Постанова

від 30.08.2024 по справі 904/372/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/372/23 (904/6434/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський елеватор"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024

у справі № 904/372/23 (904/6434/23)

за позовом третьої особи з самостійними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський елеватор"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал"

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Курбас"

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект"

про розірвання договору оренди майна

в межах справи № 904/372/23

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтглобал"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Істейтглобал", ТОВ "Курбас" та ТОВ "Агро Комплект" про визнання недійсними договору оренди майна від 06.01.2023 №06-01/2023КБ (далі - Договір оренди) та договору відступлення права вимоги від 06.01.2023 №24/01/23АК (далі - Договір відступлення прав).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/372/23 (904/6434/23).

29.03.2024 до суду від ТОВ "Кам`янський елеватор" надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами (вх. 285/24 від 29.03.2024) про визнання недійсними Договору оренди та Договору відступлення прав.

Ухвалою від 03.04.2024 у справі №904/372/23 (904/6434/23) Господарський суд Дніпропетровської області повернув без розгляду позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ТОВ "Кам`янський елеватор" (вх. 285/24 від 29.03.2024).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, скаржник - ТОВ "Кам`янський елеватор" оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою від 10.06.2024 у справі Центральний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу ТОВ "Кам`янський елеватор" без руху, ухвалив надати апелянту доказ сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн протягом 10 днів з дати отримання цієї ухвали.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою від 03.07.2024 Центральний апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу ТОВ "Кам`янський елеватор" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2024 у справі № 904/372/23 (904/6434/23) скаржнику.

Ухвалу про повернення апеляційної скарги на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції мотивував тим, що скаржник у встановлений судом строк не усунув недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ТОВ "Кам`янський елеватор" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у цій справі, просить оскаржувану ухвалу скасувати та повернути справу до суду апеляційної інстанції для прийняття до розгляду апеляційної скарги ТОВ "Кам`янський елеватор".

Підставою касаційного оскарження вказує порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема й через не виконання обов`язку суду щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України.

У контексті наведених порушень скаржник стверджує, що повернення судом апеляційної скарги ТОВ "Кам`янський елеватор" є безпідставним та здійсненим всупереч вимог статей 260, 262 ГПК України, адже скаржником було сплачено відповідний судовий збір за подання апеляційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.

Касаційне провадження

15.07.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Кам`янський елеватор".

Відповідно до протоколу передачі судової справи судової справи раніше визначеному складу суду від 15.07.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №904/372/23 (904/6434/23) визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С. В.

Разом з тим, судді Жуков С. В. та Картере В. І. перебували у відпустці з 15.07.2024 та 22.07.2024 відповідно.

Протоколами від 18.07.2024, 19.07.2024, 22.07.2024 - 26.07.2024 підтверджено неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями через нестачу потрібної кількості суддів.

29.07.2024 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. (головуючий), Жуков С. В., Пєсков В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024.

Ухвалою від 01.08.2024 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Кам`янський елеватор" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №904/372/23 (904/6434/23); ухвалив здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до здійсненого автоматизованого розподілу, розгляд касаційної скарги у цій справі відбувся у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи Верховним Судом у зазначеному вище складі колегії суддів.

Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені скаржником доводи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги з таких підстав .

Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу через не усунення скаржником у встановлений судом строк недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору.

Оскільки оскаржувана ухвала входить до визначеного пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України переліку, тому достатньою підставою її касаційного оскарження згідно вимог абзацу шостого частини другої цієї статті є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Суд виходить з того, що згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до приписів пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).

Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.

Так, вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги закріплено в статті 258 ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною другою статті 260 ГПК України, зокрема, визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Як з`ясовано судом апеляційної інстанції в ухвалі від 10.06.2024, апеляційну скаргу подано скаржником з порушенням вимог процесуального закону щодо її форми, адже не додано доказів сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Установивши вказане порушення вимог процесуального закону та керуючись приписами частини другої статті 260 ГПК України, суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.06.2024 у цій справі залишив апеляційну скаргу ТОВ "Кам`янський елеватор" без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн протягом 10 днів з дати отримання цієї ухвали.

Ухвалу суду від 10.06.2024 в електронному вигляді було доставлено до електронного кабінету скаржника (ТОВ "Кам`янський елеватор") 10.06.2024.

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі встановлено, що 20.06.2024 скаржником було подано клопотання від 20.06.2024 вих. № 20/06-01, у якому зазначено про повторне надання доказів сплати судового збору за подання вказаної вище апеляційної скарги, а саме платіжної інструкції № 379 від 05.04.2024 на суму 9 084,00 грн (засвідчена копія додавалась).

Однак, дослідивши зміст платіжної інструкції № 379 від 05.04.2024 на переказ готівки, апеляційний суд з`ясував, що в платіжній інструкції № 379 від 05.04.2024 в графі призначення платежу зазначено: 101; 32535565; судовий збір за позовом ТОВ "Кам`янський елеватор", на рішення від 03.04.24 по справі 904/6434/23, Центральний апеляційний господарський суд - сплачена сума 9 084,00 грн, тобто судовий збір сплачений на інше судове рішення.

У цьому зв`язку суд апеляційної інстанції констатував, що зазначена платіжна інструкція не може бути прийнята як належний доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, оскільки у платіжному документі в графі "Призначення платежу" не зазначений номер справи та дата оскаржуваного рішення.

З наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що додана скаржником до апеляційної скарги платіжна інструкція №379 від 05.04.2024 про сплату судового збору на суму 9 084,00 грн не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку і не може бути прийнята судом як така, що сплачена за апеляційною скаргою ТОВ "Кам`янський елеватор" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2024 по справі №904/372/23 (904/6434/23).

Отже, не усунення недоліку апеляційної скарги щодо несплати судового збору стало підставою для повернення апеляційної скарги Центральним апеляційним господарським судом на підставі вимог частини четвертої статті 174 ГПК України з посиланням на норму частини другої статті 260 цього Кодексу.

Втім, Верховний Суд не може погодитися з обґрунтованістю таких висновків суду апеляційної інстанції, оскільки такі висновки не підтверджуються матеріалами справи та не узгоджуються із принципом забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що скаржник у клопотанні від 20.06.2024 вих.№ 20/06-01 (поданому на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 10.06.2024 щодо усунення недоліків апеляційної скарги) зазначав таке:

- у відповідності до підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- ураховуючи те, що при подані 28.03.2024 ТОВ "Кам`янський елеватор" позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у справі №904/372/23 (904/6434/23) було сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджується Квитанцією №2069-Е21В-А6АЗ-А5ХМ від 28.03.2024 (засвідчена копія додавалась), скаржником було сплачено судовий збір за подання вказаної вище апеляційної скарги з розрахунку 6 056,00 * 150%/100 = 9 084,00 грн;

- оплату судового збору було здійснено за допомогою функціоналу сайту Судова влада України (що є у публічному доступі в мережі Інтернет за посиланням - https://cag.court.gov.ua/sud4876/gromadyanam/tax/ (реквізити з сайту додаються), функціонал якої при сплаті автоматично вибирає тип оскаржуваного рішення (рішення чи ухвала суду), саме рішення, та оскаржуваний процесуальний документ - позов. А також має обмеження щодо вводу кількості символів при введені призначення платежу. А тому в призначені Платіжної інструкції № 379 від 05.04.2024 на суму 9 084,00, було вказано: 101; 32535562; судовий збір за позовом ТОВ "Кам`янський елеватор", на рішення від 03.04.24 по справі 904/6434/23, Центральний апеляційний господарський суд.

З огляду на зазначені у клопотанні підстави, ТОВ "Кам`янський елеватор" просило апеляційний господарський суд вважати вірним призначення платежу Платіжної інструкції № 379 від 05.04.2024 на суму 9 084,00 грн таким: 101;32535562; судовий збір за подання апеляційної скарги ТОВ "Кам`янський елеватор", на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2024 про повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у справі № 904/372/23 (904/6434/23), Центральний апеляційний господарський суд.

Однак, суд апеляційної інстанції взагалі не розглянув належним чином означене клопотання скаржника, формально зазначивши про невиконання останнім вимоги суду, викладеної в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Ураховуючи наведені обставини, Верховний Суд вважає, що у апеляційного господарського суду були відсутні підстави стверджувати про те, що Платіжна інструкція № 379 від 05.04.2024 не може бути прийнята як належний доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Більш того, матеріалами справи підтверджено відсутність, окрім ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2024, іншого судового рішення у цій справі № 904/372/23 (904/6434/23), яке було б ухвалено тією ж датою - 03.04.2024.

При цьому публічними відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджується відсутність будь-якої іншої судової справи за номером 904/6434/23, окрім як цієї справи за позовом Банку до ТОВ "Істейтглобал", ТОВ "Курбас" та ТОВ "Агро Комплект" про визнання недійсними Договору оренди та Договору відступлення прав, якій (справі) присвоєно єдиний унікальний номер -904/372/23 (904/6434/23).

Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу VI "Реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення від 02.03.2018 з урахуванням змін та доповнень) у разі надходження позовних заяв у майнових та немайнових спорах, стороною в яких є боржник, інших заяв з вимогами до боржника для розгляду по суті в межах справи про банкрутство такій судовій справі присвоюється єдиний унікальний номер справи про банкрутство та в дужках зазначається єдиний унікальний номер судової справи позовного провадження.

Наведене свідчить, що зазначений у Платіжній інструкції № 379 від 05.04.2024 номер справи 904/6434/23 є дійсним єдиним унікальним номером судової справи позовного провадження за позовом Банку до ТОВ "Істейтглобал", ТОВ "Курбас" та ТОВ "Агро Комплект" про визнання недійсними правочинів, однак з огляду на розгляд цього немайнового спору у межах справи № 904/372/23 про банкрутство ТОВ "Істейтглобал" судовій справі автоматизованою системою документообігу суду присвоєно єдиний унікальний номер справи про банкрутство із зазначенням у дужках єдиного унікального номера судової справи позовного провадження, що в цілому значиться як № 904/372/23 (904/6434/23).

Звідси, з огляду на відсутність іншої справи за єдиним унікальним номером справи 904/6434/23 та відсутність іншого судового рішення, окрім оскаржуваної апеляційною скаргою ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2024 у цій справі №904/372/23 (904/6434/23), яке було б ухвалено тією ж датою - 03.04.2024, висновки апеляційного суду про те, що судовий збір сплачений на інше судове рішення, є необґрунтованими.

Очевидним також є здійснення помилкового розрахунку скаржником розміру судового збору виключно з підстав того, що заявник апеляційної скарги вважав необхідною до сплати суму судового збору як за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду. Однак, ухвала суду першої інстанції про повернення без розгляду позовної заяви скаржника не є рішенням по суті, відтак за подання апеляційної скарги на таку ухвалу справляється судовий збір відповідно до вимог підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", а саме у розмірі 3 028,00 грн (що вірно встановлено апеляційним судом в ухвалі від 10.06.2024). Разом з тим, сплата заявником апеляційної скарги судового збору за подання такої скарги у більшому розмірі, ніж встановлено законом, також не може бути підставою для висновку про сплату судового збору в неналежному розмірі.

За викладених вище обставин у їх сукупності, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано дійшов висновку про несплату скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, що зумовило безпідставне залишення такої скарги без руху та, як наслідок, помилкове повернення апеляційної скарги на підставі вимог частини четвертої статті 174 ГПК України з посиланням на норму частини другої статті 260 цього Кодексу.

При цьому реалізація заявником апеляційної скарги права на подання клопотання від 20.06.2024 вих. № 20/06-01 (яке, попри зазначення скаржником про повторне надання того самого доказу сплати судового збору, за своїм змістом є клопотанням про усунення недоліків такої скарги) у контексті обставин цієї справи не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 10.06.2024 та бути наслідком повернення апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої. другої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає з огляду на зазначене вище допущене апеляційним судом порушення процесуальних норм, зокрема через неналежне дослідження як поданого скаржником клопотання, так і самого доказу сплати судового збору.

Дійшовши висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів погоджується з доводами скаржника аналогічного змісту.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

За змістом пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення, зокрема, суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду.

Зважаючи на допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з направленням матеріалів цієї справи для продовження розгляду до апеляційного господарського суду (на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Розподіл судових витрат

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський елеватор" задовольнити.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 904/372/23 (904/6434/23) скасувати.

3. Справу № 904/372/23 (904/6434/23) передати для продовження розгляду до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді С. В. Жуков

В. Г. Пєсков