Рішення

від 27.08.2024 по справі 918/542/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/542/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мізоцької селищної ради Рівненської області

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача-2 Заклад дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення в розмірі 25 373, 51 грн.

Секретар судового засідання Шилан І.С.

В засіданні приймали участь:

Від органу прокуратури: Столярчук І.О.

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача-1: Крук В.Р.;

від відповідача-2: Сидорчук Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Мізоцької селищної ради Рівненської області до відповідача -1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та до відповідача-2 Закладу дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 25 373, 51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та Дошкільний навчальним закладом "Малятко" Мізоцької селищної ради (далі-ЗДО "Малятко") уклали договір № 7097-ВЦ на постачання електричної енергії на суму 116 635,70 грн. з ПДВ. Згодом сторони уклали ряд додаткових угод, якими збільшили ціну за одиницю товару посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку. Відтак, за період дії договору ціна на постачання електричної енергії збільшувалась з 1,944 грн/кВт*год без ПДВ до 4,00488 грн/кВт*год без ПДВ тобто на 106 %. На переконання прокурора, додаткові угоди №1 від 27.08.2021, №2 від 30.08.2021, №3 від 01.09.2021, №4 від 15.10.2021, №5 від 18.10.2021, №6 від 20.10.2021, №7 від 12.11.2021, № 8 від 15.11.2021 та № 9 від 07.12.2021 укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому їх необхідно визнати недійсними в судовому порядку.

Оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватись за ціною, вказаною за умовами основного договору, а саме 1,944 грн/кВт*год без ПДВ. Таким чином, грошові кошти в сумі 25 373, 51 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", підстав їх набуття відпала, а тому у відповідності до ст.ст. 216, 1212 ЦК України, підлягають поверненню.

Ухвалою суду від 12.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2024.

25.06.2024 на адресу суду від відповідача-2 Закладу дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради надійшов лист про розгляд справи без участі їх представника.

27.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що ціна за одиницю товару, яка вказана в кожній з спірних додаткових угод не перевищує 10% та не призводить до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю, що повністю відповідає положенням п.2, ч.5, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, законодавчо встановленого обмеження щодо кількості змін ціни за одиницю товару в межах 10% не встановлено.

Представник також вказує, що оскільки позовні вимоги, що є предметом розгляду в межах даного спору, фактично зводяться до зобов`язання ТОВ "РОЕК" повернути на користь позивача 25 373,51 грн, що є складовою частиною ціни договору та вартості поставленого товару, задоволення даного позову призведе до зміни такої істотної умови договору, як ціна, після його повного виконання, що суперечить приписам ч.3 ст. 632 ЦК України, згідно якої зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Також, ТОВ "РОЕК" вважає, що при зверненні до суду прокурор обрав неналежний спосіб захисту. Так, предметом позову, як вказує прокурор, є визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, як таких, що укладені з порушенням ч.4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 41 цього Закону. Таким чином, визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, а визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч.2 ст. 215 ЦК України).

Ухвалою суду від 02.07.2024 підготовче засідання відкладено на 06.08.2024.

03.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив. Прокурор вважає доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, необгрунтованими, а тому оскаржувані додаткові угоди укладені з порушенням закону та підлягають визнанню недійсними. Відповідно грошові кошти в сумі 25 373,51 грн є такими, що були безпідставно одержані, а тому підлягають поверненню.

Ухвалою суду від 06.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2024.

В судовому засіданні 27.08.2024 прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні 27.08.2024 представники відповідача-1, 2 позов заперечили, просили відмовити у задоволенні.

В судове засідання 27.08.2024 представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Дошкільним навчальним закладом "Малятко" Мізоцької селищної ради проведено закупівлю UA-2020-12-22-023257-с за предметом: "Електрична енергія". За результатами аукціону переможцем визначено учасника Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", з яким в подальшому укладено Договір № 7097-ВЦ на постачання електричної енергії від 01.02.2021 на суму 116 635,70 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1 Договору, Споживач розраховується з Постачальником (ТОВ "РОЕК") за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергію, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору.

Так, згідно Додатку № 2 Договору, ціна за одинцю товару (кВт*год) становить 1,944 грн без ПДВ.

Згідно пункту 5.4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.13.6 Договору, у випадку коливання ціпи електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідно пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована, документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.

Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення Договору та середньоринковою ціною (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки інформації (або іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово- примисловою палатою, або органами державної статистики.

У випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до цього Договору у вказаній частині розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена Сторонами у момент укладення цього Договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього Договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому максимальна сума, на яку Сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення Постачальника щодо зміни ціпи (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього Договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього Договору в частині ціни за одиницю товару якщо такі зміни до цього Договору вже були раніше здійснені Сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачено цим пунктом.

Після укладення договору сторони уклали ряд додаткових угод про внесення змін до договору якими збільшено ціну за одиницю товару до 10%, посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку, а саме:

- за умовами додаткової угоди №1 від 27.08.2021, яка починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з березня 2021 року, ціна за одинцю товару (кВт/год) становить 2,10 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 8,02% від основного договору);

- за умовами додаткової угоди №2 від 30.08.2021 яка починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 серпня 2021 року, ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 2, 28043 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 17,3% від основного договору та на 8,6% від попередньої додаткової угоди);

- за умовами додаткової угоди №3 від 01.09.2021 яка починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 вересня 2021 року, ціна за одинцю товару (кВт*год) становить 2,47888 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 27,5 % від основного договору та на 8,7% від попередньої додаткової угоди);

- за умовами додаткової угоди №4 від 15.10.2021 яка починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 вересня 2021 року, ціна за одинцю товару (кВт*год) становить 2,67530 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 37,6 % від основного договору та на 8,0% від попередньої додаткової угоди);

- за умовами додаткової угоди №5 від 18.10.2021, яка починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 14 вересня 2021 року, ціна за одинцю товару (кВт*год) становить 2,85510 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 46,8 % від основного договору та на 6,7% від попередньої додаткової угоди);

- за умовами додаткової угоди №6 від 20.10.2021, яка починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 15 вересня 2021 року, ціна за одинцю товару (кВт*год) становить 3,08279 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 58,5 % від основного договору та на 7% від попередньої додаткової угоди);

- за умовами додаткової угоди №7 від 12.11.2021, яка починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 жовтня 2021 року, ціна за одинцю товару (кВт*год) становить 3,36139 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 72,9 % від основного договору та на 9% від попередньої додаткової угоди);

- за умовами додаткової угоди № 8 від 15.11.2021 яка починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 14 жовтня 2021 року, ціна за одинцю товару (кВт*год) становить 3, 66783 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 88,6 % від основного договору та на 9,1% від попередньої додаткової угоди);

- за умовами додаткової угоди № 9 від 07.12.2021 2021, яка починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 05 листопада 2021 року, ціна за одинцю товару (кВт*год) становить 4, 00488 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 106% від основного договору та на 9,2% від попередньої додаткової угоди).

Прокурор вказує, що за період дії Договору на постачання електричної енергії з ініціативи постачальника 9 разів збільшено ціну за електричну енергію на з 1,944 грн. без ПДВ до 4,00488 грн. без ПДВ, на тобто на 106%.

Підстави внесення змін до договору шляхом підписання додаткових угод №1 від 27.08.2021, №2 від 30.08.2021, №3 від 01.09.2021, №4 від 15.10.2021, №5 від 18.10.2021, №6 від 20.10.2021, №7 від 12.11.2021, № 8 від 15.11.2021 та № 9 від 07.12.2021 свідчать про укладення їх з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягають визнанню недійсними з наступних підстав.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що прокурор вважає порушеними інтереси держави з огляду на недотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових договорів, якими внесено зміни до вартості товару що закуповувався.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 статті 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII видно, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року по справі № 922/2321/22).

Наведене підтверджується також тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону України "Про публічні закупівлі" редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як також видно з пояснювальної записки до проекту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Судом встановлено, що 01 лютого 2021 року за результатами проведеної процедури закупівлі ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та ЗДО "Малятко" уклали договір про постачання електричної енергії споживачу загальним обсягом 39 101 кВт/год за ціною 1,944 грн за 1 кВт/год без ПДВ загальною вартістю 116 588,32 грн з ПДВ.

За цим договором відповідач - 1 протягом періоду з лютого 2021 року по грудень 2021 року постачав, а відповідач-2 приймав та споживав електричну енергію.

Додатковими угодами №1 від 27.08.2021, №2 від 30.08.2021, №3 від 01.09.2021, №4 від 15.10.2021, №5 від 18.10.2021, №6 від 20.10.2021, №7 від 12.11.2021, № 8 від 15.11.2021 та № 9 від 07.12.2021сторони збільшили ціну за одиницю товару (спожиту електричну енергію).

Суд встановив, що поставлений товар був не тільки прийнятий відповідачем-2 у власність, а й спожитий.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" ініціювало підписання додаткових угод, внаслідок чого збільшено ціну за одиницю товару у порівнянні з первинним договором.

Так, 27.08.2021 сторони уклали додаткову угоду №1, якою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначили ціну за (одиницю товару) кВт*год спожитої електричної енергії в розмірі 2,10 грн/кВт*год. без ПДВ, при цьому вказана ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з березня 2021 року.

Однак, обгрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору додатковою угодою №1 від 27.08.2021, ТОВ "РОЕК" посилається на інформацію з ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", яка містить порівняльний аналіз середньозважених цін на електричну енергію за лютий 2021 року.

Так, згідно даної інформації середньозважена ціна на РДН у лютому 2021 року склала 1611, 59 грн/МВт-год. На ВДР середньозважена ціна у лютому 2021 року склала 1756, 16 грн/МВт.год. А у березні 2021 року середньозважена ціна на РДН У склала 1316,42 грн/МВт-год. На ВДР середньозважена ціна у березні 2021 року склала 1 359, 04 грн/МВт.год.

Отже, ТОВ "РОЕК" жодним чином не обгрунтовано коливання цін на електричну енергію та необхідність підписання додаткової угоди №1 від 27.08.2021.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанова Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

Як підставу для підписання Додаткової угоди №2 від 30.08.2021 ТОВ "РОЕК" використано висновок Рівненської торгово-паросилової палати від 19.08.2021, яким проведено моніторинг цін на постачання електроенергії подекадно за липень 2021 року, ціна на яку коливалась від 1055,60 до 1623,28 грн, тобто менше була ніж встановлена додатковою угодою.

Крім цього, долучено інформацію з сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", яка містить порівняльний аналіз середньозважених цін на електричну енергію за 10 днів серпня та липня 2021 року.

В подальшому, ТОВ "РОЕК" направлено ЗДО "Малятко" проект Додаткової угоди № 3 від 01.09.2021 та висновок Рівненської торгово-промислової палати від 19.08.2021, яка містить ціну на електричну енергію на 08.08.2021 (1782,94 грн) та станом на 15.08.2021 (2003, 24 грн).

У той же час, як зазначалось вище, ціна за умовами Договору від 01.02.2021 становила 1,944 грн. без ПДВ, а з урахуванням Додаткової угоди №3 від 01.09.2021 (чинної на момент звернення ТОВ "РОЕК" щодо необхідності збільшення ціни) - 2,47888 грн. без ПДВ, тобто була значно вищою за середньозважену ціну станом на лютий 2021 року.

Для обгрунтування коливання цін на ринку постачальником та необхідності підписання решти додаткових угод №4 від 15.10.2021, №5 від 18.10.2021, №6 від 20.10.2021, №7 від 12.11.2021, № 8 від 15.11.2021, № 9 від 07.12.2021, постачальником ТОВ "РОЕК" надано дані з веб-сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", щодо роботи "ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку за відповідні періоди та висновки Рівненської торгово-промислової палати від 19.08.2021 та 13.10.2021.

Надані постачальному дані не відображають динаміку ціни на електричну енергію з моменту укладення договору до моменту ініціювання постачальником збільшення ціни, у зв`язку з чим не містять належного обгрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, постачальник зобов`язаний довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обгрунтувати для Замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Продавець повинен обгрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Продавець також має довести, що підвищення ціни с непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Надані ТОВ "РОЕК" дані з сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" та звіти Рівненської торгово-промислової палати не містять точної інформації про коливання цін на електроенергію станом як на момент звернення товариства з листами - пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Разом з тим, вони не відображають об`єктивну картину щодо зміни цін на електроенергія на «ринку на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку.

Проаналізувавши розмішену на сайті ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" інформацію щодо середньозважених цін упродовж 2021 року, можна дійти до висновку що за період з серпня по вересень, з жовтня по грудень 2021 року (упродовж якого було тричі збільшено ціну за Договором) мало місце як збільшення, так і зменшення цін на електричну енергію, однак сторонами не ініціювалось укладення додатковий угод про зменшення ціни за одиницю товару.

Разом з тим, розмір середньозважених цін згідно наданих ТОВ "РОЕК" довідок є значно нищим за ціну, передбачену умовами Договору № 7097-ВЦ з урахуванням підписаних сторонами додаткових угод.

Зокрема, за даними ДП "Оператор ринку" у серпні 2021 року ціна на внутрішньодобовому ринку становила 2984,13 грн./МВт*год, на ринку "на добу наперед" 2076,95 грн./МВт*год, тоді як додатковою угодою №2 від 30.08.2021 ціну збільшено до 2,28043 грн без ПДВ, та починає застосовуватись до договірних величин з 01.08.2021. Потім додатковою угодою №3 від 01.09.2021 ціну збільшено до 2,47888 грн без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин з 16.08.2021.

Станом на вересень 2021 року ціна на внутрішньодобовому ринку 2957,13 грн/МВт*год, на ринку "на добу наперед" 2230,78 грн./МВт*год, а за умовами додаткової угоди №4 від 15.10.2021 2,67530 грн без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин з 01.09.2021. Також, додатковими угодами №5 від 18.10.2021 та №6 від 20.10.2021 збільшено ціну до 2,85510 грн без ПДВ та 3,08279 грн. без ПДВ відповідно. Вказані додаткові угоди починають застосовуватись з 14.09.2021 та 15.09.2021.

Станом на жовтень 2021 року ціна на внутрішньодобовому ринку 3 374.23 грн./МВт*год, на ринку «на добу наперед» умовами додаткової угоди №7 від 12.11.2021 угодою №8 від 15.11.2021 3,66783 грн 2 793,44 грн/МВт*год, тоді як за 3,36139 грн без ПДВ, а додатковою без ПДВ, договірні відносини якої починають діяти з 14.10.2021.

Станом на грудень 2021 року ціна на внутрішньодобовому ринку 3 124.14 грн/МВт*год, на ринку «на добу наперед» 3 160,17 грн/МВт*год, тоді як за умовами додаткової угоди №9 від 09.12.2021 ціна за Договором становила 4,00488 грн без ПДВ.

Постачальник не обгрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 викладено правову позицію, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок про те, що зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі товару у власність покупця не допускається.

Отже, оскаржувані додаткові угоди за №1 від 27.08.2021, №2 від 30.08.2021, №3 від 01.09.2021, №4 від 15.10.2021, №5 від 18.10.2021, №6 від 20.10.2021, №7 від 12.11.2021, № 8 від 15.11.2021 та № 9 від 07.12.2021 не відповідають вимогам ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому, з огляду на положення ст.ст. 203, 215 ЦК України мають бути визнані судом недійсними.

Оскільки вищевказані додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному Договорі № 7097-ВЦ на постачання електричної енергії від 01.02.2022, а саме 1,944 грн/кВт*год без ПДВ.

Так, згідно наданих ЗДО "Малятко" актів приймання-передачі електричної енергії, ТОВ "РОЕК" поставлено 39 101 кВт*год електричної енергії на загальну суму 116 588,32 грн, а саме:

- згідно акту №А-6072965988 за лютий 2021 року -13 411 кВт*год на суму 31 284, 08 грн з ПДВ;

- згідно акту №А-6074324937 за березень 2021 року - 6 453 кВт*год на суму 16 261, 56 грн з ПДВ.

- згідно акту №А-6075532249 за квітень 2021 року - 3 750 кВт*год на суму 9 450 грн з ПДВ;

- згідно акту №А-6076081006 за травень 2021 року - 2 493 кВт*год на суму 6 282,36 грн з ПДВ;

- згідно акту №А-6076847968 за червень 2021 року 1 307 кВт*год на суму 3 293, 64 грн з ПДВ;

- згідно акту №А-6077696422 за липень 2021 року - 318 кВт*год на суму 801,36 грн з ПДВ;

- згідно акту №А-6079177835 за серпень 2021 року - 600 кВт*год на суму 1702, 14 грн з ПДВ;

- згідно акту №489013403/9/1 за вересень 2021 року - 1451 кВт*год на суму 5 046,83 грн. з ПДВ;

- згідно акту №489013403/10/1 за жовтень 2021 року - 3 641 кВт*год на суму 15 462, 64 грн. з ПДВ;

- згідно акту №489013403/11/1 за листопад 2021 року 5 197 кВт*год на суму 24 696, 95 грн з ПДВ;

- згідно акту №489013403/12/1 за грудень 2021 року 480 кВт*год на суму 2 306, 76 грн. з ПДВ.

З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним у первинному Договорі, ЗДО "Малятко" повинен був сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 39 101 кВт*год кошти у розмірі 91 214, 81 гривень (39 101 * 1,944 + 20% ПДВ).

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 25 373,51 грн (116 588,32 грн 91 214,81 грн).

Таким чином, грошові кошти в сумі 25 373, 51 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави суд відзначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки передбачено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У пунктах 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018у справі №926/1111/15.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.

Окремо необхідно зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

У даному випадку, укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки на освіту. Пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України серед принципів, на яких грунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами) (ч. 3 ст. 19 Бюджетного кодексу України). 19 Пунктом 24 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу. Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Згідно з оголошенням на проведення процедури закупівлі, плану закупівлі та звіту про результати її проведення, джерелом фінансування закупівлі визначено місцевий бюджет.

Стороною договору є ЗДО Малятко Мізоцької селищної ради.

Згідно пунктом 1.1 Статуту затвердженого рішенням сесії Мізоцької селищної ради №60 від 29.12.2020 передбачено, що засновником закладу освіти с територіальна громада смт. Мізоч в особі Мізоцької селищної ради Рівненської області.

Пунктом 1.4. передбачено, що заклад освіти є юридичною особою, має свій ідентифікаційний код, печатку і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами, реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства.

Відповідно до п. 10.2 Статуту, утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти фінансуються за рахунок коштів засновника.

Згідно п. 10.4. заклад освіти с неприбутковою установою. Доходи (прибутки) закладу освіти використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених цим Статутом.

Здолбунівською окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Мізоцької селищної ради відповідні лист, якими повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору постачання електричної енергії та здійсненні розрахунків за даним Договором.

У відповідь останні повідомили, що вжиття заходів для усунення стверджуваний порушень не планується.

Отже, підсумовуючи зазначене, прокуратура обґрунтувала правомірність звернення до суду із цим позовом.

За результатом розгляду спору суд встановив, що додаткові угоди до договору, які були предметом розгляду, укладені з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому ці угоди суд визнав недійсними.

Надмірно сплачені кошти в сумі 25 373, 51 грн необхідно стягнути з TOB "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Мізоцької селищної ради.

Розподіл судових витрат.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Судові витрати в розмірі 30 280, 00 грн у справі покладаються на відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", так як спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Суд звертає увагу сторін, що датою підписання повного тексту даного рішення є 09.09.2024, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Горплюком А.М. у період з 02.09.2024 по 06.09.2024.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 27.08.2021 до Договору №7097-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021, укладеного між Закладом дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 30.08.2021 до Договору №7097-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021, укладеного між Закладом дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 01.09.2021 до Договору №7097-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021, укладеного між Закладом дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

5. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 15.10.2021 до Договору №7097-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021, укладеного між Закладом дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

6. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 18.10.2021 до Договору №7097-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021, укладеного між Закладом дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

7. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 20.10.2021 до Договору №7097-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021, укладеного між Закладом дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

8. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 12.11.2021 до Договору №7097-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021, укладеного між Закладом дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

9. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 15.11.2021 до Договору №7097-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021, укладеного між Закладом дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

10. Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 07.12.2021 до Договору №7097-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2021, укладеного між Закладом дошкільної освіти "Малятко" Мізоцької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира 71-Б, ідентифікаційний код 42101003) на користь Мізоцької селищної ради Рівненської області (35740, Рівненська область, вул. Якимчука Тараса, 12, ЄДРПОУ 04386545) кошти в розмірі 25 373 (двадцять п`ять тисяч триста сімдесят три) грн 51 коп.

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира 71-Б, ідентифікаційний код 42101003) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, ідентифікаційний код 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 09 вересня 2024 року.

Суддя А.М. Горплюк