Рішення

від 09.09.2024 по справі 927/584/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 вересня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/584/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Державної установи Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України (код 38509742) 14000, м. Чернігів, вул. Любецька, 11-а (admin@cnobldses.gov.ua)до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів (код 08351733) 14007, м. Чернігів, вул. Дрозда Володимира, 19 (chernigiv-kev@post.mill.gov.ua)про стягнення 139 775 грн 22 коп.

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Державної установи Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів про відшкодування вартості спожитої в грудні 2023 березні 2024 року теплової енергії в розмірі 139 775,22 грн згідно Договору № 183 про відшкодування витрат за спожиту теплову енергію від 31.01.2023.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по відшкодуванню витрат за спожиту теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.06.2024 постановлено:

позовну заяву Державної установи Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України про стягнення 139 775 грн 22 коп. залишити без руху;

зобов`язати Державну установу Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:

- позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (із зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи);

- докази відправлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої позовної заяви;

роз`яснити Державній установі Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала суду від 26.06.2024 направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронного кабінету 26.06.2024 18:30.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 26.06.2024 є такою, що отримана позивачем 27.06.2024.

01.07.2024, з метою усунення виявлених недоліків, позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2024 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвала суду від 08.07.2024 була направлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронного кабінету 08.07.2024 14:50.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 08.07.2024 є такою, що отримана відповідачами 08.07.2024.

25.07.2024 від відповідача у встановлений строк надійшов відзив на позовну заяву №565/221 від 22.07.2024, в якому він проти позову заперечував та зазначив, що відшкодування КЕВ м. Чернігів витрат за спожиту теплову енергію на загальну суму 130775,22 грн на підставі Договору №183 від 31.01.2023 є неможливим, оскільки згідно умов договору №183 від 31.01.2023 та умов Додаткових угод №1 від 29.05.2023 та №2 від 15.12.2023 загальна сума договору на оплату послуг за спожиту теплову енергію склала 223 341,12 грн і була повністю сплачена відповідачем. Крім того, відповідач вказав, що КЕВ м. Чернігів є державною установою, яка фінансується з Державного бюджету України, з 01.01.2024 розпочався новий бюджетний період, здійснення КЕВ м. Чернігів відшкодування за послуги, надані у 2024 можуть бути здійснені на підставі нового договору про відшкодування витрат за спожиту теплову енергію.

31.07.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що відповідач не виконав взяті на себе фінансові зобов`язання щодо відшкодування вартості витрат на відшкодування послуг за спожиту теплову енергію згідно умов договору та має заборгованість за період з 01.01.2024 по 05.04.2024 в сумі 121480,64 грн, крім того, залишилось невідшкодованими витрати за спожиту теплову енергію за грудень 2023 року в сумі 18294,58грн. Позивач вказує, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільненні від відповідальності за порушення зобов`язань.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново господарськими визнаються цивільно правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

26.09.2022 між Державною установою Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України (Балансоутримувач), військовою частиною НОМЕР_1 (Користувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів (Платник) було укладено договір № 124 на безоплатне користування нерухомим майном, відповідно до умов якого Балансоутримувач надає Користувачу можливість на спільне безоплатне користування нерухомим майном, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , а саме: приміщення лабораторного корпусу загальною площею 371,2 кв.м, споруда «З» загальною площею 74,0 кв.м, адміністративна будівля загальною площею 411,30 кв.м, господарські споруди загальною площею 49,9 кв.м, гаражі 3 шт загальною площею 203,6 кв.м.

Відповідно до п. 3.2 Договору № 124, Платник зобов`язався відшкодувати балансоутримувачу всі витрати на комунальні послуги, які були отримані Користувачем за час дії цього Договору.

Згідно п. 3.4 Договору № 124, підставою для відшкодування Платником за Користувача комунальних послуг є виставлені балансоутримувачем рахунки. З метою відшкодування комунальних послуг Балансоутримувач зобов`язаний виставити рахунки Платнику за надані комунальні послуги, складені на підставі рахунків постачальника.

Відповідно до п. 8.2 Договору № 124, Платник зобов`язаний укласти із Балансоутримувачем договори на відшкодування вартості комунальних послуг та енергоносіїв.

Згідно п. 8.3 Договору № 124, Платник зобов`язаний відшкодувати Балансоутримувачу вартість комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих користувачем у процесі виконання цього Договору.

Відповідно до п. 9.1 Договору № 124, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 10.1 Договору № 124 перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором, а саме з 26.09.2022.

У разі відсутності заяви від Користувача про припинення чи дострокове розірвання Договору, дія Договору продовжується на той самий строк, на який було укладено і на тих самих умовах (п. 10.4 Договору № 124).

31.01.2023 між Державною установою Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України (Балансоутримувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів (Платник) укладено Договір № 183 про відшкодування витрат за спожиту теплову енергію, предметом якого є відшкодування витрат за спожиту теплову енергію, користувачем яких є військова частина НОМЕР_1 , що розміщується за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно п. 1.2 Договору № 183, відшкодування витрат за спожиту теплову енергію здійснюється відповідно до рахунків нарахованих постачальником в будівлі за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 362,1 кв.м.

Відповідно до п. 1.3 Договору № 183, відшкодування витрат проводиться в зв`язку з виконанням умов договору № 124 від 26.09.2022 року на безоплатне користування нерухомим майном, що належить Державній установі Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України.

Вартість витрат на відшкодування послуг за спожиту теплову енергію визначається відповідно до розрахунку ТОВ «НіжинТеплоМережі» (п. 2.1 Договору № 183).

Згідно п. 2.2 Договору № 183, сума договору на оплату послуг за спожиту теплову енергію у 2023 році становить 124 948,62 грн.

Відшкодування витрат за спожиту теплову енергію платником послуг здійснюється згідно виставлених рахунків та актів про надання послуг (п. 3.1 Договору № 183 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору № 183, Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 року. Сторони домовились про те, що умови цього договору розповсюджуються на правовідносини сторін, що склалися до моменту його укладання, а саме з 01.01.2023 року.

При відсутності заяв в однієї із сторін про припинення або внесення змін до Договору після припинення строку дії протягом місяця договір вважається продовженим на той строк і на тих умовах, які передбачені цим договором (п. 7.5 Договору № 183).

29.05.2023 між Державною установою Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 183 про відшкодування витрат за спожиту теплову енергію, якою зменшено суму Договору №183 від 31.01.2023 на 2514,63 грн. Загальна сума договору становить 122433,99 грн.

29.05.2023 між Державною установою Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 183 про відшкодування витрат за спожиту теплову енергію, якою збільшено суму договору на 100907,13 грн. Загальна сума договору становить 223341,12 грн.

За наслідками споживання теплової енергії ВЧ НОМЕР_1 в грудні 2023 року TOB «НіжинТеплоМережі» виставило позивачу рахунок-фактуру №129/23 та Акт про надання послуг від 18.12.2023, який погоджений ВЧ НОМЕР_1 па загальну суму споживання в розмірі 63367,04 грн з ПДВ.

В свою чергу, відповідач згідно виписки з рахунку позивача від 21.12.2023 відшкодував витрати за спожиту теплову енергію в сумі 45072,46 грн без ПДВ.

Залишилось невідшкодованими витрати за спожиту теплову енергію за грудень 2023 року на загальну суму 18 294,58 грн (63367,04 грн - 45072,46 грн).

За наслідками споживання теплової енергії ВЧ НОМЕР_1 в січні, лютому, березні 2024 року TOB «НіжинТеплоМережі» виставило позивачу:

-за січень 2024 року рахунок-фактуру №129/Т-24 та Акт про надання послуг, який погоджений ВЧ НОМЕР_1 на загальну суму споживання в розмірі 72872,12грн. з ПДВ (отримані позивачем 14.02.2024).

-за лютий 2024 року рахунок-фактуру №129/Т-24 та Акт про надання послуг, який погоджений ВЧ НОМЕР_1 на загальну суму споживання в розмірі 45644,46грн. з ПДВ (отримані позивачем 19.03.2024).

-за березень 2024 року рахунок-фактуру №І29/Т-24 та Акт про надання послуг, який погоджений ВЧ НОМЕР_1 на загальну суму споживання в розмірі 2964,06грн. з ПДВ (отримані позивачем 18.04.2024).

Натомість відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо відшкодування вартості витрат на відшкодування послуг за спожиту теплову енергію згідно умов договору та станом на дату подачі даного позову має заборгованість зі сплати відшкодування вартості витрат на відшкодування послуг за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2024 по 05.04.2024 на загальну суму 121 480,64 гри.

Позивач направив відповідачу претензію вих. № 12-5/144 від 15.05.2024, в якій вказав на порушення відповідачем умов Договорів, вказав суму заборгованості зі сплати вартості витрат па відшкодування послуг за спожиту теплову енергію.

На претензію позивача відповідач надав відповідь вих. № 565/1624 від 27.05.2024, якою визнав факт наявності боргу у сумі 18294,58грн за 2023 рік та вказав, що погашення заборгованості в сумі 121480,65 грн може відбутися лише після надходження до відповідача кошторисних призначень, звертав увагу, що відповідач є державною установою, яка повністю фінансується з Державного бюджету України.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором на спільне безоплатне користування нерухомим майном № 124 від 26.09.2022 та передав у користування військової частини НОМЕР_1 визначене договором майно згідно Акту приймання-передачі майна на спільне безоплатне користування від 26.09.2022.

Відповідач свої зобов`язання щодо відшкодування витрат за спожиту теплову енергію за період грудень 2023, січень-березень 2024 року не виконав. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 139 775,22 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Заперечення відповідача проти позову судом не прийняті до уваги, оскільки відповідач посилається на здійснення платежів по відшкодуванню вартості спожитої теплової енергії за період з березня по середину грудня 2023 року, що не є предметом спору. Посилання відповідача на те, що сума договору № 183 від 31.01.2023 на оплату послуг за спожитий природний газ та розподіл природного газу становила 223341,12 грн і будь-які інші платежі не передбачені договором є безпідставними, оскільки відповідно до п. 2.1, 3.1 вказаного договору вартість витрат на відшкодування послуг за поставлену теплову енергію визначається відповідно до розрахунку ТОВ «НіжинТеплоМережі» і відшкодування витрат за спожиту теплову енергію платником послуг здійснюється згідно виставлених рахунків та актів про надання послуг.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та своєчасно не здійснив відшкодування витрат, передбачених умовами укладеного між сторонами договору, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 139 775,22 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Державної установи Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів про стягнення 139 775,22 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів (вул. Володимира Дрозда, 19, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 08351733) на користь Державної установи Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України (код 38509742, 14000, м. Чернігів, вул. Любецька, 11-а) 139 775,22 грн заборгованості, 3 028,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2024.

Суддя А.С.Сидоренко