Постанова

від 27.08.2024 по справі 904/9316/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/9316/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

прокуратури -Садаєвої Е. С.,

відповідача-1 - В`юнченка О. А. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

відповідача-2 - не з`явилися,

відповідача-3 - не з`явилися,

третіх осіб на стороні позивача - не з`явилися,

третьої особи на стороні відповідача-1 - не з`явилися,

третьої особи на стороні відповідача-2 - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 (колегія суддів: Іванов О. Г. - головуючий, Дармін М. О., Березкіна О. В.) і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 (суддя Ярошенко В. І.) у справі

за позовом першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави

до: 1) Нікопольської міської ради, 2) Комунального підприємства "Міська житлово-технічна інспекція", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ТЕМС 08",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Тиматика",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Української товарної біржи "Товарна Біржа Українська",

про визнання незаконними і скасування рішень, визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним договору та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2017 року перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави з позовом до Нікопольської міської ради, Комунального підприємства "Міська житлово-технічна інспекція" (далі - КП "Міська житлово-технічна інспекція"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ТЕМС 08" (далі - ТОВ "АЙ ТЕМС 08") про визнання незаконним і скасування рішення Нікопольської міської ради від 14.07.2017 № 4-24/VІІ "Про затвердження звіту № 277/1 про оцінку мереж теплопостачання, що перебувають на балансі Комунального підприємства "Міська житлово-технічна інспекція" та знаходяться в м. Нікополь", визнання незаконним і скасування рішення Нікопольської міської ради від 14.07.2017 № 5-24/VІІ "Про надання дозволу Комунальному підприємству "Міська житлово-технічна інспекція" на продаж основних засобів", визнання недійсними результатів аукціону з продажу мереж теплопостачання, розташованих у м. Нікополі, оформлених протоколом про проведення аукціону від 29.08.2017, визнання недійсним договору від 29.08.2017 № 165 купівлі-продажу мереж теплопостачання, розташованих у м. Нікополі, укладеного між КП "Міська житлово-технічна інспекція" та ТОВ "АЙ ТЕМС 08", витребування у ТОВ "АЙ ТЕМС 08" на користь територіальної громади м. Нікополя майна, набутого за договором купівлі-продажу мереж теплопостачання від 29.08.2017.

1.2. Позовні вимоги Прокурора (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) обґрунтовані тим, що рішення Нікопольської міської ради про надання дозволу на відчуження комунального майна прийняте з порушенням законодавчо встановленої заборони щодо відчуження об`єктів інженерної інфраструктури населеного пункту, до яких належить спірна мережа теплопостачання, а укладений на виконання такого незаконного рішення органу місцевого самоврядування договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки суперечить вимогам законодавства. При цьому, за доводами Прокурора, відчуження спірного об`єкта призвело до ослаблення економічних основ місцевого самоврядування, зменшення обсягу та погіршення умов надання послуг населенню.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Справа № 904/9316/17 розглядалася господарськими судами неодноразово.

2.2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі № 904/9316/17, залишено без розгляду позов Прокурора в інтересах держави до Нікопольської міської ради, КП "Міська житлово-технічна інспекція", ТОВ "АЙ ТЕМС 08" про визнання незаконними і скасування рішень, визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним договору та витребування майна.

2.3. Залишаючи позов Прокурора без розгляду, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що визначення Прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює обов`язку Прокурора щодо дотримання процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, у матеріалах справи відсутні докази того, що Нікопольська міська рада попередньо, до моменту подання Прокурором позову до суду, отримувала повідомлення від Прокурора та була обізнана про виявлені Прокурором факти стверджуваного порушення інтересів держави, а також мала можливість відреагувати на це порушення і протягом розумного строку не вжила заходів щодо захисту інтересів держави. За висновком господарських судів, матеріалами справи не підтверджується факт дотримання Прокурором обов`язкової процедури, передбаченої приписами статті 23 Закону України "Про прокуратуру", що свідчить про відсутність у Прокурора достатніх правових підстав для звернення до господарського суду як самостійного позивача з позовом у цій справі з метою представництва інтересів держави.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 у справі № 904/9316/17, до Верховного Суду звернувся заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу № 904/9316/17 направити для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням приписів статей 4, 53, 55, 79, 81, 86, 226, 236, 282, 282 Господарського процесуального кодексу України та неправильним застосуванням статей 129, 1311 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

3.3. Водночас скаржник наголошує на неврахуванні господарськими судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 17.06.2020 у справі № 545/275/19, від 25.08.2020 у справі №707/2825/18, від 26.08.2020 у справі № 908/684/19, від 24.03.2021 у справі № 922/2244/19, від 08.04.2021 у справі № 910/8737/19, від 09.06.2021 у справі № 922/3530/19, від 09.06.2021 у справі № 922/1141/20, від 21.07.2021 у справі № 330/1378/18, про те, що процедура, передбачена абзацами 3, 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Однак у випадку відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах, процедура попереднього повідомлення не застосовується.

3.4. Скаржник вважає помилковими висновки господарських судів попередніх інстанцій про недотримання Прокурором обов`язкової процедури, передбаченої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". На думку скаржника, господарські суди безпідставно ототожнили поняття представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, та представництва прокурором інтересів держави як самостійного позивача у разі відсутності такого органу. За доводами скаржника, порушення інтересів держави у цьому випадку допущено органом - Нікопольською міською радою, на який покладено відповідні функції у спірних правовідносинах, тому цей орган є відповідачем у справі, а Прокурор самостійно подав позов і є позивачем у справі.

3.5. При цьому, за доводами скаржника, Прокурор, звертаючись із позовом, обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави та правомірно звернувся до суду як самостійний позивач.

3.6. КП "Міська житлово-технічна інспекція" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. КП "Міська житлово-технічна інспекція" вважає правильними висновки господарських судів попередніх інстанцій про відсутність у Прокурора законних підстав для представництва інтересів держави в суді.

3.7. Нікопольська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. На думку Нікопольської міської ради, Прокурор не довів, а матеріали справи не містять доказів того, що Нікопольська міська рада не може здійснювати захист інтересів держави в суді та звертатися до суду з позовом.

3.8. 20.08.2024 Верховний Суд зареєстрував відзив Нікопольської міської ради на касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, який сформований 20.08.2024 в системі "Електронний суд". Оскільки ухвалою Верховного Суду від 22.11.2021 було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.12.2021, а відзив сформовано 20.08.2024 в системі "Електронний суд", тобто після закінчення встановленого процесуального строку на його подання, Нікопольська міська рада просить поновити строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Клопотання про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу обґрунтовано тим, що місто Нікополь щодоби перебуває під обстрілами. Під час сигналу "повітряна тривога" працівники виконавчих органів Нікопольської міської ради перебувають в укриттях та не можуть виконувати свої посадові обов`язки.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки строк для подання відзиву на касаційну скаргу (15.12.2021) було встановлено до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію держави Україна. Крім того, Нікопольська міська рада вже скористалася правом на подання відзиву на касаційну скаргу та подала відзив у строк, установлений судом. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про те, що відзив Нікопольської міської ради належить залишити без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що Прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначав, що він є позивачем, оскільки Нікопольська міська рада, рішення якої оспорюється через недотримання вимог законодавства, є одним із відповідачів. При цьому Прокурор у позові зазначав, що органом, на який покладено відповідні функції у спірних правовідносинах, є Нікопольська міська рада, проте саме вона в цьому випадку порушила інтереси держави.

4.2. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що Нікопольська місцева прокуратура Дніпропетровської області 26.07.2017 направила запит № 116-2900вих17 на ім`я Нікопольського міського голови, в якому повідомила про вивчення прокуратурою питання щодо застосування представницьких повноважень для захисту інтересів держави та територіальної громади. Нікопольська місцева прокуратура Дніпропетровської області зазначала, що у провадженні Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" на користь стягувачів, у тому числі й держави, боргу на загальну суму 39 162,5 тис грн. Відповідно до рішення Нікопольської міської ради від 31.05.2017 № 47-21/VII було передано з балансу Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" на баланс КП "Міська житлово-технічна інспекція" комунальне майно, на яке в подальшому надано дозволи на оцінку та продаж.

4.3. На вказаний запит Нікопольська міська рада разом із супровідним листом від 28.07.2017 № 4125 надала копії документів, а також зазначила, що з тексту звернення не вбачається, в чому саме полягає порушення або загроза порушення інтересів держави органами місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.

4.4. 27.09.2017 Нікопольська місцева прокуратура Дніпропетровської області направила запит № 116-3659вих17 на ім`я Нікопольського міського голови, в якому повідомила про вивчення прокуратурою питання застосування представницьких повноважень для захисту інтересів держави та територіальної громади і просила надати інформацію та належним чином засвідчені копії всіх документів щодо проведення конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності з метою оцінки мереж теплопостачання, які в подальшому були відчужені за договором купівлі-продажу від 29.08.2017 № 165.

4.5. Нікопольська міська рада у відповідь на вказаний запит листом від 29.09.2017 № 5572 повідомила Нікопольську місцеву прокуратуру про те, що запитувана інформація та документи у виконавчих органах Нікопольської міської ради відсутні, оскільки конкурсний відбір суб`єктів оціночної діяльності здійснювався КП "Міська житлово-технічна інспекція".

4.6. 14.09.2017 Нікопольська місцева прокуратура Дніпропетровської області направила запит № 116-3675вих19 до КП "Міська житлово-технічна інспекція" з вимогою надати інформацію про перелік майна, яке підлягало продажу, та стан його реалізації, в тому числі щодо призначених та проведених конкурсів (аукціонів) з продажу майна, дати їх проведення, осіб, що є покупцями майна.

4.7. У відповідь на вказаний запит КП "Міська житлово-технічна інспекція" у листі від 20.09.2017 № 1137 надало Нікопольській місцевій прокуратурі Дніпропетровської області відповідну інформацію та копії запитуваних документів.

4.8. 28.09.2017 Нікопольська місцева прокуратура Дніпропетровської області направила запит № 116-3675вих19 до КП "Міська житлово-технічна інспекція" з вимогою надати інформацію та копії документів щодо проведення конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності з метою оцінки мереж теплопостачання, які в подальшому були відчужені за договором купівлі-продажу від 29.08.2017 № 165, а також копії інших документів згідно з наведеним переліком.

4.9. Прокурор, вважаючи, що рішення Нікопольської міської ради про надання дозволу на відчуження комунального майна прийняте з порушенням законодавчо встановленої заборони щодо відчуження об`єктів інженерної інфраструктури населеного пункту, а укладений на виконання такого незаконного рішення договір купівлі-продажу є недійсним, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом як самостійний позивач.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 у справі № 904/9316/17 і одночасно зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 у справі № 904/9316/17 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2024 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 у справі № 904/9316/17 та вирішено здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора та представника відповідача-1, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.4. Предметом позову в цій справі є вимоги Прокурора в інтересах держави до Нікопольської міської ради, КП "Міська житлово-технічна інспекція", ТОВ "АЙ ТЕМС 08" про визнання незаконними і скасування рішень, визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним договору та витребування майна.

5.5. Підставою позовних вимог, на думку Прокурора, є незаконність рішення Нікопольської міської ради про надання дозволу на відчуження комунального майна та недійсність договору купівлі-продажу, укладеного на виконання незаконного рішення органу місцевого самоврядування.

5.6. Залишаючи позов Прокурора без розгляду, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що визначення Прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює обов`язку Прокурора щодо дотримання процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, у матеріалах справи відсутні докази того, що Нікопольська міська рада попередньо, до моменту подання Прокурором позову до суду, отримувала повідомлення від Прокурора та була обізнана про виявлені Прокурором факти стверджуваного порушення інтересів держави, а також мала можливість відреагувати на це порушення і протягом розумного строку не вжила заходів щодо захисту інтересів держави. За висновком господарських судів, матеріалами справи не підтверджується факт дотримання Прокурором обов`язкової процедури, передбаченої приписами статті 23 Закону України "Про прокуратуру", що свідчить про відсутність у Прокурора достатніх правових підстав для звернення до господарського суду з позовом у цій справі як самостійного позивача з метою представництва інтересів держави.

5.7. Верховний Суд, перевіряючи наведені висновки господарських судів попередніх інстанцій, зазначає, що касаційне провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18, а тому колегія суддів відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

5.8. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

5.9. Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

5.10. Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

5.11. Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

5.12. Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).

5.13. Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатися до суду з відповідним позовом).

5.14. Відповідно до абзаців 1- 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

5.15. Згідно із частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

5.16. Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

5.17. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

5.18. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19.

5.19. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами 3, 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

5.20. Частини 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах). Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

5.21. Тобто, визначений частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутися спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

5.22. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

5.23. Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов`язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК України.

5.24. Процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави.

5.25. Прокурор у справі № 904/9316/17, що розглядається, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави як самостійний позивач.

5.26. У справі № 904/9316/17, що розглядається, Прокурор оспорив, зокрема, рішення Нікопольської міської ради, тому Прокурор визначив Нікопольську міську раду одним із відповідачів.

5.27. Колегія суддів зазначає, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

5.28. Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (з огляду на відсутність повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

5.29. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 виснувала, що Прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави.

Прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

5.30. З огляду на заявлені Прокурором позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Нікопольської міської ради від 14.07.2017 № 4-24/VІІ, від 14.07.2017 № 5-24/VІІ, їх обґрунтування та відсутність іншого органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Прокурор правомірно визначив Нікопольську міську раду одним із відповідачів у цій справі та обґрунтував підстави для представництва інтересів держави відсутністю органу, до компетенції якого належать повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. За таких обставин Прокурор не повинен був попередньо, до звернення до суду, повідомляти про це Нікопольську міську раду. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

5.31. Проте наведені обставини залишилися поза увагою господарських судів попередніх інстанцій.

5.32. З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те що Прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави, і в такому випадку процедура попереднього повідомлення не застосовується.

5.33. За таких обставин Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги підтвердилися, а тому наявні підстави для її задоволення шляхом скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3. За змістом частини 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

6.4. Згідно з частиною 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

6.5. Колегія суддів, ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що доводи, наведені у касаційній скарзі, підтвердилися під час касаційного провадження, тому оскаржувані судові рішення необхідно скасувати як такі, що перешкоджають подальшому продовження розгляду справи, а справу № 904/9316/17 належить передати до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

7. Судові витрати

Оскільки справа передається для продовження розгляду, розподіл судових витрат у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 у справі № 904/9316/17 скасувати, справу № 904/9316/17 передати до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак