Рішення

від 05.09.2024 по справі 925/709/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року Справа № 925/709/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від Черкаської окружної прокуратури Пидорич Д.М. - прокурор,

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури,

м. Черкаси в інтересах держави в особі:

Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради,

м. Черкаси

до Черкаської міської молодіжної громадської організації Санта,

м. Черкаси

про розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення 55 244

грн. 20 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради до Черкаської міської молодіжної громадської організації Санта про:

стягнення з Черкаської міської молодіжної громадської організації Санта на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради заборгованості у сумі 55 244 грн. 20 коп., а саме: 38 200 грн. 96 коп. - суми основного боргу, 10 894 грн. 00 коп. пені, 2 441 грн. 15 коп. - інфляційних втрат та 3 708 грн. 09 коп. - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди об`єкта нерухомості №1821 від 01 жовтня 2019 року;

розірвання договору оренди об`єкта нерухомості №1821 від 01 жовтня 2019 року, укладеного між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та Черкаською міською молодіжною громадською організацією Санта щодо нежитлового приміщення загальною площею 256,50 кв.м, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, 679/Подолінського, 7;

зобов`язання відповідача повернути територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 256,50 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, 679/Подолінського, 7, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 04 липня 2024 року.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 04 липня 2024 року суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 05 вересня 2024 року.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалу суду від 04 липня 2024 року було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Праведниці Шулежко, (Пушкіна) 150, кв. 6, м. Черкаси, 18001.

Однак вищевказана ухвала повернулася до суду 16 липня 2024 року, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 3 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду від 04 липня 2024 року у справі 13 липня 2024 року (день проставлення відповідної відмітки у поштовому повідомленні).

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні, яке відбулося 05 вересня 2024 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/709/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, 01 жовтня 2019 року між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (орендодавець) та Черкаською міською молодіжною громадською організацією Санта (орендар) було укладено договір оренди об`єкта нерухомості за №1821.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення, що належать до міської комунальної власності на підставі рішення Черкаської міської ради від 26 червня 2003 року №3-531 Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління.

Відповідно до п. 1.2. договору об`єктом оренди є частина адміністративно - господарської будівлі з прибудовами (літера А-1, а, а1, а2, а3, а4, а5) та нежитлові приміщення одноповерхової виробничої будівлі (літера В), загальною площею 256,50 кв.м., вартістю 320 112 грн., розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна,679/Подолінського, 7.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розмір орендної плати встановлюється згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід`ємною частиною (додаток 3).

Орендна плата встановлюється з розрахунку на один місяць (п. 5.2. договору).

Встановлена договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Державною службою статистики України.

У випадках, передбачених п. 2 ст. 21 Закону України Про оренду державного та комунального майна, розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін (п. 5.3. договору).

Згідно додатку №3 до договору визначено місячну орендну плату без врахування індексу інфляції в сумі 1 302,60 грн.

Розмір орендної плати за базовий місяць нарахування орендної плати - жовтень 2019 року з урахуванням індексу інфляції та ПДВ складає 1 563 грн. 12 коп.

Договір оренди укладено на термін з 01 жовтня 2019 року до 31 серпня 2022 року і вступає в дію з дати приймання об`єкта за актом приймання-передачі (п. 4.1 договору).

Якщо жодна із сторін в місячний термін після закінчення терміну дії договору не заявить про намір його припинити, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 4.2. договору).

Договір є чинним, а строк його дії пролонговано.

Однак відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо сплати орендної плати.

Зокрема, з грудня 2019 року орендарем порушувалися строки оплати, а з червня 2022 року по березень 2024 року орендна плата не сплачувалася взагалі.

У зв`язку з чим у відповідача виник борг зі сплати орендної плати в розмірі 38 200 грн. 96 коп.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу (лист від 22 листопада 2023 року №3645-010-15).

Відповіді на вищевказану вимогу відповідачем надано не було, борг не сплачено.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно пункту 5.5. договору встановлена орендна плата перераховується щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок.

Таким чином на день звернення до суду строк оплати орендних платежів за спірний період настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України від 03 жовтня 2019 року №157-IX Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності..

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору оренди, розрахунку з позивачем за орендоване приміщення, а також не було спростовано доводи прокурора, що викладені в позові.

Згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу зі сплати орендної плати в розмірі 38 200 грн. 96 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 441 грн. 15 коп. - інфляційних втрат, нарахованих з жовтня 2019 року по квітень 2024 року та 3 708 грн. 09 коп. - 3% річних, нарахованих з 21 листопада 2019 року по 17 травня 2024 року.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних, судом встановлено, що розмір 3% річних та інфляційних втрат є вірним, а тому заявлені вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 9.2. договору визначено, що за порушення строків внесення орендної плати, встановлених в п. 5.5. договору, орендарем сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день несплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 10 894 грн. 00 коп. пені, нарахованої на заборгованість за період з 21 листопада 2019 року по 25 травня 2024 року (а.с. 59 - 64).

При нарахуванні пені прокурором було враховано вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України.

Розрахунок неустойки є вірним, відповідачем не спростований, а тому з відповідача підлягає стягненню 10 894 грн. 00 коп. пені.

Що стосується вимоги про розірвання договору оренди, то судом враховано наступне:

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України від 03 жовтня 2019 року №157-IX Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України, встановлено, що договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Підстави, коли наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, встановлені ст. ст. 782, 783 Цивільного кодексу України. Таке право наймодавець має у разі, коли наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України).

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 ГК України щодо обов`язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У п. 10.6 договору визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань по договору та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч вимогам договору оренди нерухомого майна, відповідач за період з 01 жовтня 2019 року по 31 березня 2024 року не сплачував орендну плату у встановленому договором розмірі та у визначені договором строки.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач систематично порушував умови договору стосовно сплати орендних платежів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем своїх зобов`язань у зв`язку з несплатою орендної плати більше трьох місяців підряд, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про розірвання договору оренди об`єкта нерухомості №1821 від 01 жовтня 2019 року в судовому порядку є також правомірними та обґрунтованими.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

У ч. 1 ст. 785 ЦК України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. п. 8.1,8.3, 8.4 договору повернення об`єкта орендодавцеві оформляється відповідним актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін.

Об`єкт вважається фактично переданим орендарем орендодавцю з дати підписання акту приймання-передачі.

Об`єкт повинен бути переданий орендодавцю у стані не гіршому, ніж при передачі в оренду, з урахуванням нормального зносу.

Враховуючи викладене, обґрунтованою є позовна вимога до відповідача повернути у розпорядження територіальної громади міста Черкаси в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради об`єкт нерухомого майна загальною площею 256,50 кв.м, розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, 679/Подолінського, 7, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання - передачі.

Щодо питання представництва прокурором інтересів держави суд зазначає, що стаття 23 Закону України Про прокуратуру визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Оскільки Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради 22 листопада 2023 року направляв на адресу орендаря лист щодо необхідності сплати заборгованості з орендної плати, вказане свідчить, що Департаменту було відомо про наявні порушення його інтересів.

Таким чином, Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради до цього часу не вжито заходів щодо стягнення з орендаря заборгованості та штрафних санкцій в сумі 55 244,20 грн.

Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради в листах від 01 грудня 2023 року №3719-01-15 та від 16 травня 2024 №09-49/24 виклав прохання до органів прокуратури щодо вжиття заходів представницького характеру шляхом направлення позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з Черкаської міської молодіжної організації Санта та розірвання договору оренди. Невжиття відповідних заходів уповноваженим органом обумовлено відсутністю фінансової можливості по сплаті судового збору.

З огляду на той факт, що одна лише відсутність фінансування не є підставою для вжиття заходів прокурорського реагування представницького характеру, прокурором надано час Департаменту для вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі і в судовому порядку.

На виконання вимог, визначених абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, Черкаською окружною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листом від 24 травня 2024 року повідомлено позивача про прийняття рішення про представництво інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Судом було також враховано, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК України передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Отже, враховуючи положення ст. 55 ГПК України, а також нездійснення Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради в розумні строки заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів територіальної громади в суді, а тому підстав для залишення позову без розгляду не вбачається.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Черкаської міської молодіжної громадської організації Санта, вул. Праведниці Шулежко, 150, кв. 6, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38430285 на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33457208 38 200 грн. 96 коп. - суми основного боргу, 10 894 грн. 00 коп. пені, 2 441 грн. 15 коп. - інфляційних втрат та 3 708 грн. 09 коп. - 3% річних.

3.Розірвати договір оренди об`єкта нерухомості №1821 від 01 жовтня 2019 року, укладеного між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та Черкаською міською молодіжною громадською організацією Санта.

4.Зобов`язати Черкаську міську молодіжну громадську організацію Санта, вул. Праведниці Шулежко, 150, кв. 6, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38430285 повернути територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33457208 об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 256,50 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, 679/Подолінського, 7, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі.

5.Стягнути з Черкаської міської молодіжної громадської організації Санта, вул. Праведниці Шулежко, 150, кв. 6, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38430285 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ, МФО 820172 9 084 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 09 вересня 2024 року.

Суддя А.В. Васянович