Постанова

від 05.09.2024 по справі 910/10968/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10968/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Жайворонок Т.Є. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" - Головко О.М. - адвокат (довіреність від 25.12.2023 № 85),

відповідача-1 - акціонерного товариства "Укргазвидобування" - не з`яв.,

відповідача-2 - компанії "Ворекс ЛЛС" (VOREX LLC): Панчишин А.В. - адвокат (ордер від 25.07.2024 серія АМ № 1004522);

розглянувши клопотання компанії "Ворекс ЛЛС" (VOREX LLC; далі - Компанія)

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

за касаційною скаргою Компанії

на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2024 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024

у справі № 910/10968/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі - Товариство)

до акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування") та

Компанії

про визнання недійсним та скасування рішення та визнання недійсним договору поставки трубної продукції.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 22.08.2024:

- касаційні скарги АТ "Укргазвидобування" та Компанії задоволено частково;

- рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 зі справи № 910/10968/23 скасовано в частині визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом від 24.05.2023 №379 визначення переможця відкритих торгів, проведених у порядку, визначеному "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 щодо закупівлі №23Т-154 44160000- 9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні із зовнішнім діаметром 244,48мм (9 5/8 дюйм) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу "Преміум"), ідентифікатор закупівлі № UA-2023-05-03- 008168-а і прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цієї позовної вимоги відмовлено;

- рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 зі справи № 910/10968/23 скасовано в частині визнання недійсним договору поставки трубної продукції від 07.08.2023 UGV 421/30-23. Справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва;

- стягнуто з Товариства на користь АТ "Укргазвидобування" судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг;

- стягнуто з Товариства на користь Компанії судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг.

Компанія у касаційній скарзі зазначила, що в суді касаційної інстанції планує понести витрати на професійну правничу допомогу адвокатів у розмірі 200 000 грн. та те, що докази понесення відповідних витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Компанія 27.08.2024 через "Електронний суд" направила до Верховного Суду клопотання про стягнення судових витрат, у якому просила стягнути з Товариства на користь Компанії понесені під час касаційного перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 152 353,09 грн.

Відповідно до пункту 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. Оскільки Компанія направила до Верховного Суду клопотання про стягнення судових витрат через "Електронний суд", то відбулося автоматичне надсилання матеріалів даного клопотання в електронному вигляді до Електронних кабінетів всіх учасників справи, у т.ч. і Товариству.

Від Товариства надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому зазначає, що разом з першою заявою по суті спору Компанією не було подано орієнтовний розрахунок розміру судових витрат, відповідно до якого Відповідач планував понести витрати на послуги адвоката та у касаційній скарзі Компанією також не подано орієнтовний розрахунок розміру судових витрат та не заявлено вимог щодо витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 910/10968/23; договір про надання правової допомоги від 15.08.2023 підписаний від імені Компанії за допомогою факсимільного відтворення. Крім того, відшкодування витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи № 910/10968/23 у розмірі 152 353,09 грн. (на думку Товариства) не відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у цій справі з урахуванням позову, а заявлений відповідачем розмір його витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю наданих послуг та з витраченим адвокатом часом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, тому справедливий розмір судових витрат за надану професійну допомогу, на думку позивача, становить 1 000 грн. У прохальній частині даного клопотання Товариство просить відмовити у поновленні процесуальних строків на подання Компанією клопотання про стягнення судових витрат і подання відповідних документів та відмовити повністю у задоволені клопотання Компанії про стягнення судових витрат.

Таким чином Товариство у своєму клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги фактично просить Суд повністю відмовити Компанії у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, проте Суд критично сприймає таке обґрунтування вартості витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, виходячи з такого.

Компанією у судовому засіданні 05.09.2024 надані Суду докази оплати послуг адвоката у розмірі 152 353,09 грн. Даний документ направлено Товариству електронною поштою. Судом протокольною ухвалою від 05.09.2024 не прийнято даний доказ, оскільки Компанією було порушено порядок направлення документів іншим учасникам справи визначений ГПК України. Крім того, Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Норми ГПК України передбачають таке:

стаття 15:

- суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо;

стаття 16:

- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

стаття 123:

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

частина перша статті 124:

- разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

стаття 126:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

частини п`ята та восьма статті 129:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

частини перша статті 221:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог;

пункт 3 частини першої статті 244:

- суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Розглянувши доводи сторін та надані докази на підтвердження понесення Компанією судових витрат у касаційній інстанції, Суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання Компанії про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Компанією дотримано вимоги щодо надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат і строків звернення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 ГПК України. Наведеним спростовуються доводи Товариства про неподання заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат та пропуску строків на подання Компанією клопотання про стягнення судових витрат та подання відповідних документів.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції Компанією надані такі документи:

- копія договору про надання правової допомоги від 15.08.2023, укладений Компанією (клієнт) та Панчишиним Андрієм Вікторовичем (адвокат);

- копія додаткової угоди від 17.07.2024 № 1 до договору про надання правової допомоги від 15.08.2023, відповідно до умов якої адвокат надає клієнту правову допомогу, що стосується прямо або опосередковано судової справи № 910/10968/23 за позовом Товариства до AT "Укргазвидобування" та Компанії, у суді касаційної інстанції зокрема:

підготовка заяв по суті спору та їх погодження з Клієнтом;

підготовка заперечень та додаткових пояснень на процесуальні заяви опонентів та їх погодження з клієнтом;

у випадку необхідності, оновлення тактики та стратегії захисту інтересів клієнта з урахуванням дій опонентів;

підготовка необхідних заяв, клопотань, інших процесуальних документів та їх погодження з клієнтом;

участь у судових засіданнях в інтересах клієнта;

обговорення з представниками клієнта результатів судових засідань, тактики та стратегії захисту інтересів, а також організаційних питань (пункт 1.1);

сторони домовилися, що вартість послуг, що зазначені в пункті 1.1 цієї додаткової угоди, розраховується на підставі часу, витраченого адвокатом та середньозваженої погодинної ставки 150 доларів США. Загальна вартість послуг не перевищить 3 800 доларів США (пункт 2.1);

- копію акта надання послуг від 23.08.2024 на підставі додаткової угоди від 17.07.2024 № 1 до договору про надання правової допомоги від 15.08.2023, відповідно до якого адвокатом надані Компанії такі юридичні послуги:

аналіз оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції - 0.8 год.;

підготовка стратегії оскарження у суді касаційної інстанції -1 год.;

підготовка, написання та погодження, а також подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2024 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 у справі № 910/10968/23 на 28 аркушах - 8.7 год.;

підготовка, написання та погодження, а також подання клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 22,02.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 № 910/10968/23 - 1.8 год.;

підготовка, написання та погодження, а також подання доповнень до касаційної скарги - 8,5 год.;

підготовка, написання та погодження, а також подання заперечень проти доводів відзиву Товариства на касаційні скарги - 3,8 год. Всього 24,6 год. Загальна вартість наданих послуг за цим актом становить: 3 690 дол. США, що еквівалентно 152 353,09 грн.;

- рахунок адвоката Панчишина А.В. від 23.08.2024 на суму 152 353,09 грн.

Що ж до доводів Товариства, що договір про надання правової допомоги від 15.08.2023 підписаний від імені Компанії за допомогою факсимільного відтворення, Суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання.

Верховний Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Суд також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як вже зазначалося, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Суд зазначає, що подані Компанією докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК України.

Суд, у контексті оцінки доказів, поданих Компанією на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

Верховний Суд зазначає, що такі послуги як "аналіз оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції", "підготування стратегії оскарження у суді касаційної інстанції", "підготування, написання та погодження, а також подання касаційної скарги" по суті є однією послугою та є складовими такої дії як підготовка касаційної скарги.

Суд доходить висновку, що не має очевидних підстав стверджувати, що необхідна підготовка до розгляду цієї справи у касаційному провадженні (підготовка клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, підготовка доповнень до касаційної скарги та підготовка заперечень проти доводів відзиву Товариства) вимагала таких значних витрат часу представника Компанії, як заявлено у акті надання послуг. Крім того, Судом відмовлено у задоволенні заяви Компанії про зупинення дії оскаржуваних ним судових рішень.

Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, враховуючи, що касаційну скаргу Компанії було задоволено лише частково, а дану справу в частині визнання недійсним договору поставки трубної продукції від 07.08.2023 UGV 421/30-23 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва, без прийняття остаточного рішення у справі, керуючись зазначеними у цій додатковій постанові критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши клопотання про ухвалення додаткового рішення та документи щодо витрат, Суд з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, доходить висновку про не покладення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу на Товариство.

Отже, ураховуючи наведене, оцінивши доводи клопотання Компанії про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи те, що касаційну скаргу Компанії було задоволено лише частково, а також подане Товариством клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 2, 80, 123, частиною четвертою статті 126, статтею 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з Товариства на користь Компанії 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції. В іншій частині клопотання, Суд не покладає такі витрати на Товариство, в тому числі як такі, що передчасні, адже суд в частині визнання недійсним договору передав справу на новий розгляд.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання компанії "Ворекс ЛЛС" (VOREX LLC) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь компанії "Ворекс ЛЛС" (VOREX LLC) 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/10968/23.

3. У задоволенні решти клопотання відмовити.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя Т. Малашенкова