до 30 листопада 2016 року 7-й платіж71 000,00до 31 грудня 2016 року 8-й платіж71 000,00до 31 січня 2017 року 9-й платіж71 000,00до 28 лютого 2017 року10-й платіж33 000,00до 28 лютого 2018 року11-й платіж33 000,00до 31 березня 2018 року12-й платіж33 000,00до 30 квітня 2018 року13-й платіж33 000,00до 31 травня 2018 року14-й платіж66 000,00до 30 червня 2018 року15-й платіж66 000,00до 31 липня 2018 року16-й платіж66 000,00до 31 серпня 2017 року17-й платіж66 000,00до 30 вересня 2018 року18-й платіж66 000,00до 31 жовтня 2018 року19-й платіж30 530,00до 31 грудня 2019 року20-й платіж30 530,00до 31 січня 2020 року21-й платіж30 530,00до 28 лютого 2020 року22-й платіж30 530,00до 31 березня 2020 року23-й платіж30 530,00до 30 квітня 2020 року24-й платіж30 530,00до 31 травня 2020 року25-й платіж30 530,00до 30 червня 2020 року 26-й платіж30 530,00до 31 липня 2020 рокуСума платежів1 345 000,00 Також додатковою угодою від 27.02.2019 сторони змінили п. 6.1 договору та виклали його в наступній редакції: «У разі порушення позичальником строку (та/або строків) повернення позики, встановлених 4.1 договору, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

29.06.2016 між ОСОБА_1 /поручитель/, ТОВ "Горяц-Т" /боржник/ та ДП "Автотрейдінг-Одеса" /кредитор/ укладено договір поруки № 1, за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі зобов`язань, прийнятих на себе за договором № 29/04-16 про надання безвідсоткової позики від 29.04.2016, укладеним між кредитором і боржником /п. 1.1 договору/.

В подальшому між ОСОБА_1 /поручитель/, ТОВ "Горяц-Т" /боржник/ та ДП "Автотрейдінг-Одеса" /кредитор/ до договору поруки № 1 від 29.04.2016 укладено додаткову угоду від 24.03.2017, № 2 від 29.06.2017, від 30.10.2017, від 27.02.2019.

Позивач вказує, що відповідач ТОВ "Горяц-Т" частково повернув позивачу грошові кошти, а саме: 23.06.2016 - 70 789,47 грн., 29.07.2016 - 71 000,00 грн., 30.08.2016 - 71 000,00 грн., 29.09.2016 - 71 000,00 грн., 31.10.2016 - 71 000,00 грн., 30.11.2016 - 71 000,00 грн., 04.01.2017 - 71 000,00 грн., 31.01.2017 - 71 000,00 грн., 27.02.2017 - 71 000,00 грн.

Також позивач вказує, що поручителем ОСОБА_1 на підставі договору поруки від 29.04.2016 позивачу було повернуто ще 462 000,00 грн., а саме: 14.03.2018 - 33 000,00 грн., 12.04.2018 - 33 000,00 грн., 16.05.2018 - 33 000,00 грн., 15.06.2018 - 33 000,00 грн., 24.07.2018 - 66 000,00 грн., 15.08.2018 - 66 000,00 грн., 14.09.2018 - 66 000,00 грн. та 27.12.2018 - 132 000,00 грн.

Згідно довідки ДП "Автотрейдінг-Одеса" № 187 від 17.05.2024 за підписом директора та головного бухгалтера станом на 17.05.2024 дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 29/04-16 про надання безвідсоткової позики від 29.04.2016, складає 244 210,53 грн.

Оскільки, відповідач не здійснив повернення грошових коштів у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 310 803,17 грн, з яких: 244 210,53 грн - основний борг, 43 423,30 грн - інфляція, 13 609,94 грн - 3 % річних, 9 559,40 грн - пеня.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 29/04-16 про надання безвідсоткової позики від 29.04.2016, відповідно до п. 1.1 якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути вказані грошові кошти позикодавцю.

З досліджених судом платіжних доручень вбачається, що позивач 18.05.2016 перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 1 345 000,00 грн на виконання умов договору № 29/04-16 про надання безвідсоткової позики від 29.04.2016.

Разом із тим, позивач вказує, що відповідач разом із поручителем частково повернули грошові кошти, а саме у розмірі 1 110 789,47 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму позики.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушено умови договору № 29/04-16 про надання безвідсоткової позики від 29.04.2016 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 244 210,53 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 13 609,94 грн, інфляційних витрат у розмірі 43 423,30 грн, та пені у розмірі 9 559,40 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, суд зазначає, що договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором позики, а тому до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем застосовуються положення ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента воєнний стан неодноразово продовжено, зокрема, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3891-ХІ від 23.07.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб.

Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 09.11.2024.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Судом перевірено розрахунок позивача, відповідно до якого інфляційні збитки нараховано за період з 01.01.2020 по 23.02.2022 та становлять 43 423,30 грн, 3 % річних нараховано за період з 01.01.2020 по 23.02.2022 та становлять 13 609,94 грн, пеня нарахована за період з 01.01.2020 по 03.07.2020 та становить 9 559,40 грн. Суд зазначає, що розрахунки є вірними.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилався позивач, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням вказаного, оскільки дослідженими матеріалами справи встановлено належне у повному обсязі виконання позивачем зобов`язання за договором, а також встановлення факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, приймаючи до уваги відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача та доказів на спростування доводів позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Одеса" підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 4 662,05 грн., що вбачається із платіжної інструкції № 3607 від 20.05.2024.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Одеса" у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Одеса" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" /ЄДРПОУ 34443264, адреса - 65005, м. Одеса, вул. Балківська, 143/ на користь дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Одеса" /ЄДРПОУ 31976605, адреса - 65054, м. Одеса, вул. 6-ий км. Овідіопольської дороги, 10/2/ заборгованість за договором позики у розмірі 310 803,17 грн /триста десять тисяч вісімсот три гривні 17 копійок/, з яких: 244 210,53 грн - основний борг, 43 423,30 грн - інфляція, 13 609,94 грн - 3 % річних, 9 559,40 грн - пеня; та судовий збір у розмірі 4 662,05 грн /чотири тисячі шістсот шістдесят дві гривні 05 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено 06 вересня 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко