Рішення

від 09.09.2024 по справі 922/2169/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2169/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (61095, м. Харків, вул. Автогенна, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкінпром" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 127, корп. А, оф. 207) про стягнення 52'227,60 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкінпром" про стягнення з останнього заборгованість у розмірі 52'227,60 грн, за поставлений товар відповідно до рахунка-фактури №11108 від 18.01.2022.

Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2169/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.07.2024 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Відділі обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківській області, а саме: 61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 127, корп. А, оф. 207.

Але судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "інші причини".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/2169/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.

Між Приватним акціонерним товариством "Завод Південкабель" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станкінпром" (далі - відповідач, покупець) була укладена угода на поставку кабельної продукції (далі - товар) а саме: шнур ШВВП 2*0,75-380 (мм) на суму 6242,40 грн; шнур ШВВП 3*1,5-380 (мм) на суму 18'169,20 грн; шнур ШВВП 3*2,5-380 (мм) на суму 27'816,60 грн, що було зазначено у виставленому позивачем рахунку-фактури №11108 від 18.01.2022 на загальну суму 52'227,60 грн.

За видатковою накладною №00119 від 20.01.2022 на суму 52'227,60 грн позивачем була поставлена, а відповідачем була отримана погоджена кабельна продукція через Шмидт М.М. по довіреності №1 від 18.01.2022.

Позивач зазначає, що відповідач за отриманий товар оплату не здійснив. На вимогу про сплату (вих.№9/23юр. від 01.02.2023), яка була направлена позивачем у відповідності до ст. 530 ЦК України щодо сплати за отриманий товар у повному обсязі та термінового погашення заборгованості на загальну суму 52'227,60 грн відповідач не відповів, та в порушення правил та приписів ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України, до даного часу не погасив заборгованість на загальну суму 52'227,60 грн.

Претензію позивача (вих. №24-юр. від 10.05.2024) щодо погашення боргу у сумі 52'227,60 грн за поставлену кабельну продукцію відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Оскільки відповідач до теперішнього часу за отриманий товар не розрахувався, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд керується наступним.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч.1 ст.202, ст.205 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано учасниками справи, що будь-яких договорів у формі єдиного документу сторонами не складалося.

Визначаючи правову природу відносин, що склалися між позивачем та відповідачем, виходячи з аналізу положень ст.174 Господарського кодексу України та ст.ст.202, 205, 626, 627, 638, 639 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що між сторонами у спрощений спосіб було укладено договір поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

За приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суд установив, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 52'227,60 грн, а відповідач прийняв його, однак заборгованість в повному обсязі не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною №00119 від 20.01.2022 на суму 52'227,60 грн.

Видаткову накладну підписано з боку відповідача без будь-яких заперечень та зауважень.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже було встановлено судом, позивач 01.02.2023 звернувся на адресу відповідача з вимогою (вих. № 9/23-юр.) сплатити в 7-денний строк заборгованість в розмірі 52'227,60 грн, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Також суд зазначає, що обов`язок сплатити за поставлений позивачем товар передбачений ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач в повному обсязі розрахувався за товар, поставлений позивачем.

Факт наявності заборгованості на вказану суму відповідачем не спростований та не оспорюється.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 52'227,60 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, керуючисьст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 3028 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкінпром" (61035, м.Харків, пр. Гагаріна, 127, корп. А, оф. 207, код ЄДРПОУ 40665022) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (61095, м. Харків, вул. Автогенна, 7, код ЄДРПОУ 00214534) заборгованість у розмірі 52'227,60 грн, за поставлений товар відповідно до рахунку-фактури №11108 від 18.01.2022 та судовий збір у розмірі 3028 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" (61095, м.Харків, вул. Автогенна, 7, код ЄДРПОУ 00214534).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Станкінпром" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 127, корп. А, оф. 207, код ЄДРПОУ 40665022).

СуддяІ.В. Трофімов