Рішення

від 09.09.2024 по справі 916/2890/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2890/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Група Конквест (вул. Люстдорфська дорога, 123, корп. 4, кв. 40, м. Одеса, 65088)

про стягнення 81341,50 грн,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство Морський торговельний порт Чорноморськ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Група Конквест, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 81341,50 грн, з яких: основний борг в сумі 61593,79 грн; пеня в сумі 14467,03 грн; 3% річних в сумі 2219,57 грн; інфляційні втрати в сумі 3061,11 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення умов укладеного між сторонами договору на надання послуг від 23.06.2014 № 251-О в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином (а.с. 92, т.1), а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2024 позовну заяву Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2890/24; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Обставини справи

23.06.2014 між позивачем (далі порт) та відповідачем (далі власник) був укладений договір про надання послуг № 251-о (а.с. 23-26, т.1), згідно з п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, порт надає місце біля плавучої майстерні № 557 для стоянки т/х «КОНКВЕСТ» (розмір: L - 30,6 м; В - 5,3 м; Н - 2,5 м; прапор - Україна) (далі - судно), що не перешкоджає здійсненню портом інших заходів на його загальній території, а власник зобов`язується сплачувати порту вартість стоянки відповідно до чинних вільних місцевих тарифів і умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1.-2.4. договору власник оплачує вартість стоянки, розраховану, виходячи з розміру довжини судна, згідно свідоцтва про право власності на судно, часу стоянки і діючих вільних місцевих тарифів Порту на підставі рахунків. Вартість стоянки судна становить 0,46 грн/м за добу без урахування ПДВ. ПДВ нараховується та сплачується згідно чинного законодавства України. Власник оплачує вартість стоянки до 10 (десятого) числа місяця наступного за звітним на підставі рахунку порту. Порт має право в односторонньому порядку змінювати вартість стоянки у випадку зміни методики їх розрахунку, при зміні чинного законодавства. Зміна місцевого тарифу оформлюється додатковою угодою до договору.

Згідно з п. 5.2., 5.3. договору за прострочення платежу власник сплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення. Сторона вважається невинною і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що прийнята всі залежні від неї заходи для належного виконання даного договору.

Відповідно до п. 5.8. договору кожна із сторін несе відповідальність за вірність її реквізитів, зазначених у розділі 9 договору. У разі зміни податкового статусу або реквізитів сторін кожна із сторін зобов`язана повідомити іншу сторону про такі зміни протягом 3-х робочих днів з дня виникнення таких змін. Невиконання зазначеної вимоги звільняє сторону договору, яка не знала та не могла знати про зазначені зміни та будь-які негативні наслідки неповідомлення про зміни іншою стороною.

За умовами п. 7.4., 7.6. договору сторона, для якої настала неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна про настання таких обставин невідкладно повідомити (факсом або телексом) іншу сторону, а також п`ятнадцятиденний термін надіслати поштою зареєстроване повідомлення, видане Торговою (торгово-промисловою) палатою України або іншим компетентним органом держави. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищезазначену обставину, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 8.1. договору він набуває чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками, при цьому сторони домовились, що даний договір регламентує взаємовідносини між сторонами з 01 січня 2014 року у відповідності до положень статті 631 Цивільного кодексу України і діє до 31.12.2014 та вважається автоматично продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 1 місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляду.

Далі між сторонами укладались додаткові угоди (а.с. 27-33, т.1), якими сторони, зокрема, змінювали вартість стоянки судна та згідно з редакцією додаткової угоди № 4 від 10.06.2019 погодили, що вартість стоянки судна становить: стоянка судна на території бази технічного обслуговування та ремонту флоту 0,36 грн/м.кв. за добу без ПДВ; стоянка судні біля плавпричалу БТОРФ 12,07 грн/м за добу без урахування ПДВ; стоянка судна біля плавмайстерень № 557, 635 БТОРФ 3,91 грн/м за добу без ПДВ. ПДВ нараховується та сплачується згідно чинного законодавства України.

Так, для здійснення оплати вартості наданих послуг за договором позивач виставляв відповідачу рахунки на наступні суми за такі періоди: рахунок від 28.02.2023 № Пр/473 на суму 43503,29 грн з ПДВ за надані послуги у період з 01.04.2022 по 28.02.2023; рахунок від 31.03.2023 № Пр/816 на суму 4450,84 грн з ПДВ за надані послуги у період з 01.03.2023 по 31.03.2023; рахунок від 30.04.2023 № Пр/1 010 на суму 4307,26 грн з ПДВ за надані послуги у період з 01.04.2023 по 30.04.2023; рахунок від 31.05.2023 № Пр/315 на суму 4450,84 грн з ПДВ за надані послуги у період з 01.05.2023 по 31.05.2023; рахунок від 30.06.2023 № Пр/1 515 на суму 4307,26 грн з ПДВ за надані послуги у період з 01.06.2023 по 30.03.2023; рахунок від 26.07.2023 № Пр/816 на суму 574,30 грн з ПДВ за надані послуги у період з 01.07.2023 по 04.07.2023. Всього позивачем у вказаному періоду послуги надана на суму 61593,79 грн.

Як свідчать матеріали справи (а.с. 34-72, т.1), вищевказані рахунки разом з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) направлялись позивачем відповідачу за допомогою програми « 1С-Підприємство» та засобами поштового зв`язку. Разом з цим, відповідач не повернув позивачу підписані зі свого боку акти та не сплатив вартість послуг, що останнім не спростовано. При цьому відповідачем не заперечена обставина отримання рахунків, їх зміст тощо.

За вищевикладених обставин судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг від 23.06.2014 № 251-о становить 61593,79 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Так, в межах цієї справи позивачем, окрім основного боргу в сумі 61593,79 грн, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 14467,03 грн, 3% річних в сумі 2219,57 грн та інфляційні втрати в сумі 3061,11 грн. Розрахунок спірних суд позивачем здійснено на суму боргу по кожному рахунку окремо в межах наступного періоду (а.с. 52, т.1): 3% річних та інфляційні втрати в межах загального періоду з 11.03.2023 по 14.06.2024; пені в межах загального періоду з 11.03.2023 по 09.02.2024.

Відповідачем суду контррозрахунку не подано.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Судом встановлена обставина наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором про надання послуг від 23.06.2014 № 251-о в розмірі 61593,79 грн, а отже позов ДП «МТП «Чорноморськ» в цій частині вимог слід задовольнити.

Водночас, у зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у виді несплати коштів за отримані послуги суперечить вищевказаним нормам права та договору, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні втрати. Перевіривши розрахунок позивача, який долучений до позовної заяви (а.с. 52, т.1), суд встановив його вірність та обґрунтованість.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ до Товариства з обмеженою відповідальністю Група Конквест слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 61593,79 грн, пеню в сумі 14467,03 грн, 3% річних в сумі 2219,57 грн та інфляційні втрати в сумі 3061,11 грн.

Розподіл судових витрат

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3028,00 грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Група Конквест (вул. Люстдорфська дорога, 123, корп. 4, кв. 40, м. Одеса, 65088, код ЄДРПОУ 35178004) на користь Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 01125672) борг в сумі 61593 грн 79 коп, пеню в сумі 14467 грн 03 коп, 3% річних в сумі 2219 грн 57 коп, інфляційні втрати в сумі 3061 грн 11 коп та судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 09 вересня 2024 р.

Суддя Д.О. Бездоля