Ухвала

від 05.09.2024 по справі 922/2400/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство

"05" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2400/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

за участю:

представника ініціюючого кредитора - Кот Т.В.

розглянувши заявуТовариство з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто" про Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Главмаш" , код ЄДРПОУ 32759608

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю"Торговий дім "Главмаш", в якій заявник проситьсудвідкритипровадженняусправі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Главмаш"; визнати кредиторські вимоги ТОВ"Стройтрансавто" до боржника в розмірі 2121397,99 грн; призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ратушного А.І.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ"Стройтрансавто"посилається на неналежне виконання ТОВ "Торговий дім "Главмаш" умов договору поставки №20/04-17 від 20.04.2017, договору оренди від 28.08.2017 та договору оренди від 12.08.2019.

До заявипро відкриття провадження у справі про банкрутствозаявником додано, крім іншого,заявуарбітражногокеруючого Ратушного А.І. про згоду на участь у справі в якості розпорядника майна боржника.

Ухвалою суду від 15.07.2024заяву ТОВ"Стройтрансавто" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Главмаш" (вх. № 2400/24 від 10.07.2024) залишено без руху, повідомлено ТОВ"Стройтрансавто"про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (вх. № 2400/24 від 10.07.2024), запропоновано ТОВ"Стройтрансавто" у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, надати судудокази доплати авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень у розмірі 8100,00 грн.18.07.2024 до суду від ТОВ"Стройтрансавто" надійшли докази усунення недоліків - квитанція № 5МЕ7-7К40-В33Х-52РЕ від 18.07.2024 про доплату авансування винагороди арбітражного керуючого у розмірі 8100,00 грн. наді

Приймаючи до уваги усуненняТОВ"Стройтрансавто" недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Главмаш", ухвалою суду від 18.07.2024 прийнято заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Главмаш" до розгляду, призначено підготовче засідання на 01.08.2024, заявнику до дати підготовчого засідання запропоновано надати суду читабельні копії договору оренди майна від 28.08.2017 р. та додатку №1 до нього, договору оренди майна від 12.08.2019 та додатку №1 до нього, специфікації до Договору поставки, докази здійснених поставок саме по договору поставки № 20-04-17 від 20.04.2017, докази часткового погашення заборгованості, розрахунок заборгованості по всім договорам окремо, додаткові докази, які підтверджують вимоги та обставини, викладені в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство (за наявності); боржнику - надати суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

До суду представником ініціюючого кредитора надані тільки читабельні копії договорів, інші витребувані судом документи надано не було, причиною ненадання вказано те, що господарська діяльність між боржником та кредитором була системною та тривалою, розрахунки відбувалися шляхом сплати коштів від боржника регулярно, але не системно, що ускладнює розбиття заборгованості за конкретними договорами.

Також представник ініціюючого кредитора просив провести судове засідання за його відсутністю.

Обраний ініціюючим кредитором арбітражний керуючий Ратушний А.І. в судове засідання не з`явився.

Підготовче засідання судом було відкладено на 05.08.2024 та ще раз запропоновано ініціюючому кредитору та боржнику виконати вимоги ухвали суду від 18.07.2024.

В судовому засіданні 05.08.2024 представник ініціюючого кредитора повідомила, що у зв`язку з початком збройної агресії рф проти України ТОВ"Стройтрансавто" декілька разів змінювало своє місцезнаходження та втратило частину документів, тому не має можливості їх надати.

Представник боржника в судове засідання не з`явився, відзиву на заяву ініціюючого кредитора не надав.

Відповідно до ч.4 ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства, відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника у справі про банкрутство, суд зазначає наступне.

20.04.2017 між ТОВ "Стройтрансавто" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Главмаш" укладено договір поставки № 20/04-17, відповідно до умов якого боржник зобов`язався поставити та передати у власність ТОВ "Стройтрансавто" будівельні матеріали , а останній зобов`язався їх прийняти та оплатити .

Відповідно до п.1.2 Договору поставки, найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість та загальна ціна визначаються відповідно до замовлення покупця та остаточно узгоджуються сторонами у видаткові накладній, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.1 Договору поставки, поставка товару здійснюється партіями протягом 30 банківських днів з моменту укладання даного договору.

Відповідно до п.3.4 Договору поставки, товар вважається поставленим продавцем та прийнятий покупцем з моменту підписання повноваженими представниками сторін єдиної видаткової накладної за весь обсяг поставленого товару, визначений специфікацією.

Відповідно до пунктів 4.1-4.2 Договору, за домовленістю сторін ціна договору визначається сумарною вартістю всього фактично поставленого постачальником товару відповідно до видаткової накладної в рамках цього договору. Оплата товару, за домовленістю сторін, за даним договором здійснюється на підставі рахунку-фактури виставленого постачальником, протягом 60 банківських днів з дати отримання товару згідно видаткової накладної.

На підтвердження виконання договору, ініціюючим кредитором надано рахунки фактури, видаткові накладні, податкові накладні на загальну суму 1889335,57 грн. проте в жодній з них немає посилання на Договір поставки № 20/04-17 від 20.04.2017р.

Крім того, заявником надано податкові накладні на суму 108068,53 грн., однак без рахунків фактур та видаткових накладних по ним.

Також, ініціюючим кредитором надано договір оренди майна б/н від 28.08.2017, відповідно умов якого орендодавець (ініціюючий кредитор) зобов`язався передати орендареві (боржнику) у строкове платне користування майно, визначене у додатках до цього договору, а орендар зобов`язався прийняти це майно та сплачувати орендодавцю орендну плату й виконувати інші обов`язки, які визначені цим договором. Об`єктом оренди є спеціалізована техніка, що використовується при здійсненні будівельної діяльності, перелік якої визначається у додатках до цього Договору в залежності від замовлення орендодавця.

Відповідно до п.2.1, 2.3 Договору оренди, орендодавець зобов`язаний передати майно орендарю впродовж 3 календарних днів з моменту замовлення з боку орендаря, яке може бути надіслано засобами електронного зв`язку, факсом, тощо. Прийом - передача майна оформлюється шляхом складання акту. Підписання орендарем акту підтверджує, у т.ч. належну якість, комплектність, справність майна. З моменту підписання сторонами акту, до орендаря переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майна.

Відповідно до п.4.1 Договору оренди, орендар за цим договором збов`язується сплатити на розрахунковий рахунок орендодавця грошові кошти у розмірі, визначеному відповідним Додатком до цього договору, відповідно до кількості годин використання та найменування орендованого майна. За результатами виконання своїх обов`язків за договором сторони підписують акт здачі-приймання робіт, яким фіксується кількість годин використання майна та вартість послуг.

На підтвердження виконання умов цього договору оренди ініціюючим кредитором надано акт про те, що 29.08.2017р. відповідно до Договору від 28.08.2017 виконавець передав, а замовник прийняв автокран вантажопідйомністю 10 т., а також рахунок фактуру № СФ-000232 від 30.08.2017 на оренду автокран вантажопідйомністю 10 т. на суму 2714,26 грн., акт здачі-приймання робіт на суму 2714,26 грн, податкову накладну від 30.08.2017 р. на суму 2714,26 грн., рахунок фактуру № СФ-000233 від 31.08.2017 на оренду автокран вантажопідйомністю 10 т. на суму 1583,32 грн., акт здачі-приймання робіт на суму 1583,32 грн, податкову накладну від 31.08.2017 р. на суму 1583,32 грн., рахунок фактуру № СФ-000238 від 29.09.2017 на оренду автокран вантажопідйомністю 10 т. на суму 1583,32 грн., акт здачі-приймання робіт на суму 1583,32 грн/, податкову накладну від 29.09.2017 р. на суму 1583,32 грн., а також видаткову накладну від 03.09.2018 р. про оренду автокрану 10т та оренду гидравлічної установки, яка не вказана у Акті про її прийняття боржником в оренду, на загальну суму 6521,93 грн. без підтвердження актом здачі -приймання робіт та податковою накладною на цю суму.

Отже, оскільки заявником не надано розрахунку заборгованості по кожному договору, судом підраховано, що послуги по договору оренди майна від 28.08.2017 надані заявником на загальну суму 5880,90 грн.

Крім того, вимоги ініціюючого кредитора ґрунтуються на Договорі оренди майна від 12.08.2019 р., відповідно до умов якого орендодавець (ініціюючий кредитор) зобов`язався передати орендареві (боржнику) у строкове платне користування майно, визначене у додатках до цього договору, а орендар зобов`язався прийняти це майно та сплачувати орендодавцю орендну плату й виконувати інші обов`язки, які визначені цим договором. Об`єктом оренди є спеціалізована техніка, що використовується при здійсненні будівельної діяльності, перелік якої визначається у додатках до цього Договору в залежності від замовлення орендодавця.

Відповідно до п.2.1, 2.3 Договору оренди, орендодавець зобов`язаний передати майно орендарю впродовж 3 календарних днів з моменту замовлення з боку орендаря, яке може бути надіслано засобами електронного зв`язку, факсом, тощо. Прийом - передача майна оформлюється шляхом складання акту. Підписання орендарем акту підтверджує, у т.ч. належну якість, комплектність, справність майна. З моменту підписання сторонами акту, до орендаря переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майна.

Відповідно до п.4.1 Договору оренди, орендар за цим договором зобов`язується сплатити на розрахунковий рахунок орендодавця грошові кошти у розмірі, визначеному відповідним Додатком до цього договору, відповідно до кількості годин використання та найменування орендованого майна. За результатами виконання своїх обов`язків за договором сторони підписують акт здачі-приймання робіт, яким фіксується кількість годи використання майна та вартість послуг.

На підтвердження виконання умов цього договору оренди ініціюючим кредитором надано акт про те, що 14.08.2019р. відповідно до Договору від 12.08.2019 виконавець передав, а замовник прийняв автокрани КАМАЗ в кількості 3 одиниці, апарат наповнювально-обпресувальний, установку гідравлічну для труб, кран-трубоукладчик у кількості 2 одиниці, а також рахунок фактуру № СФ-0000077 від 02.09.2019 на оренду автокранів КАМАЗ на суму 129492,72 грн., акт здачі-приймання робіт на суму 129492,72 грн, податкову накладну від 02.09.2019 р. на суму 129492,72 грн., рахунок фактуру № СФ-0000078 від 02.09.2019 на оренду установки гідравлічної для труб на суму 3506,50 грн., акт здачі-приймання робіт на суму 3506,50 грн, податкову накладну від 02.09.2019 р. на суму 3506,50 грн., рахунок фактуру № СФ-0000079 від 02.09.2019 на оренду кранів-трубоукладчиків на суму 37618,14 грн., акт здачі-приймання робіт на суму 37618,14 грн, податкову накладну від 02.09.2019 р. на суму 37618,14 грн., рахунок фактуру № СФ-0000080 від 02.09.2019 на оренду апарату наповнювально-обпресувального на суму 16240,30 грн., акт здачі-приймання робіт на суму 16240,30 грн, податкову накладну від 02.09.2019 р. на суму 16240,30 грн.

Також, скільки заявником не надано розрахунку заборгованості по кожному договору, судом підраховано, що послуги по договору оренди майна від 12.08.2019 надані на загальну суму 186857,66 грн.

Загальна сума по трьом договорам виходячи з наданих ініціюючим кредитором до заяви документів складає 2 082 074,13 грн., хоча заявник у заяві вказує 2121397,99 грн.

Ініціюючий кредитор на підтвердження здійснених частково розрахунків надав акт звірки станом на 30.06.2024 р. на суму заборгованості в розмірі 2121397,99 грн., яка виникла на підставі виконання сторонами трьох зазначених вище договорів.

Вищевикладені обставини, на думку ініціюючого кредитора є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та визнання вимог ініціюючого кредитора.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам у даній справі та надаючи оцінку доводам учасників у справі про банкрутство, суд зазначає наступне.

Пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст.664 Цивільного кодексу України).

Ініціюючий кредитор надав докази поставки боржнику товару на суму 1889335,57 грн., проте в жодному первинному документі не є посилання на спірний Договір поставки, а також не надав належних доказів часткової оплати боржником отриманого товару (виписки банків, квитанції, платіжні доручення, тощо).

Крім того, грошові вимоги кредитора ґрунтуються на невиконанні боржником умов двох Договорів оренди майна.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ініціюючим кредитором направлено на адресу боржника дві вимоги від 04.11.2019 р. та від 03.06.2024 р. щодо оплати заборгованості по Договору поставки та двом Договорам оренди майна в загальній сумі 2121397,99 грн.

Боржником 06.11.2019 р. надано відповідь про визнання вимог та зобов`язання оплатити після здійснення заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, при цьому не вказавши яку суму визнає та по яким договорам.

01.07.2024 р. боржник знов надає відповідь на претензію ініціюючого кредитора, в якій повідомляє про наявність великої кількості заборгованостей та неможливості погасити заборгованість перед кредитором та знов не зазначає ні суму заборгованості, ні по яких договорах, а також зауважує на форс-мажорні обставини пов`язані з війною та фінансові складнощі, які унеможливлюють виконання зобов`язань.

Ініціюючий кредитор на підтвердження заявлених вимог надав акт звірки взаєморозрахунків, з якого неможливо втановити та співставити вказані в ньому операції з документами, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21)).

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статті 39 КУзПБ.

Статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Отже, завданням підготовчого засідання у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає,зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 в чергове наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (див. постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20, від 09.05.2023 у cправі № 911/1755/22, від 31.05.2023 у cправі № 905/1029/22, від 06.07.2023 у справа № 914/1650/22).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

Обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20.

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.

Зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання.

Ураховуючи важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.

У випадку необґрунтованості/непідтвердження вимог ініціюючого кредитора господарський суд має відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з посиланням на норму частини шостої статті 39 КУзПБ, яка, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.

Отже, суд констатує, що ініціюючим кредитором не надано до суду всіх належних доказів на підтвердження заявленої до визнання суми боргу в розмірі 2121397,99 грн.

Виконуючи основну функцію господарського суду під час провадження у справі про банкрутство, що полягає в дотримані балансу захисту публічного та приватного інтересу, з метою не допущення фіктивного банкрутства, як і недопущення доведення боржника до банкрутства, враховуючи встановлений судом факт відсутності у справі достатніх доказів, що могли б свідчити про суму боргу, покладеної в основу заяви кредитора про порушення відносно боржника справи про банкрутство, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Главмаш" (код ЄДРПОУ 32759608) на підставі ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

Керуючись ст.ст.1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройтрансавто" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Главмаш" (код ЄДРПОУ 32759608).

Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2024.

СуддяЛавренюк Т.А.