ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/1416/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на ухвалу Господарського суду Запорізької області
у складі судді Проскурякова К.В.
від 15.03.2024 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А., Кощеєв І.М.
від 03.07.2024
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Запорізька АЕС
до Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради
за участю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро)
про стягнення 11 095,66 грн.
1. Історія справи
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради про стягнення заборгованості за договором про надання послуг електрозв`язку № 37/86-11 від 29.11.2011 в сумі 11 095,66 грн, з яких: 7 868,85 грн основної заборгованості, 1 498,69 грн пені, 608,99 грн 3% річних, 1 119,13 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021 у справі № 908/1416/21 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" основний борг у розмірі 7 868,85 грн, пеню у розмірі 1 498,69 грн, 3% річних у розмірі 608,99 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 119,13 грн та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
На виконання вказаного рішення 25.08.2021 Господарським судом Запорізької області видані накази № 908/1416/21, які дійсні для пред`явлення до 18.08.2024.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.09.2021 задоволено заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про заміну сторони виконавчих проваджень у справі № 908/1416/21. Замінено сторону учасника справи № 908/1416/21 (боржника) - Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради на його правонаступника - Комунальне підприємство "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 № 908/1416/21 задоволено заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та затверджено мирову угоду від 29.10.2021, укладену між сторонами в процесі виконання виконавчих проваджень № 66982513 та № 66982616 в процесі примусового виконання рішення у справі № 908/1416/21 у відповідній редакції.
05 березня 2024 року Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про заміну сторони мирової угоди її правонаступником та видачу дубліката ухвали, в якій заявник просив замінити сторону стягувача - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" та видати дублікат ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/1416/21.
В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що процесуальні документи у справі № 908/1416/21 перебували на промисловому майданчику ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" у місті Енергодар, який в ніч з 3 на 4 березня 2022 року було окуповано та заборонено вивезення документації на підконтрольну Україні територію, тому, зважаючи на відсутність ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/1416/21 у стягувача на теперішній час та невиконання відповідачем у добровільному порядку умов цієї мирової угоди, є підстави для видачі стягувачу дублікату виконавчого документа, яким є ухвала про затвердження мирової угоди, для пред`явлення її до виконання у примусовому порядку; в частині заміни стягувача заяву обґрунтовано утворенням згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", тобто перетворенням позивача (стягувача) у цій справі, з переданням новій юридичній особі всіх прав і обов`язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
До поданої заяви додано довідку про втрату оригіналів всіх процесуальних документів у справі № 908/1416/21, виготовлену заявником, як підтвердження втрати виконавчого документа (ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/1416/21).
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 у справі № 908/1416/21, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024, заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволено частково. Замінено стягувача - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС у виконавчих провадженнях № 66982513 та № 66982616 в процесі примусового виконання рішення у справі № 908/1416/21 від 23.07.2021 правонаступником - Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". У видачі дубліката ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/1416/21 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у частині відмови у видачі дубліката виконавчого документа мотивовані тим, що:
- дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу такого документа відповідно до пункту 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є, зокрема, втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо);
- станом на 15.03.2024 оригінал ухвали від 21.12.2021 у справі № 908/1416/21 направлений на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та до господарського суду не повертався;
- заявником, до заяви про видачу дубліката ухвали, не надано доказів повернення йому органом виконання рішень виконавчого документа;
- оскільки заявник не надав доказів відсутності виконавчого документа не тільки у стягувача, а й у органу виконавчої служби, тому підстави для видачі такого дубліката відсутні.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у даній справі в частині відмови у видачі дубліката ухвали про затвердження мирової угоди від 21.12.2021 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про видачу дубліката ухвали про затвердження мирової угоди від 21.11.2021 у справі № 908/1416/21.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, статті 6, 19 Конституції України, статті 2, 26 Закону України "Про виконавче провадження", не врахували положення статті 193 Господарського процесуального кодексу України, не врахували висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.05.2015 у справі № 913/518/13-г та від 05.08.2021 у справі № 911/1070/20, та за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (втрата ухвали про затвердження мирової угоди як виконавчого документа саме стягувачем за умови наявності екземпляру вказаного документа у виконавчої служби в закінченому виконавчому провадженні).
Скаржник зазначає, що відповідно до принципів, встановлених статтями 6, 19 Конституції України, та керуючись нормами статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" саме стягувач, у цьому випадку Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" має звернутись з заявою до виконавчої служби про примусове виконання виконавчого документа (ухвали суду про затвердження мирової угоди), додавши до заяви саму ухвалу, а оскільки вона втрачена стягувачем, що встановлено судами першої і апеляційної інстанції, саме стягувач звернувся до суду, що видав зазначений виконавчий документ, за його дублікатом.
Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не надали, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
4. Позиція Верховного Суду
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".
Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення, видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення (пункт 3.15 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 18/1147/11).
Отже, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі встановлено, що на стадії виконання рішення господарського суду за заявою державного виконавця ухвалою суду першої інстанції від 21.12.2021 затверджено мирову угоду, укладену між сторонами.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом відповідно до положень частини 2 статті 193 Господарського процесуального кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
В ухвалі Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 про затвердження мирової угоди, з урахуванням ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.01.2022 про виправлення описки, визначено, що у разі невиконання або неповного виконання боржником зобов`язань, передбачених пунктами 1.1-1.3 цієї Мирової угоди, у тому числі прострочення терміну оплати відповідного платежу, незалежно від причин, стягувач має право звернутись в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", до органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень з заявою про примусове виконання ухвали Господарського суду Запорізької області про затвердження цієї Мирової угоди.
Відповідно до пункту 1.2 мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 про затвердження мирової угоди, з урахуванням ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.01.2022 про виправлення описки, сторони домовились, що боржник з метою мирного врегулювання спору зобов`язується сплатити стягувачеві заборгованість за рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021 у справі №908/1416/21 в загальному розмірі 13 365,66 грн в строк до 31 січня 2023 року.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 про затвердження мирової угоди, як виконавчий документ, може бути пред`явлено до виконання у строк до 31.01.2026, а тому заявником строк на подання заяви про видачу дублікату ухвали не пропущено.
При цьому, як зазначено в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 про затвердження мирової угоди, оригінал виконавчого документу направлений господарським судом на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в той час, як учасникам провадження (позивачу і відповідачу, відповідно, стягувачу і боржнику) направлені копії цього виконавчого документа.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що станом на 15.03.2024 оригінал ухвали від 21.12.2021 у справі № 908/1416/21, направлений на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), до місцевого господарського суду не повертався.
Відповідно до положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до частин 1, 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявник (позивач) до заяви про видачу дубліката ухвали не надав доказів повернення йому органом виконання рішень виконавчого документа.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що попри твердження заявника, що виконавчий документ йому повернутий органом виконання і зберігався у відокремленому підрозділі «ЗАЕС», доказів такого повернення не надав, в той час, як для підтвердження відповідної інформації мав змогу звернутись до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), який розташований у місті Запоріжжі, та в якому перебували на виконанні як наказ, так і ухвала суду у цій справі, тобто на підконтрольній Україні території.
Оскільки позивач не надав доказів відсутності виконавчого документа не тільки у стягувача, а й у органу виконавчої служби, за наведених обставин суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив в частині задоволення заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про видачу дубліката ухвали про затвердження мирової угоди від 21.11.2021 у справі № 908/1416/21, оскільки підстави для видачі такого дубліката відсутні.
Суд зазначає, що аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16.08.2024 у справах № 908/530/20, № 908/2995/19, прийнятих у подібних правовідносинах.
Суд відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 05.08.2021 у справі № 911/1070/20, оскільки аналіз змісту зазначеної постанови Верховного Суду та судових рішень у цій справі свідчить про те, що до предмета доказування у зазначеній справі не входило встановлення обставин наявності/відсутності підстав для видачі дубліката ухвали як виконавчого документа, а також те, що оскаржувані судові рішення не суперечать висновкам, викладеним в зазначеній скаржником постанові суду касаційної інстанції.
Суд також зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, 19.05.2015 у справі № 913/518/13-г приймалась постанова саме Вищим господарським судом України. У той же час, за змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми (схожий правовий висновок є сталим та послідовним, викладений у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №916/806/19, від 10.06.2020 у справі №914/2259/17, від 18.06.2020 у справі №910/7707/19). З огляду на що, є помилковим посилання скаржника на обґрунтування своїх доводів на викладені в постанові Вищого господарського суду України від 19.05.2015 у справі № 913/518/13-г правові позиції.
Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у даній справі.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
6. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 908/1416/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді І.Д. Кондратова
О.А. Кролевець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2024 |
Оприлюднено | 10.09.2024 |
Номер документу | 121464694 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Губенко Н.М.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чус Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні