Ухвала

від 03.09.2024 по справі 10/17-703-2011

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 10/17-703-2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючого, Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024

(головуючий - Філінюк І.Г., судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.)

у справі №10/17-703-2011

за позовом ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-1», 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_4 ,

про визнання правовідношення припиненим та визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №10/17-703-2011, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими, виключними обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 у справі №10/17-703-2011.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак скаржником в порушення вказаних вимог у касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Однак скаржником в порушення вказаних вимог у касаційній скарзі не зазначено відомостей щодо всіх сторін у справі №10/17-703-2011, а саме - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-1» та ОСОБА_4 .

Враховуючи вищезазначене, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання уточненої касаційної скарги в якій зазначити відомості, які передбачені п. 2 ч. 2 ст. 290 ГПК України, а також відомості щодо всіх учасників справи у справі №10/17-703-2011.

Окрім того, відповідно до п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються, а також вказано вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

Положенням статті 308 ГПК України визначено повноваження суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Зважаючи на положення вказаної статті, та те, що скаржником у вступній частині касаційної скарги вказано, що оскаржується ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024, проте прохальна частина касаційної скарги не містить, що саме просить скаржник зробити із оскаржуваним судовим рішенням, ОСОБА_1 необхідно усунути вказані вище недоліки шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги в якій чітко викласти вимоги касаційної скарги.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №10/17-703-2011, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими, виключними обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 у справі №10/17-703-2011.

За змістом пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №10/17-703-2011 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Однак, до касаційної скарги скаржника не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання, у якому скаржник просить відстрочити йому сплату судового збору.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що скаржник є пенсіонером і його пенсія - 4 176,00 грн.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, частиною першою 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" прямо передбачено право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити чи звільнити від сплати судового збору, зокрема, саме позивача - фізичну особу, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, або якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на те, що скаржником не підтверджено належним чином, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Отже, скаржнику необхідно надати Суду докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 3028,00 грн.

Окрім того, положеннями ст. 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Однак скаржником не додано доказів направлення іншим сторонам у справі копії касаційної скарги листом з описом вкладення/ через систему «Електронний суд».

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Ненаправлення скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.

Таким чином, скаржнику слід належним чином виконати вимоги ст. 291 ГПК України, направити іншим сторонам у справі копію касаційної скарги і доданих до неї документів і надати Суду належні докази такого надсилання.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №10/17-703-2011 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити: уточнену касаційну скаргу в якій зазначити відомості, які передбачені п. 2 ч. 2 ст. 290 ГПК України, відомості щодо всіх учасників справи у справі №10/17-703-2011 та в якій чітко викласти вимоги касаційної скарги; докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 3028,00 грн; докази надсилання іншим сторонам у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення/ через систему «Електронний суд».

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №10/17-703-2011 залишити без руху.

3.Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді С.В. Бакуліна

О.О. Мамалуй