Рішення

від 09.09.2024 по справі 916/3035/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3035/24

За позовом: Фізичної-особи підприємця Гузь Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Енерготрансбуд» (65000, Одеська обл., м. Одеса, пл. Грецька, буд. 1, код ЄДРПОУ 44927960, електронна пошта: 0938527060@ukr.net)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Корчевський М.

Суть спору: Позивач - Фізична-особа підприємець Гузь Ганна Олександрівна (далі - ФОП Гузь Г.О.) , звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Енерготрансбуд» (далі - ТОВ «ВП «Енерготрансбуд») про стягнення заборгованості у розмірі 15 000 грн, 3% річних у розмірі 275 грн 11 коп, інфляційних втрат у розмірі 499 грн 43 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3035/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Позивач будь-яких клопотань та заяв щодо відмови від позову, залишення позовної заяви без розгляду до суду не надав, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачу ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі направлялась на його офіційну електронну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку із чим суд вважає, що про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставлення в електронному вигляді ухвали на електронну адресу 0938527060@ukr.net. Однак, відзиву на позовну заяву від ТОВ «ВП «Енерготрансбуд» до суду не надходило.

З таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Позивачка у справі - ФОП Гузь Г.О. , зазначає, що 30.05.2023р. між нею (Виконавець) та ТОВ «ВП «Енерготрансбуд» (Замовник) був укладений Договір №2023/05/30 на виконання послуг з бухгалтерського обслуговування, згідно з п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з бухгалтерського обслуговування (ведення бухгалтерського та податкового обліку).

За змістом зазначеного договору:

- Виконавець вправі залучати відповідних фахівців для якісного та своєчасного надання послуг, послуги залучених фахівців Виконавець сплачує за власний рахунок (пункт 1.3);

- послуги з бухгалтерського обслуговування здійснюються Виконавцем щомісяця протягом дії Договору (пункт 1.4);

- Виконавець починає ведення бухгалтерського обліку з 01.06.2023 року, а складання та подання звітності - з тих звітних періодів, які відносяться до діяльності підприємства з 01.05.2023 р. (пункт 2.3);

- щомісячна вартість послуг з бухгалтерського обслуговування складається з загальної суми фактично наданих послуг, вартість яких наведено в Додатку 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (пункт 3.1);

- вартість послуг включає всі витрати Виконавця, пов`язані з наданням відповідних послуг (пункт 3.3);

- Виконавець і Замовник щоквартально підписують Акт наданих послуг, що свідчить про належне надання послуг Виконавцем і відсутність у Сторін взаємних претензій (пункт 4.1);

- Замовник здійснює оплату за кожний календарний місяць не пізніше 7 (сьомого) числа наступного календарного місяця в розмірі, зазначеному в п. 3.1 цього Договору (пункт 5.1);

- Виконавець зобов`язаний якісно й у повному обсязі надавати послуги, зазначені в пункті 1.1 даного Договору, підготувати податкові звіти для їх подальшої подачі Замовником у відповідний податковий орган не пізніше, ніж за 2 (два) робочих дня до кінцевого терміну їх подачі, передбаченого законодавством (пункти 6.1, 6.2);

- Замовник зобов`язаний оплачувати винагороду Виконавцю в терміни, зазначені в п. 5.1 даного Договору (пункт 6.3).

Згідно з пунктами 10.2, 10.3 Договору він діє по 31.12.2023р. Дія Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна із Сторін не пізніше 30 календарних днів до закінчення дії цього Договору не повідомить іншу Сторону про припинення дії Договору.

В Додатку №1 до договору про надання послуг №2023/05/30 від 30.05.2023р. сторони погодили базову вартість надання послуг з бухгалтерського обслуговування (бухгалтерський та податковий облік, складання та подання звітності, до 30 банківських транзакцій чи руху ТМЦ) у розмірі 3000 грн. на місяць, а також вартість додаткових послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку, що не входять до базового пакету послуг, з урахуванням їх виду та обсягу.

Як зазначає позивачка, на виконання вказаного договору ФОП Гузь Г. О. протягом червня - грудня 2023р. були надані послуги з ведення бухгалтерського і податкового обліку ТОВ «ВП «Енерготрансбуд» загальною вартістю 21 000 грн., а саме: у червні 2023 року на суму 3000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2023 року; у липні 2023 року на суму 3000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2023 року; у серпні 2023 року на суму 3000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2023 року; у вересні 2023 року на суму 3000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2023 року; у жовтні 2023 року на суму 3000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2023 року; у листопаді 2023 року на суму 3000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2023 року; в грудні 2023 року на суму 3000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2023 року.

Позивачка стверджує, що вказані акти приймання-передачі наданих послуг були підписані сторонами в електронній формі із застосуванням ЕЦП, а самі послуги прийняті замовником без зауважень.

Позивачка зазначає, що в порушення п. п. 5.1, 6.3 Договору та вимог ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України грошові зобов`язання з оплати наданих послуг за Договором №2023/05/30 від 30.05.2023р. ТОВ «ВП «Енерготрансбуд» виконані частково на суму 6 000 грн., а саме: платіжним дорученням №@2PL793696від 02.08.2023р. в рахунок оплати послуг за червень 2023р. сплачено грошові кошти в сумі 3000 грн., платіжним дорученням №2 від 13.09.2023р. в рахунок оплати наданих послуг за липень 2023р. сплачено грошові кошти в сумі 3000 грн.

Позивачка звертає увагу суду, що факт часткової оплати наданих послуг за Договором підтверджується банківськими виписками по рахунку ФОП Гузь Г. О. в АТ «Райффайзен Банк» за 02.08.2023р. та 13.09.2023р., а також актом звірки взаємних розрахунків за Договором від 31.12.2023р., який підписаний сторонами в електронній формі з використанням ЕЦП.

Як стверджує позивачка, в іншій частині розрахунків за надані послуги ТОВ «ВП «Енерготрансбуд» до теперішнього часу не проводилось, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 15 000 грн., з яких: 3000 грн. - вартість послуг за серпень 2023 року, 3000 грн. - вартість послуг за вересень 2023 року, 3000 грн. - вартість послуг за жовтень 2023 року, 3000 грн. - вартість послуг за листопад 2023 року, 3000 грн. - вартість послуг за грудень 2023 року.

Як зазначає позивачка, відповідно до п. 5.1 Договору №2023/05/30 про надання послуг від 30.05.2023р. оплата вартості послуг за кожен календарний місяць здійснюється до 7 (сьомого) числа кожного наступного місяця.

Але, надані за Договором послуги за період серпень - грудень 2023 року не оплачені, отже, відповідачем допущено прострочення оплати послуг за серпень 2023 року починаючи з 08.09.2023 року по 18.06.2024 року тривалістю 285 календарних днів; за вересень 2023 року починаючи з 10.10.2023 року по 18.06.2024 року тривалістю 253 календарних дня; за жовтень 2023 року починаючи з 08.11.2023 року по 18.06.2024 року тривалістю 224 календарних дня; за листопад 2023 року починаючи з 08.12.2023 року по 18.06.2024 року тривалістю 194 календарних дня; за грудень 2023 року починаючи з 09.01.2024 року по 18.06.2024 року тривалістю 162 календарних дня.

В зв`язку з цим, на підставі ч.2 ст.625 Цивільтного кодексу України , позивачка просить стягнути з відповідача, окрім суми основного боргу в розмірі 15 000 грн, інфляційні втрати в сумі 499 грн. 43 коп. та 3% річних в розмірі 275 грн. 11 коп.

У якості нормативного обгрунтування позову позивач посилається на приписи ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що 30.05.2023р. між ТОВ «ВП «Енерготрансбуд» (Замовник) та ФОП Гузь Г.О. (Виконавець) укладено Договір №2023/05/30 на виконання послуг з бухгалтерського обслуговування , згідно з п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з бухгалтерського обслуговування (ведення бухгалтерського та податкового обліку).

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Отже, між сторонами у справі склалися правовідносини щодо надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.2. Договору Виконавець веде бухгалтерський облік у відповідності до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291. У своїй діяльності в якості основи для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності Замовник використовує НП(С)БУ, затверджені Міністерством фінансів України, вимоги яких Виконавець повинен дотримуватись.

Згідно з п. 2.3. Договору сторони погодили, що Виконавець починає ведення бухгалтерського обліку - з 01.06.2023р., а складання та подання звітності - з тих звітних періодів, які відносяться до діяльності підприємства з 01.05.2023р. (травень 2023р., 2 квартал 2023р. та аналогічні).

Відповідно до п. 1.4. Договору послуги з бухгалтерського обслуговування здійснюються Виконавцем щомісяця протягом дії даного Договору.

За умовами п. 10.2. Договору він по 31.12.2023р.

Дія даного Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не пізніше 30 календарних днів до закінчення дії цього Договору не повідомить іншу Сторону про припинення дії Договору (п. 10.3. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору Виконавець і Замовник щоквартально підписують Акт наданих послуг, шо свідчить про належне надання послуг Виконавцем і відсутності у Сторін взаємних претензій.

За матеріалами справи, Акти приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2023р., 31.07.2023р., 31.08.2023р., 30.09.2023р., 31.10.2023р., 30.11.2023р., 31.12.2023р. підписано сторонами в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису без зауважень.

Отже, позивачка в повному обсязі виконала свої зобов`язання за Договором №2023/05/30 від 30.05.2023р. у частині надання послуг у червні-грудні 2023р., та формуванні відповідних Актів.

За приписами ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлений договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору щомісячна вартість послуг з бухгалтерського обслуговування складається з загальної суми фактично наданих послуг, вартість яких наведено в Додатку 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно з Додатком №1 до Договору №2023/05/30 про надання послуг від 30.05.2023р. сторони погодили базову вартість надання послуг з бухгалтерського обслуговування (бухгалтерський та податковий облік, складання та подання звітності, до 30 банківських транзакцій чи руху ТМЦ) у розмірі 3000 грн. на місяць, а також вартість додаткових послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку, що не входять до базового пакету послуг, з урахуванням їх виду та обсягу.

Пунктом 3.3 Договору сторони узгодили, що вартість послуг включає всі витрати Виконавця, пов`язані з наданням відповідних послуг.

Відповідно до п. 5.1. Договору Замовник здійснює оплату за кожний календарний місяць не пізніше 7 (сьомого) числа наступного календарного місяця в розмірі, зазначеному в п. 3.1. Договору.

Замовник зобов`язаний оплачувати винагороду Виконавцю в терміни, зазначені в п. 5.1 даного Договору (п. 6.3. Договору).

Як встановлено судом, позивачем надано послуги з ведення бухгалтерського і податкового обліку ТОВ «ВП «Енерготрансбуд» загальною вартістю у розмірі 21 000 грн., а саме: у червні 2023р. на суму 3000 грн.; у липні 2023р. на суму 3000 грн.; у серпні 2023р. на суму 3000 грн.; у вересні 2023р. на суму 3000 грн.; у жовтні 2023р. на суму 3000 грн.; у листопаді 2023р. на суму 3000 грн.; в грудні 2023р. на суму 3000 грн.

За матеріалами справи, згідно платіжного доручення №@2PL793696 від 02.08.2023р. в рахунок оплати послуг за червень 2023р. ТОВ «ВП «Енерготрансбуд» сплачено грошові кошти в сумі 3000 грн., платіжним дорученням №2 від 13.09.2023р. в рахунок оплати наданих послуг за липень 2023р. відповідачем сплачено грошові кошти в сумі 3000 грн.

Водночас, ТОВ «ВП «Енерготрансбуд» свої зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг за серпень-грудень 2023р. не виконало в повному обсязі, у зв`язку із чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 15 000 грн.

Наявність заборгованості також підтверджується підписаним представниками сторін без зауважень Актом звірки взаємних розрахунків за 2023р. за Договором №2023/05/30 від 30.05.2023р., відповідно до якого заборгованість ТОВ «ВП «Енерготрансбуд» становить 15 000 грн.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15 000 грн.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що він є правильним і стягненню з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 275 грн 11 коп. та інфляційні втрати у розмірі 499 грн 43 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Фізичної-особи підприємця Гузь Ганни Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Енерготрансбуд» про стягнення заборгованості у розмірі 15 000 грн, 3% річних у розмірі 275 грн 11 коп., інфляційних втрат у розмірі 499 грн 43 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Енерготрансбуд» (65000, Одеська обл., м. Одеса, пл. Грецька, буд. 1, код ЄДРПОУ 44927960, електронна пошта: 0938527060@ukr.net) на користь Фізичної-особи підприємця Гузь Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість у розмірі 15 000 грн., 3% річних у розмірі 275 грн 11 коп, інфляційні втрати у розмірі 499 грн 43 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено у нарадчій кімнаті 09 вересня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога