Постанова

від 27.08.2024 по справі 914/3052/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/3052/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

судді Погребняка В.Я. (головуючий), суддів Васьковського О.В., Картере В.І.

за участі секретаря судового засідання Громак В.А.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс",

ліквідатор ТОВ "НВФ "Альянс" арбітражний керуючий Лялюк Василь Михайлович (призначений 19.06.2024) - не з`явився,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд",

представник кредитора - не з`явився,

керівник ТОВ "НВФ "Альянс" - Фролов Андрій Вікторович,

представник керівника - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс"

на ухвалу Господарського суду Львівської області

від 17.04.2023

у складі судді: Чорній Л.З.

та постанову Західного апеляційного господарського суду

від 04.06.2024

у складі колегії суддів: Панова І.Ю. (головуюча), Гриців В.М., Зварич О.В.,

у справі за заявою

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс" (далі - ТОВ "НВФ "Альянс", боржник);

визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" (далі - ТОВ "Оптімусагро Трейд", кредитор) до ТОВ "НВФ "Альянс" у розмірі 1 413 121,73 грн., з яких 41 703,95 грн. - судовий збір у справі № 908/2871/21, 26 840,00 грн. - судового збору у справі про банкрутство та 1 344 577,78 грн. - неустойка (штраф);

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів;

призначено розпорядником майна ТОВ "НВФ "Альянс" арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича.

2. 13.12.2023 до Господарського суду Львівської області від кредитора ТОВ "Оптімусагро Трейд" надійшло клопотання про визнання порушеним керівником боржника ОСОБА_1 строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з загрозою неплатоспроможності ТОВ "НВФ "Альянс".

3. Клопотання мотивовано тим, що відповідно до частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

3.1. Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі.

3.2. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

3.3. З 14.07.2021 року у ТОВ "НВФ "Альянс" існували грошові зобов`язання в сумі 2 780 263,36 грн. перед ТОВ "Оптімусагро Трейд" (претензія № 362 від 13.07.2021 з рахунком на оплату № 174 від 13.07.2021); ці вимоги стали безспірними 05.08.2022 внаслідок набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.06.2022 у справі №908/2871/21.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі про банкрутство № 914/3052/23 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Оптімусагро Трейд" від 13.12.2023 (вх. № 30506/23) про визнання порушеним керівником боржника, ОСОБА_1 , строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з загрозою неплатоспроможності ТОВ "НВФ "Альянс".

5. Ухвала мотивована тим, що заявником не доведено наявності існування всіх правових підстав для покладення обов`язку на керівника боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з загрозою неплатоспроможності, на момент подання заяви.

6. Під час розгляду заяви, судом встановлено:

6.1. З балансу ТОВ "НВФ "Альянс" станом на 31.12.2021 вбачається, що на кінець звітного періоду в розділі Актив зазначено 36 657,10 тис. грн., в розділі Пасив вказано - 36 657,10 тис. грн.

6.2. Відповідно до даних, вказаних в балансі ТОВ "НВФ "Альянс" станом на 31.12.2022 на кінець звітного періоду в розділі Актив зазначено 21 387,90 тис. грн., в розділі Пасив за розділом - 21 387,90 тис. грн.

6.3. Згідно з балансом ТОВ "НВФ "Альянс" станом на 31.03.2023 на кінець звітного періоду в розділі Актив вказано 21 388,40 тис. грн, в розділі Пасив всього за розділом - 21 388,40 тис. грн.

6.4. В аналізі фінансово-господарської діяльності ТОВ "НВФ "Альянс" розпорядник майна вказує, що відсутність належної бухгалтерської та іншої документації не дає змогу в повній мірі оцінити наявність ознак доведення до банкрутства або приховування банкрутства. Прослідковується погіршення рівня забезпечення зобов`язань кредиторів, що потребує додаткового аналізу всіх фінансових документів боржника.

6.5. Основні показники погіршення фінансово-господарського стану підприємства надані в Додатках 1, 2, 3 до Фінансового-господарського аналізу ТОВ "НВФ "Альянс". Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства ТОВ "НВФ "Альянс" та його неплатоспроможність. Розпорядник майна зазначив, що у результаті проведеного аналізу встановлено, що дане підприємство перебуває у глибокій фінансовій кризі. Проаналізувавши ліквідність ТОВ "НВФ "Альянс" можна зробити висновок, що на підприємстві спостерігається критична ситуація фінансової неспроможності і низькою кредитоспроможності.

6.6. Станом на 31.12.2023 забезпечення зобов`язань боржника усіма його активами (сума активів до зобов`язань) становить (4 522,9/12 975,50) - 0,35, забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами (оборотні активи до суми зобов`язань) становить (4 522,9/12 975,50) 0,35, розмір чистих активів (різниця між сумою активів та сумою зобов`язань) становить (4 522,9-12 975,50) - 8 452,6.

7. За встановлених обставин, суд першої інстанції зазначив, що оцінка звіту про фінансовий аналіз свідчить про наявні ознаки неплатоспроможності, а не ознаки загрози неплатоспроможності, як цього вимагають норми частини шостої статті 34 КУзПБ.

Відомості щодо інвентаризації майна боржника не аналізувалися, оскільки така не проводилася. Розпорядник майна в аналізі фінансово-господарської діяльності зазначав, що відсутність належної бухгалтерської та іншої документації не дає змогу в повній мірі оцінити наявність ознак доведення до банкрутства або приховування банкрутства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Оптімусагро Трейд" залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.04.2024 у справі №914/3052/23 в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Оптімусагро Трейд" про визнання порушеним керівником боржника, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з загрозою неплатоспроможності ТОВ "НВФ "Альянс" залишено без змін.

9. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що заявником не доведено наявності існування всіх правових підстав для покладення обов`язку на керівника боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з загрозою неплатоспроможності, на момент подання заяви.

Суд зауважив, що заявником в порушення вимог частини 6 статті 34 КУзПБ при зверненні із заявою не зазначено дату виникнення загрози платоспроможності боржника та обчислення перебігу місячного строку для встановлення наявності у боржника ознак загрози неплатоспроможності.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

10. ТОВ "Оптімусагро Трейд" звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі № 914/3052/23 Господарського суду Львівської області, з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, прийняти нове судове рішення, яким вимоги ТОВ "Оптімусагро Трейд" задовольнити, визнати порушеним керівником боржника ОСОБА_1 строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з загрозою неплатоспроможності ТОВ "НВФ "Альянс"".

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/3052/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024.

12. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 914/3052/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 27 серпня 2024 року.

13. 06.08.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив з запереченнями проти вимог та доводів скаржника, а також з клопотанням розглянути касаційну скаргу без присутності ОСОБА_1 .

20. 29.07.2024 до Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від ТОВ "Підприємство Українського Агропромислового Холдингу № 2" та ОСОБА_2 , які містять заперечення проти вимог та доводів скаржника.

21. У зв`язку із відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Васьковський О.В., Картере В.І. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024).

22. Учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу.

23. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (27.08.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 27.08.2024.

24. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, Верховний Суд розглядає справу № 914/3052/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Оптімусагро Трейд")

25. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неправильне застосування ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 по справі № 904/76/21.

Доводи відповідача

( ОСОБА_1 )

26. Відповідач доводить:

27. У боржника - ТОВ "НВФ "Альянс" не виникало обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини 6 статті 34 КУзПБ, за відсутності необхідних підстав (тобто одночасно двох обов`язкових складових ознаки загрози неплатоспроможності), про які йдеться у пунктах 92, 96,97, 192, 193 постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21.

28. Сумарний розмір грошових зобов`язань, строк виконання яких настав перед трьома кредиторами, не перевищив розміру всіх активів боржника станом на 31.12.2021 (активи - 36 657 100 грн., зобов`язання - 10 775 500,00 грн.);

29. Сумарний розмір грошових зобов`язань, строк виконання яких настав перед трьома кредиторами, не перевищив розміру всіх активів боржника станом на 31.12.2022 (активи - 21 387 900 грн., зобов`язання - 13 597 467,31 грн.);

30. жодним із наведених в Аналізі від 02.02.2024 показників (в сукупності або окремо) не свідчить про наявність обставин, передбачених частиною 6 статті 34 КУзПБ, ані станом на 31.12.2021, ані станом на 31.12.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

31. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

34. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

35. Предметом касаційного розгляду є правомірність відмови у покладенні на керівника боржника ОСОБА_1 відповідальності за порушення строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з загрозою неплатоспроможності ТОВ "НВФ "Альянс"".

36. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

37. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).

38. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

39. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

40. Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

41. Загальні правила для солідарної відповідальності виконавчих органів (керівника) юридичної особи за зобов`язаннями юридичної особи випливають з положень частини першої статті 92 Цивільного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин - подання Кредитором 27.03.2023 заяви про покладення солідарної відповідальності у цій справі, пункт 1.3, далі - ЦК України), згідно з якими юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Солідарна відповідальність відповідних органів управління юридичної особи прямо визначена положеннями частини четвертої статті 92 цього Кодексу, згідно з якими, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

42. Водночас, особливі підстави та порядок покладення солідарної відповідальності на органи управління юридичної особи (на одноосібний або колективний орган) визначені спеціальними нормами, до яких належать, зокрема норми КУзПБ.

43. Відповідно до положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов`язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

44. Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

45. Звідси, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно та господарсько-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

46. Будь-яких інших підстав для притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.03.2021 у справі № 910/3191/20 (пункт 37).

47. Щодо правил покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за частиною шостою статті 34 КУзПБ, то Суд зазначає про таке.

48. Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.

49. Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави. Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20.

50. За змістом наведених норм суб`єкт солідарної відповідальності пов`язується з особою керівника Боржника (як одноосібного органу управління), а з набранням чинності з 15.04.2023 змін, що були внесені Законом України № 2971-IX від 20.03.2023 в положення частини шостої статті 34 КУзПБ, - з органами управління боржника (які можуть бути як одноосібним, так і колективним органом управління).

51. Крім цього, суб`єктом солідарної відповідальності (одноосібним або колективним) також може бути особа (особи), що за законом, статутом, рішенням власників тощо виконує обов`язки керівника (органів управління) та, відповідно, діє від імені Боржника у правовідносинах з третіми особами. При цьому належний суб`єкт солідарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ визначається тією особою (особами), яка була або одноосібним керівником, або які були у складі колегіального органу управління як на момент виникнення обставин загрози неплатоспроможності боржника, так і протягом періоду, коли ці обставини залишались незмінними стосовно боржника, зокрема, до моменту, коли справа про банкрутство була ініційована кредитором (або боржником з порушенням встановленого частиною шостою статті 34 КУзПБ місячного строку).

52. Наведений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, сформульованим в постанові від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22) (пункт 7.8), згідно з яким у разі, якщо суди, досліджуючи обставини справи по банкрутство, встановлять, що обставини загрози неплатоспроможності юридичної особи тривали певний час (більше одного місяця), протягом цього часу керівника боржника було замінено на іншого, або ці заміни відбувались неодноразово, а повноваження кожного із призначених керівників юридичної особи, що весь цей час перебувала в стані загрози неплатоспроможності, тривали більше одного місяця й жодний із них, після спливу, зокрема місяця перебування на посаді керівника юридичної особи, не подав до суду заяви боржника про банкрутство, то це є підставою для встановлення судом порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо кожного із відповідних керівників як передумови для покладення солідарної відповідальності.

53. При цьому, тлумачення змісту частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21.

54. Водночас, Суд зауважує, що оскільки положення частини шостої статті 34 КУзПБ пов`язують виникнення обов`язку у керівника (органів управління) звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі з виникненням/настанням обставин загрози неплатоспроможності боржника, то до солідарної відповідальності не може бути притягнений той "колишній" керівник (органи управління боржника), повноваження якого (яких) припинились до/на момент виникнення/настання обставин загрози неплатоспроможності боржника у розумінні частини шостої статті 34 КУзПБ.

Цей висновок узгоджується із наведеними висновками як в постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 (пункт 8.8), так і в постанові від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22) (пункти 8.6, 8.7 цієї постанови).

55. Щодо загрози неплатоспроможності боржника, її встановлення, моменту з якого обчислюється строк на звернення керівника боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Суд зазначає про таке.

56. Поняття неплатоспроможності боржника розкрито в абзаці тринадцятому статті 1 КУзПБ, за яким це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

57. За частиною шостою статті 34 КУзПБ загроза неплатоспроможності настає у разі якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

58. Тобто загроза неплатоспроможності виникає з моменту коли задоволення вимог кредитора(-ів) призводить до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

59. Тож, умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо). Тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

60. З урахуванням наведеного, обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку для реалізації боржником обов`язку звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце: факт настання строку виконання боржником грошових зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).

61. Для підтвердження та встановлення судом іншої обов`язкової складової ознаки загрози неплатоспроможності боржника, а саме факту перевищення сумарного розміру грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника, необхідним є врахування та дослідження доказів/документів перелічених в частині четвертій статті 34 КУзПБ, яка визначає документи/докази, що додаються до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

62. Таким чином, особа, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ, має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (частина четверта статті 34 КУзПБ, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення, Порядок).

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у пункті 7.12 Постанови ВС від 15.06.2021 р. у справі № 910/2971/20, пункті 9.10 Постанови ВС від 14.09.2021 р. у справі № 902/1023/19).

63. Втім, як про це вірно зазначено судом апеляційної інстанції, за наведеного в частині четвертій статті 34 КУзПБ переліку документів повноваження їх складати/оформляти, формувати відповідні відомості належать боржнику та, відповідно, можливість безпосередньо надати має боржник, тоді як для кредитора ця можливість, як правило, ускладнена.

64. Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18, від 25.05.2023 у справі № 902/207/22).

65. Обов`язок арбітражного керуючого проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію передбачений також пунктом 3 частини 2 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства.

66. На підставі матеріалів справи, судами встановлено:

66.1. станом на 31.12.2021 на кінець звітного періоду в розділі Активи бухгалтерського балансу боржника зазначено 36 657,10 тис. грн., в розділі Пасиви - 36 657,10 тис. грн. Станом на 31.12.2022 на кінець звітного періоду в розділі Активи зазначено 21 387,90 тис. грн., в розділі Пасиви - 21 387,90 тис. грн. Станом на 31.03.2023 на кінець звітного періоду в розділі балансу Активи вказано 21 388,40 тис. грн, в розділі Пасиви - 21 388,40 тис. грн.

66.2. відповідно до аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "НВФ "Альянс" розпорядник майна зазначає, що станом на 31.12.2023 забезпечення зобов`язань боржника усіма його активами (сума активів до зобов`язань) становить (4 522,9/12 975,50) - 0,35, забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами (оборотні активи до суми зобов`язань) становить (4 522,9/12 975,50) 0,35, розмір чистих активів (різниця між сумою активів та сумою зобов`язань) становить (4 522,9-12 975,50) - 8 452,6.

66.3. Відсутність належної бухгалтерської та іншої документації не дає змогу в повній мірі оцінити наявність ознак доведення до банкрутства або приховування банкрутства. Прослідковується погіршення рівня забезпечення зобов`язань кредиторів, що потребує додаткового аналізу всіх фінансових документів боржника.

66.4. У результаті проведеного аналізу встановлено, що підприємство перебуває у глибокій фінансовій кризі. Проаналізувавши ліквідність ТОВ "НВФ "АЛЬЯНС" можна зробити висновок, що на підприємстві спостерігається критична ситуація фінансової неспроможності і низькою кредитоспроможності.

67. Втім, як про це вірно зазначено апеляційним господарським судом, подані сторонами докази дають змогу дослідити у спірних правовідносинах ознаки неплатоспроможності, а не ознаки загрози неплатоспроможності, як цього вимагають норми частини шостої статті 34 КУзПБ.

68. Скаржником наведених висновків судів попередніх інстанцій не спростовано та не доведено належними і допустимими доказами стверджуваних ним обставин.

69. Аргументи касаційної скарги про неврахування судами обставин вказаних заявником відхиляється колегією суддів як такі, що за своєю суттю зводяться не до питання застосування норм права, а фактично до встановлення обставин, які на переконання скаржника не були встановлені, та переоцінки наявних у справі доказів всупереч тому, що відповідну оцінку їм вже було надано судами першої та апеляційної інстанції.

70. Однак, відповідно до меж розгляду справ судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, зокрема частини другої названої статті, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

71. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 300 ГПК України.

Щодо доводів касаційної скарги

72. Враховуючи обрану скаржником у цій частині підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

73. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

74. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

76. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

77. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржені ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду (в оскарженій частині) - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

78. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №914/3052/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере