Рішення

від 05.09.2024 по справі 917/1171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024 Справа № 917/1171/24

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙЛОТ ДРІЛЛІНҐ ТЕКНОЛОДЖІЗ» (Ідентифікаційний код: 36084719; 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Розсошенці, вул. Шевченка, буд. 29, кв. 72)

до Приватного підприємства «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ - 1» (Ідентифікаційний код: 36514677; 36014, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Зигіна, буд. 29, офіс 313)

про стягнення 555 242 грн. 36 коп.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

від позивача: Зязюн Ю.А.

від відповідача: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЙЛОТ ДРІЛЛІНҐ ТЕКНОЛОДЖІЗ» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ - 1» про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №PDT/USBC-2018-02 від 17.10.2018р. у розмірі 555 242 грн. 36 коп., що складає: 449 476,80 грн. - сума основного боргу, 77 215,91 грн. - пеня, 8 080,60 грн. - 3% річних, 20 469,05 грн. - збитки від інфляції.

Ухвалою від 19.07.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 06.08.24, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов; позивачу - подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

06.08.24 від позивача надійшла заява, в якій повідомляється про часткову сплату відповідачем суми основного боргу.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

Судом враховано, що сторони не повідомляли суд про наявність інших заяв і клопотань, необхідність вчинення дій, що передбачені у підготовчому провадженні.

Перелік дій, які має здійснити суд під час підготовчого засідання, визначено ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні, 06.08.2024р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 06.08.2024р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1171/24, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 05.09.2024.

04.09.2024 та 05.09.24 від відповідача надійшли клопотання, в яких він просить відкласти розгляд справи для проведення звірки та укладання мирової угоди.

В судовому засіданні 05.09.2024 представник позивача підтримала позовні вимоги.

Відповідач явку представників в судове засідання не забезпечив. При цьому, як зазначено вище надіслав клопотання, в яких він просить відкласти розгляд справи для проведення звірки та укладання мирової угоди.

У підготовчому засіданні 05.09.2023, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні з огляду на наступне.

Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Суд враховує, що у клопотанні відповідач вказав на необхідність провести взаємну бухгалтерську звірку рахунків між Позивачем та Відповідачем та скласти відповідний двосторонній акт звірки, оскільки за даними бухгалтерського обліку відповідача заборгованість по всіх укладених правочинах з Позивачем складає станом на 04.09.2024 року борг в сумі 432 676,80 грн., тобто менше ніж заявлено у позові.

При цьому, матеріали справи містять заяву позивача, в якій повідомляється про часткову сплату відповідачем суми основного боргу і в якій вказано, що станом на 05.08.2024р. сума боргу становить 432 676,80 грн.

Тобто з огляду на наявні докази суд дійшов висновку про відсутність між сторонами спору щодо розміру заборгованості, тому посилання на необхідність проведення взаємної бухгалтерської звірки рахунків між Позивачем та Відповідачем в даному випадку не є підставою для відкладення розгляду справи.

Щодо посилання відповідача на те, що він вважає за необхідне ініціювати перед судом та Позивачем укладання мирової угоди про сплату суми боргу, вказаної в позові, суд зазначає, що нормами ГПК України передбачено, що сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу, а також у процесі виконання рішення.

Таким чином, вирішення справи по суті у даному судовому засіданні не позбавить права учасників справи на укладення мирової угоди після ухвалення рішення.

Крім того, суд врахував, що представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи для укладення мирової угоди, вказуючи на те, що відповідач не звертався до нього з такою пропозицією, а в разі звернення сторони можуть укласти мирову угоду в будь-який час.

Також, суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відтак, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на зазначене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.09.24р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

17 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЙЛОТ ДРІЛЛІНҐ ТЕКНОЛОДЖІЗ», як Продавець з однієї сторони, та Приватним підприємством «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1», як Покупець, з другої сторони, укладено Договір купівлі-продажу №PDT/USBC-2018-02. /далі по тексту Договір/

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2018 року, але до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань відповідно до Додаткових угод та автоматично продовжується у разі відсутності письмового повідомлення про закінчення дії Договору у вказаний строк від будь-якої Сторони іншій Стороні. (п.12.2. Договору)

Продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених у цьому договорі передати у власність Покупцю Товар відповідно до Додаткових угод, що є невід`ємними частинами Договору, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити поставлений за цим Договором Товар. Асортимент, кількість, вартість Товару, умови оплати та поставки визначається Додатковими угодами до Договору, що оформлюється до кожної окремої поставки, (п.п. 1.1.-1.2. Договору)

Відповідно до п.п.3.1., 4.1. Договору строки поставки, місце поставки та інші умови поставки Товару визначається Додатковими угодами, що є невід`ємними частинами цього Договору. Умови оплати Товару указуються в Додаткових угодах до даного Договору.

Умовами п. 9.3 Договору в разі прострочення оплати вартості товару по Договору Покупець зобов`язується виплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплачених сум за кожен день прострочення платежу.

В обгрунтування позову позивач вказав на таке:

- 29 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЙЛОТ ДРІЛЛІНҐ ТЕКНОЛОДЖІЗ", як Продавець, з однієї сторони, та Приватним підприємством «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1», як Покупець, з другої сторони, укладено Додаткову угоду №4 до Договору №PDT/USBC-2018-02 від 17.10.2018р., якою Сторони визначили асортимент, кількість і вартість Товару, умови поставки, умови оплати та строк поставки:

Специфікація №1:

1) Колокол зі скошеним направленням 4 1/2", N-80, PDC у кількості 1 шт. вартістю 56 560,00 грн. (без ПДВ);

2) Клапан зворотній (4 1/2", Р-110, м/н) у кількості 1 шт. вартістю 45 640,00 грн. (без ПДВ);

3) Підвіска колонна пакерна PL-LH/PHSG (4 1/2" х 6 5/8", Р-110Д0 К, м/н) та цанговим роз`єднувачем в комплекті з пробками;

4) Муфта цементувальна PL-HCT (4 1/2", Р-110, м/н, в комплекті з муфтою-стоп та активаційною кулею) у кількості 1 шт. вартістю 315850,00 грн. (без ПДВ);

5) Пакер гідравлічний колонний PL-PHM (41/г, Р-110,7.5К, м/н) у кількості 1 шт. Вартістю 344 350,00 грн. (без ПДВ).

На загальну суму 2 065 353,60 грн. (з ПДВ)

Умови оплати: 50% - передплата, оплата 50% протягом 5 (пяти) банківських днів з дати отримання товару покупцем.

Умови поставки: EXW - м. Полтава, вул. Європейська, 163.

Термін поставки: 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання на розрахунковий рахунок Продавця попередньої оплати в розмірі до п.1 але у будь- якому разі відвантаження Товару здійснюється лише після отримання 100% вартості товару за цією Специфікацією.

На виконання умов Додаткової угоди №4 позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЙЛОТ ДРІЛЛІНҐ ТЕКНОЛОДЖІЗ" відповідачеві Приватному підприємству «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1» було поставлено відповідний Товар на загальну суму 2 065 353,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №1 від 22.01.2024р., довіреністю №35 від 22.01.2024р.

В свою чергу Приватне підприємство «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1» здійснило оплату 50% передплати у розмірі 1 032 676,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №285 від 05.01.2024р.

Відтак, у відповідача виник обов`язок, щодо оплати іншої частини - 50% вартості отриманого товару виник з 22.01.2024р. по 29.01.2024р.

07.03.2024 р. Приватне підприємство «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1» здійснено частково оплату отриманого товару у розмірі 300000, 00 грн. згідно платіжної інструкції №1287 та 20.03.2024р. здійснено частково оплату отриманого товару у розмірі 300 000,00 грн., згідно платіжної інструкції №1415.

З урахуванням часткової оплати отриманого товару за видатковою накладною №1 від 22.01.2024р. сума заборгованості, строк оплати якої настав, становить 432 676,80 грн.

- 22 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ПАЙЛОТ ДРІЛЛІНҐ ТЕКНОЛОДЖІЗ", як Продавець з однієї сторони, та Приватним підприємством «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1», як Покупець, з другої сторони, укладено Додаткову угоду №5 до Договору №РОТ/и5ВС-2018-02 від 17.10.2018р., якою Сторони визначили асортимент, кількість і вартість Товару, умови поставки, умови оплати та строк поставки:

Специфікація №1:

Центратор 4 1/2" х 5 1/2", жорсткий, пружний зі стопорними кільцями (2шт) у кількості 5 шт. Вартістю по 2 800,00 грн. (без ПДВ) загальною вартістю 16 800,00 грн.

Умови оплати: 100% - передплата.

Умови поставки: ЕХШ - м. Полтава, вул. Європейська, 163.

Термін поставки: протягом 5 (п`яти)календарних днів з дати отримання на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання умов Додаткової угоди №5 позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЙЛОТ ДРІЛЛІНҐ ТЕКНОЛОДЖІЗ" відповідачеві Приватному підприємству «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1» було поставлено відповідний Товар на загальну суму 16 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №2 від 22.01.2024р., довіреністю №36 від 22.01.2024р.

Строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за отриманий товар за Додатковою угодою №5 від 22.01.2024р. є таким, що настав, та відповідач повинен був оплатити товар негайно після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто у даному випадку 22.01.2024 року - дата прийняття товару та дата підписання видаткової накладної №2.

Приватним підприємством «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1» взагалі не було оплачено вартість отриманого товару у розмірі 16 800,00 грн.

- Внаслідок невиконання Приватним підприємством «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1» свого обов`язку щодо оплати вартості отриманого товару, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 432 676,80 грн. за видатковою накладною №1 від 22.01.2024р та заборгованість у розмірі 16 800,00 грн. за видатковою накладною №2 від 22.01.2024р. Загальна сума заборгованості становить 449 476.80 грн.

- 26.03.2024р. позивачем відповідачеві було пред`явлено претензію про сплату боргу за вих. №113, на яку у відповідь отримано лист, згідно якого відповідач зазначив, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, проте заборгованість планує погасити наступним чином: до 30.04.2024р. - 454 560,00 грн. та до 31.05.2024р. - 454 560,00 грн. Наразі заборгованість відповідачем не погашена.

У зв"язку із вказаними обставинами позивач звернувся до суду із позовом та просить про стягнення стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №PDT/USBC-2018-02 від 17.10.2018р. у розмірі 555 242 грн. 36 коп., що складає: 449 476,80 грн. - сума основного боргу, 77 215,91 грн. - пеня, 8 080,60 грн. - 3% річних, 20 469,05 грн. - збитки від інфляції.

Після звернення позивача до суду з позовом відповідач здійснив часткову сплату суми основного боргу. За даними обох сторін станом на дату ухвалення рішення сума боргу становить 432 676,80 грн.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті рішення у справі суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У даному випадку, сторони узгодили, що асортимент, кількість, вартість Товару, умови оплати та поставки визначається Додатковими угодами до Договору, що оформлюється до кожної окремої поставки, (п.п. 1.1.-1.2. Договору).

Так, матеріалами справи підтверджено, що:

- 29 грудня 2023 року між сторонами укладено Додаткову угоду №4 до Договору №PDT/USBC-2018-02 від 17.10.2018р., якою Сторони визначили такі умови:

Поставка товару на загальну суму 2 065 353,60 грн. (з ПДВ)

Умови оплати: 50% - передплата, оплата 50% протягом 5 (пяти) банківських днів з дати отримання товару покупцем.

Термін поставки: 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання на розрахунковий рахунок Продавця попередньої оплати в розмірі до п.1 але у будь- якому разі відвантаження Товару здійснюється лише після отримання 100% вартості товару за цією Специфікацією.

На виконання умов Додаткової угоди №4 Приватне підприємство «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1» здійснило оплату 50% передплати у розмірі 1 032 676,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №285 від 05.01.2024р.

У свою чергу, позивачем відповідачеві було поставлено відповідний Товар на загальну суму 2 065 353,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №1 від 22.01.2024р., довіреністю №35 від 22.01.2024р.

Відтак, у відповідача виник обов`язок, щодо оплати іншої частини - 50% вартості отриманого товару виник з 22.01.2024р. по 29.01.2024р.

Відповідач з порушенням строків здійснив часткову оплату вартості отриманого товару, зокрема, 07.03.2024 р. Приватне підприємство «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1» здійснено частково оплату отриманого товару у розмірі 300000, 00 грн. згідно платіжної інструкції №1287 та 20.03.2024р. здійснено частково оплату отриманого товару у розмірі 300 000,00 грн., згідно платіжної інструкції №1415.

З урахуванням часткової оплати отриманого товару за видатковою накладною №1 від 22.01.2024р. сума заборгованості, строк оплати якої настав, становить 432 676,80 грн.

Станом на дату звернення позивача до суду з позовом відповідачем не надані докази сплати 432 676,80 грн. заборгованості.

- 22 січня 2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду №5 до Договору №РОТ/и5ВС-2018-02 від 17.10.2018р., якою Сторони визначили такі умови:

Поставка товару загальною вартістю 16 800,00 грн.

Умови оплати: 100% - передплата.

Термін поставки: протягом 5 (п`яти)календарних днів з дати отримання на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання умов Додаткової угоди №5 позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЙЛОТ ДРІЛЛІНҐ ТЕКНОЛОДЖІЗ" відповідачеві Приватному підприємству «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1» було поставлено відповідний Товар на загальну суму 16 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №2 від 22.01.2024р., довіреністю №36 від 22.01.2024р.

Строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за отриманий товар за Додатковою угодою №5 від 22.01.2024р. є таким, що настав з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був оплатити товар негайно після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто у даному випадку 22.01.2024 року - дата прийняття товару та дата підписання видаткової накладної №2.

Станом на дату звернення позивача до суду з позовом відповідачем не було оплачено вартість отриманого товару у розмірі 16 800,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки станом на дату звернення позивача до суду з позовом відповідачем не сплачено 432 676,80 грн. вартості отриманого товару по Додатковій угоді №4 та вартість отриманого товару у розмірі 16 800,00 грн.по Додатковій угоді №5, а всього 449 476,80 грн., позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача цю суму.

Разом з тим, як повідомив позивача суду після звернення позивача до суду з позовом відповідач здійснив часткову сплату суми основного боргу у розмірі 16800,00 грн. згідно платіжної інструкції № 700 від 23.07.2024.

За даними обох сторін станом на дату ухвалення рішення сума боргу становить 432 676,80 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на встановлені вище обставини в частині позовних вимог про стягнення 449 476,80 грн. суд позов задовольняє, в іншій частині вимог про стягнення суми основного боргу (16800,00 грн.) - провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач заявив вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 20 469,05 грн. та трьох процентів річних у розмірі 8080,60 грн., нарахованих за період з 30 січня 2024 року по 08 липня 2024 року.

Суд зазначає, що перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за порушення грошових зобов`язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 77 215,91 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 9.3 Договору в разі прострочення оплати вартості товару по Договору Покупець зобов`язується виплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплачених сум за кожен день прострочення платежу.

Із наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що позивачем нараховується пеня на всю заявлену ним до стягнення суму боргу за період з 30.01.2024 по 08.07.24

Суд зазначає, що перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені, встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за порушення грошових зобов`язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевірка правильності розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову частково, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 432676,80 грн. основного боргу, 77215, 91 грн. пені, 8080,60 грн. 3 % річних, 20469,05 грн. інфляційних нарахувань, в частині вимог про стягнення суми основного боргу (16800,00 грн.) провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат позивача, суд керується наступним.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, на відповідача покладаються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8076,63 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із попереднім розрахунком позовних вимог, наведеного у позовній заяві, очікувані витрати на правову допомогу становлять 15 000 грн 00 коп.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом враховано, що за змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: копії Договору про надання правової допомоги від 09.07.2024 р., звіту про роботу адвоката над завданням клієнта станом на 15.07.2024 р., акту приймання-передачі правової допомоги від 15.07.2024 року за договором про надання правової допомоги від 09.07.2024 року, платіжного доручення про оплату за надання правової допомоги згідно договору від 09.07.2024 р.

В обґрунтування заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу представник позивача зазначає, що враховуючи наведений опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у зв`язку із розглядом справи судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката склали 15 000 грн 00 коп. та, відповідно до положень пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, мають бути покладені на відповідача.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідачем не доведено те, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката є неспівмірним з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі № 917/1171/24.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку, що заява відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов у даній справі задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14546,14 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ - 1» (Ідентифікаційний код: 36514677; 36014, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Зигіна, буд. 29, офіс 313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙЛОТ ДРІЛЛІНҐ ТЕКНОЛОДЖІЗ» (Ідентифікаційний код: 36084719; 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, село Розсошенці, вул. Шевченка, буд. 29, кв. 72) 432676,80 грн. основного боргу, 77215, 91 грн. пені, 8080,60 грн. 3 % річних, 20469,05 грн. інфляційних нарахувань, 8076,63 грн. витрат по сплаті судового збору, 14546,14 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 16800 грн. провадження у справі закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.09.2024р.

Суддя Киричук О.А.